Дмитро Олекса ндрович Я нченко 30 вересня 1989 3 лютого 2015 солдат Збройних сил України учасник російсько української в

Дмитро́ Олекса́ндрович Я́нченко (30 вересня 1989 — 3 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Янченко Дмитро Олександрович

Солдат

Загальна інформація

Народження

30 вересня 1989
Бровари

Смерть

3 лютого 2015 (25 років)
Дебальцеве

Поховання

Бровари

Військова служба

Приналежність

Війни / битви

Війна на сході України

Бої за Дебальцеве

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янченко.

Життєпис

Батьки розлучилися, проживав з мамою Наталією Семенівною в однокімнатній квартирі на масиві «Торгмаш». Працювати почав іще в школі — старшокласником підробляв на підприємстві «Сапсан». Після смерті батька переїхав проживати на його квартиру, де також проживала тітка. 2007 року призваний на строкову службу, відслужив у Василькові та Броварах. Після демобілізації влаштувався працювати монтажником металопластикових вікон.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності, чергував на блокпосту під «Броварами», коли міліція самоусунулася при появі «тітушок».

З початком війни йому прийшло кілька повісток, однак мама ховала їх від Дмитра. Зголосився до військкомату сам, знаходив час при підготовці приїхати до Броварів, щоб зіграти аматорський футбольний матч. Старший механік-гранатометник, 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ. Мамі оповідав, що він в Краматорську, кухар. 10 лютого мав приїхати у 10-денну відпустку додому.

Загинув 3 лютого 2015-го поблизу Дебальцевого під час мінометного обстрілу терористами базового табору — снаряд влучив у землю за кілька метрів від групи бійців, серед яких був і Дмитро, кілька вояків зазнали поранень.

5 лютого 2015-го похований в місті Бровари. Прощалися на броварському Майдані Свободи навколішках, засипавши останню дорогу квітами.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Наказом командира військової частини — п/п В4126 від 03.02.2015 № 50 присвоєно почесне найменування «Гвардієць» (посмертно)
25 грудня 2015 року на честь загиблого бійця в Броварах назвали вулицю Дмитра Янченка.
25 травня 2016 року в Броварах, на фасаді 2-ї школи, де навчалися бійці, відкрили меморіальну дошку Дмитру Янченку та Сергію Москаленку.
9 травня 2018 року в Броварах, на фасаді будинку по вулиці Володимира Великого, 10-б, де мешкав Дмитро Янченко, відкрили меморіальну дошку.

Примітки

У Броварах відкрили меморіальну дошку загиблим за Україну Дмитру Янченку та Сергію Москаленку [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.05.2016
Загиблому бійцю Дмитру Янченку відкрили меморіальну дошку – ФОТОРЕПОРТАЖ [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]. Трибуна Бровари. 09.05.2018

Джерела

Янченко Дмитро Олександрович [ 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] У Броварах відкрили меморіальну дошку загиблим за Україну Дмитру Янченку та Сергію Москаленку [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.05.2016

[2] Загиблому бійцю Дмитру Янченку відкрили меморіальну дошку – ФОТОРЕПОРТАЖ [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]. Трибуна Бровари. 09.05.2018