Ясенець бі́лий (Dictamnus albus) — рідкісна багаторічна рослина родини рутових. Народна назва — неопали́ма купина. Лікарська і декоративна культура.
Ясенець білий | |
---|---|
Ілюстрація з книги Доктора Отто Вільгельма Томе, Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії, 1885 р. | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Рутові (Rutaceae) |
Рід: | () |
Вид: | Ясенець білий (D. albus) |
Біноміальна назва | |
Dictamnus albus L., 1753 | |
Синоніми | |
Ясенець голостовпчиковий |
Опис
Трав'яниста рослина 50-120 см заввишки, . Кореневище коротке. Стебла прямі, поодинокі або розгалужені, розсіяно й коротко опушені, у нижній частині голі, з черговими непарнопірчастими листками. Листочків 7-9, шкірястих, довгасто-еліптичних, по краю дрібно-хрящуватопилчастих, 3-4 см завдовжки й 1-3 см завширшки. Суцвіття китицеподібне. Квітки зигоморфні, зібрані у багатоквіткові негусті китиці. Чашечка 5-роздільна, залозиста, неопадна. Пелюсток 5, пурпурових, дуже рідко білих, з темними фіолетовими прожилками, 2,6-2,8 см завдовжки. Плід — 5-лопатева коробочка. Насінини грушоподібні, чорні, блискучі.
Квітне у травні-липні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.
Хімічний склад
Усі частини рослини містять алкалоїди диктамнін, фагарин, а також диктамнолактон, гіркі речовини, сапоніни, фурокумарини та ефірну олію.
В тиху сонячну погоду навколо квітучого ясенця скупчується багато випарів. Коли піднести запаленого сірника, вся рослина спалахує жовтими і синіми вогниками, проте залишається цілою. Зареєстровано чимало опіків шкіри на руках і ногах, загального отруєння у людей, які збирали ясенець для букетів. Цілком можливо, що леткі виділення служать для віднадження комах і травоїдних тварин для алелопатичного впливу на оточуючі рослини.
Умови місцезростання
Зарості термофільних чагарників на схилах, узлісся світлих дубових лісів, лучно-степові угруповання. В угрупованнях союзів Geranion sanguinei (кл. Trifolio-Geranietea), Prunion fruticosae (кл. Rhamno-Prunetea), Quercion pubescenti-petraeae, Aceri tatarici-Quercion(кл. Quercetea pubescenti-petraeae), рідше у степових угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Мезоксерофіт, факультативний кальцефіл.
Чисельність та структура популяцій
Трапляється спорадично, невеликими локальними популяціями від кількох десятків до кількох сотень особин. Популяції відносно стабільні, повночленні. Має високу насіннєву продуктивність. Зменшення чисельності в популяціях спостерігається лише в місцях з інтенсивним господарським використанням.
Причини зміни чисельності
Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: створення кар'єрів, будівництво, лісові культури з інтродукованих видів, нерегульований випас, викошування та випалювання старики пізно навесні.
Поширення
Південно-середньоєвропейський вид на північних та східних межах поширення. Середземномор'я, південь Середньої Європи. В Україні — на Подільській височині, Закарпатті, у Пн.-Зх. Причорномор'ї. Адміністративні регіони: Житомирський, Івано-Франківський, Тернопільський, Закарпатський, Чернівецький, Хмельницький, Вінницький, Одеський, Миколаївський.
Режим популяцій та заходи з охорони
Охороняють у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», ряді заказників та пам'яток природи. Необхідно забезпечити моніторинг популяцій. Заборонено руйнування екотопів, збирання рослин і заготівля насіння. Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, Кам'янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка.
Господарське та комерційне значення
Декоративне. Під час цвітіння рослина викликає опіки шкіри.
Рослина неофіцинальна, втім застосовується в народній медицині. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Dictamni albi) і коріння ясенця (Radix Dictamni albi). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Збирати траву треба в гумових рукавицях, бо доторкання рослини до відкритих ділянок тіла спричинює дерматит (алергічна реакція настає через 10—15 годин), а в тяжчих випадках — опіки у вигляді водянистих пухирців. Перша допомога у випадку, якщо контакт відкритих ділянок тіла з ясенцем відбувся,— обмити водою уражені ділянки тіла в найближчі 30—40 хвилин після зіткнення з рослиною. Зібрану сировину розстилають тонким шаром на папері чи тканині й сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі, не вищій за 35°. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках у сухому приміщенні.
Препарати ясенця підвищують діурез, заспокійливо діють на центральну нервову систему, виявляють еменагогічну, діафоретичну і глистогінну дію. Вони вважаються ефективним засобом для лікування циститів, пієлітів, нирковокам'яної хвороби і ревматизму, у випадку альго-олігоменореї, при епілепсії та істерії. Чай з трави ясенця (1 чайна ложка сировини на день) вживають при гарячкових станах (температурознижуючий ефект), а настойку з коріння — при гіпертонії. При зовнішьому застосуванні препарати ясенця є ефективним засобом при екземах, лишаях, розширенні вен, гніздовій плішивості та облисінні.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо застосовують:
- настій трави (1 чайну ложку сировини заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по півсклянки 2 рази на день (зранку і ввечері);
- відвар коріння (1 чайну ложку сировини варять 5 хвилин в 400 мл окропу, охолоджують, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їди;
- настойку коріння (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 40—50 крапель 3 рази на день.
Зовнішньо застосовують компреси, примочки з відвару коріння (готують, як у попередньому прописі).
У харчуванні
У Грузії листки і квіти неопалимої купини вживають як сильну приправу до закусок. Таку присмаку називають ргвалі-цамалі.
Галерея
- Квітка
- Плід
- Квітка ясенця білого
-
- Квіти
- Декоративний сорт з білими квітами
Примітки
- Гродзінський А. М. Газова атака / Серед природи і в лабораторії // Київ, Наукова думка, 1983. — С. 76. — 160 с.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України / Київ: Наукова думка, 1976. — С. 155. — 168 с.
Джерела
- Флора УРСР, 1955;
- Флора Восточной Европы, 1996;
- Sanda, Biţă-Nicolae, Barabaş, 2003.
- Червона книга України [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. — .
- Ясенець білий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 494. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yasenec U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Neopalima kupina znachennya Yasenec bi lij Dictamnus albus ridkisna bagatorichna roslina rodini rutovih Narodna nazva neopali ma kupina Likarska i dekorativna kultura Yasenec bilij Ilyustraciya z knigi Doktora Otto Vilgelma Tome Flora Nimechchini Avstriyi ta Shvejcariyi 1885 r Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Rutovi Rutaceae Rid Vid Yasenec bilij D albus Binomialna nazva Dictamnus albus L 1753 Sinonimi Yasenec golostovpchikovij Dictamnus gymnostylis OpisTrav yanista roslina 50 120 sm zavvishki Korenevishe korotke Stebla pryami poodinoki abo rozgaluzheni rozsiyano j korotko opusheni u nizhnij chastini goli z chergovimi neparnopirchastimi listkami Listochkiv 7 9 shkiryastih dovgasto eliptichnih po krayu dribno hryashuvatopilchastih 3 4 sm zavdovzhki j 1 3 sm zavshirshki Sucvittya kiticepodibne Kvitki zigomorfni zibrani u bagatokvitkovi negusti kitici Chashechka 5 rozdilna zalozista neopadna Pelyustok 5 purpurovih duzhe ridko bilih z temnimi fioletovimi prozhilkami 2 6 2 8 sm zavdovzhki Plid 5 lopateva korobochka Nasinini grushopodibni chorni bliskuchi Kvitne u travni lipni plodonosit u lipni serpni Rozmnozhuyetsya nasinnyam Himichnij skladUsi chastini roslini mistyat alkaloyidi diktamnin fagarin a takozh diktamnolakton girki rechovini saponini furokumarini ta efirnu oliyu V tihu sonyachnu pogodu navkolo kvituchogo yasencya skupchuyetsya bagato vipariv Koli pidnesti zapalenogo sirnika vsya roslina spalahuye zhovtimi i sinimi vognikami prote zalishayetsya ciloyu Zareyestrovano chimalo opikiv shkiri na rukah i nogah zagalnogo otruyennya u lyudej yaki zbirali yasenec dlya buketiv Cilkom mozhlivo sho letki vidilennya sluzhat dlya vidnadzhennya komah i travoyidnih tvarin dlya alelopatichnogo vplivu na otochuyuchi roslini Umovi miscezrostannyaZarosti termofilnih chagarnikiv na shilah uzlissya svitlih dubovih lisiv luchno stepovi ugrupovannya V ugrupovannyah soyuziv Geranion sanguinei kl Trifolio Geranietea Prunion fruticosae kl Rhamno Prunetea Quercion pubescenti petraeae Aceri tatarici Quercion kl Quercetea pubescenti petraeae ridshe u stepovih ugrupovannyah kl Festuco Brometea Mezokserofit fakultativnij kalcefil Chiselnist ta struktura populyacijTraplyayetsya sporadichno nevelikimi lokalnimi populyaciyami vid kilkoh desyatkiv do kilkoh soten osobin Populyaciyi vidnosno stabilni povnochlenni Maye visoku nasinnyevu produktivnist Zmenshennya chiselnosti v populyaciyah sposterigayetsya lishe v miscyah z intensivnim gospodarskim vikoristannyam Prichini zmini chiselnostiBezposerednye znishennya lokalitetiv unaslidok osvoyennya teritorij stvorennya kar yeriv budivnictvo lisovi kulturi z introdukovanih vidiv neregulovanij vipas vikoshuvannya ta vipalyuvannya stariki pizno navesni PoshirennyaPoshirennya yasencya bilogo Pivdenno serednoyevropejskij vid na pivnichnih ta shidnih mezhah poshirennya Seredzemnomor ya pivden Serednoyi Yevropi V Ukrayini na Podilskij visochini Zakarpatti u Pn Zh Prichornomor yi Administrativni regioni Zhitomirskij Ivano Frankivskij Ternopilskij Zakarpatskij Cherniveckij Hmelnickij Vinnickij Odeskij Mikolayivskij Rezhim populyacij ta zahodi z ohoroniOhoronyayut u PZ Medobori NPP Podilski Tovtri RLP Dnistrovskij kanjon ryadi zakaznikiv ta pam yatok prirodi Neobhidno zabezpechiti monitoring populyacij Zaboroneno rujnuvannya ekotopiv zbirannya roslin i zagotivlya nasinnya Viroshuyut u Nacionalnomu botanichnomu sadu im M M Grishka NAN Ukrayini Kam yanec Podilskomu botanichnomu sadu ta botanichnomu sadu Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka Gospodarske ta komercijne znachennyaDekorativne Pid chas cvitinnya roslina viklikaye opiki shkiri Roslina neoficinalna vtim zastosovuyetsya v narodnij medicini Dlya vigotovlennya likiv vikoristovuyut travu Herba Dictamni albi i korinnya yasencya Radix Dictamni albi Travu zagotovlyayut pid chas cvitinnya roslini koreni voseni pislya dozrivannya plodiv Zbirati travu treba v gumovih rukavicyah bo dotorkannya roslini do vidkritih dilyanok tila sprichinyuye dermatit alergichna reakciya nastaye cherez 10 15 godin a v tyazhchih vipadkah opiki u viglyadi vodyanistih puhirciv Persha dopomoga u vipadku yaksho kontakt vidkritih dilyanok tila z yasencem vidbuvsya obmiti vodoyu urazheni dilyanki tila v najblizhchi 30 40 hvilin pislya zitknennya z roslinoyu Zibranu sirovinu rozstilayut tonkim sharom na paperi chi tkanini j sushat u zatinku na vilnomu povitri abo v provitryuvanomu primishenni Shtuchne sushinnya provodyat pri temperaturi ne vishij za 35 Gotovu sirovinu zberigayut u dobre zakritih bankah abo blyashankah u suhomu primishenni Preparati yasencya pidvishuyut diurez zaspokijlivo diyut na centralnu nervovu sistemu viyavlyayut emenagogichnu diaforetichnu i glistoginnu diyu Voni vvazhayutsya efektivnim zasobom dlya likuvannya cistitiv piyelitiv nirkovokam yanoyi hvorobi i revmatizmu u vipadku algo oligomenoreyi pri epilepsiyi ta isteriyi Chaj z travi yasencya 1 chajna lozhka sirovini na den vzhivayut pri garyachkovih stanah temperaturoznizhuyuchij efekt a nastojku z korinnya pri gipertoniyi Pri zovnishomu zastosuvanni preparati yasencya ye efektivnim zasobom pri ekzemah lishayah rozshirenni ven gnizdovij plishivosti ta oblisinni Likarski formi i zastosuvannya Vnutrishno zastosovuyut nastij travi 1 chajnu lozhku sirovini zalivayut sklyankoyu okropu nastoyuyut do oholodzhennya procidzhuyut po pivsklyanki 2 razi na den zranku i vvecheri vidvar korinnya 1 chajnu lozhku sirovini varyat 5 hvilin v 400 ml okropu oholodzhuyut procidzhuyut po pivsklyanki 3 razi na den do yidi nastojku korinnya gotuyut na 70 nomu spirti u spivvidnoshenni 1 10 po 40 50 krapel 3 razi na den Zovnishno zastosovuyut kompresi primochki z vidvaru korinnya gotuyut yak u poperednomu propisi U harchuvanni U Gruziyi listki i kviti neopalimoyi kupini vzhivayut yak silnu pripravu do zakusok Taku prismaku nazivayut rgvali camali GalereyaKvitka Plid Kvitka yasencya bilogo Kviti Dekorativnij sort z bilimi kvitamiPrimitkiGrodzinskij A M Gazova ataka Sered prirodi i v laboratoriyi Kiyiv Naukova dumka 1983 S 76 160 s M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 S 155 168 s DzherelaFlora URSR 1955 Flora Vostochnoj Evropy 1996 Sanda Biţă Nicolae Barabas 2003 Chervona kniga Ukrayini 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Roslinnij svit za red Ya P Diduha K Globalkonsalting 2009 900 s ISBN 978 966 97059 1 4 Yasenec bilij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 494 ISBN 5 88500 055 7