Якуніна Ганна Олександрівна

Ганна Олександрівна Якуніна (нар.. 9 жовтня 1968, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка Російської Федерації (2006).

Якуніна Ганна Олександрівна
Народилася	9 жовтня 1968(1968-10-09)^[1]^[2] (55 років) Москва, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1990)
Знання мов	російська
Заклад	(Москва) (1990—2003), Московський державний театр «Ленком» Марка Захарова» (2003 — теперішній час)
Нагороди
IMDb	ID 3397787
Сайт	annayakunina.ru/bio.html
Дід — Михайло Юлійович Хейн, працював у театрі. Батько — Олександр П. Якунін (помер у 2011 році), закінчив режисерський факультет ГІТІСу імені А. В. Луначарського за фахом «Режисура драми» (курс Юрія Завадського) в 1975 році, був актором Державного академічного театру імені Моссовєта, потім працював театральним режисером і художником, ставив і оформляв спектаклі. Мати — Ольга Володимирівна Веліканова (нар. 1946), актриса, закінчила режисерський факультет ГІТІСу імені А. В. Луначарського за фахом «Режисура драми» (курс Марії Йосипівни Кнебель) в 1972 році, режисер Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського (нині — Електротеатр Станіславський) (з 1973 року по теперішній час). Тітка — Тетяна Володимирівна Веліканова, балерина Великого театру. Перший чоловік — Сергій Рональдович Стегайлов (нар.. 24 червня 1964), актор, однокурсник Ганни по ГІТІСу. Дочка — Анастасія Сергіївна Стегайлова (нар.. 26 червня 1989), художник-постановник, дизайнер. Після розлучення батьків, виховувалася матір'ю і вітчимом Олексієм. Другий чоловік — Олексій, інженер, має авіаційно-технічну освіту. Одружилися в 1996 році. Дочка — Марія (нар.. 1996). У червні 2019 року закінчила з червоним дипломом ВДІК. Творчість Роботи в театрі Російський державний театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна (Москва) «Голий король» — Гувернантка «Багдадський злодій» — Цунамі «Такі вільні метелики» — Джил «Сірано де Бержерак» — Ліза «Кьоджинські перепалки» — Орсетта «Шантеклер» — Біла курочка Московський державний театр «Ленком Марка Захарова» «Божевільний день, або Одруження Фігаро» — Марселіна «Містифікація» — Коробочка, Манілова «Приборкання приборкувачів» — Б'янка 2004 (по теперішній час) — «Ва-банк», сцени з комедії Олександра Островського «Остання жертва» (постановка — Марк Захаров; прем'єра — 10 листопада 2004 року) — Глафіра Фирсівна, тітка Юлії Павлівни Тугіна, літня небагата жінка «Пролітаючи над гніздом зозулі (Затемнення)» — Речид Фільмографія 1999 — (телеспектакль) — # 2003 —  — епізод 2004 — (телеспектакль) — Глафіра Фірсівна, тітка Юлії Павлівни Тугіної, літня небагата жінка 2004 — (фільм № 1 «Чорт из табакерки») — Людмила 2004 — (серія № 2 «Хто до нас залетів?») — співачка, учасниця дуету «Зоряна пара» 2005 — (телеспектакль) — Марселіна 2005—2008 — Моя прекрасна нянька (серія № 84 «Вже і в музи невтерпіти» (2005), серія № 135 «Дім, милий дім» (2008)) — Елен, подруга співачки Непрухи / Віра, відома піаністка, дружина генерала Бірюкова 2005—2013 —  — епізод 2007 —  — Кіра Станіславівна Кочергіна, гінеколог, колега і подруга Олени Леонардівни Селіванової 2007 —  — Афродита 2008 — (фільм № 12 «Старе кохання») — Олександра 2008 —  — Ірина 2008 —  — сусідка Кіри, мати Гоші 2009 —  — Світлана Борисівна 2009 —  — Ельвіра 2009 — Холодне серце — Ліза, дружина Валерія 2010 —  — Олена Анатоліївна Долгих, майор 2010 — (серія № 11) — Вікторія, астролог 2010 — (фільм № 13 «Віра та довіра») — Лариса 2010 —  — Олена, режисер 2010 — (серії № 1-3) — Василіса Давидівна Ждан, слідчий з особливо важливих справ 2010 —  — Баба-яга 2011 —  — Ніна, подруга Тетяни 2012 —  — Наталія, дружина Андрія 2012 — (серії № 1-3) — Олена Демидова, співробітниця банку, дружина Сергія 2012 — Скліфосовський — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2012—2013 — Скліфосовський 2 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2013—2014 — Два батька і два сина — Віра Володимирівна Тетеріна, мати Віктора, бабуся Влада, колишня дружина Гурова 2013 —  — Валентина, тітка Наталії 2013 —  — Олена Скорик 2013 —  — Людмила, дружина Ковтуна 2013 —  — Світлана Воронкова, власниця бутика 2013 —  — Ангеліна Велика, актриса, конкурентка Вікторії 2014 —  — Єлизавета 2014 —  — Ганна Сергіївна, вчителька Ірини 2014 —  — Серафима Глашатай, майор поліції 2014 —  — Марина Анатоліївна Волович, партнерка Сергія Хаустова по бізнесу 2014 — Скліфосовський 3 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2015 —  — Ганна Василівна Львова, бізнес-леді, мати Ігоря 2015 — Скліфосовський 4 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2015 —  — Юлія, економка 2015 —  — Віра Соловйова 2015 — Країна чудес — Галина, дружина Валерія 2015 —  — Віка Дмитрієва, коханка Артура 2016 —  — Зінаїда Головіна, колишня «опікунка» Євгенії Ладонезької, дружина Олександра, мати Віктора і Елі 2016 —  — Варвара Павлівна, співробітниця архіву 2016 —  — Ольга Грекова 2017 — Скліфосовський 5 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2017 —  — Ася, мати Ольги 2018 — Скліфосовський 6 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2018 —  — Алла Сергіївна Крилова, бізнесвумен, власниця ресторану 2018 —  — Зінаїда 2019 — Скліфосовський 7 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») 2019 —  — Марія 2019 — Іванови-Іванови (серія № 75) — Ніна, донька Зої Миронівни 2020 —  — Марина Сиротко, прапорщик, начальник їдальні у військовому гарнізоні «Сонячному» Чорноморського флоту ВМФ СРСР 2020 — Світлячок — 2020 — Скліфосовський 8 — Ніна Дубровська, медичний реєстратор, співробітниця приймального відділення (знаменитого «Скліфа») Визнання заслуг Державні нагороди Російської Федерації 2006 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — «за заслуги в галузі мистецтва». Громадські нагороди 2005 — лауреат російської театральної премії «Чайка» в номінації «Усмішка Ж» за найкращу комедійну роль — за роль Глафіри Фірсівни у виставі «Ва-банк» з комедії Олександра Островського «Остання жертва» в постановці Марка Захарова на сцені Московського державного театру «Ленком». Примітки Person Profile // Internet Movie Database — 1990. d:Track:Q37312 ČSFD — 2001. d:Track:Q3561957 Якунина Анна Александровна. Заслуженная артистка РФ. Биография. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // annayakunina.ru Якунина Анна Александровна. Заслуженная артистка РФ. Биография, роли в театре. [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lenkom.ru Указ Президента Российской Федерации В. В. Путина от 1 декабря 2006 года № 1332 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru ГИТИС. Режиссёрский факультет. Наши выпускники (1934 — настоящее время). [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // gitis.net Анна Якунина. Моя чёртова дюжина. — "Костя, ухожу не потому, что надеюсь много играть, я ухожу в другую жизнь. Хочу перемен. [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] // (11 июля 2017 года) Ольга Владимировна Великанова, режиссёр. Биография, работы в театре. [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // electrotheatre.ru Ведущие: Кристина Аристова, Олег Рой. ВИДЕО. Артистка Анна Якунина рассказывает о своей работе в театре и кино. [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Телеканал «» // m24.ru (30 июля 2013 года) Anna Yakunina в Instagram: «Вот и закончился вчерашний день..... такие события!!! Настьке 30!!! Маруся получила красный диплом ВГИК!!! Дети мои, только будьте…» (рос.). // instagram.com. 27 июня 2019 года. Процитовано 12 грудня 2019. Марианна Саид-Шах («»). Анна Якунина: «Не думала, что когда мы отснимем последнюю минуту „Склифосовского“, я начну рыдать». [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» (Санкт-Петербург) // spb.kp.ru (3 мая 2015 года) Спектакль «Ва-банк» по комедии Александра Островского «Последняя жертва» в постановке Марка Захарова. Премьера — 10 ноября 2004 года. [ 2 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lenkom.ru ВИДЕО. Телесериал «Женщины на грани». Серия № 16 «Слепота к выбору» (Россия, 2014 год). [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] Сетевое издание "Государственный интернет-канал «Россия» // russia.tv