Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Габріель Грегоріо Фернандо Хосе Марія Гарсія-і-Морено-і-Моран де Буїтрон (ісп. Gabriel Gregorio Fernando José María García y Moreno y Morán de Buitrón; 24 грудня 1821 — 6 серпня 1875) — еквадорський державний і політичний діяч, двічі президент країни (1859–1865 та 1869–1875). Був обраний і на третій термін, але загинув у результаті замаху. Відомий своєю консервативною політикою, покровительством католицької церкви й боротьбою з лідером лібералів Елоєм Альфаро. Під його керівництвом Еквадор став провідною країною Латинської Америки у галузі науки й освіти. Окрім того, сприяв розвитку економіки та сільського господарства країни, боровся з корупцією та навіть віддавав свою зарплатню на доброчинність.
| Габріель Гарсія Морено ісп. Gabriel García Moreno | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 17 січня 1861 — 30 серпня 1865 року | |||
| Попередник: | Тимчасовий уряд | ||
| Наступник: | Херонімо Карріон | ||
| |||
| 19 січня — 19 травня 1869 року | |||
| Попередник: | Хуан Хав'єр Еспіноса | ||
| Наступник: | Мануель де Аскасубі | ||
| |||
| 10 серпня 1869 — 6 серпня 1875 року | |||
| Попередник: | Мануель де Аскасубі | ||
| Наступник: | Франсіско Леон Франко | ||
| Народження: | 24 грудня 1821[1][2][…] Ґуаякіль, d, Гуаяс, Еквадор | ||
| Смерть: | 6 серпня 1875[1][2][…] (53 роки) Кіто, Еквадор | ||
| Причина смерті: | вогнепальна рана[4] | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Еквадор | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Q5917770? | ||
| Партія: | d | ||
| Батько: | Габріель Гарсія-і-Гомес де Тама | ||
| Мати: | Марія де лас Мерседес Морено-і-Моран де Буїтрон | ||
| Шлюб: | d і d | ||
| Діти: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |  | ||
| | |||
Життєпис
Родина
Народився 1821 року в родині Габріеля Гарсії-і-Гомеса та Марії де лас Мерседес Морено-і-Моран де Буїтрон. Обидва його батьків походили зі шляхетних іспанських родин. Його батько був іспанцем з Сорії та вів свій рід (за жіночими лініями) від герцога Осуна й іспанських морських офіцерів. Мати ж походила з багатої та знатної креольської родини з головного порту Еквадору Ґуаякіля. Її батько, граф Морено, був генерал-губернатором Гватемали, потім він переїхав до Ґуаякіля, де отримав посаду постійного військового губернатора. Також серед родичів Морено були Хуан Ігнасіо Морено-і-Маїсанове, архієпископ Толедо й головний кардинал Іспанії, Теодоро Морено-і-Маїсанове, граф Моренський, суддя верховного суду Іспанії, Хоакін Морено-і-Маїсанове, військовий історик і голова військового королівського трибуналу Іспанії.
Ранні роки
Гарсія Морено вивчав теологію і право в університеті Кіто. Він готувався до кар'єри священика, тому прийняв постриг та був посвячений у малі чини, однак його найближчі друзі та власні інтереси переконали його, зрештою, обрати світську кар'єру. Закінчивши університет, 1844 року став адвокатом. Вже тоді він мав репутацію пристрасного публіциста, блискучого оратора й палкого якобінця. Він розпочав свою кар'єру як юрист і журналіст (перебував в опозиції до тогочасного ліберального уряду), але був не надто успішним. Гарсія Морено організував невдалий замах на життя президента Хуана Хосе Флореса й після невдачі 1849 на 2 роки вирушив до Європи. Там він вивчав хімію та релігію у Сорбонні. У той період на нього сильно вплинула революція 1848 року. Повторно він відвідав Європу у 1854–1856 роках.
Політична діяльність
Повернувшись до Еквадору, Гарсія Морено включився до політичного життя в руслі крайнього клерикалізму й відтоді боровся з лібералами з не меншим запалом, ніж колись їх підтримував. У 1850-х роках став ректором Центрального університету й сенатором, а коли спалахнула криза 1859 року, зумів згуртувати й очолити три раніше самостійні провінції. Звідти, разом із тим же Флоресом, на життя якого юнаком чинив замах, Морено виступив проти ліберального уряду Ґуаякіля, завдавши йому рішучої поразки, а слідом за тим змусив перуанців відступити на свою територію. Будучи за переконаннями монархістом (бажав бачити на еквадорському престолі іспанського принца), підкорився обставинам і надав згоду стати президентом. Нова конституція 1861 року остаточно установила владу консервативного режиму Гарсії Морено, який одноосібно правив країною упродовж 15 років (за винятком 1864–1869 років, коли на чолі держави формально перебували його ставленики Херонімо Карріон та Хуан Хав'єр Еспіноса).
1861 року шляхом народного голосування був обраний президентом на чотирирічний термін. Його наступник був усунутий лібералами 1867 року. Але за два роки знову був обраний на пост глави держави, підтвердивши свої повноваження на виборах 1875 року.
Особливу увагу приділяв економіці. Передусім він розвивав зовнішньоторгову діяльність, будівництво шляхів сполучення між узбережжям та глибиною країни, приділяв значну увагу створенню мережі банків, упорядкуванню та збільшенню податкових надходжень до державної казни. За великим рахунком, режиму удалось пов'язати інтереси латифундистів і торгівців узбережжя й решти країни, значно покращити інфраструктуру (особливо транспортні комунікації), модернізувати економіку в цілому.
Морено прийшов до влади в країні з порожньою казною та величезними боргами. Щоб переломити ситуацію він запровадив режим суворої економії та скасував безліч урядових посад, а також приборкав корупцію. Зрештою він домігся більших результатів за менші кошти. Це зміцнило фінансове становище держави та залучило іноземні інвестиції.
Було скасовано рабство, але колишнім рабовласникам держава сплатила повну грошову компенсацію.
Було реформовано армію, офіцерів направляли на навчання до Пруссії, а неграмотних новобранців навчали основам писемності.
Були зачинені публічні будинки, а в основних містах відкрито лікарні. Будувались залізниці й шосе, розширювалась телеграфна мережа, розвивалась пошта й іригація. Вулиці міст стали мощеними, велась боротьба зі злочинністю. Було розширено виборче право й гарантовано рівність усіх еквадорців перед законом.
У соціальній сфері найбільшу активність режим Гарсії Морено виявив у галузі освіти, яку розглядав з точки зору підготовки кадрів для потреб капіталістичного розвитку країни. Зокрема, за допомогою спеціальних декретів 1869 та 1871 років він централізував управління шкіл, переглянув навчальні плани, запровадив більш суворі вимоги до складання іспитів на всіх рівнях. З метою викорінення неграмотності й поширення обов'язкової початкової освіти для всіх дітей індіанців Гарсія Морено створив нормальний коледж, де серед корінних жителів готувались сільські вчителі, видав декрет, що звільняв від допоміжних робіт (форми примусової праці для індіанців) батьків тих дітей, які відвідували школу. Разом за 8 років, з 1867 до 1875, кількість тих, хто навчається, у країні зросла з 13,5 до 32 тисяч осіб. Морено активно просував ідеї загальної писемності й освіти, що базувались на французькій моделі.
Гарсія Морено заснував два політехнічних і один сільськогосподарський коледж, військове училище. Кількість початкових шкіл збільшилась з 200 до 500. Щоправда, він вважав корисною лише технічну та спеціальну освіту та з метою її розвитку створив мережу середніх спеціальних шкіл, політехнічних інститутів, музичних, художніх училищ тощо. У Кіто було засновано астрономічну обсерваторію, оснащену найкращим на той час обладнанням у Південній Америці. Утім, сприяючи з одного боку розширенню підготовки кваліфікованих робочих рук, Гарсія Морено, з іншого боку, згортав у країні гуманітарну освіту, замінюючи її на жорстку аристократичну та клерикальну ідеологію. Він потребував грамотну і кваліфіковану та водночас пасивну і слухняну робочу силу. В такій однобічній підготовці незамінну допомогу режиму надавала католицька церква, а також іспанські, французькі й німецькі єзуїти.
Хоч політичне життя того часу було надзвичайно заплутаним і неоднозначним, його обрання на другий термін, очевидно, вказує на підтримку з боку народу й церкви.
З іншого боку диктатура Гарсії Морено жорстоко розправлялась зі своїми противниками, придушувала виступи трудящих, зокрема індіанців. Найбільше таке повстання відбулось 1871 року у провінції Чимборасо, під час якого індіанці намагались покінчити зі зловживаннями поміщиків і тяжкими податками, встановленими урядом. Як і багато інших, те повстання було жорстоко придушено консервативним режимом. Ватажок повстання Франсіско Дакілема, схоплений владою, був засуджений військовим трибуналом до страти й розстріляний.
26 вересня 1862 року Гарсія Морено уклав конкордат із Ватиканом, що надавав католицькій церкві величезну владу в країні, до казни Ватикану щороку надходило 10% державного прибутку. Конкордат, зокрема, проголошував католицизм офіційною та єдиною релігією Еквадору, віддавав до рук єзуїтів систему освіту, в тому числі право засуджувати вчителів і забороняти книги, надавав свободу пересування іноземним релігійним громадам, а церкві — право купувати власність.
Убивство
Ліберали ненавиділи Гарсію Морено, коли його було обрано на третій термін 1875 року, й винесли йому смертний вирок. Він одразу ж написав папі Пію IX, прохаючи благословити його перед інавгурацією, яку було призначено на 30 серпня. Був убитий, коли виходив з кафедрального собору Кіто, зазнавши поранень ножем і кулями, бо одночасно в нього стріляли з револьвера.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- SQL Server Management Studio — 2005.
Джерела
- Урядовий сайт (ісп.)
- Католицька енциклопедія: Габріель Гарсія Морено [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Christian Order: The Prophecy of Garcia Moreno's Presidency & Death (англ.)
- Марчук Н. Н. История Латинской Америки с древнейших времен до начала XX века (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gabriel Gregorio Fernando Hose Mariya Garsiya i Moreno i Moran de Buyitron isp Gabriel Gregorio Fernando Jose Maria Garcia y Moreno y Moran de Buitron 24 grudnya 1821 6 serpnya 1875 ekvadorskij derzhavnij i politichnij diyach dvichi prezident krayini 1859 1865 ta 1869 1875 Buv obranij i na tretij termin ale zaginuv u rezultati zamahu Vidomij svoyeyu konservativnoyu politikoyu pokrovitelstvom katolickoyi cerkvi j borotboyu z liderom liberaliv Eloyem Alfaro Pid jogo kerivnictvom Ekvador stav providnoyu krayinoyu Latinskoyi Ameriki u galuzi nauki j osviti Okrim togo spriyav rozvitku ekonomiki ta silskogo gospodarstva krayini borovsya z korupciyeyu ta navit viddavav svoyu zarplatnyu na dobrochinnist Gabriel Garsiya Moreno isp Gabriel Garcia Moreno Gabriel Garsiya Moreno Prapor 10 j Prezident Ekvadoru 17 sichnya 1861 30 serpnya 1865 roku Poperednik Timchasovij uryad Nastupnik Heronimo Karrion Prapor v o Prezidenta Ekvadoru 19 sichnya 19 travnya 1869 roku Poperednik Huan Hav yer Espinosa Nastupnik Manuel de Askasubi Prapor 13 j Prezident Ekvadoru 10 serpnya 1869 6 serpnya 1875 roku Poperednik Manuel de Askasubi Nastupnik Fransisko Leon Franko Narodzhennya 24 grudnya 1821 1821 12 24 1 2 Guayakil Guayaquild Guayas EkvadorSmert 6 serpnya 1875 1875 08 06 1 2 53 roki Kito EkvadorPrichina smerti vognepalna rana 4 Pohovannya Cathedral of QuitodKrayina EkvadorReligiya katolictvoOsvita Q5917770 Partiya Conservative PartydBatko Gabriel Garsiya i Gomes de TamaMati Mariya de las Mersedes Moreno i Moran de BuyitronShlyub Rosa Ascazubi y Matheud i Mariana del AlcazardDiti Gabriel Garcia del Alcazard Avtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rodina 1 2 Ranni roki 1 3 Politichna diyalnist 1 4 Ubivstvo 2 Primitki 3 DzherelaZhittyepisred Rodinared Narodivsya 1821 roku v rodini Gabrielya Garsiyi i Gomesa ta Mariyi de las Mersedes Moreno i Moran de Buyitron Obidva jogo batkiv pohodili zi shlyahetnih ispanskih rodin Jogo batko buv ispancem z Soriyi ta viv svij rid za zhinochimi liniyami vid gercoga Osuna j ispanskih morskih oficeriv Mati zh pohodila z bagatoyi ta znatnoyi kreolskoyi rodini z golovnogo portu Ekvadoru Guayakilya Yiyi batko graf Moreno buv general gubernatorom Gvatemali potim vin pereyihav do Guayakilya de otrimav posadu postijnogo vijskovogo gubernatora Takozh sered rodichiv Moreno buli Huan Ignasio Moreno i Mayisanove arhiyepiskop Toledo j golovnij kardinal Ispaniyi Teodoro Moreno i Mayisanove graf Morenskij suddya verhovnogo sudu Ispaniyi Hoakin Moreno i Mayisanove vijskovij istorik i golova vijskovogo korolivskogo tribunalu Ispaniyi Ranni rokired Garsiya Moreno vivchav teologiyu i pravo v universiteti Kito Vin gotuvavsya do kar yeri svyashenika tomu prijnyav postrig ta buv posvyachenij u mali chini odnak jogo najblizhchi druzi ta vlasni interesi perekonali jogo zreshtoyu obrati svitsku kar yeru Zakinchivshi universitet 1844 roku stav advokatom Vzhe todi vin mav reputaciyu pristrasnogo publicista bliskuchogo oratora j palkogo yakobincya Vin rozpochav svoyu kar yeru yak yurist i zhurnalist perebuvav v opoziciyi do togochasnogo liberalnogo uryadu ale buv ne nadto uspishnim Garsiya Moreno organizuvav nevdalij zamah na zhittya prezidenta Huana Hose Floresa j pislya nevdachi 1849 na 2 roki virushiv do Yevropi Tam vin vivchav himiyu ta religiyu u Sorbonni U toj period na nogo silno vplinula revolyuciya 1848 roku Povtorno vin vidvidav Yevropu u 1854 1856 rokah Politichna diyalnistred Povernuvshis do Ekvadoru Garsiya Moreno vklyuchivsya do politichnogo zhittya v rusli krajnogo klerikalizmu j vidtodi borovsya z liberalami z ne menshim zapalom nizh kolis yih pidtrimuvav U 1850 h rokah stav rektorom Centralnogo universitetu j senatorom a koli spalahnula kriza 1859 roku zumiv zgurtuvati j ocholiti tri ranishe samostijni provinciyi Zvidti razom iz tim zhe Floresom na zhittya yakogo yunakom chiniv zamah Moreno vistupiv proti liberalnogo uryadu Guayakilya zavdavshi jomu rishuchoyi porazki a slidom za tim zmusiv peruanciv vidstupiti na svoyu teritoriyu Buduchi za perekonannyami monarhistom bazhav bachiti na ekvadorskomu prestoli ispanskogo princa pidkorivsya obstavinam i nadav zgodu stati prezidentom Nova konstituciya 1861 roku ostatochno ustanovila vladu konservativnogo rezhimu Garsiyi Moreno yakij odnoosibno praviv krayinoyu uprodovzh 15 rokiv za vinyatkom 1864 1869 rokiv koli na choli derzhavi formalno perebuvali jogo stavleniki Heronimo Karrion ta Huan Hav yer Espinosa 1861 roku shlyahom narodnogo golosuvannya buv obranij prezidentom na chotiririchnij termin Jogo nastupnik buv usunutij liberalami 1867 roku Ale za dva roki znovu buv obranij na post glavi derzhavi pidtverdivshi svoyi povnovazhennya na viborah 1875 roku Osoblivu uvagu pridilyav ekonomici Peredusim vin rozvivav zovnishnotorgovu diyalnist budivnictvo shlyahiv spoluchennya mizh uzberezhzhyam ta glibinoyu krayini pridilyav znachnu uvagu stvorennyu merezhi bankiv uporyadkuvannyu ta zbilshennyu podatkovih nadhodzhen do derzhavnoyi kazni Za velikim rahunkom rezhimu udalos pov yazati interesi latifundistiv i torgivciv uzberezhzhya j reshti krayini znachno pokrashiti infrastrukturu osoblivo transportni komunikaciyi modernizuvati ekonomiku v cilomu Moreno prijshov do vladi v krayini z porozhnoyu kaznoyu ta velicheznimi borgami Shob perelomiti situaciyu vin zaprovadiv rezhim suvoroyi ekonomiyi ta skasuvav bezlich uryadovih posad a takozh priborkav korupciyu Zreshtoyu vin domigsya bilshih rezultativ za menshi koshti Ce zmicnilo finansove stanovishe derzhavi ta zaluchilo inozemni investiciyi Bulo skasovano rabstvo ale kolishnim rabovlasnikam derzhava splatila povnu groshovu kompensaciyu Bulo reformovano armiyu oficeriv napravlyali na navchannya do Prussiyi a negramotnih novobranciv navchali osnovam pisemnosti Buli zachineni publichni budinki a v osnovnih mistah vidkrito likarni Buduvalis zaliznici j shose rozshiryuvalas telegrafna merezha rozvivalas poshta j irigaciya Vulici mist stali moshenimi velas borotba zi zlochinnistyu Bulo rozshireno viborche pravo j garantovano rivnist usih ekvadorciv pered zakonom U socialnij sferi najbilshu aktivnist rezhim Garsiyi Moreno viyaviv u galuzi osviti yaku rozglyadav z tochki zoru pidgotovki kadriv dlya potreb kapitalistichnogo rozvitku krayini Zokrema za dopomogoyu specialnih dekretiv 1869 ta 1871 rokiv vin centralizuvav upravlinnya shkil pereglyanuv navchalni plani zaprovadiv bilsh suvori vimogi do skladannya ispitiv na vsih rivnyah Z metoyu vikorinennya negramotnosti j poshirennya obov yazkovoyi pochatkovoyi osviti dlya vsih ditej indianciv Garsiya Moreno stvoriv normalnij koledzh de sered korinnih zhiteliv gotuvalis silski vchiteli vidav dekret sho zvilnyav vid dopomizhnih robit formi primusovoyi praci dlya indianciv batkiv tih ditej yaki vidviduvali shkolu Razom za 8 rokiv z 1867 do 1875 kilkist tih hto navchayetsya u krayini zrosla z 13 5 do 32 tisyach osib Moreno aktivno prosuvav ideyi zagalnoyi pisemnosti j osviti sho bazuvalis na francuzkij modeli Garsiya Moreno zasnuvav dva politehnichnih i odin silskogospodarskij koledzh vijskove uchilishe Kilkist pochatkovih shkil zbilshilas z 200 do 500 Shopravda vin vvazhav korisnoyu lishe tehnichnu ta specialnu osvitu ta z metoyu yiyi rozvitku stvoriv merezhu serednih specialnih shkil politehnichnih institutiv muzichnih hudozhnih uchilish tosho U Kito bulo zasnovano astronomichnu observatoriyu osnashenu najkrashim na toj chas obladnannyam u Pivdennij Americi Utim spriyayuchi z odnogo boku rozshirennyu pidgotovki kvalifikovanih robochih ruk Garsiya Moreno z inshogo boku zgortav u krayini gumanitarnu osvitu zaminyuyuchi yiyi na zhorstku aristokratichnu ta klerikalnu ideologiyu Vin potrebuvav gramotnu i kvalifikovanu ta vodnochas pasivnu i sluhnyanu robochu silu V takij odnobichnij pidgotovci nezaminnu dopomogu rezhimu nadavala katolicka cerkva a takozh ispanski francuzki j nimecki yezuyiti Hoch politichne zhittya togo chasu bulo nadzvichajno zaplutanim i neodnoznachnim jogo obrannya na drugij termin ochevidno vkazuye na pidtrimku z boku narodu j cerkvi Z inshogo boku diktatura Garsiyi Moreno zhorstoko rozpravlyalas zi svoyimi protivnikami pridushuvala vistupi trudyashih zokrema indianciv Najbilshe take povstannya vidbulos 1871 roku u provinciyi Chimboraso pid chas yakogo indianci namagalis pokinchiti zi zlovzhivannyami pomishikiv i tyazhkimi podatkami vstanovlenimi uryadom Yak i bagato inshih te povstannya bulo zhorstoko pridusheno konservativnim rezhimom Vatazhok povstannya Fransisko Dakilema shoplenij vladoyu buv zasudzhenij vijskovim tribunalom do strati j rozstrilyanij 26 veresnya 1862 roku Garsiya Moreno uklav konkordat iz Vatikanom sho nadavav katolickij cerkvi velicheznu vladu v krayini do kazni Vatikanu shoroku nadhodilo 10 derzhavnogo pributku Konkordat zokrema progoloshuvav katolicizm oficijnoyu ta yedinoyu religiyeyu Ekvadoru viddavav do ruk yezuyitiv sistemu osvitu v tomu chisli pravo zasudzhuvati vchiteliv i zaboronyati knigi nadavav svobodu peresuvannya inozemnim religijnim gromadam a cerkvi pravo kupuvati vlasnist Ubivstvored Liberali nenavidili Garsiyu Moreno koli jogo bulo obrano na tretij termin 1875 roku j vinesli jomu smertnij virok Vin odrazu zh napisav papi Piyu IX prohayuchi blagosloviti jogo pered inavguraciyeyu yaku bulo priznacheno na 30 serpnya Buv ubitij koli vihodiv z kafedralnogo soboru Kito zaznavshi poranen nozhem i kulyami bo odnochasno v nogo strilyali z revolvera Primitkired a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 a b Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 SQL Server Management Studio 2005 d Track Q4048883Dzherelared Uryadovij sajt isp Katolicka enciklopediya Gabriel Garsiya Moreno Arhivovano 4 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Christian Order The Prophecy of Garcia Moreno s Presidency amp Death angl Marchuk N N Istoriya Latinskoj Ameriki s drevnejshih vremen do nachala XX veka ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gabriel Garsiya Moreno amp oldid 36096208