Ґаудія-Вайшнавське богослов'я або крішнаїтське богослов'я — богослов'я індуїстської традиції Ґаудія-вайшнавізму. Базою Ґаудія-Вайшнавського богослов'я є «Бгаґавад-Ґіта», «Бгаґавата-пурана», а також такі ведійські писання, як Упанішади.
Усередині індуїзму, кришнаїти належать до богословської традиції Мадгва «Брахма-сампрадаї», — однієї з чотирьох ортодоксальних Вайшнавських сампрадай. Вчення кришнаїтів має ряд особливостей, які дозволили їм виділитися в окрему гілку цієї традиції, «Брахмамадхва-Гауді-сампрадаю», з власним тлумаченням «потрійний основи» веданти — Упанішад, «Бхагавад-гіти» і " Веданта-сутр ". У філософсько-богословському відношенні, Гауді-вайшнавізм — це найбільш пізня самостійна школа теїстичної веданти, завершальна ряд, початок якому поклала заснована школа .
Оформлення крішнаїтського богослов'я було розпочато e XVI століттяі такими послідовниками Чайтан'ї, як Рупа Ґосвамі, Санатана Ґосвамі і Джіва Ґосвамі. Останній з них виступив автором монументальної праці , який можна вважати «сумою богослов'я Гауді-вайшнавізму». Формування богословської доктрини Гауді-вайшнавізму завершив у XVIII століття е . Це дозволило послідовникам Чайтаньи остаточно визначити свою позицію по відношенню до інших філософсько-релігійних навчань.
Священні писання
У Гауді-вайшнавізму визнається авторитет всіх основних священних писань індуїзму: Вед, Брахман, араньяки, , а також Пуран і індуїстських епосів « Махабхарати» і « Рамаяни». Основна увага кришнаїти приділяють « Бгаґавад-гіті» і « Бгаґавата-пурані», так як в цих писаннях підкреслюється монотеїзм і примат бгакті . «Бхагавата-пурана» шанується кришнаїтами як найважливіша з Пуран, яка являє собою природний коментар до м». З ведійських текстів канону шруті особлива увага приділяється вивченню — однієї з головних теїстичних .
З творів авторства найближчих послідовників Чайтан'ї, до основних канонів духовної літератури кришнаїтів належать: агіографії «Чайтан'я-чарітамріта» і , що описують життя і вчення Чайтан'ї Махапрабгу; «Бгакті-расамріта-сіндгу» — виклад вчення Чайтан'ї, написане одним з його найближчих учнів Рупою Ґосвамі; " "- інший праця авторства Рупи Ґосвамі.
Історія
Оформлення крішнаїтського богослов'я було розпочато в XVI століття е такими послідовниками Чайтаньи, як Рупа Госвамі, Санатана Госвамі і . Останній з них виступив автором монументальної праці , який можна вважати «сумою богослов'я Гауді-вайшнавізму».
Головним священним текстом вайшнавів (кришнаїтів) є «Бгаґавата-пурана», в якій стверджується, що її автор, ведійський мудрець В'яса, вирішив написати її, оскільки був незадоволений тим, що в інших ведійських текстах не було докладно викладено вчення про бгакті. Вьяса також побажав висловити в одній книзі потаємну суть всіх Вед.
Примітки
- Ватман, 2005
- Іваненко, 2008
- Dasgupta, Surendranath. A History of Indian Philosophy: In 5 vols. Delhi, 1992 (1922). Vol. 4. P. 384.
Це незавершена стаття про індуїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaudiya Vajshnavske bogoslov ya abo krishnayitske bogoslov ya bogoslov ya induyistskoyi tradiciyi Gaudiya vajshnavizmu Bazoyu Gaudiya Vajshnavskogo bogoslov ya ye Bgagavad Gita Bgagavata purana a takozh taki vedijski pisannya yak Upanishadi Useredini induyizmu krishnayiti nalezhat do bogoslovskoyi tradiciyi Madgva Brahma sampradayi odniyeyi z chotiroh ortodoksalnih Vajshnavskih sampradaj Vchennya krishnayitiv maye ryad osoblivostej yaki dozvolili yim vidilitisya v okremu gilku ciyeyi tradiciyi Brahmamadhva Gaudi sampradayu z vlasnim tlumachennyam potrijnij osnovi vedanti Upanishad Bhagavad giti i Vedanta sutr U filosofsko bogoslovskomu vidnoshenni Gaudi vajshnavizm ce najbilsh piznya samostijna shkola teyistichnoyi vedanti zavershalna ryad pochatok yakomu poklala zasnovana shkola Oformlennya krishnayitskogo bogoslov ya bulo rozpochato e XVI stolittyai takimi poslidovnikami Chajtan yi yak Rupa Gosvami Sanatana Gosvami i Dzhiva Gosvami Ostannij z nih vistupiv avtorom monumentalnoyi praci yakij mozhna vvazhati sumoyu bogoslov ya Gaudi vajshnavizmu Formuvannya bogoslovskoyi doktrini Gaudi vajshnavizmu zavershiv u XVIII stolittya e Ce dozvolilo poslidovnikam Chajtani ostatochno viznachiti svoyu poziciyu po vidnoshennyu do inshih filosofsko religijnih navchan Svyashenni pisannyaU Gaudi vajshnavizmu viznayetsya avtoritet vsih osnovnih svyashennih pisan induyizmu Ved Brahman aranyaki a takozh Puran i induyistskih eposiv Mahabharati i Ramayani Osnovna uvaga krishnayiti pridilyayut Bgagavad giti i Bgagavata purani tak yak v cih pisannyah pidkreslyuyetsya monoteyizm i primat bgakti Bhagavata purana shanuyetsya krishnayitami yak najvazhlivisha z Puran yaka yavlyaye soboyu prirodnij komentar do m Z vedijskih tekstiv kanonu shruti osobliva uvaga pridilyayetsya vivchennyu odniyeyi z golovnih teyistichnih Z tvoriv avtorstva najblizhchih poslidovnikiv Chajtan yi do osnovnih kanoniv duhovnoyi literaturi krishnayitiv nalezhat agiografiyi Chajtan ya charitamrita i sho opisuyut zhittya i vchennya Chajtan yi Mahaprabgu Bgakti rasamrita sindgu viklad vchennya Chajtan yi napisane odnim z jogo najblizhchih uchniv Rupoyu Gosvami inshij pracya avtorstva Rupi Gosvami IstoriyaDiv takozh Oformlennya krishnayitskogo bogoslov ya bulo rozpochato v XVI stolittya e takimi poslidovnikami Chajtani yak Rupa Gosvami Sanatana Gosvami i Ostannij z nih vistupiv avtorom monumentalnoyi praci yakij mozhna vvazhati sumoyu bogoslov ya Gaudi vajshnavizmu Golovnim svyashennim tekstom vajshnaviv krishnayitiv ye Bgagavata purana v yakij stverdzhuyetsya sho yiyi avtor vedijskij mudrec V yasa virishiv napisati yiyi oskilki buv nezadovolenij tim sho v inshih vedijskih tekstah ne bulo dokladno vikladeno vchennya pro bgakti Vyasa takozh pobazhav visloviti v odnij knizi potayemnu sut vsih Ved PrimitkiVatman 2005 Ivanenko 2008 Dasgupta Surendranath A History of Indian Philosophy In 5 vols Delhi 1992 1922 Vol 4 P 384 Ce nezavershena stattya pro induyizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi