Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яки́мів — село в Україні, у Жовтанецькій сільській громаді, Львівського району, Львівської області. До 2020 року села Вирів, Якимів, Горпин підпорядковувалися Вирівській сільській раді, нині орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська громада. Населення за переписом 2001 р. становило 299 осіб.
| село Якимів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовтанецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060150140095034 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 |
| Населення | 299 |
| Площа | 0,68 км² |
| Густота населення | 439,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80480 |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′29″ пн. ш. 24°20′38″ сх. д. / 49.97472° пн. ш. 24.34389° сх. д.Координати: 49°58′29″ пн. ш. 24°20′38″ сх. д. / 49.97472° пн. ш. 24.34389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 234 м |
| Водойми | р. Горпинка |
| Відстань до обласного центру | 38 км |
| Відстань до районного центру | 38 км |
| Найближча залізнична станція | Колодно |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80431, Львівська обл., Львівський р-н, с. Жовтанці, вул. Львівська, 2 |
| Карта | |
  Якимів | |
 Якимів | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Якимів розташоване за 38 км від обласного центру, 38 км від районного центру та 12 км від адміністративного центру сільської громади. За 13 км знаходиться найближча залізнична станція Колодно. На північному сході межує з селом Вирів, на півдні — з селом Дідилів, на заході — з селом Велике Колодно та на сході — з селом Соколів. На південь від села Якимів бере початок річка Горпинка, що витікає з великого ставу. Тече в межах Надбужанської котловини переважно на північ, місцями на північний схід та впадає до Західного Бугу.
- Вулиці
В Якимові налічується 6 вулиць.
- Вербова
- Висока
- Героїв УПА (колишня Трудова)
- Городня
- Садова
- Центральна
Населення
За даними перепису 1880 року у селі мешкало 363 особи, а станом на січень 1939 року — 550 осіб, з них: 530 українців, 10 латинників та 10 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 299 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
| Мовний склад населення с. Якимів | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 299 | 100,00 | ||||||||||||
Історія
Перша літописна згадка про Якимів сягає 1578 року.
У XIX столітті найбільше земель в Якимові належало римо-католицькій парафії у Вижнянах. Згідно шематизму 1882 року у селі було 5 римокатоликів та 376 греко-католиків. Римо-католицька парафія була в Яричеві, а греко-католицька при місцевій церкві Собору Святого Івана Хрестителя, Буського деканату. Школа у селі відсутня.
Польська Республіка (1918–1939)
У 1920-1930-х роках село Якимів було окремою сільською гміною. Згідно з адміністративною реформою 1934 року, проведене укрупнення гміни Дзєдзілув у Кам'янко-Струмилівському повіті Тернопільського воєводства шляхом приєднання до неї гміни Якимів.
Радянський період (1939–1991)
Друга світова війна (1939—1945)
24 серпня 1939 року була підписана угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом відома, як пакт Молотова — Ріббентропа. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у першій світовій війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Німеччина почала виконувати умови цієї угоди, розпочавши польську компанію, себто вже 1 вересня 1939 року напала на Польщу. Цей день і є початком Другої світової війни. Лише за 27 днів німецькі окупаційні війська анексували частину Польщі та вийшли на умовну лінію Керзона. 17 вересня 1939 року передові та диверсійно-штурмові загони Червоної Армії перетнули радянсько-польський кордон на річці Збруч.
Наприкінці вересня 1939 року підрозділи Червоної Армії увійшли до села. З приходом радянської влади у 1939 році в Якимові та навколишніх селах утворили сільські ради.
 | У нашому селі її прийняли з ентузіазмом, бо в нас, на Галичині, це вважалося возз'єднанням з Великою Україною. Кооперативи перетворили на державні магазини і завезли для нас дуже багато продуктів, яких ми й раніше не бачили, до того ж дешевих. Мій батько, сходивши до магазину, сказав, що радянські, напевно, непогані люди, раз навезли стільки продуктів. Але «ентузіазм» різко пропав, після того як радянські «визволителі» почали проводити репресії проти свідомих українців, підпалювати село, тощо. |  |
— згадував Володимир Кук (уродженець села, член СБ ОУН) | ||
Якимівці, бійці Червоної армії, які потрапили в німецький полон: Кук Павло, Черній Ілля, Кук Осип, Кук Михайло, Бабич Петро.
Діяльність ОУН-УПА на теренах села
В 15 серпня 1944 році, після бою солдатів НКВС із чотою УПА, село вкотре підпалили більшовики. В бою загинуло 5 повстанців з боївки Служби безпеки ОУН. Після бою більшовики провели «чистки», забрали багато чоловіків.
З літописів УПА відомо що 26 квітня 1944р. в селі стала на постій на одну добу сотня УПА «Сіроманці». Наступного ж разу сотня стала на постій в лісі біля Якимова 28 серпня 1944 р. Ліс їм ніяк не підходив для квартирування, але їх застав день, тому вони були змушені затриматися. Не вспіли ще повстанці відпочити після тяжкої дороги як почулися постріли. На ліс з двох сторін наступали більшовики. Оборону було вести важко, тому командир «Яструб» вирішив прорватися за дорогу Львів–Золочів і заквартирувати в іншій локації. На щастя, сотні це вдалося.
4 вересня 1944 року було арештовано й вивезено одну сім'ю.
1 грудня 1944 року більшовики провели облаву на присілок с. Якимова, де зловили одного чоловіка, дві дівчини та вбито двох чоловіків зі спец.відділу. Під час цієї ж облави, більшовики спалили три господарства.
4 грудня 1944 року проведено чергову облаву НКВС, під час облави впіймали двох повстанців та спалили трупарню на цвинтарі. В часі облави один більшовицький лейтенант сказав: «Копайте криївки, бо тепер будуть посилені акції». На кінці сказав, що війна вже скоро завершиться.
4 грудня 1945 року НКВС арештувало двох мешканців — Крук Я. і Макара М.
У 1947 році в селі стояв більшовицький гарнізон, який мав стежити за порядком, оскільки село вважалося націоналістичним і небезпечним для нової влади, бо постійно чинило опір. Окупанти ходили по хатах, збирали людей, проводили агітацію, щоб народ голосував на виборах до сільської ради за комуніста Кузьму Пелехатого. Повстанці закликали народ бойкотувати вибори, нехтувати розпорядженням окупаційної влади. Зв'язкові передавали по селах «летючки», в яких закликали мешканців не підкорятися і не брати участь в виборах. Селяни послухали повстанців, і на вибори ніхто не пішов, хіба одиниці до смерті заляканих людей або прихильники окупантів. Вибори в селі були зірвані. Більшовики взялися провчити непокірних мешканців. По селі пройшли чистки… Під час так званих «чисток», 20 березня 1947 року, було заарештовано зв'язкову УПА Анну Гірну (мали два докази: перший вона на фотографії серед дівчат, яких повстанці навчали на медсестер, другий — її почерк під «летючкою»).
Свідомість окремих мешканців села була такою великою, що до боротьби ставали навіть діти. Вони виходили за село і побачивши, що їде більшовицький гарнізон, відразу давали знати мешканцям села і повстанцям. Серед тих дітей була молодша сестра вищезгаданої Анни — Марія Гірна, котру 16 січня 1946 року заарештували.
За часів незалежності
13 жовтня 2019 року село Якимів відвідала американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. В селі народився її батько Михайло Стефанишин, котрий під час другої світової війни був висланий на примусові роботи до Німеччини. Після закінчення війни він одружився з німкенею, і разом молоде подружжя емігрувало у США. Там у подружжя Стефанишиних народилася дочка Гайдемарі та троє синів, яких вони виховували в українських традиціях. Гайді пишається своїм українським корінням і щиро раділа можливості відвідати Якимів, щоб більше дізнатися про своє минуле. Це була дуже тепла та щира зустріч. Від української землі першій жінці-астронавтці українського походження та восьмій за рахунком покорительці зіркових маршрутів у світі вручили запашний коровай
Нині у селі діють Народний дім та бібліотека.
Пам'ятки, визначні місця
Церква Собору Святого Івана Хрестителя
Дерев'яна церква збудована у 1852 році на початку села, на підвищенні, праворуч від дороги (якщо їхати з боку Вирова). До 1939 року її покровителем був римо-католицький парох села Вижняни (нині Золочівський район).
Вона стоїть на невеликій ділянці прямокутної форми, огороджена дерев'яним парканом. Церква тризрубна, компактна, традиційно має піддашшя, присінок при західній стіні бабинця і ризницю, прибудовану з півночі до вівтаря. Крім головного входу, існує додатковий у південній стіні нави. Ліворуч і праворуч від центральних дверей розташовані по два дерев'яні хрести. На одному з них, що ліворуч, можна побачити дату «150». Мабуть, це дата 150-ти ліття від побудови церкви, яку могли святкувати 2002 року. Стіни підопасання фарбований зруб, над ним ― покриті фарбованим гонтом. Наву завершує світловий восьмерик, накритий шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Нині церква перебуває у користуванні релігійної громади УГКЦ парафії Собору Святого Івана Хрестителя села Якимів (парох о. Богдан Стефанишин).
На захід від церкви стоїть маленька засклена каплиця, щедро прикрашена квітами, всередині якої розміщена фігура Пресвятої Богородиці.
Відомі люди
- Гірна Анна Миколаївна (нар. 1926) ― політв'язень, засуджена МДБ СРСР, проходила ув'язнення в виправно-трудових таборах Кемеровської та Іркутської областей.
- Гірна Марія Миколаївна ― зв'язкова УПА, засуджена МДБ СРСР на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборів в Інті;
- Кук Володимир Михайлович ― член ОУН, працював в Службі безпеки ОУН. У 1948 році брав участь у вбивстві місцевого начальника оперативного відділу НКВС, за що в червні того ж року виїзний військовий трибунал засудив його на 25 років за участь у збройній боротьбі проти радянської влади (ст. 58-1А КК УРСР). На початку 1990-х років організував Луганське обласне відділення Всеукраїнського товариства колишніх політв'язнів і репресованих.
- Стефанишин Михайло ― колишній остарбайтер, батько американської астронавтки Марі-Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, у 1940-х роках емігрував до США.
Примітки
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2024.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 6 травня 2024.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 6 травня 2024.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2024.
- . zhovtanetska-gromada.gov.ua. Жовтанецька сільська громада. Архів оригіналу за 7 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 травня 2024.
- Jakimów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 375. (пол.)
- Horpinka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 155. (пол.)
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 6 травня 2024.
- Кубійович, 1983, с. 34.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kamioneckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 633. — S. 1268—1269. (пол.)
- Список полонених // Український вісник. — число 33 (77). — 26 жовтня 1941. — С. 8.
- . kam-buzrda.gov.ua. Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація. 15 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 7 травня 2024.
- . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 7 травня 2024.
- Громик, 2014, с. 157.
Джерела та література
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 157.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 34. — .
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — 339 с. (рос.)
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація», 1996. — т. 4. — С. 111.
- Jakimów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 375. (пол.)
Посилання
- Село Якимів, Львівська область, Львівський район, Жовтанецька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 8 травня 2024.
- Володимир Старцев (23 лютого 2017). . museum.khpg.org. Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні». Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 6 травня 2024.
- Якимів і якимівці // Дзвін з Фатіми. — 2010. — № 2 (49).
- . zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2024.
- . lb.ua. Лівий берег. 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 березня 2024. Процитовано 6 травня 2024.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaki miv selo v Ukrayini u Zhovtaneckij silskij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Do 2020 roku sela Viriv Yakimiv Gorpin pidporyadkovuvalisya Virivskij silskij radi nini organ miscevogo samovryaduvannya Zhovtanecka silska gromada Naselennya za perepisom 2001 r stanovilo 299 osib selo YakimivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Zhovtanecka silska gromadaKod KATOTTG UA46060150140095034Osnovni daniZasnovane 1578Naselennya 299Plosha 0 68 km Gustota naselennya 439 71 osib km Poshtovij indeks 80480Telefonnij kod 380 3254Geografichni daniGeografichni koordinati 49 58 29 pn sh 24 20 38 sh d 49 97472 pn sh 24 34389 sh d 49 97472 24 34389 Koordinati 49 58 29 pn sh 24 20 38 sh d 49 97472 pn sh 24 34389 sh d 49 97472 24 34389Serednya visota nad rivnem morya 234 mVodojmi r GorpinkaVidstan do oblasnogo centru 38 kmVidstan do rajonnogo centru 38 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KolodnoVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 kmMisceva vladaAdresa radi 80431 Lvivska obl Lvivskij r n s Zhovtanci vul Lvivska 2KartaYakimivYakimivMapa Yakimiv u VikishovishiGeografiyaSelo Yakimiv roztashovane za 38 km vid oblasnogo centru 38 km vid rajonnogo centru ta 12 km vid administrativnogo centru silskoyi gromadi Za 13 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Kolodno Na pivnichnomu shodi mezhuye z selom Viriv na pivdni z selom Didiliv na zahodi z selom Velike Kolodno ta na shodi z selom Sokoliv Na pivden vid sela Yakimiv bere pochatok richka Gorpinka sho vitikaye z velikogo stavu Teche v mezhah Nadbuzhanskoyi kotlovini perevazhno na pivnich miscyami na pivnichnij shid ta vpadaye do Zahidnogo Bugu Vulici V Yakimovi nalichuyetsya 6 vulic Verbova Visoka Geroyiv UPA kolishnya Trudova Gorodnya Sadova CentralnaNaselennyaZa danimi perepisu 1880 roku u seli meshkalo 363 osobi a stanom na sichen 1939 roku 550 osib z nih 530 ukrayinciv 10 latinnikiv ta 10 yudeyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 299 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s YakimivMova Chislo os Vidsotokukrayinska 299 100 00IstoriyaPersha litopisna zgadka pro Yakimiv syagaye 1578 roku U XIX stolitti najbilshe zemel v Yakimovi nalezhalo rimo katolickij parafiyi u Vizhnyanah Zgidno shematizmu 1882 roku u seli bulo 5 rimokatolikiv ta 376 greko katolikiv Rimo katolicka parafiya bula v Yarichevi a greko katolicka pri miscevij cerkvi Soboru Svyatogo Ivana Hrestitelya Buskogo dekanatu Shkola u seli vidsutnya Polska Respublika 1918 1939 U 1920 1930 h rokah selo Yakimiv bulo okremoyu silskoyu gminoyu Zgidno z administrativnoyu reformoyu 1934 roku provedene ukrupnennya gmini Dzyedziluv u Kam yanko Strumilivskomu poviti Ternopilskogo voyevodstva shlyahom priyednannya do neyi gmini Yakimiv Radyanskij period 1939 1991 Druga svitova vijna 1939 1945 24 serpnya 1939 roku bula pidpisana ugoda pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom vidoma yak pakt Molotova Ribbentropa Pakt garantuvav nejtralitet Radyanskogo Soyuzu v konflikti Tretogo Rejhu z Polsheyu ta krayinami Zahodu ta davav mozhlivist povernennya Radyanskim Soyuzom vtrachenih Rosiyeyu u pershij svitovij vijni teritorij Tayemnim dodatkovim protokolom viznachalis sferi vzayemnih interesiv oboh derzhav u Shidnij Yevropi ta podil Polshi mizh nimi pri ochikuvanomu u ti dni napadi Nimechchini na Polshu Nimechchina pochala vikonuvati umovi ciyeyi ugodi rozpochavshi polsku kompaniyu sebto vzhe 1 veresnya 1939 roku napala na Polshu Cej den i ye pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Lishe za 27 dniv nimecki okupacijni vijska aneksuvali chastinu Polshi ta vijshli na umovnu liniyu Kerzona 17 veresnya 1939 roku peredovi ta diversijno shturmovi zagoni Chervonoyi Armiyi peretnuli radyansko polskij kordon na richci Zbruch Naprikinci veresnya 1939 roku pidrozdili Chervonoyi Armiyi uvijshli do sela Z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci v Yakimovi ta navkolishnih selah utvorili silski radi U nashomu seli yiyi prijnyali z entuziazmom bo v nas na Galichini ce vvazhalosya vozz yednannyam z Velikoyu Ukrayinoyu Kooperativi peretvorili na derzhavni magazini i zavezli dlya nas duzhe bagato produktiv yakih mi j ranishe ne bachili do togo zh deshevih Mij batko shodivshi do magazinu skazav sho radyanski napevno nepogani lyudi raz navezli stilki produktiv Ale entuziazm rizko propav pislya togo yak radyanski vizvoliteli pochali provoditi represiyi proti svidomih ukrayinciv pidpalyuvati selo tosho zgaduvav Volodimir Kuk urodzhenec sela chlen SB OUN Yakimivci bijci Chervonoyi armiyi yaki potrapili v nimeckij polon Kuk Pavlo Chernij Illya Kuk Osip Kuk Mihajlo Babich Petro Diyalnist OUN UPA na terenah sela V 15 serpnya 1944 roci pislya boyu soldativ NKVS iz chotoyu UPA selo vkotre pidpalili bilshoviki V boyu zaginulo 5 povstanciv z boyivki Sluzhbi bezpeki OUN Pislya boyu bilshoviki proveli chistki zabrali bagato cholovikiv Z litopisiv UPA vidomo sho 26 kvitnya 1944r v seli stala na postij na odnu dobu sotnya UPA Siromanci Nastupnogo zh razu sotnya stala na postij v lisi bilya Yakimova 28 serpnya 1944 r Lis yim niyak ne pidhodiv dlya kvartiruvannya ale yih zastav den tomu voni buli zmusheni zatrimatisya Ne vspili she povstanci vidpochiti pislya tyazhkoyi dorogi yak pochulisya postrili Na lis z dvoh storin nastupali bilshoviki Oboronu bulo vesti vazhko tomu komandir Yastrub virishiv prorvatisya za dorogu Lviv Zolochiv i zakvartiruvati v inshij lokaciyi Na shastya sotni ce vdalosya 4 veresnya 1944 roku bulo areshtovano j vivezeno odnu sim yu 1 grudnya 1944 roku bilshoviki proveli oblavu na prisilok s Yakimova de zlovili odnogo cholovika dvi divchini ta vbito dvoh cholovikiv zi spec viddilu Pid chas ciyeyi zh oblavi bilshoviki spalili tri gospodarstva 4 grudnya 1944 roku provedeno chergovu oblavu NKVS pid chas oblavi vpijmali dvoh povstanciv ta spalili truparnyu na cvintari V chasi oblavi odin bilshovickij lejtenant skazav Kopajte kriyivki bo teper budut posileni akciyi Na kinci skazav sho vijna vzhe skoro zavershitsya 4 grudnya 1945 roku NKVS areshtuvalo dvoh meshkanciv Kruk Ya i Makara M U 1947 roci v seli stoyav bilshovickij garnizon yakij mav stezhiti za poryadkom oskilki selo vvazhalosya nacionalistichnim i nebezpechnim dlya novoyi vladi bo postijno chinilo opir Okupanti hodili po hatah zbirali lyudej provodili agitaciyu shob narod golosuvav na viborah do silskoyi radi za komunista Kuzmu Pelehatogo Povstanci zaklikali narod bojkotuvati vibori nehtuvati rozporyadzhennyam okupacijnoyi vladi Zv yazkovi peredavali po selah letyuchki v yakih zaklikali meshkanciv ne pidkoryatisya i ne brati uchast v viborah Selyani posluhali povstanciv i na vibori nihto ne pishov hiba odinici do smerti zalyakanih lyudej abo prihilniki okupantiv Vibori v seli buli zirvani Bilshoviki vzyalisya provchiti nepokirnih meshkanciv Po seli projshli chistki Pid chas tak zvanih chistok 20 bereznya 1947 roku bulo zaareshtovano zv yazkovu UPA Annu Girnu mali dva dokazi pershij vona na fotografiyi sered divchat yakih povstanci navchali na medsester drugij yiyi pocherk pid letyuchkoyu Svidomist okremih meshkanciv sela bula takoyu velikoyu sho do borotbi stavali navit diti Voni vihodili za selo i pobachivshi sho yide bilshovickij garnizon vidrazu davali znati meshkancyam sela i povstancyam Sered tih ditej bula molodsha sestra vishezgadanoyi Anni Mariya Girna kotru 16 sichnya 1946 roku zaareshtuvali Za chasiv nezalezhnosti Zustrich Gajdemari Stefanishin Pajper v s Yakimiv 13 zhovtnya 2019 r 13 zhovtnya 2019 roku selo Yakimiv vidvidala amerikanska astronavtka Gajdemari Stefanishin Pajper V seli narodivsya yiyi batko Mihajlo Stefanishin kotrij pid chas drugoyi svitovoyi vijni buv vislanij na primusovi roboti do Nimechchini Pislya zakinchennya vijni vin odruzhivsya z nimkeneyu i razom molode podruzhzhya emigruvalo u SShA Tam u podruzhzhya Stefanishinih narodilasya dochka Gajdemari ta troye siniv yakih voni vihovuvali v ukrayinskih tradiciyah Gajdi pishayetsya svoyim ukrayinskim korinnyam i shiro radila mozhlivosti vidvidati Yakimiv shob bilshe diznatisya pro svoye minule Ce bula duzhe tepla ta shira zustrich Vid ukrayinskoyi zemli pershij zhinci astronavtci ukrayinskogo pohodzhennya ta vosmij za rahunkom pokoritelci zirkovih marshrutiv u sviti vruchili zapashnij korovaj Nini u seli diyut Narodnij dim ta biblioteka Pam yatki viznachni miscyaCerkva Soboru Svyatogo Ivana Hrestitelya Derev yana cerkva zbudovana u 1852 roci na pochatku sela na pidvishenni pravoruch vid dorogi yaksho yihati z boku Virova Do 1939 roku yiyi pokrovitelem buv rimo katolickij paroh sela Vizhnyani nini Zolochivskij rajon Vona stoyit na nevelikij dilyanci pryamokutnoyi formi ogorodzhena derev yanim parkanom Cerkva trizrubna kompaktna tradicijno maye piddashshya prisinok pri zahidnij stini babincya i riznicyu pribudovanu z pivnochi do vivtarya Krim golovnogo vhodu isnuye dodatkovij u pivdennij stini navi Livoruch i pravoruch vid centralnih dverej roztashovani po dva derev yani hresti Na odnomu z nih sho livoruch mozhna pobachiti datu 150 Mabut ce data 150 ti littya vid pobudovi cerkvi yaku mogli svyatkuvati 2002 roku Stini pidopasannya farbovanij zrub nad nim pokriti farbovanim gontom Navu zavershuye svitlovij vosmerik nakritij sholomovoyu baneyu z lihtarem i makivkoyu Nini cerkva perebuvaye u koristuvanni religijnoyi gromadi UGKC parafiyi Soboru Svyatogo Ivana Hrestitelya sela Yakimiv paroh o Bogdan Stefanishin Na zahid vid cerkvi stoyit malenka zasklena kaplicya shedro prikrashena kvitami vseredini yakoyi rozmishena figura Presvyatoyi Bogorodici Vidomi lyudiGirna Anna Mikolayivna nar 1926 politv yazen zasudzhena MDB SRSR prohodila uv yaznennya v vipravno trudovih taborah Kemerovskoyi ta Irkutskoyi oblastej Girna Mariya Mikolayivna zv yazkova UPA zasudzhena MDB SRSR na 10 rokiv uv yaznennya u vipravno trudovih taboriv v Inti Kuk Volodimir Mihajlovich chlen OUN pracyuvav v Sluzhbi bezpeki OUN U 1948 roci brav uchast u vbivstvi miscevogo nachalnika operativnogo viddilu NKVS za sho v chervni togo zh roku viyiznij vijskovij tribunal zasudiv jogo na 25 rokiv za uchast u zbrojnij borotbi proti radyanskoyi vladi st 58 1A KK URSR Na pochatku 1990 h rokiv organizuvav Luganske oblasne viddilennya Vseukrayinskogo tovaristva kolishnih politv yazniv i represovanih Stefanishin Mihajlo kolishnij ostarbajter batko amerikanskoyi astronavtki Mari Gajdemari Stefanishin Pajper u 1940 h rokah emigruvav do SShA Primitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 6 travnya 2024 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 6 travnya 2024 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 6 travnya 2024 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 6 travnya 2024 zhovtanetska gromada gov ua Zhovtanecka silska gromada Arhiv originalu za 7 travnya 2024 Procitovano 8 travnya 2024 socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 6 travnya 2024 Jakimow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 375 pol Horpinka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 155 pol ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 6 travnya 2024 Kubijovich 1983 s 34 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu kamioneckiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 68 poz 633 S 1268 1269 pol Spisok polonenih Ukrayinskij visnik chislo 33 77 26 zhovtnya 1941 S 8 kam buzrda gov ua Kam yanka Buzka rajonna derzhavna administraciya 15 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 7 travnya 2024 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 7 travnya 2024 Gromik 2014 s 157 Dzherela ta literaturaGromik V Derev yani cerkvi Lvivskoyi oblasti Lviv 2014 S 157 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 34 ISBN 3 447 02376 7 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t N Zharikov I Artemenko i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 Lvovskaya Nikolaevskaya Odesskaya Poltavskaya Rovenskaya oblasti 339 s ros Slobodyan V Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik in tu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 t 4 S 111 Jakimow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 375 pol PosilannyaSelo Yakimiv Lvivska oblast Lvivskij rajon Zhovtanecka teritorialna gromada decentralization gov ua Procitovano 8 travnya 2024 Volodimir Starcev 23 lyutogo 2017 museum khpg org Virtualnij muzej Disidentskij ruh v Ukrayini Arhiv originalu za 25 veresnya 2023 Procitovano 6 travnya 2024 Yakimiv i yakimivci Dzvin z Fatimi 2010 2 49 zbruc eu Zbruc Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 6 travnya 2024 lb ua Livij bereg 13 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 15 bereznya 2024 Procitovano 6 travnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi