Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Ян Стшелецький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем

З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан. 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений латинським архиєпископом у Львові. Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою Римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі, і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у меланхолію (за іншими даними, збожеволів).

Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького каштеляна.

1481 року освятив частково збудовану Латинську катедру Львова після завершення будівництва її склепінь.

Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками).

За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.

Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.

Примітки

Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 224. (пол.)
. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rzeczpospolita
Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — . (пол.)
Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 7. — S. 138.
Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

Джерела

Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 40. — .
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 224. (пол.)

Посилання

Archbishop Jan Strzelecki † [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.

[НК224-2] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 224. (пол.)

[ЯВС1-3] . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.

[4] іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)

[Л0-5] Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.

[6] . Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.

[7] одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rzeczpospolita

[8] Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — . (пол.)

[9] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.

[10] Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 7. — S. 138.

[11] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)

[12] Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)