«Ялта, Ялта» (хорв. Jalta, Jalta) — відомий (вважається найуспішнішим[]) хорватський мюзикл 1971 року. Лібрето до мюзиклу написав Мілан Гргич, режисером виступив Владо Штефанчич, автор музики — відомий хорватський композитор Алфі Кабільйо. Прем'єра мюзиклу відбулася 28 грудня 1971 року в Загребі.
Сюжет
Події мюзиклу розгортаються в Ялті в лютому 1945 року під час історичної міжнародної конференції (1945), на якій переможці Йосип Сталін, Вінстон Черчілль та Теодор Рузвельт домовлялися про повоєнний поділ Європи та світу на сфери впливу. З кожним із глав держав до Ялти прибули і їхні ад'ютанти–камердинери: росіянин Гриша, англієць Стенлі та американець Ларрі. Відповідальних за одяг та постіль найсильніших цього світу розмістили жити у старовинній віллі «Арамовський», директрисою якої є молода вродлива жінка Ніна Филипівна. Вона має милий характер і намагається зробити все, щоб її гості жили дружно та в злагоді. Але ад'ютанти, як і їхні хазяї, не довіряють один одному. Доки великі ділять світ, їхні слуги намагаються поділити свою маленьку частинку світу, наприклад, б'ються за більший шматок мотузок для сушки випраної білизни.
Тим часом Сталіну, Черчіллю та Рузвельту ніяк не вдається поділити світ, бо на місці Антарктики цілком несподівано з'явилася «зелена левада»: дивним чином на мапі у великій залі відпочинку вона весь час збільшується. Паралельно у будинку ад'ютантів, щоб примирити слуг, Ніна Филипівна починає потайки фліртувати з кожним із них. Тим часом спецслужби дізнаються, що таємниця «зеленої левади» відома Ніні, і вони застосовують тортури, щоб вивідати інформацію. Як один із способів розговорити дівчину використовують її теплі стосунки з ад'ютантами. Їм Ніна розповідає, що «зелена левада», — це чудова земля, де ростуть екзотичні квіти, повітря наповнене їхнім ароматом, а її мешканці живуть у повній гармонії й мирі. Ця історія вражає навіть генералів і вони відпускають Ніну. Дівчина і ад'ютанти домовляються одного дня разом відбути на «зелену леваду». А можливо, колись і весь світ перетвориться на одну суцільну «зелену леваду»...
Музика
Музику для «Ялти, Ялти» написав Алфі Кабільйо, і це стало magnum opus його життя, водночас забезпечило успіх мюзиклу. Він складається з таких пісень:
- Uvertira («Увертюра»);
- Tri sobara («Троє камердинерів»);
- Zelena livada («Зелена левада»);
- Whisky, votka, gin («Віскі, горілка, джин»);
- Jalta, Jalta («Ялта, Ялта»)
- Čunčurluk;
- Što će biti s nama sutra («Що буде з нами завтра»);
- і, нарешті, найвідоміша пісня з цього мюзиклу Neka cijeli ovaj svijet («Нехай весь цей світ»).
Історія
1969 року в Загребі відбулася прем'єра першого хорватського рок–мюзиклу, який не дуже сприйняла публіка, а 1971-го — прем'єра другого — «Ялта, Ялта», який мав шалений успіх і на сьогодні вже є частиною хорватської культурної історії, вважається культовим творінням. Мюзикл «Ялта, Ялта» — це спільним творіння лібретиста Мілана Гргича та композитора Алфі Кабільйо.
Мюзикл «Ялта, Ялта» ставили на сцені загребського театру «Комедія» з 1971 по 1994 рік. Упродовж цього часу відбулося понад тисяча вистав. Окрім того, виставу демонстрували в Італії та Словенії. Однак у 1990-х в умовах економічної, а головне — політико-воєнної кризи, коли відбувалися війни на території колишньої Югославії, постановки мюзиклу припинилися.
Відродження «Ялти, Ялти» відбулося 2004 року — тоді була показана прем'єра німецькомовної версії мюзиклу у Відні, і відтоді його час-по-час ставлять у театрах німецькомовних країн. Оригінальний же мюзикл «Ялта, Ялта» свого часу було записано та видано на касетах та вінілових платівках, а у 2000-х цей запис перевидали вже на компакт–диску, і він знову мав велику популярність.
У зв'язку з незгасним інтересом публіки та наближенням 40–річного ювілею прем'єри мюзиклу 2009 року вирішили відродити мюзикл на загребській сцені силами вже нового покоління артистів театру «Комедія». Постановка відбулася 25 лютого на сцені концертної зали «Арена». А в березні «Ялта, Ялта» повернулася вже «додому» — на сцену театру «Комедія», де вистави проходять 3-4 рази на тиждень. Мюзикл увійшов до репертуару Хорватського національного театру в місті Осієку, демонструвався у стінах стародавнього римського амфітеатру «Арена» в місті Пула. Нову версію мюзиклу «Ялта, Ялта» поставив визначний хорватський театральний режисер Владо Штефанчич, який здійснював і постановку оригінальної версії. Зі старої акторської трупи у новій версії залишився лише один актор — Борис Павленич, який тепер виконує невелику роль, решта ж акторів — молоді артисти.
Джерела та посилання
- Novo proljeće stare dame (~ «Стара пісня на новий лад») на www.tportal.hr [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Шиманський Олександр Ялта, що на березі Адріатики. Уже 40 років у Європі йде мюзикл про Ялтинську конференцію [ 31 січня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 160 за 1 вересня 2010 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalta Yalta horv Jalta Jalta vidomij vvazhayetsya najuspishnishim dzherelo horvatskij myuzikl 1971 roku Libreto do myuziklu napisav Milan Grgich rezhiserom vistupiv Vlado Shtefanchich avtor muziki vidomij horvatskij kompozitor Alfi Kabiljo Prem yera myuziklu vidbulasya 28 grudnya 1971 roku v Zagrebi SyuzhetPodiyi myuziklu rozgortayutsya v Yalti v lyutomu 1945 roku pid chas istorichnoyi mizhnarodnoyi konferenciyi 1945 na yakij peremozhci Josip Stalin Vinston Cherchill ta Teodor Ruzvelt domovlyalisya pro povoyennij podil Yevropi ta svitu na sferi vplivu Z kozhnim iz glav derzhav do Yalti pribuli i yihni ad yutanti kamerdineri rosiyanin Grisha angliyec Stenli ta amerikanec Larri Vidpovidalnih za odyag ta postil najsilnishih cogo svitu rozmistili zhiti u starovinnij villi Aramovskij direktrisoyu yakoyi ye moloda vrodliva zhinka Nina Filipivna Vona maye milij harakter i namagayetsya zrobiti vse shob yiyi gosti zhili druzhno ta v zlagodi Ale ad yutanti yak i yihni hazyayi ne doviryayut odin odnomu Doki veliki dilyat svit yihni slugi namagayutsya podiliti svoyu malenku chastinku svitu napriklad b yutsya za bilshij shmatok motuzok dlya sushki vipranoyi bilizni Tim chasom Stalinu Cherchillyu ta Ruzveltu niyak ne vdayetsya podiliti svit bo na misci Antarktiki cilkom nespodivano z yavilasya zelena levada divnim chinom na mapi u velikij zali vidpochinku vona ves chas zbilshuyetsya Paralelno u budinku ad yutantiv shob primiriti slug Nina Filipivna pochinaye potajki flirtuvati z kozhnim iz nih Tim chasom specsluzhbi diznayutsya sho tayemnicya zelenoyi levadi vidoma Nini i voni zastosovuyut torturi shob vividati informaciyu Yak odin iz sposobiv rozgovoriti divchinu vikoristovuyut yiyi tepli stosunki z ad yutantami Yim Nina rozpovidaye sho zelena levada ce chudova zemlya de rostut ekzotichni kviti povitrya napovnene yihnim aromatom a yiyi meshkanci zhivut u povnij garmoniyi j miri Cya istoriya vrazhaye navit generaliv i voni vidpuskayut Ninu Divchina i ad yutanti domovlyayutsya odnogo dnya razom vidbuti na zelenu levadu A mozhlivo kolis i ves svit peretvoritsya na odnu sucilnu zelenu levadu MuzikaAlfi Kabiljo Yalta Yalta Viden 2004 Muziku dlya Yalti Yalti napisav Alfi Kabiljo i ce stalo magnum opus jogo zhittya vodnochas zabezpechilo uspih myuziklu Vin skladayetsya z takih pisen Uvertira Uvertyura Tri sobara Troye kamerdineriv Zelena livada Zelena levada Whisky votka gin Viski gorilka dzhin Jalta Jalta Yalta Yalta Cuncurluk Sto ce biti s nama sutra Sho bude z nami zavtra i nareshti najvidomisha pisnya z cogo myuziklu Neka cijeli ovaj svijet Nehaj ves cej svit Istoriya1969 roku v Zagrebi vidbulasya prem yera pershogo horvatskogo rok myuziklu yakij ne duzhe sprijnyala publika a 1971 go prem yera drugogo Yalta Yalta yakij mav shalenij uspih i na sogodni vzhe ye chastinoyu horvatskoyi kulturnoyi istoriyi vvazhayetsya kultovim tvorinnyam Myuzikl Yalta Yalta ce spilnim tvorinnya libretista Milana Grgicha ta kompozitora Alfi Kabiljo Myuzikl Yalta Yalta stavili na sceni zagrebskogo teatru Komediya z 1971 po 1994 rik Uprodovzh cogo chasu vidbulosya ponad tisyacha vistav Okrim togo vistavu demonstruvali v Italiyi ta Sloveniyi Odnak u 1990 h v umovah ekonomichnoyi a golovne politiko voyennoyi krizi koli vidbuvalisya vijni na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi postanovki myuziklu pripinilisya Vidrodzhennya Yalti Yalti vidbulosya 2004 roku todi bula pokazana prem yera nimeckomovnoyi versiyi myuziklu u Vidni i vidtodi jogo chas po chas stavlyat u teatrah nimeckomovnih krayin Originalnij zhe myuzikl Yalta Yalta svogo chasu bulo zapisano ta vidano na kasetah ta vinilovih plativkah a u 2000 h cej zapis perevidali vzhe na kompakt disku i vin znovu mav veliku populyarnist U zv yazku z nezgasnim interesom publiki ta nablizhennyam 40 richnogo yuvileyu prem yeri myuziklu 2009 roku virishili vidroditi myuzikl na zagrebskij sceni silami vzhe novogo pokolinnya artistiv teatru Komediya Postanovka vidbulasya 25 lyutogo na sceni koncertnoyi zali Arena A v berezni Yalta Yalta povernulasya vzhe dodomu na scenu teatru Komediya de vistavi prohodyat 3 4 razi na tizhden Myuzikl uvijshov do repertuaru Horvatskogo nacionalnogo teatru v misti Osiyeku demonstruvavsya u stinah starodavnogo rimskogo amfiteatru Arena v misti Pula Novu versiyu myuziklu Yalta Yalta postaviv viznachnij horvatskij teatralnij rezhiser Vlado Shtefanchich yakij zdijsnyuvav i postanovku originalnoyi versiyi Zi staroyi aktorskoyi trupi u novij versiyi zalishivsya lishe odin aktor Boris Pavlenich yakij teper vikonuye neveliku rol reshta zh aktoriv molodi artisti Dzherela ta posilannyaNovo proljece stare dame Stara pisnya na novij lad na www tportal hr 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Shimanskij Oleksandr Yalta sho na berezi Adriatiki Uzhe 40 rokiv u Yevropi jde myuzikl pro Yaltinsku konferenciyu 31 sichnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 160 za 1 veresnya 2010 roku