Я щикове селище в Україні у Алчевській міській громаді Алчевського району Луганської області Знаходиться на тимчасово ок

Я́щикове — селище в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області . Знаходиться на тимчасово окупованій території України. Положене між річками Білою та Лозовою (сточище Сіверського Дінця);

селище Ящикове
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Громада	Алчевська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44020010160069950
Основні дані
Засновано	1724
Статус	із 1938 року
Площа	7 км²
Населення	▼1877 (01.01.2011)
Густота	268 осіб/км²;
Поштовий індекс	94330
Телефонний код	+380 6441
Географічні координати	48°24′50″ пн. ш. 38°45′13″ сх. д. / 48.41389° пн. ш. 38.75361° сх. д. / 48.41389; 38.75361Координати: 48°24′50″ пн. ш. 38°45′13″ сх. д. / 48.41389° пн. ш. 38.75361° сх. д. / 48.41389; 38.75361
Водойма	р. Біла
Відстань
Найближча залізнична станція:	Кипуча
До станції:	7 км
До райцентру:
- залізницею:	52 км
- автошляхами:	61 км

Селищна влада
Адреса	94330, смт Ящикове, вул. Кірова, 4
Карта
Ящикове
Ящикове

3900 меш. (1986), 2424 меш. (2001). Видобуток вугілля, фабрика спортивних виробів.

Історія

Засноване не раніше 1775 року капітаном Бахмутського/Волоського гусарського полку Павлом Міоковичем. Перша згадка у письмових документах хутора на р. Лозовій датується вереснем 1777 року. Ящикова належала майору П. Міоковичу щонайменше до 1785 р. На 1787 рік вона належить уже секунд-майору М. Штеричу.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 494 особи (242 чоловіки та 252 жінки), налічувалось 73 дворових господарства, а також один завод.

Станом на 1886 рік в селі Адріанопільської волості мешкало 654 особи, налічувалось 102 двори, існувала лавка.

За даними оціночно-статистичного обстеження 1904 року надільну землю у розмірі 840,33 десятини вважали зручною, 29 десятин незручною.

У 1908 році в селі налічувалось 203 господарства. Кількість наявного населення складала 588 чоловіків та 579 жінок. Земля надана 194 особі в розмірі 4 десятин кожній.

Станом на 1 січня 1911 року 776 десятин надільної землі вважали зручною.

У часи громадянської війни у селищі перебувала кіннота генерала Сергія Улагая.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 35 жителів селища.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Примітки

УРЕ(рос.)
. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Список населенных мест Славяносербского уезда Екатеринославской губернии / Издание Екатеринославской губернской земской управы. — Екатеринослав: Типография губернского земства, 1911. — 28-30 С.
Врангель Петр Николаевич. : [в 2 частях : 1916—1920] / Барон П. Н. Врангель. — Москва: ЛитРес, 2006. — С. 231
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2016.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Це незавершена стаття з географії Луганської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] УРЕ(рос.)

[2] . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.

[3] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[СНМСУЕК-5] Список населенных мест Славяносербского уезда Екатеринославской губернии / Издание Екатеринославской губернской земской управы. — Екатеринослав: Типография губернского земства, 1911. — 28-30 С.

[6] Врангель Петр Николаевич. : [в 2 частях : 1916—1920] / Барон П. Н. Врангель. — Москва: ЛитРес, 2006. — С. 231

[7] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2016.

[8] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

[9] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»