Ящірка альпійська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Darevskia alpina Darevsky, 1967 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Ящірка альпійська (Darevskia alpina) — представник роду скельних ящірок родини Справжні ящірки.
Опис
Довжина тулуба сягає 6,5 см, хвіст у 2 рази довший. Голова слабко стиснута. Міжщелепний щиток відділений або торкається лобоносового. Зернята між верхньовійним і надочноямковим щитками у кількості 2-11 утворюють неповний рядок. Великий центральноскроневий і барабанний щиток добре виражені і поділені 1-4 збільшеною лускою. Комір ззаду прямий або дуже слабко зазубрений. По середній лінії горла є 18-27 луски. Луска тулуба гладенька, слабко опукла. Навколо середини тіла 40-53 лусочки. Луска, яка вкриває гомілку, гладенька або зі слабо вираженими реберцями. Рядки стегнових пір у кількості 14-20 досягають згину колін. Попереду широкого анального щитка зазвичай 2 збільшених, приблизно рівних за розміром, преанальних щитка. Луска передньої третини хвоста гладенька або зі слабко виражені реберцями.
Верхня сторона тіла трав'янисто-зелена, жовтувато-зелена, рідше — коричнево-сіра. Уздовж спини є здвоєний рядок темних плям. Поздовжні, з порізаним верхнім краєм, бічні смуги утворені 3 рядками зливаються у темні кола зі світлими, блакитними в області грудей просвітами у центрі. Черево має жовте або зеленувато-жовте забарвлення.
Спосіб життя
Полюбляє гірську місцину, нагромадження каміння і кам'янисті схили у гористо-степовій і частково лісовій зонах на висоті 1650–2800 (найпоширеніший в зоні 1800–2200) м над рівнем моря. Ховається під каменями, у тріщинах скель й норах гризунів. Харчується комахами, дрібними безхребетними, зокрема земляними хробаками (Lumbricina), і молюсками. Щільність населення невелика. В основному Darevskia alpina населяють південні схили, на північних населення стає все рідкіснішим, оскільки вид вважаються чутливими до зміни клімату.
Це яйцекладна ящірка. Самиця наприкінці червня відкладає від двох до шести, в середньому 4-5 яєць. Молоді ящірки з'являються у серпні.
Розповсюдження
Мешкає у західній половині Головного Кавказького хребта від Ельбруса на сході (територія Грузії) до гір Фішт і Оштена у Краснодарському краї (Росія) на заході.
Джерела
- Словник зоологічної номенклатури (1927–1928): Факсимільне відтворення видань 1927–1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
- Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Darevskia alpina на вебсторінці МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashirka alpijska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Spravzhni yashirki Pidrodina Lacertinae Rid Skelna yashirka Vid Yashirka alpijska Binomialna nazva Darevskia alpina Darevsky 1967 Posilannya Vikishovishe Darevskia alpina EOL 457736 MSOP 11120 NCBI 122349 Yashirka alpijska Darevskia alpina predstavnik rodu skelnih yashirok rodini Spravzhni yashirki OpisDovzhina tuluba syagaye 6 5 sm hvist u 2 razi dovshij Golova slabko stisnuta Mizhshelepnij shitok viddilenij abo torkayetsya lobonosovogo Zernyata mizh verhnovijnim i nadochnoyamkovim shitkami u kilkosti 2 11 utvoryuyut nepovnij ryadok Velikij centralnoskronevij i barabannij shitok dobre virazheni i podileni 1 4 zbilshenoyu luskoyu Komir zzadu pryamij abo duzhe slabko zazubrenij Po serednij liniyi gorla ye 18 27 luski Luska tuluba gladenka slabko opukla Navkolo seredini tila 40 53 lusochki Luska yaka vkrivaye gomilku gladenka abo zi slabo virazhenimi rebercyami Ryadki stegnovih pir u kilkosti 14 20 dosyagayut zginu kolin Poperedu shirokogo analnogo shitka zazvichaj 2 zbilshenih priblizno rivnih za rozmirom preanalnih shitka Luska perednoyi tretini hvosta gladenka abo zi slabko virazheni rebercyami Verhnya storona tila trav yanisto zelena zhovtuvato zelena ridshe korichnevo sira Uzdovzh spini ye zdvoyenij ryadok temnih plyam Pozdovzhni z porizanim verhnim krayem bichni smugi utvoreni 3 ryadkami zlivayutsya u temni kola zi svitlimi blakitnimi v oblasti grudej prosvitami u centri Cherevo maye zhovte abo zelenuvato zhovte zabarvlennya Sposib zhittyaPolyublyaye girsku miscinu nagromadzhennya kaminnya i kam yanisti shili u goristo stepovij i chastkovo lisovij zonah na visoti 1650 2800 najposhirenishij v zoni 1800 2200 m nad rivnem morya Hovayetsya pid kamenyami u trishinah skel j norah grizuniv Harchuyetsya komahami dribnimi bezhrebetnimi zokrema zemlyanimi hrobakami Lumbricina i molyuskami Shilnist naselennya nevelika V osnovnomu Darevskia alpina naselyayut pivdenni shili na pivnichnih naselennya staye vse ridkisnishim oskilki vid vvazhayutsya chutlivimi do zmini klimatu Ce yajcekladna yashirka Samicya naprikinci chervnya vidkladaye vid dvoh do shesti v serednomu 4 5 yayec Molodi yashirki z yavlyayutsya u serpni RozpovsyudzhennyaMeshkaye u zahidnij polovini Golovnogo Kavkazkogo hrebta vid Elbrusa na shodi teritoriya Gruziyi do gir Fisht i Oshtena u Krasnodarskomu krayi Rosiya na zahodi DzherelaSlovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s Shmalgauzen I I Pohodzhennya nazemnih hrebetnih M 1964 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Darevskia alpina na vebstorinci MSOP