Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Янінський вілаєт осман ولايت يانیه вілаєт Османської імперії що розташовувався на південному заході Балканського півостр

Яніна (вілаєт)

Яніна (вілаєт)

Янінський вілаєт (осман. ولايت يانیه‎‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на південному заході Балканського півострова. Утворений 1867 року замість Янінського еялету з площею 47,400 км². Припинив існування після поразки османської імперії в Першій Балканській війні у 1912—1913 роках.

Яніна
Дата створення / заснування 1867
Країна image Османська імперія
Столиця Яніна
Замінений на Грецьке королівство
На заміну Яніна
Час/дата припинення існування 1913
image
image Яніна у Вікісховищі

Координати: 39°40′ пн. ш. 20°51′ сх. д. / 39.667° пн. ш. 20.850° сх. д. / 39.667; 20.850

Історія

У 1867 році в рамках реформи Танзімату еялет Яніна було перетворено на Янінський вілаєт. В завдання валі (губернатора) входила збереження влади в північній Греції (Фессалії) та над албанськими кланами. Втім постійні повстання греків Епіру та Фессалії не давали змоги налагодити стабільне управління. У 1878 році Греція вирішила скористатися поразкою османської імперії у війні Росієї (війна 1877—1878 років) для розширення влади в інших грецьких землях. Втім повстання та грецький наступ ззанав невдачі (в Епірі було знищено 20 грецьких сіл). Разом з тим й Османська імперія не могла чинити спротив. Під тиском Великої Британії, Росії та Німеччини у 1881 році султан прийняв Стамбульську конвенцію, за якою з Янінського вілаєту була вилучена Фессалія та частина Епіру й передано до складу Королівства Греція.

З 1881 року межі Янінського вілаєту залишалися незмінними. У 1880-х роках починається зародження албанської самосвідомості. Політичні та культурні діячі виступають за об'єднання албанського народу та утворення автономії. Проте перші спроби цього досягти напочатку 1880-х років зазнали репресій з боку султанського уряду.

У 1906 році створено Епірське товариство, завданням якого було об'єднати Епір з Грецією. Вона влаштовувало акції саботажу, диверсій, напади на османських службовців. У 1897 році представники Епірського Товариства намагалися підтримати війська Греції під час війни 1897 року, проте невдало.

У 1912 році спалахнуло повстання албанців, що допомгалися вланої автономії. Невзмозі придушити національний рух султанський уряд домовився з очільниками повсталих створити Албанський вілаєт зі значними повноваженнями. Втім виконанню цього рішення завадила Перша Балканська війна. В результаті поразки османських військ Епір було зайнято грецькими військами, а північні райони вілаєту — сербськими та чорногорськими. За рішенням Лондонського договору південний Епір разом з Яніною повинен був перейти до Греції, але північний Епірвирішено зробити частиною незалежної Албанії. З цим рішенням непогодилася Греція, що утримувала північний Епір до завершення Другої Балканської війни у 1913 році. В результаті Янінський вілаєт остаточно припинив своє існування.

Структура

Вілаєт складався з 6 санджаків:

Населення

До 1881 року більшість населення складали греки завдяки щільному населенню Фессалії та Епіру. Відповідно до перепису 1897 року в вілаєті мешкало 595,108 осіб. За британськими відомостями тоді 224 тис. були мусульманами 9албанці та турки), 118 тис. греків-православних, 129,5 тис. — православними албанцями, 3,5 тис. — юдеями.

У 1908 році за приблизними даними мешкало 648 тис., з яких 315 тис. були албанцями, 180 тис. — арумунами, 110 тис. — греками. Також існували невеличкі громади болгар, турок, жидів, циган. Втім за грецькими відомостями в той час з 550 тис. осіб, 300 тис. були греками, 210 тис. — албанцями, 21 тис. — арумунами, 3 тис. — жидами.

У 1911 році при населені від 558 до 648 тис. греків було від 110 до 419,5 тис., албанців — від 210 до 315 тис., арумунів — від 25 до 180 тис., турків — від 10 до 20 тис., болгар — до 20 тис., циган — до 7 тис., волохів — від 3 до 6 тис.

Джерела

  • Stavro Skendi, The Albanian national awakening, 1878—1912, Princeton University Press, 1967.
  • Kemal H. Karpat. Ottoman Population Records and the Census of 1881/82-1893 Int. J. Middle East Stud. 9 (1978), 237—274, p. 37
  • M. V. Sakellariou. Epirus, 4000 years of Greek history and civilization. Ekdotikē Athēnōn, 1997, , p. 356
  • Stanford J. Shaw, Ezel Kural Shaw: History of the Ottoman Empire and modern Turkey. Band 2. The Press Syndicate of University of Cambridge, Vereinigtes Königreich 2002,
  • Edward J. Erickson: Defeat in detail: the Ottoman Army in the Balkans, 1912—1913. Greenwood Publishing Group, 2003, , S. 41
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яніна (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yaninskij vilayet osman ولايت يانیه vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na pivdennomu zahodi Balkanskogo pivostrova Utvorenij 1867 roku zamist Yaninskogo eyaletu z plosheyu 47 400 km Pripiniv isnuvannya pislya porazki osmanskoyi imperiyi v Pershij Balkanskij vijni u 1912 1913 rokah Yanina Data stvorennya zasnuvannya1867 Krayina Osmanska imperiya StolicyaYanina Zaminenij naGrecke korolivstvo Na zaminuYanina Chas data pripinennya isnuvannya1913 Yanina u Vikishovishi Koordinati 39 40 pn sh 20 51 sh d 39 667 pn sh 20 850 sh d 39 667 20 850IstoriyaU 1867 roci v ramkah reformi Tanzimatu eyalet Yanina bulo peretvoreno na Yaninskij vilayet V zavdannya vali gubernatora vhodila zberezhennya vladi v pivnichnij Greciyi Fessaliyi ta nad albanskimi klanami Vtim postijni povstannya grekiv Epiru ta Fessaliyi ne davali zmogi nalagoditi stabilne upravlinnya U 1878 roci Greciya virishila skoristatisya porazkoyu osmanskoyi imperiyi u vijni Rosiyeyi vijna 1877 1878 rokiv dlya rozshirennya vladi v inshih greckih zemlyah Vtim povstannya ta greckij nastup zzanav nevdachi v Epiri bulo znisheno 20 greckih sil Razom z tim j Osmanska imperiya ne mogla chiniti sprotiv Pid tiskom Velikoyi Britaniyi Rosiyi ta Nimechchini u 1881 roci sultan prijnyav Stambulsku konvenciyu za yakoyu z Yaninskogo vilayetu bula viluchena Fessaliya ta chastina Epiru j peredano do skladu Korolivstva Greciya Z 1881 roku mezhi Yaninskogo vilayetu zalishalisya nezminnimi U 1880 h rokah pochinayetsya zarodzhennya albanskoyi samosvidomosti Politichni ta kulturni diyachi vistupayut za ob yednannya albanskogo narodu ta utvorennya avtonomiyi Prote pershi sprobi cogo dosyagti napochatku 1880 h rokiv zaznali represij z boku sultanskogo uryadu U 1906 roci stvoreno Epirske tovaristvo zavdannyam yakogo bulo ob yednati Epir z Greciyeyu Vona vlashtovuvalo akciyi sabotazhu diversij napadi na osmanskih sluzhbovciv U 1897 roci predstavniki Epirskogo Tovaristva namagalisya pidtrimati vijska Greciyi pid chas vijni 1897 roku prote nevdalo U 1912 roci spalahnulo povstannya albanciv sho dopomgalisya vlanoyi avtonomiyi Nevzmozi pridushiti nacionalnij ruh sultanskij uryad domovivsya z ochilnikami povstalih stvoriti Albanskij vilayet zi znachnimi povnovazhennyami Vtim vikonannyu cogo rishennya zavadila Persha Balkanska vijna V rezultati porazki osmanskih vijsk Epir bulo zajnyato greckimi vijskami a pivnichni rajoni vilayetu serbskimi ta chornogorskimi Za rishennyam Londonskogo dogovoru pivdennij Epir razom z Yaninoyu povinen buv perejti do Greciyi ale pivnichnij Epirvirisheno zrobiti chastinoyu nezalezhnoyi Albaniyi Z cim rishennyam nepogodilasya Greciya sho utrimuvala pivnichnij Epir do zavershennya Drugoyi Balkanskoyi vijni u 1913 roci V rezultati Yaninskij vilayet ostatochno pripiniv svoye isnuvannya StrukturaVilayet skladavsya z 6 sandzhakiv Yaninskij sandzhak mav 6 kazi Yanina Paramitiya Filates Mecovo Leskovik Konica sandzhak Girokastra 8 kazi Girokastra Delvina Saranda Permet Frasher Tepelyena Kurvelesh Himara Beratskij sandzhak 4 kazi Berat Vlora Leshnye Fiyeri sandzhak Trikala 7 kazi Trikala Yenishehir Karadige Golo U 1881 roci vidijshov do korolivstva Greciya sandzhak Kesriye bez kazi U 1881 roci vidijshov do vilayetu Monastir NaselennyaDo 1881 roku bilshist naselennya skladali greki zavdyaki shilnomu naselennyu Fessaliyi ta Epiru Vidpovidno do perepisu 1897 roku v vilayeti meshkalo 595 108 osib Za britanskimi vidomostyami todi 224 tis buli musulmanami 9albanci ta turki 118 tis grekiv pravoslavnih 129 5 tis pravoslavnimi albancyami 3 5 tis yudeyami U 1908 roci za pribliznimi danimi meshkalo 648 tis z yakih 315 tis buli albancyami 180 tis arumunami 110 tis grekami Takozh isnuvali nevelichki gromadi bolgar turok zhidiv cigan Vtim za greckimi vidomostyami v toj chas z 550 tis osib 300 tis buli grekami 210 tis albancyami 21 tis arumunami 3 tis zhidami U 1911 roci pri naseleni vid 558 do 648 tis grekiv bulo vid 110 do 419 5 tis albanciv vid 210 do 315 tis arumuniv vid 25 do 180 tis turkiv vid 10 do 20 tis bolgar do 20 tis cigan do 7 tis volohiv vid 3 do 6 tis DzherelaStavro Skendi The Albanian national awakening 1878 1912 Princeton University Press 1967 Kemal H Karpat Ottoman Population Records and the Census of 1881 82 1893 Int J Middle East Stud 9 1978 237 274 p 37 M V Sakellariou Epirus 4000 years of Greek history and civilization Ekdotike Athenōn 1997 ISBN 9789602133712 p 356 Stanford J Shaw Ezel Kural Shaw History of the Ottoman Empire and modern Turkey Band 2 The Press Syndicate of University of Cambridge Vereinigtes Konigreich 2002 ISBN 0 521 29166 6 Edward J Erickson Defeat in detail the Ottoman Army in the Balkans 1912 1913 Greenwood Publishing Group 2003 ISBN 978 0 275 97888 4 S 41 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yanina vilayet

Дата публікації:
Топ