Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яким Якимович Ярема (23 вересня 1884, с. Арламівська Воля, нині Мостиського району Львівської області — 15 грудня 1964, м. Львів) — український психолог, філософ, мовознавець і літературознавець, педагог і культурно-освітній діяч. Батько Степана Яреми. Доктор філософії (1922). Кандидат філолологічних наук (1948). Дійсний член НТШ (1939). Професор Українського Високого педагогічного інституту в Празі (1923—1930 pp.).
| Яким Ярема | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 вересня 1884 с. Арламівська Воля, Мостиський повіт |
| Помер | 15 грудня 1964 (80 років) м. Львів ·інфаркт міокарда[1] |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  Австро-Угорщина→ ЗУНР→ УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету, психолог |
| Alma mater | Львівський університет Карлів університет |
| Галузь | психолог, філософ, мовознавець, літературознавець, педагог |
| Заклад | Український вищий педагогічний інститут ЛНУ ім. І. Франка Гімназія товариства «Рідна Школа» |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат філолологічних наук |
| Батько | Яким Ярема |
| Мати | Францішка Чутка |
| У шлюбі з | Марія-Феліція |
| Діти | Степан Ярема (1926—2008) |
| Автограф |  |
 Ярема Яким Якимович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився Яким Ярема в с. Арламівська Воля Мостиського повіту Галичини. Мати Францішка з дому Чутка — німкеня, народжена у Відні, донька дрібного урядовця, якого доля закинула в Галичину. Батько Яким працював на залізничниці. Він був родом з Дроздович. Старший брат Якима Якимовича Яреми Володимир був суддею в Яворові й Бібрці, пройшов всю українсько-польську війну сотником Української Галицької Армії. Помер на тиф 1919 року в Кам'янці Подільському.
У 1895 році вступив до гімназії в м. Перемишлі. Батьки віддали хлопця під опіку стрийка Олекси Яреми (1855—1930), професора гімназії. Там у 1897 році Яким Ярема вперше слухав виступ Івана Франка, який тоді балотувався на виборах до Галицького сейму. Гімназист Яким вчився дуже добре і багато читав, самотужки вивчив французьку мову. У 1903 році вступив до Львівського університету, студіював філософію і філологію. Завдяки гарним успіхам, отримав стипендію на продовження навчання в університеті м. Ґрац (1906-1907, Австрія), що на заході Австрії. Після закінчення студій здобув право викладати німецьку мову та літературу у середніх школах з українською, польською та німецькою мовами навчання.
Викладач: 1909–1910 — гімназії у м. Самбір (нині Львівська область), 1911–1914 — українській гімназії в місті Тернопіль, де активіст громадського життя; у грудні 1911 — співорганізатор приїзду Івана Франка. У 1911 року в Тернополі знайомиться з Івано Франком, а згодом напише низку праць, присвячених творчості Каменяра.
Під час 1-ї світової війни був мобілізуваний в австрійську армію. У званні лейтенанта артилерії австрійської армії служив у гарнізоні Перемиської фортеці, де в березні 1915 року потрапив у російський полон. Майже два роки перебував у саратовському таборі для військовополонених. Тут вивчив російську й англійську мови. Звідси він разом з однодумцями надсилає вітального листа М. Грушевському, де висловлює готовність служити справі українського державотворення. У листопаді 1917 року Ярема повернувся до Києва, вступив до Української Армії. У грудні 1917 — учасник ліквідації більшовицького заколоту в м. Київ.
Повернувся до Тернополя у 1918 році. У листопаді 1918 року призваний до війська та продовжує боротьбу сотником артилерії у лавах Української Галицької Армії. 3 листопада 1918 року Яким Ярема бере участь у встановленні влади Західноукраїнської Народної Республіки у Перемишлі. Згодом керує гарматною батареєю 12-ї Гірської бригади Третього Корпусу Української Галицької Армії. 15 травня 1919 року бригада була відтята від головної армії, яка відступала на схід. Опинившись у горах сама, бригада перейшла на Закарпаття, щоб обійти фронт і з'єднатися з армією. Але чехословацькі війська роззброюють та інтернують українські частини, вважаючи їх більшовиками, повіривши фальшивій польській пропаганді.
1918–1919 — в таборі інтернованих українських вояків у Чехії, де виступив організатором культурно-просвітницької роботи, шкіл, видавцем часописів «Голос табора» та в місті Німецьке Яблонне. Після звільнення і до 1930 року жив і працював у Празі. Тут Яким Ярема був одним із лідерів української еміграції 20-х років, активним учасником її інституцій: фундатор Соціологічного товариства, вкладник Українського громадянського видавничого фонду, член Українського інституту громадянства.
У місті Прага працював викладачем матуральних курсів (1922). Отримує диплом доктора філософії Карловового Університету у Празі 23 жовтня 1922 року. професор (1923), завідувач кафедри пед. психології (1925) Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (у 1923—1925 рр. — професор кафедри філософії, з 1925 р. — завідувач кафедри педагогічної психології), директор української гімназії в м. Ржевиця (1925–1928).
1930 року повернувся до Тернополя. В гімназії «Рідної школи» (РШ) був спочатку вчителем, членом головної управи РШ, старшини «Учительської громади» та повітового союзу осередків РШ (від 1938 — його керівник). У 1932 заснував . З приходом радянської влади Ярему обирають директором створеної на основі української гімназії середньої школи N1 у Тернополі.
У січні 1940 року Ярему прийнято у дійсні члени Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Від 1940 — у Львові, де від січня 1941 викладав в університеті, працював в Інституті літератури АН УРСР. Протягом німецької окупації викладає у Політехнічному інституті, працює над великим українсько-німецьким словником.
1946–1950 — у Київському інституті літератури АН УРСР. 1950–1962 — завідувач кафедри іноземних мов Львівського зооветеринарного інституту (нині академія ветеринарної медицини). Двічі обирався депутатом Львівської міської ради.
Помер Яким Ярема у Львові від серцевого нападу 15 грудня 1964 року. Був похований на полі № 3 Личаківського цвинтаря. У 1991 році його іменем названо вулицю у Франківському районі Львова, колишню Гайдара-бічну. 1994 року до 110-річчя від народження в Науковій бібліотеці ім. Стефаника відкрилась виставка праць. Тоді ж на будинку на вулиці Франка, 37 встановлено меморіальну таблицю Якиму Яремі і Петрові Карманському (скульптор В. Лоза).
У 2009 році нащадки родини Ярем передали до Наукової бібліотеки НаУКМА колекцію книжкових та архівних матеріалів родини. ЇЇ започаткував батько, Олексій Ярема, а основні матеріали зібрав Яким Ярема.
Сім'я
Батько Якима Якимовича Яреми — Яким Миколайович Ярема (1845—1915), мати — Францишка Симеонівна Чутка. У Якима Якимовича був брат — Володимир Якимович Ярема.
У 1913 році Яким Якимович Ярема одружився з Марією-Феліцією Савчек, родом зі Стрия, що вчителювала коло Тернополя. Батько Марії-Феліції був управителем маєтку, мати походила зі старого українського роду Горницьких. Сестра матері — Неоніла Горницька була одружена з поетом Василем Пачовським; друга сестра була одружена з поетом Петром Карманським.
Син Якима Яреми — Степан Ярема (1926—2008), випускник механічного факультету Львівського політехнічного інституту, багатолітній працівник Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка АН УРСР, видатний вчений в галузі механіки руйнування.
Дядько Якима Якимовича — Олекса Ярема, педагог, фахівець з класичної філології, громадський культурний діяч у Перемишлі, меценат.
Праці
Автор наукових праць, зокрема:
- «Маркіян Шашкевич як лірик-поет» (1911),
- «„Мойсей“ — поема Івана Франка» (1912),
- «Уява Шевченка [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]» (1914, усі — Тернопіль),
- «Читанка для українського народу.» — Відень-Прага, (1923)
- «Вступ до фільософії» — Прага, (1924),
- «Провідні ідеї філософії Томи Масарика: З приводу 75-ліття народження.» — Прага, (1925)
- «Педагогічна психольогія» (1928),
- «Українська духовність в її культурно-історичних виявах» — Львів, (1937),
- «Німецько-український підручний словник» — Львів, (1941),
- «До проблеми ідейного змісту „ліричної драми“ Ів. Франка „Зів'яле листя“» (1948)
- «Василь Стефаник і Гліб Успенський» (1954)
- «Іван Франко і „Фауст“ Гете» (1956)
- «Зв'язки Василя Стефаника з Станіславом Пшибишевським і Владиславом Орканом» (1958)
- «Зв'язки Івана Франка з творчістю Генріха Гейне» (1960)
- «Російсько-український ветеринарний словник» (1964, співавт.),
- «Українсько-чехословацькі літературні взаємини і початок літературного відродження на Галицькій Україні» (1965),
- «Василь Стефаник і Вацлав Морачевський (1895—1897)» (1963)
- «Російсько-український ветеринарний словник» — Київ, (1964) (у співавторстві: Л. П. Погребняк)
- Автор спогадів «Над Сяном. Листопадові дні 1918 р.» (1997).
Творчу спадщину батька досліджує і видає Степан Ярема, зокрема книги:
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 148. —
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- Хроніка творчих буднів // Дзвін. — 1995. — № 1 (603). — С. 156—157.
- . www.library.ukma.edu.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 жовтня 2016.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Науковий доробок українських галицьких педагогів у галузі дидактики: хрестоматія: навч. посіб. / упоряд. Т. К. Завгородня. — Івано-Франківськ : Плай, 2002. — 232 с.
- Українська літературознавча думка в Галичині за 150 років = Ukrainian Literary Thought in Halychyna for 150 years: хрестоматія: в 2 т. Т. 1 / за ред. Л. Т. Сеника; редкол.: Л. Бондар, Д. Гамаш, І. Денисюк [та ін.]. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. — 316 с.
- Щербак Л., Ярема С. Ярема Яким Якимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 689–690. — .
- Яким Ярема / ред.: Д. Герцюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 243 c. — (Укр. пед. думка Галичини в іменах; Вип. 1). — Бібліогр.: с. 228—230. —
Посилання
- Ярема, Яким Якимович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Ярема Яким Якимович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1103-1104.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярема Яким Якимович |
- Яким Ярема — відроджене ім'я українського вченого [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
- АРХІВНИЙ ФОНД ЯКИМА ЯРЕМИ: ДЖЕРЕЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Документи з архіву Я.Яреми [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yarema Yakim Yakimovich Yarema 23 veresnya 1884 s Arlamivska Volya nini Mostiskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 15 grudnya 1964 m Lviv ukrayinskij psiholog filosof movoznavec i literaturoznavec pedagog i kulturno osvitnij diyach Batko Stepana Yaremi Doktor filosofiyi 1922 Kandidat filolologichnih nauk 1948 Dijsnij chlen NTSh 1939 Profesor Ukrayinskogo Visokogo pedagogichnogo institutu v Prazi 1923 1930 pp Yakim YaremaProfesor Ternopilskoyi gimnaziyi 1913 r Profesor Ternopilskoyi gimnaziyi 1913 r Narodivsya23 veresnya 1884 1884 09 23 s Arlamivska Volya Mostiskij povitPomer15 grudnya 1964 1964 12 15 80 rokiv m Lviv infarkt miokarda 1 PohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Avstro Ugorshina ZUNR URSRNacionalnistukrayinecDiyalnistmovoznavec vikladach universitetu psihologAlma materLvivskij universitet Karliv universitetGaluzpsiholog filosof movoznavec literaturoznavec pedagogZakladUkrayinskij vishij pedagogichnij institut LNU im I Franka Gimnaziya tovaristva Ridna Shkola Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat filolologichnih naukBatkoYakim YaremaMatiFrancishka ChutkaU shlyubi zMariya FeliciyaDitiStepan Yarema 1926 2008 Avtograf Yarema Yakim Yakimovich u VikishovishiZhittyepisYakim Yarema uchen 4 go klasu Peremiskoyi gimnaziyi Narodivsya Yakim Yarema v s Arlamivska Volya Mostiskogo povitu Galichini Mati Francishka z domu Chutka nimkenya narodzhena u Vidni donka dribnogo uryadovcya yakogo dolya zakinula v Galichinu Batko Yakim pracyuvav na zaliznichnici Vin buv rodom z Drozdovich Starshij brat Yakima Yakimovicha Yaremi Volodimir buv suddeyu v Yavorovi j Bibrci projshov vsyu ukrayinsko polsku vijnu sotnikom Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Pomer na tif 1919 roku v Kam yanci Podilskomu U 1895 roci vstupiv do gimnaziyi v m Peremishli Batki viddali hlopcya pid opiku strijka Oleksi Yaremi 1855 1930 profesora gimnaziyi Tam u 1897 roci Yakim Yarema vpershe sluhav vistup Ivana Franka yakij todi balotuvavsya na viborah do Galickogo sejmu Gimnazist Yakim vchivsya duzhe dobre i bagato chitav samotuzhki vivchiv francuzku movu U 1903 roci vstupiv do Lvivskogo universitetu studiyuvav filosofiyu i filologiyu Zavdyaki garnim uspiham otrimav stipendiyu na prodovzhennya navchannya v universiteti m Grac 1906 1907 Avstriya sho na zahodi Avstriyi Pislya zakinchennya studij zdobuv pravo vikladati nimecku movu ta literaturu u serednih shkolah z ukrayinskoyu polskoyu ta nimeckoyu movami navchannya Vikladach 1909 1910 gimnaziyi u m Sambir nini Lvivska oblast 1911 1914 ukrayinskij gimnaziyi v misti Ternopil de aktivist gromadskogo zhittya u grudni 1911 spivorganizator priyizdu Ivana Franka U 1911 roku v Ternopoli znajomitsya z Ivano Frankom a zgodom napishe nizku prac prisvyachenih tvorchosti Kamenyara Pid chas 1 yi svitovoyi vijni buv mobilizuvanij v avstrijsku armiyu U zvanni lejtenanta artileriyi avstrijskoyi armiyi sluzhiv u garnizoni Peremiskoyi forteci de v berezni 1915 roku potrapiv u rosijskij polon Majzhe dva roki perebuvav u saratovskomu tabori dlya vijskovopolonenih Tut vivchiv rosijsku j anglijsku movi Zvidsi vin razom z odnodumcyami nadsilaye vitalnogo lista M Grushevskomu de vislovlyuye gotovnist sluzhiti spravi ukrayinskogo derzhavotvorennya U listopadi 1917 roku Yarema povernuvsya do Kiyeva vstupiv do Ukrayinskoyi Armiyi U grudni 1917 uchasnik likvidaciyi bilshovickogo zakolotu v m Kiyiv Povernuvsya do Ternopolya u 1918 roci U listopadi 1918 roku prizvanij do vijska ta prodovzhuye borotbu sotnikom artileriyi u lavah Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi 3 listopada 1918 roku Yakim Yarema bere uchast u vstanovlenni vladi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Peremishli Zgodom keruye garmatnoyu batareyeyu 12 yi Girskoyi brigadi Tretogo Korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi 15 travnya 1919 roku brigada bula vidtyata vid golovnoyi armiyi yaka vidstupala na shid Opinivshis u gorah sama brigada perejshla na Zakarpattya shob obijti front i z yednatisya z armiyeyu Ale chehoslovacki vijska rozzbroyuyut ta internuyut ukrayinski chastini vvazhayuchi yih bilshovikami povirivshi falshivij polskij propagandi 1918 1919 v tabori internovanih ukrayinskih voyakiv u Chehiyi de vistupiv organizatorom kulturno prosvitnickoyi roboti shkil vidavcem chasopisiv Golos tabora ta v misti Nimecke Yablonne Pislya zvilnennya i do 1930 roku zhiv i pracyuvav u Prazi Tut Yakim Yarema buv odnim iz lideriv ukrayinskoyi emigraciyi 20 h rokiv aktivnim uchasnikom yiyi institucij fundator Sociologichnogo tovaristva vkladnik Ukrayinskogo gromadyanskogo vidavnichogo fondu chlen Ukrayinskogo institutu gromadyanstva Yakim Yarema u koli vijskovih Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi p yatij zliva Svitlina 1919 roku U misti Praga pracyuvav vikladachem maturalnih kursiv 1922 Otrimuye diplom doktora filosofiyi Karlovovogo Universitetu u Prazi 23 zhovtnya 1922 roku profesor 1923 zaviduvach kafedri ped psihologiyi 1925 Ukrayinskogo visokogo pedagogichnogo institutu im M Dragomanova u 1923 1925 rr profesor kafedri filosofiyi z 1925 r zaviduvach kafedri pedagogichnoyi psihologiyi direktor ukrayinskoyi gimnaziyi v m Rzhevicya 1925 1928 1930 roku povernuvsya do Ternopolya V gimnaziyi Ridnoyi shkoli RSh buv spochatku vchitelem chlenom golovnoyi upravi RSh starshini Uchitelskoyi gromadi ta povitovogo soyuzu oseredkiv RSh vid 1938 jogo kerivnik U 1932 zasnuvav Z prihodom radyanskoyi vladi Yaremu obirayut direktorom stvorenoyi na osnovi ukrayinskoyi gimnaziyi serednoyi shkoli N1 u Ternopoli Rodina Yakima Yaremi druzhina Mariya Feliciya sin Stepan Praga 1926 rik U sichni 1940 roku Yaremu prijnyato u dijsni chleni Naukovogo tovaristva im T Shevchenka Vid 1940 u Lvovi de vid sichnya 1941 vikladav v universiteti pracyuvav v Instituti literaturi AN URSR Protyagom nimeckoyi okupaciyi vikladaye u Politehnichnomu instituti pracyuye nad velikim ukrayinsko nimeckim slovnikom 1946 1950 u Kiyivskomu instituti literaturi AN URSR 1950 1962 zaviduvach kafedri inozemnih mov Lvivskogo zooveterinarnogo institutu nini akademiya veterinarnoyi medicini Dvichi obiravsya deputatom Lvivskoyi miskoyi radi Pomer Yakim Yarema u Lvovi vid sercevogo napadu 15 grudnya 1964 roku Buv pohovanij na poli 3 Lichakivskogo cvintarya U 1991 roci jogo imenem nazvano vulicyu u Frankivskomu rajoni Lvova kolishnyu Gajdara bichnu 1994 roku do 110 richchya vid narodzhennya v Naukovij biblioteci im Stefanika vidkrilas vistavka prac Todi zh na budinku na vulici Franka 37 vstanovleno memorialnu tablicyu Yakimu Yaremi i Petrovi Karmanskomu skulptor V Loza U 2009 roci nashadki rodini Yarem peredali do Naukovoyi biblioteki NaUKMA kolekciyu knizhkovih ta arhivnih materialiv rodini YiYi zapochatkuvav batko Oleksij Yarema a osnovni materiali zibrav Yakim Yarema Sim yaBatko Yakima Yakimovicha Yaremi Yakim Mikolajovich Yarema 1845 1915 mati Francishka Simeonivna Chutka U Yakima Yakimovicha buv brat Volodimir Yakimovich Yarema U 1913 roci Yakim Yakimovich Yarema odruzhivsya z Mariyeyu Feliciyeyu Savchek rodom zi Striya sho vchitelyuvala kolo Ternopolya Batko Mariyi Feliciyi buv upravitelem mayetku mati pohodila zi starogo ukrayinskogo rodu Gornickih Sestra materi Neonila Gornicka bula odruzhena z poetom Vasilem Pachovskim druga sestra bula odruzhena z poetom Petrom Karmanskim Sin Yakima Yaremi Stepan Yarema 1926 2008 vipusknik mehanichnogo fakultetu Lvivskogo politehnichnogo institutu bagatolitnij pracivnik Fiziko mehanichnomu instituti im G V Karpenka AN URSR vidatnij vchenij v galuzi mehaniki rujnuvannya Dyadko Yakima Yakimovicha Oleksa Yarema pedagog fahivec z klasichnoyi filologiyi gromadskij kulturnij diyach u Peremishli mecenat PraciAvtor naukovih prac zokrema Yakim Yarema sotnik Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Svitlina 1919 roku Markiyan Shashkevich yak lirik poet 1911 Mojsej poema Ivana Franka 1912 Uyava Shevchenka 12 bereznya 2017 u Wayback Machine 1914 usi Ternopil Chitanka dlya ukrayinskogo narodu Viden Praga 1923 Vstup do filosofiyi Praga 1924 Providni ideyi filosofiyi Tomi Masarika Z privodu 75 littya narodzhennya Praga 1925 Pedagogichna psihologiya 1928 Ukrayinska duhovnist v yiyi kulturno istorichnih viyavah Lviv 1937 Nimecko ukrayinskij pidruchnij slovnik Lviv 1941 Do problemi idejnogo zmistu lirichnoyi drami Iv Franka Ziv yale listya 1948 Vasil Stefanik i Glib Uspenskij 1954 Ivan Franko i Faust Gete 1956 Zv yazki Vasilya Stefanika z Stanislavom Pshibishevskim i Vladislavom Orkanom 1958 Zv yazki Ivana Franka z tvorchistyu Genriha Gejne 1960 Rosijsko ukrayinskij veterinarnij slovnik 1964 spivavt Ukrayinsko chehoslovacki literaturni vzayemini i pochatok literaturnogo vidrodzhennya na Galickij Ukrayini 1965 Vasil Stefanik i Vaclav Morachevskij 1895 1897 1963 Pam yatna doshka na budinku 37 po vulici Ivana Franka u Lvovi de prozhivav vidomij vchenij Yakim Yarema Rosijsko ukrayinskij veterinarnij slovnik Kiyiv 1964 u spivavtorstvi L P Pogrebnyak Avtor spogadiv Nad Syanom Listopadovi dni 1918 r 1997 Tvorchu spadshinu batka doslidzhuye i vidaye Stepan Yarema zokrema knigi Zhittya ta diyalnist Yakima Yaremi Bibliografichnij pokazhchik 1995 Yuvilejna kniga ukrayinskoyi gimnaziyi v Ternopoli 1898 1998 do storichchya zasnuvannya 1998 Yakim Yarema 1884 1964 Psihologichni ta pedagogichni praci 2003 PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 148 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 Hronika tvorchih budniv Dzvin 1995 1 603 S 156 157 www library ukma edu ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 28 zhovtnya 2016 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Naukovij dorobok ukrayinskih galickih pedagogiv u galuzi didaktiki hrestomatiya navch posib uporyad T K Zavgorodnya Ivano Frankivsk Plaj 2002 232 s Ukrayinska literaturoznavcha dumka v Galichini za 150 rokiv Ukrainian Literary Thought in Halychyna for 150 years hrestomatiya v 2 t T 1 za red L T Senika redkol L Bondar D Gamash I Denisyuk ta in Lviv LNU im I Franka 2002 316 s Sherbak L Yarema S Yarema Yakim Yakimovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 689 690 ISBN 978 966 528 279 2 Yakim Yarema red D Gercyuk Lviv nac un t im I Franka L 2003 243 c Ukr ped dumka Galichini v imenah Vip 1 Bibliogr s 228 230 ISBN 966 613 180 3PosilannyaYarema Yakim Yakimovich Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Yarema Yakim Yakimovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1103 1104 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yarema Yakim Yakimovich Yakim Yarema vidrodzhene im ya ukrayinskogo vchenogo 19 sichnya 2016 u Wayback Machine ARHIVNIJ FOND YaKIMA YaREMI DZhERELNE ZNAChENNYa MATERIALIV 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Dokumenti z arhivu Ya Yaremi 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi