Ясін аль-Гашимі (араб. ياسين الهاشمى; 1884 — 21 січня 1937) — іракський державний і політичний діяч, двічі обіймав посаду голови уряду країни.
Ясін аль-Гашимі араб. ياسين الهاشمى | |||
| |||
---|---|---|---|
2 серпня 1924 — 26 червня 1925 року | |||
Монарх: | Фейсал I | ||
Попередник: | Джафар аль-Аскарі | ||
Наступник: | Абд аль-Мухсін ас-Саадун | ||
| |||
17 березня 1935 — 30 жовтня 1936 року | |||
Монарх: | Газі I | ||
Попередник: | Джаміль аль-Мідафаї | ||
Наступник: | Хікмет Сулейман | ||
| |||
24 листопада 1924 — 26 січня 1925 року | |||
Наступник: | Абд аль-Мухсін ас-Саадун | ||
Народження: | 1884 Багдад | ||
Смерть: | 21 січня 1937 Дамаск | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Країна: | Османська імперія і Ірак | ||
Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
Освіта: | d | ||
Партія: | Партія народного братерства | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в родині старости одного з кварталів Багдада. 1902 року закінчив Османську військову академію в Стамбулі. 1913 року в місті Мосул вступив до лав Аль-Ахд — законспірованого націоналістичного товариства офіцерів арабського походження, які перебували на службі в османській армії. 1915 приєднався до арабського націоналістичного товариства аль-Фатат, пов'язаного з еміром Фейсалом, який прагнув створити в Іраку окрему монархічну державу.
Під час Першої світової війни був офіцером османської армії. 1917 року успішно командував Османською дивізією в Галичині під час наступу російської армії, за що отримав звання генерал-майора. 1918 року отримав пост командувача гарнізону в Тулькармі. Навесні того ж року командував османськими військами під час наступу англійців на Амман та аль-Соль, зазнав поранення та був доправлений до шпиталю в Дамаску. Після одужання намагався відновитись на військовій службі, але отримав відмову, оскільки не звертався з таким проханням під час річного перемир'я.
Після втупу Фейсала до Дамаска у жовтні 1918 року аль-Гашимі був призначений головою Військової ради, одночасно він очолив міністерство оборони, мобілізуючи добровольців для протидії Франції, яка жадала підкорити собі Сирії. Наприкінці листопада 1919 року аль-Гашимі був заарештований британськими військовиками за звинуваченням у вербуванні нових добровольців та у проведенні антибританської пропаганди. Та подія прискорила кризу в уряді Фейсала і спричинила протести й заворушення в Дамаску. Ясіну аль-Гашимі дозволили повернутись до Сирії через Єгипет на початку травня 1920 року. До того часу французькі війська почали наступ на Дамаск, а сирійська армія була небоєздатною, тому аль-Гашимі відхилив пропозицію короля Фейсала щодо призначення на посаду командувача арабської армії.
1922 року отримав пост губернатора провінції аль-Мантафік. У січні 1924 року був обраний до складу Установчих зборів, а 2 серпня того ж року зайняв очолив іракський уряд, одночасно зайнявши посади міністра оборони й закордонних справ. З одного боку, англійці, незважаючи на недовіру до політика, не могли допустити його переходу в опозицію, з іншого боку, король Фейсал, знаючи про націоналістичні погляди нового прем'єра, розраховував на його активну участь у територіальній суперечці з Туреччиною щодо колишньої провінції Мосул. Однак за дев'ять місяців на посту прем'єр-міністра його замінив Джафар аль-Аскарі. Упродовж наступних десяти років Ясін аль-Гашимі обіймав різні державні посади.
У листопаді 1925 року він заснував Народну партію, що виступала за незалежність від Британської імперії та з закликом до проведення реформ. 1930 року, після початку повторного розгляду англо-іракського договору, аль-Гашимі став одним з ключових його опонентів і прибічників суверенітету Іраку, згуртувавши своїх союзників у Партії національного братерства.
Після вступу Іраку до Ліги Націй король Фейсал ухвалив рішення надати опозиції більше прав і допустив Партію народного братерства до парламенту, однак після смерті короля Фейсала та приходом до влади його сина Газі I ситуація змінилась, парламент був розпущений, а вибори — сфальсифіковані, що різко скоротило число місць опозиції. У січні 1935 року спалахнули шиїтські повстання, а аль-Гашимі порадив своєму брату й начальнику штабу армії, Тахе, не реагувати на бунти. За таких умов прем'єр аль-Мідафаї дійшов висновку, що Таха й аль-Гашимі змовились з метою усунення урядового кабінету від влади, й подав у відставку.
17 березня 1935 року Хашимі вдруге був призначений на пост прем'єр-міністра, оскільки король вважав, що він є єдиним політиком, здатним стабілізувати обстановку в країні. Повстання почали згасати, у квітні того ж року Партія національного братерства ухвалила рішення про саморозпуск. Після прийняття нового закону про військовий призов у країні спалахнули масові заворушення. Поступово прем'єр-міністр почав концентрувати у своїх руках все більше владних повноважень, нещадно придушуючи будь-яке інакомислення, за що отримав прізвисько «арабського Бісмарка». Зростання впливу глави кабінету спричинило невдоволення короля Газі й багатьох представників урядової еліти.
30 жовтня 1936 року Ясін аль-Гашимі став першим іракським прем'єр-міністром, якого було повалено в результаті військового перевороту, хоча формально він сам подав у відставку після авіабомбардування неподалік від його відомства. Джафар аль-Аскарі, який на той час обіймав посаду міністра оборони, був розстріляний заколотниками. Ясіну вдалось утекти до столиці Сирії, де й помер за два місяці. Його старший брат, , був прем'єр-міністром Іраку 1941 року.
Джерела
- Правителі Іраку [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Allawi, Ali A. (2014). . Yale University Press. ISBN . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 5 січня 2018.
- Khadduri, Majid (1960). Independent Iraq 1932-1958: A Study in Iraqi Politics. New York: Oxford University Press.
- Marr, Pheobe (2004). The Modern History of Iraq. Boulder: Westview Press.
- Muslih, Muhammad Y. (1988). The Origins of Palestinian Nationalism. Columbia University Press. ISBN .
- Nafi, Basheer M. (1998). (PDF). Islamic Studies. 37 (4): 479—502. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 січня 2018.
- Sluglett, Peter (2007). . I.B. Tauris. ISBN . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 5 січня 2018.
- Tarbush, Mohammad A. (1988). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 5 січня 2018.
- Tauber, Eliezer (1995). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 5 січня 2018.
- Tripp, Charles (2000). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 5 січня 2018.
- Wien, Peter (2011). . International Journal of Middle East Studies. 43: 271—292. doi:10.1017/S0020743811000067. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 5 січня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yasin al Gashimi arab ياسين الهاشمى 1884 21 sichnya 1937 irakskij derzhavnij i politichnij diyach dvichi obijmav posadu golovi uryadu krayini Yasin al Gashimi arab ياسين الهاشمى Yasin al Gashimi Prapor 4 j Prem yer ministr Iraku 2 serpnya 1924 26 chervnya 1925 roku Monarh Fejsal I Poperednik Dzhafar al Askari Nastupnik Abd al Muhsin as Saadun Prapor 17 j Prem yer ministr Iraku 17 bereznya 1935 30 zhovtnya 1936 roku Monarh Gazi I Poperednik Dzhamil al Midafayi Nastupnik Hikmet Sulejman Prapor 3 j Ministr zakordonnih sprav Iraku 24 listopada 1924 26 sichnya 1925 roku Nastupnik Abd al Muhsin as Saadun Narodzhennya 1884 1884 BagdadSmert 21 sichnya 1937 1937 01 21 DamaskPrichina smerti infarkt miokardaKrayina Osmanska imperiya i IrakReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaOsvita dPartiya Partiya narodnogo braterstva Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini starosti odnogo z kvartaliv Bagdada 1902 roku zakinchiv Osmansku vijskovu akademiyu v Stambuli 1913 roku v misti Mosul vstupiv do lav Al Ahd zakonspirovanogo nacionalistichnogo tovaristva oficeriv arabskogo pohodzhennya yaki perebuvali na sluzhbi v osmanskij armiyi 1915 priyednavsya do arabskogo nacionalistichnogo tovaristva al Fatat pov yazanogo z emirom Fejsalom yakij pragnuv stvoriti v Iraku okremu monarhichnu derzhavu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv oficerom osmanskoyi armiyi 1917 roku uspishno komanduvav Osmanskoyu diviziyeyu v Galichini pid chas nastupu rosijskoyi armiyi za sho otrimav zvannya general majora 1918 roku otrimav post komanduvacha garnizonu v Tulkarmi Navesni togo zh roku komanduvav osmanskimi vijskami pid chas nastupu anglijciv na Amman ta al Sol zaznav poranennya ta buv dopravlenij do shpitalyu v Damasku Pislya oduzhannya namagavsya vidnovitis na vijskovij sluzhbi ale otrimav vidmovu oskilki ne zvertavsya z takim prohannyam pid chas richnogo peremir ya Pislya vtupu Fejsala do Damaska u zhovtni 1918 roku al Gashimi buv priznachenij golovoyu Vijskovoyi radi odnochasno vin ocholiv ministerstvo oboroni mobilizuyuchi dobrovolciv dlya protidiyi Franciyi yaka zhadala pidkoriti sobi Siriyi Naprikinci listopada 1919 roku al Gashimi buv zaareshtovanij britanskimi vijskovikami za zvinuvachennyam u verbuvanni novih dobrovolciv ta u provedenni antibritanskoyi propagandi Ta podiya priskorila krizu v uryadi Fejsala i sprichinila protesti j zavorushennya v Damasku Yasinu al Gashimi dozvolili povernutis do Siriyi cherez Yegipet na pochatku travnya 1920 roku Do togo chasu francuzki vijska pochali nastup na Damask a sirijska armiya bula neboyezdatnoyu tomu al Gashimi vidhiliv propoziciyu korolya Fejsala shodo priznachennya na posadu komanduvacha arabskoyi armiyi 1922 roku otrimav post gubernatora provinciyi al Mantafik U sichni 1924 roku buv obranij do skladu Ustanovchih zboriv a 2 serpnya togo zh roku zajnyav ocholiv irakskij uryad odnochasno zajnyavshi posadi ministra oboroni j zakordonnih sprav Z odnogo boku anglijci nezvazhayuchi na nedoviru do politika ne mogli dopustiti jogo perehodu v opoziciyu z inshogo boku korol Fejsal znayuchi pro nacionalistichni poglyadi novogo prem yera rozrahovuvav na jogo aktivnu uchast u teritorialnij superechci z Turechchinoyu shodo kolishnoyi provinciyi Mosul Odnak za dev yat misyaciv na postu prem yer ministra jogo zaminiv Dzhafar al Askari Uprodovzh nastupnih desyati rokiv Yasin al Gashimi obijmav rizni derzhavni posadi U listopadi 1925 roku vin zasnuvav Narodnu partiyu sho vistupala za nezalezhnist vid Britanskoyi imperiyi ta z zaklikom do provedennya reform 1930 roku pislya pochatku povtornogo rozglyadu anglo irakskogo dogovoru al Gashimi stav odnim z klyuchovih jogo oponentiv i pribichnikiv suverenitetu Iraku zgurtuvavshi svoyih soyuznikiv u Partiyi nacionalnogo braterstva Pislya vstupu Iraku do Ligi Nacij korol Fejsal uhvaliv rishennya nadati opoziciyi bilshe prav i dopustiv Partiyu narodnogo braterstva do parlamentu odnak pislya smerti korolya Fejsala ta prihodom do vladi jogo sina Gazi I situaciya zminilas parlament buv rozpushenij a vibori sfalsifikovani sho rizko skorotilo chislo misc opoziciyi U sichni 1935 roku spalahnuli shiyitski povstannya a al Gashimi poradiv svoyemu bratu j nachalniku shtabu armiyi Tahe ne reaguvati na bunti Za takih umov prem yer al Midafayi dijshov visnovku sho Taha j al Gashimi zmovilis z metoyu usunennya uryadovogo kabinetu vid vladi j podav u vidstavku 17 bereznya 1935 roku Hashimi vdruge buv priznachenij na post prem yer ministra oskilki korol vvazhav sho vin ye yedinim politikom zdatnim stabilizuvati obstanovku v krayini Povstannya pochali zgasati u kvitni togo zh roku Partiya nacionalnogo braterstva uhvalila rishennya pro samorozpusk Pislya prijnyattya novogo zakonu pro vijskovij prizov u krayini spalahnuli masovi zavorushennya Postupovo prem yer ministr pochav koncentruvati u svoyih rukah vse bilshe vladnih povnovazhen neshadno pridushuyuchi bud yake inakomislennya za sho otrimav prizvisko arabskogo Bismarka Zrostannya vplivu glavi kabinetu sprichinilo nevdovolennya korolya Gazi j bagatoh predstavnikiv uryadovoyi eliti 30 zhovtnya 1936 roku Yasin al Gashimi stav pershim irakskim prem yer ministrom yakogo bulo povaleno v rezultati vijskovogo perevorotu hocha formalno vin sam podav u vidstavku pislya aviabombarduvannya nepodalik vid jogo vidomstva Dzhafar al Askari yakij na toj chas obijmav posadu ministra oboroni buv rozstrilyanij zakolotnikami Yasinu vdalos utekti do stolici Siriyi de j pomer za dva misyaci Jogo starshij brat buv prem yer ministrom Iraku 1941 roku DzherelaPraviteli Iraku 3 serpnya 2019 u Wayback Machine angl Allawi Ali A 2014 Yale University Press ISBN 9780300127324 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 5 sichnya 2018 Khadduri Majid 1960 Independent Iraq 1932 1958 A Study in Iraqi Politics New York Oxford University Press Marr Pheobe 2004 The Modern History of Iraq Boulder Westview Press Muslih Muhammad Y 1988 The Origins of Palestinian Nationalism Columbia University Press ISBN 9780231065092 Nafi Basheer M 1998 PDF Islamic Studies 37 4 479 502 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 sichnya 2018 Sluglett Peter 2007 I B Tauris ISBN 9781850437697 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 5 sichnya 2018 Tarbush Mohammad A 1988 Routledge ISBN 9781317406372 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2018 Tauber Eliezer 1995 Routledge ISBN 9781135201180 Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2018 Tripp Charles 2000 Cambridge University Press ISBN 9780521529006 Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 5 sichnya 2018 Wien Peter 2011 International Journal of Middle East Studies 43 271 292 doi 10 1017 S0020743811000067 Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2018