Ґабелок

Ґабе́лок (можливо від нім. Kalbfell), опо́йок — шкіра молодого теляти, що харчувалося лише молоком і котрого ще не годували фуражем (рослинним кормом).

Волосяний покрив теляти на відміну від дорослої тварини еластичніший та густіший, а самі тонші. Тому шкіра теляти ніжніша, м'якша, пружна та водночас міцна, завдяки цим властивостям вона вважається ціннішою.

Обробивши таку шкіру, отримують особливо м'яку замшу, продукти з якої, після нанесення відповідного захисту, стають та зазвичай зберігають якості сировини і є м'якими, еластичними та характеризуються привабливим відблиском. Головним чином з такої замші виготовляють галантерейні вироби та взуття.

Приклад: «Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок, пістрьових штанях і обутий в ґабелкових черевиках» (Олекса Стороженко. «Спогади про Микиту Леонтійовича Коржа»)

У народі ґабеликами називаються ще й кістки. «Худий, як ґабелик» або «Худий, аж ґабелики видно» — кажуть про дуже худу людину.

Див. також

• Інші хутра, шкіри молодих тварин:
  • Пергамент
• Худоба
• Захист тварин

Примітки

1. Ґабелок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
2. Опойок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

Джерела

• Великий тлумачний словник сучасної української мови
• (рос.)
• Енциклопедія Брокгауза Ф. А. та Єфрона І. А. (1890—1916 рр.) [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)

Посилання

• Ґабелок // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.