Сергій Васильович Юшин (рос. Сергей Васильевич Юшин; 21 липня 1921, Старобадєєво — 19 серпня 1990, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 637-го штурмового авіаційного полку 227-ї штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, лейтенант.
Сергій Васильович Юшин | |
---|---|
рос. Сергей Васильевич Юшин | |
Народження | 21 липня 1921 Старобадєєво |
Смерть | 19 серпня 1990 (69 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Роки служби | 1940—1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 21 липня 1921 року в селі Старобадєєвому (тепер Чеховського району Московської області) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1942 року. Закінчив сім класів. Працював слюсарем на машинобудівному заводі.
У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Кіровабадську військову авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1942 закінчив Вищу школу повітряного бою.
До грудня 1944 року здійснив 148 бойових вильотів на штурмівку військ противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання завдань командування по знищенні живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенанту Сергію Васильовичу Юшину присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7546).
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. З 1954 року майор С. В. Юшин — в запасі. Жив у місті Подольську Московської області. Працював старшим інженером Управління пожежної охорони Мособлвиконкому. Після виходу на пенсію жив у Києві. Помер 19 серпня 1990 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Vasilovich Yushin ros Sergej Vasilevich Yushin 21 lipnya 1921 Starobadyeyevo 19 serpnya 1990 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 u roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira eskadrilyi 637 go shturmovogo aviacijnogo polku 227 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu lejtenant Sergij Vasilovich Yushinros Sergej Vasilevich YushinNarodzhennya21 lipnya 1921 1921 07 21 StarobadyeyevoSmert19 serpnya 1990 1990 08 19 69 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1940 1954PartiyaKPRSZvannya Major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 21 lipnya 1921 roku v seli Starobadyeyevomu teper Chehovskogo rajonu Moskovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1942 roku Zakinchiv sim klasiv Pracyuvav slyusarem na mashinobudivnomu zavodi U 1940 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Kirovabadsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku U 1942 zakinchiv Vishu shkolu povitryanogo boyu Do grudnya 1944 roku zdijsniv 148 bojovih vilotiv na shturmivku vijsk protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya po znishenni zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm lejtenantu Sergiyu Vasilovichu Yushinu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7546 Mogila Sergiya Yushina Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah Z 1954 roku major S V Yushin v zapasi Zhiv u misti Podolsku Moskovskoyi oblasti Pracyuvav starshim inzhenerom Upravlinnya pozhezhnoyi ohoroni Mosoblvikonkomu Pislya vihodu na pensiyu zhiv u Kiyevi Pomer 19 serpnya 1990 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988