Ян Радисерб-Веля (Jan Wjela-Radyserb, 8 січня 1822 —19 січня 1907) — серболужицький поет, письменник, журналіст, громадський діяч. Радисерб — це прізвисько, що значить «радий бути сербом».
Ян Радисерб-Веля | |
---|---|
в.-луж. Jan Wjela | |
Ім'я при народженні | Ян Веля |
Псевдо | Radyserb |
Народився | 8 січня 1822 d, Бауцен, Німеччина |
Помер | 19 січня 1907 (85 років) Бауцен, Королівство Саксонія, Німецький Райх |
Поховання | Тухорське кладовище |
Країна | Королівство Саксонія |
Національність | серболужичанин |
Діяльність | поет, письменник |
Alma mater | Крайноставська учительська семінарія (1842) |
Знання мов | верхньолужицька |
Членство | Матиця серболужицька |
|
Життєпис
Народився у 1822 році в містечку Жидов (німецькою Зайдау) неподалік Бауцена. Навчався у середніх школах Радібора та Лога. У 1836 році обрав для себе кар'єру вчителя. Навчався до 1842 року у педагогічному училищі. У 1842—1844 роках працює в школі Канневіца, з 1844 до 1852 року вчителює у школі селища Бурк (неподалік Бауцена). У 1842 році видав у газеті «Тижневі новини» свої перші вірші. У 1844 році приєднався до товариства «Матиця сербська».
В період революційного підйому 1848—1849 років він був одним з небагатьох лужицьких інтелігентів, які перейшли з позицій конституційної монархії на позиції поборника демократичної республіки. Разом з він заснував у 1848 році тижневик «Сербські новини», який через півроку був закритий за пропаганду радикально-демократичних поглядів.
У 1852 році перебирається до Жидова, де продовжує вчителювати. З 1853 року стає редактором «Часопису Матиці сербської». У 1889 році виходить на пенсію й перебирається до Бауцена. У 1896 році обирається почесним членом «Матиці сербської». Помер у Бауцені в 1907 році.
Творчість
Веля-Радисерб був талановитим народним письменником, опублікував з 1847 року 9 збірок прози, книги віршів, байок.
В історію лужицької культури він увійшов як неперевершений знавець і збирач народної мудрості. У 1902 році він видав збірку «Сербські прислів'я» (10000 прислів'їв), 1909 року вийшла книга «Народні метафори» (5600 метафоричних висловів), у 1907 році — збірка «Загадки» (900 загадок). Ці збірки багатства письменник постійно використовував у своїх розповідях, піснях, баладах, поемах.
Писав оповідання на історичні та сучасні сюжети. Особливо популярною стала новела «Ян Ман'я» (1886 рік), де відображена складна доля лужичанина, що емігрував до Каліфорнії (США) та тужить за батьківщиною, зрештою повертається додому.
Джерела
- Ян Радисерб-Веля [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Біографія Яна Радисерба-Велі [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Radiserb Velya Jan Wjela Radyserb 8 sichnya 1822 19 sichnya 1907 serboluzhickij poet pismennik zhurnalist gromadskij diyach Radiserb ce prizvisko sho znachit radij buti serbom Yan Radiserb Velyav luzh Jan WjelaIm ya pri narodzhenniYan VelyaPsevdoRadyserbNarodivsya8 sichnya 1822 1822 01 08 d Baucen NimechchinaPomer19 sichnya 1907 1907 01 19 85 rokiv Baucen Korolivstvo Saksoniya Nimeckij RajhPohovannyaTuhorske kladovisheKrayina Korolivstvo SaksoniyaNacionalnistserboluzhichaninDiyalnistpoet pismennikAlma materKrajnostavska uchitelska seminariya 1842 Znannya movverhnoluzhickaChlenstvoMaticya serboluzhicka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1822 roci v mistechku Zhidov nimeckoyu Zajdau nepodalik Baucena Navchavsya u serednih shkolah Radibora ta Loga U 1836 roci obrav dlya sebe kar yeru vchitelya Navchavsya do 1842 roku u pedagogichnomu uchilishi U 1842 1844 rokah pracyuye v shkoli Kannevica z 1844 do 1852 roku vchitelyuye u shkoli selisha Burk nepodalik Baucena U 1842 roci vidav u gazeti Tizhnevi novini svoyi pershi virshi U 1844 roci priyednavsya do tovaristva Maticya serbska V period revolyucijnogo pidjomu 1848 1849 rokiv vin buv odnim z nebagatoh luzhickih inteligentiv yaki perejshli z pozicij konstitucijnoyi monarhiyi na poziciyi pobornika demokratichnoyi respubliki Razom z vin zasnuvav u 1848 roci tizhnevik Serbski novini yakij cherez pivroku buv zakritij za propagandu radikalno demokratichnih poglyadiv U 1852 roci perebirayetsya do Zhidova de prodovzhuye vchitelyuvati Z 1853 roku staye redaktorom Chasopisu Matici serbskoyi U 1889 roci vihodit na pensiyu j perebirayetsya do Baucena U 1896 roci obirayetsya pochesnim chlenom Matici serbskoyi Pomer u Bauceni v 1907 roci TvorchistVelya Radiserb buv talanovitim narodnim pismennikom opublikuvav z 1847 roku 9 zbirok prozi knigi virshiv bajok V istoriyu luzhickoyi kulturi vin uvijshov yak neperevershenij znavec i zbirach narodnoyi mudrosti U 1902 roci vin vidav zbirku Serbski prisliv ya 10000 prisliv yiv 1909 roku vijshla kniga Narodni metafori 5600 metaforichnih visloviv u 1907 roci zbirka Zagadki 900 zagadok Ci zbirki bagatstva pismennik postijno vikoristovuvav u svoyih rozpovidyah pisnyah baladah poemah Pisav opovidannya na istorichni ta suchasni syuzheti Osoblivo populyarnoyu stala novela Yan Man ya 1886 rik de vidobrazhena skladna dolya luzhichanina sho emigruvav do Kaliforniyi SShA ta tuzhit za batkivshinoyu zreshtoyu povertayetsya dodomu DzherelaYan Radiserb Velya 7 listopada 2014 u Wayback Machine Biografiya Yana Radiserba Veli 7 listopada 2014 u Wayback Machine