Наталія Григорівна Яшвіль, до шлюбу Філіпсон (28 грудня 1861 — 12 червня 1939) — російська княгиня, іконописиця, художниця, церковна, наукова і культурна діячка, меценатка.
Наталія Григорівна Яшвіль | |
---|---|
Яшвіль Н.Г. Портрет Михайла Васильовича Нестерова. 1905р. | |
Народилася | 28 грудня 1861 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла | 12 червня 1939 (77 років) Прага, Протекторат Богемії і Моравії |
Поховання | Ольшанський цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Місце проживання | Київ, Сунки (Черкащина) |
Діяльність | іконописець, художниця, меценатка |
Батько | d |
У шлюбі з | Микола Володимирович Яшвіль |
Діти | Тетяна Миколаївна Родзянко
|
|
Біографічні дані
Наталія Філіпсон належала по батькові лінії до старовинного дворянського роду, який брав свій початок з Англії. Батько — генерал, був колись попечителем Петербурзького навчального округу. Князівський рід чоловіка Наталії Григорівни мав не менш знатне коріння, але скандальну славу, тому що один з князів Яшвіль брав участь у вбивстві імператора Павла.
Чоловік Наталії Філіпсон — полковник лейбгвардії Царськосільського гусарського полку Микола Володимирович Яшвіль, робив швидку кар'єру. У шлюбі народила двох дітей: Тетяна і Володимир. До шлюбу Наталія Яшвіль навчалася живопису у відомого художника Чистякова. У 1893 році, у 36-річному віці, чоловік помер. Молода вдова залишилась у тяжких умовах. Чоловік у спадок залишив їй запущений маєток Сунки поблизу Сміли (Черкащина), який колись належав друзям Пушкіна — Раєвським. З цього часу Наталія Яшвіль приймає самостійні рішення, віддаючи свій час вихованню дітей та приведення до ладу спадщини.
Меценатство княгині
Завдяки турботам княгині Сунки перетворюються в облаштоване місце. У порядок були приведені виноградники, фруктові сади. Тут же, в маєтку, була організована переробка плодів на гуральні. Якісні місцеві глини використовувалися для виробництва цегли на цегельному заводі, заснованому княгинею. Маєток був багатий лісами і Наталія Яшвіль цим скористалась, здаючи в оренду лісові масиви, коли було необхідно, продавала ділянки лісу. Так одним з її покупців став сусід — граф Бобринський. У Козеревському лісі княгиня влаштувала свій заповідник. Там водилися лосі і олені, кабани та козулі, фазани і куріпки. Не обійшла увагою княгиня і своїх селян. Для ремонту їх подвір'їв виписувала матеріали, в Сунках побудувала баню, школу, де селянські діти навчалися різним ремеслам. У свята княгиня щедро пригощала дітей селян. Вона часто обходила сілянські двори, там отримувала інформацію про проблеми селян, по мірі можливостей вирішувала їх. Наталія Григорівна брала на утримання дітей-сиріт, лікувала за свій рахунок. В Сунках було відроджено старовинні кустарні промисли — сунковської розписної кераміки та сунковської вишивки. Зі спогадів М. Нестерова дізнаємося, що Наталія Григорівна влаштувала в маєтку майстерню вишивок, зразками яких служили музейні речі XVII—XVIII століть. Вишивки здобули популярність в Росії та продавались і за кордоном, зокрема в Парижі була влаштована виставка вишивок. Сунковські майстрині виконували також замовлення імператриці Олександри Федорівни. У майстерні працювали молоді жінки і дівчата-селянки, що приносило їм гарний прибуток.
Знайомство із М. В. Несторовим
Російський живописець Михайло Нестеров із дружиною прожив 9 років у Сунках. Познайомився М. Нестеров із княгинею у Києві, коли розписував там Володимирський собор. У своїх мемуарах М. Нестеров розповідає про Наталію Яшвіль як про близьку подругу і покровительку:
«Наталя Григорівна в моєму житті зайняла велике місце, вона сердечно, з розумом підтримувала все те, що могло мене зацікавити , духовно підживити. Часто у неї я знаходив душевний відпочинок, як людина і як художник». |
Нестеров згадує, що княгиня, попри свою зайнятість, малювала аквареллю портрети, квіти. Віддаючи данину їх дружбі, Наталя Григорівна, коли Нестеров вже був вдруге одружений, запропонувала оселитися влітку у неї на хуторі, що в чотирьох верстах від маєтку. За словами М. В. Нестерова:
«Хутір Княгинине був куточком раю. Це був суцільний фруктовий сад з двома ставками: в одному водилися карасі і коропи, в іншому було зручно купатися. (Дно його було встелене дубом, який зберігся й донині). |
Тут у Княгининеному відкрилась нова грань творчості Михайла Нестерова: він написав свій перший портрет з довгої низки портретів, на яких він зображував людини на тлі природи. І це був портрет Наталії Яшвіль, всім складом особистості якої він захоплювався. Портрет був написаний М. Нестеровим пізнім літом 1905 року, за короткі строки без ескізів та начерків. На портреті княгиня позбавлена сентиментальності, чіткий профіль, міцно зімкнуті вузькі губи, в очах тінь втрат і самотність — наслідки життєвих негараздів. Портрет княгині Н. Г. Яшвіль із 1917 р. знаходиться в Київському історичному музеї.
Діяльність під час Першої світової війни
Під час Першої світової війни Наталія Яшвіль проявила себе, очоливши великий госпіталь. З волі імператриці їздила в Австрію для огляду таборів з російськими полоненими. Син Володимир під час війни потрапив в полон, загинув у 1917 році від рук більшовиків. Дочка Тетяна вела діяльність в госпіталях. Про цей період із життя княгині дізнаємось із спогадів Олександра Леопольдовича Яворського (в майбутньому першго директора Красноярського заповідника «Стовпи»).
В еміграції
Після більшовицького перевороту у 1919 р. було звинувачено в білогвардійській змові і вбито зятя. З того часу княгиня ходила в чорному. У 1929 р. Наталія Яшвіль із дочкою змушені були емігрувати. Зупинились вони у Празі. Тут княгиня познайомилась із Никодимом Павловичем Кондаковим, який був одним з організаторів Російського Археологічного інституту в Константинополі. Після смерті Кондакова княгиня доклала багато зусиль для створення наукового центру лат. Seminarium Kondakovianum (Семінаріум Кондаковіанум), який пізніше виріс в Інститут ім. Н. П. Кондакова. Княгиня Н. Г. Яшвіль та її дочка Т. М. Родзянко були гарними іконописицями, художницями. Семінарія багато в чому існувала завдяки їх діяльності. Значною статтею прибутку часто була виручка від продажі створених ними репродукцій ікон, вітальних листівок. Тетяна Миколаївна займалася шиттям для церкви, виготовила емалевий хрест. В еміграції Н. Г. Яшвіль листувалась із сестрами Варварою Петрівною та Наталією Петрівною Шабельськими, які жили в Парижі. На батьківщині у Шабельських були майстерні подібні до тих, які завела колись княгиня в селі Сунки. У них був спільний інтерес до старовини — вишивок, рукоділля. Із переписки стало відомо, що княгиня Яшвіль постійно займалася пошуками спонсорів для празького інституту. У 1920-і роки в Празі було створено Успенське братство, яке очолила Надія Миколаївна Крамарж. Активною членкинею братства стала і княгиня Н. Г. Яшвіль. У 1924 році братство розпочало будівництво Празького Успенського храму на Вільшанах. Карел Крамарж, який прийняв православ'я вніс на будівництво особисті кошти і посприяв збору необхідної суми. Так у Празі зріс православний храм. Під покровом його хрестів — в нижньому боковому вівтарі і на прилеглих цвинтарних ділянках — поховані академік Н. П. Кондаков, подружжя Крамарж, черниця Вероніка (сестра Н. Г. Яшвіної), Т. М. Родзянко, княгиня Н. Г. Яшвіль.
Примітки
- Антена http://antenna.com.ua/antenna/6230.html[недоступне посилання з червня 2019]
- Одна Родина http://odnarodyna.com.ua/articles/3/691.html [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- Антена[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nataliya Grigorivna Yashvil do shlyubu Filipson 28 grudnya 1861 12 chervnya 1939 rosijska knyaginya ikonopisicya hudozhnicya cerkovna naukova i kulturna diyachka mecenatka Nataliya Grigorivna YashvilYashvil N G Portret Mihajla Vasilovicha Nesterova 1905r Narodilasya28 grudnya 1861 1861 12 28 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla12 chervnya 1939 1939 06 12 77 rokiv Praga Protektorat Bogemiyi i MoraviyiPohovannyaOlshanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaKiyiv Sunki Cherkashina Diyalnistikonopisec hudozhnicya mecenatkaBatkodU shlyubi zMikola Volodimirovich YashvilDitiTetyana Mikolayivna Rodzyanko Volodimir Mikolajovich Yashvil Mediafajli u VikishovishiBiografichni daniNataliya Filipson nalezhala po batkovi liniyi do starovinnogo dvoryanskogo rodu yakij brav svij pochatok z Angliyi Batko general buv kolis popechitelem Peterburzkogo navchalnogo okrugu Knyazivskij rid cholovika Nataliyi Grigorivni mav ne mensh znatne korinnya ale skandalnu slavu tomu sho odin z knyaziv Yashvil brav uchast u vbivstvi imperatora Pavla Cholovik Nataliyi Filipson polkovnik lejbgvardiyi Carskosilskogo gusarskogo polku Mikola Volodimirovich Yashvil robiv shvidku kar yeru U shlyubi narodila dvoh ditej Tetyana i Volodimir Do shlyubu Nataliya Yashvil navchalasya zhivopisu u vidomogo hudozhnika Chistyakova U 1893 roci u 36 richnomu vici cholovik pomer Moloda vdova zalishilas u tyazhkih umovah Cholovik u spadok zalishiv yij zapushenij mayetok Sunki poblizu Smili Cherkashina yakij kolis nalezhav druzyam Pushkina Rayevskim Z cogo chasu Nataliya Yashvil prijmaye samostijni rishennya viddayuchi svij chas vihovannyu ditej ta privedennya do ladu spadshini Mecenatstvo knyaginiZavdyaki turbotam knyagini Sunki peretvoryuyutsya v oblashtovane misce U poryadok buli privedeni vinogradniki fruktovi sadi Tut zhe v mayetku bula organizovana pererobka plodiv na guralni Yakisni miscevi glini vikoristovuvalisya dlya virobnictva cegli na cegelnomu zavodi zasnovanomu knyagineyu Mayetok buv bagatij lisami i Nataliya Yashvil cim skoristalas zdayuchi v orendu lisovi masivi koli bulo neobhidno prodavala dilyanki lisu Tak odnim z yiyi pokupciv stav susid graf Bobrinskij U Kozerevskomu lisi knyaginya vlashtuvala svij zapovidnik Tam vodilisya losi i oleni kabani ta kozuli fazani i kuripki Ne obijshla uvagoyu knyaginya i svoyih selyan Dlya remontu yih podvir yiv vipisuvala materiali v Sunkah pobuduvala banyu shkolu de selyanski diti navchalisya riznim remeslam U svyata knyaginya shedro prigoshala ditej selyan Vona chasto obhodila silyanski dvori tam otrimuvala informaciyu pro problemi selyan po miri mozhlivostej virishuvala yih Nataliya Grigorivna brala na utrimannya ditej sirit likuvala za svij rahunok V Sunkah bulo vidrodzheno starovinni kustarni promisli sunkovskoyi rozpisnoyi keramiki ta sunkovskoyi vishivki Zi spogadiv M Nesterova diznayemosya sho Nataliya Grigorivna vlashtuvala v mayetku majsternyu vishivok zrazkami yakih sluzhili muzejni rechi XVII XVIII stolit Vishivki zdobuli populyarnist v Rosiyi ta prodavalis i za kordonom zokrema v Parizhi bula vlashtovana vistavka vishivok Sunkovski majstrini vikonuvali takozh zamovlennya imperatrici Oleksandri Fedorivni U majsterni pracyuvali molodi zhinki i divchata selyanki sho prinosilo yim garnij pributok Akvarel N G Yashvil Luganskij oblasnij hudozhnij muzej Znajomstvo iz M V NestorovimRosijskij zhivopisec Mihajlo Nesterov iz druzhinoyu prozhiv 9 rokiv u Sunkah Poznajomivsya M Nesterov iz knyagineyu u Kiyevi koli rozpisuvav tam Volodimirskij sobor U svoyih memuarah M Nesterov rozpovidaye pro Nataliyu Yashvil yak pro blizku podrugu i pokrovitelku Natalya Grigorivna v moyemu zhitti zajnyala velike misce vona serdechno z rozumom pidtrimuvala vse te sho moglo mene zacikaviti duhovno pidzhiviti Chasto u neyi ya znahodiv dushevnij vidpochinok yak lyudina i yak hudozhnik Nesterov zgaduye sho knyaginya popri svoyu zajnyatist malyuvala akvarellyu portreti kviti Viddayuchi daninu yih druzhbi Natalya Grigorivna koli Nesterov vzhe buv vdruge odruzhenij zaproponuvala oselitisya vlitku u neyi na hutori sho v chotiroh verstah vid mayetku Za slovami M V Nesterova Hutir Knyaginine buv kutochkom rayu Ce buv sucilnij fruktovij sad z dvoma stavkami v odnomu vodilisya karasi i koropi v inshomu bulo zruchno kupatisya Dno jogo bulo vstelene dubom yakij zberigsya j donini Tut u Knyagininenomu vidkrilas nova gran tvorchosti Mihajla Nesterova vin napisav svij pershij portret z dovgoyi nizki portretiv na yakih vin zobrazhuvav lyudini na tli prirodi I ce buv portret Nataliyi Yashvil vsim skladom osobistosti yakoyi vin zahoplyuvavsya Portret buv napisanij M Nesterovim piznim litom 1905 roku za korotki stroki bez eskiziv ta nacherkiv Na portreti knyaginya pozbavlena sentimentalnosti chitkij profil micno zimknuti vuzki gubi v ochah tin vtrat i samotnist naslidki zhittyevih negarazdiv Portret knyagini N G Yashvil iz 1917 r znahoditsya v Kiyivskomu istorichnomu muzeyi Diyalnist pid chas Pershoyi svitovoyi vijniPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Nataliya Yashvil proyavila sebe ocholivshi velikij gospital Z voli imperatrici yizdila v Avstriyu dlya oglyadu taboriv z rosijskimi polonenimi Sin Volodimir pid chas vijni potrapiv v polon zaginuv u 1917 roci vid ruk bilshovikiv Dochka Tetyana vela diyalnist v gospitalyah Pro cej period iz zhittya knyagini diznayemos iz spogadiv Oleksandra Leopoldovicha Yavorskogo v majbutnomu pershgo direktora Krasnoyarskogo zapovidnika Stovpi V emigraciyiAkvarel N G Yashvil Luganskij oblasnij hudozhnij muzej Pislya bilshovickogo perevorotu u 1919 r bulo zvinuvacheno v bilogvardijskij zmovi i vbito zyatya Z togo chasu knyaginya hodila v chornomu U 1929 r Nataliya Yashvil iz dochkoyu zmusheni buli emigruvati Zupinilis voni u Prazi Tut knyaginya poznajomilas iz Nikodimom Pavlovichem Kondakovim yakij buv odnim z organizatoriv Rosijskogo Arheologichnogo institutu v Konstantinopoli Pislya smerti Kondakova knyaginya doklala bagato zusil dlya stvorennya naukovogo centru lat Seminarium Kondakovianum Seminarium Kondakovianum yakij piznishe viris v Institut im N P Kondakova Knyaginya N G Yashvil ta yiyi dochka T M Rodzyanko buli garnimi ikonopisicyami hudozhnicyami Seminariya bagato v chomu isnuvala zavdyaki yih diyalnosti Znachnoyu statteyu pributku chasto bula viruchka vid prodazhi stvorenih nimi reprodukcij ikon vitalnih listivok Tetyana Mikolayivna zajmalasya shittyam dlya cerkvi vigotovila emalevij hrest V emigraciyi N G Yashvil listuvalas iz sestrami Varvaroyu Petrivnoyu ta Nataliyeyu Petrivnoyu Shabelskimi yaki zhili v Parizhi Na batkivshini u Shabelskih buli majsterni podibni do tih yaki zavela kolis knyaginya v seli Sunki U nih buv spilnij interes do starovini vishivok rukodillya Iz perepiski stalo vidomo sho knyaginya Yashvil postijno zajmalasya poshukami sponsoriv dlya prazkogo institutu U 1920 i roki v Prazi bulo stvoreno Uspenske bratstvo yake ocholila Nadiya Mikolayivna Kramarzh Aktivnoyu chlenkineyu bratstva stala i knyaginya N G Yashvil U 1924 roci bratstvo rozpochalo budivnictvo Prazkogo Uspenskogo hramu na Vilshanah Karel Kramarzh yakij prijnyav pravoslav ya vnis na budivnictvo osobisti koshti i pospriyav zboru neobhidnoyi sumi Tak u Prazi zris pravoslavnij hram Pid pokrovom jogo hrestiv v nizhnomu bokovomu vivtari i na prileglih cvintarnih dilyankah pohovani akademik N P Kondakov podruzhzhya Kramarzh chernicya Veronika sestra N G Yashvinoyi T M Rodzyanko knyaginya N G Yashvil PrimitkiAntena http antenna com ua antenna 6230 html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Odna Rodina http odnarodyna com ua articles 3 691 html 9 bereznya 2012 u Wayback Machine DzherelaAntena nedostupne posilannya z chervnya 2019