Олексі́й Ві́кторович Ярмолю́к (18 лютого 1988 — 18 серпня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ярмолюк Олексій Вікторович | |
---|---|
Старший солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 18 лютого 1988 Боровичі |
Смерть | 18 серпня 2015 (27 років) Київ, Україна (помер від поранень) |
Військова служба | |
Роки служби | 2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1988 року в селі Боровичі Волинської області, де закінчив середню школу. В юності захоплювався кінним спортом. Пройшов строкову службу в саперному взводі Президентського полку. Після демобілізації вступив на заочне навчання у Харківську академію внутрішніх справ. Працював дільничним інспектором міліції в Боровичах. Звільнився з міліції, поїхав на заробітки до Києва, працював будівельником, зустрів свою кохану і після повернення одружився.
4 лютого 2015 р. призваний за мобілізацією; старший солдат, служив у 184-му навчальному центрі, потім в 14-й бригаді, сапер.
30 липня 2015 р. під час розміновування ділянки під Маріуполем поблизу Талаківки підірвався разом з побратимом Дмитром Загороднім на встановленій російськими терористами міні. Олексій лікувався в Дніпропетровську та Києві, за 20 днів переніс більше 8 операцій. Під час вибуху нирки відмовило, постійний діаліз. Внаслідок травм переніс ампутацію лівої ноги. Численні осколкові ураження правої ноги та руки. Волонтери та небайдужі люди допомагали, постійно були потрібні донори крові. Помер рано вранці 18 серпня 2015 року у київському військовому шпиталі.
Похований в Боровичах.
Без Олексія лишилися дружина Тетяна, батьки, два брати та сестра.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)
- 18 лютого 2016 року в боровицькій ЗОШ відкрито меморіальну дошку на його честь.
Примітки
- УІНП. 1988 – народився Олексій Ярмолюк, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 16 червня 2024.
- Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Книга пам'яті [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Vi ktorovich Yarmolyu k 18 lyutogo 1988 19880218 18 serpnya 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yarmolyuk Oleksij Viktorovich Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya18 lyutogo 1988 1988 02 18 BorovichiSmert18 serpnya 2015 2015 08 18 27 rokiv Kiyiv Ukrayina pomer vid poranen Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2015Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 14 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Oborona MariupolyaNagorodi ta vidznaki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yarmolyuk ZhittyepisNarodivsya 1988 roku v seli Borovichi Volinskoyi oblasti de zakinchiv serednyu shkolu V yunosti zahoplyuvavsya kinnim sportom Projshov strokovu sluzhbu v sapernomu vzvodi Prezidentskogo polku Pislya demobilizaciyi vstupiv na zaochne navchannya u Harkivsku akademiyu vnutrishnih sprav Pracyuvav dilnichnim inspektorom miliciyi v Borovichah Zvilnivsya z miliciyi poyihav na zarobitki do Kiyeva pracyuvav budivelnikom zustriv svoyu kohanu i pislya povernennya odruzhivsya 4 lyutogo 2015 r prizvanij za mobilizaciyeyu starshij soldat sluzhiv u 184 mu navchalnomu centri potim v 14 j brigadi saper 30 lipnya 2015 r pid chas rozminovuvannya dilyanki pid Mariupolem poblizu Talakivki pidirvavsya razom z pobratimom Dmitrom Zagorodnim na vstanovlenij rosijskimi teroristami mini Oleksij likuvavsya v Dnipropetrovsku ta Kiyevi za 20 dniv perenis bilshe 8 operacij Pid chas vibuhu nirki vidmovilo postijnij dializ Vnaslidok travm perenis amputaciyu livoyi nogi Chislenni oskolkovi urazhennya pravoyi nogi ta ruki Volonteri ta nebajduzhi lyudi dopomagali postijno buli potribni donori krovi Pomer rano vranci 18 serpnya 2015 roku u kiyivskomu vijskovomu shpitali Pohovanij v Borovichah Bez Oleksiya lishilisya druzhina Tetyana batki dva brati ta sestra Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist sumlinne ta bezdoganne sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku vidznachenij nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya 16 1 2016 posmertno 18 lyutogo 2016 roku v borovickij ZOSh vidkrito memorialnu doshku na jogo chest PrimitkiUINP 1988 narodivsya Oleksij Yarmolyuk zagiblij geroj rosijsko ukrayinskoyi vijni UINP ukr Procitovano 16 chervnya 2024 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 sichnya roku 9 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaKniga pam yati 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine