Юхта Михайло Дмитрович (3 жовтня 1946 року) — Заслужений журналіст України, ветеран Української журніалістики, член Національної спілки журналістів з 1978 року, радіожурналіст, прозаїк, поет, активіст, громадський діяч.
Юхта Михайло Дмитрович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Михайло Ларін | |||
Народився | 3 жовтня 1946 (77 років) Пристайлове, Лебединський район, Сумська область | |||
Національність | Українець | |||
Діяльність | Журналіст, радіожурналіст, письменник, поет, прозаїк | |||
Alma mater | Львівський університет ім.Івана Франка | |||
| ||||
Нагороджений іменним годинником від Президента України Леоніда Кучми.
Володар звання «Відмінник телебачення і радіо України», «Золотої медалі» української журналістики, «Призу Популярності», «Почесного Знаку» Національної Спілки журналістів України;
Ім‘я Михайла Дмитровича Юхти занесене до енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах».
Удостоєний Почесних Грамот, Дипломів, подяк Держтелерадіо України, Національної радіокомпанії України, Національної спілки журналістів України, Волинської облдержадміністрації, Волинської обласної ради, Луцької міської ради.
За роки журналістської діяльності, як представник української журналістики, побував у більше, ніж 20-ти країнах, де був відмічений за підготовлені матеріали.
Так, Люблінське воєводство Республіки Польща відзначило Почесною нагородою за висвітлення міжнародного співробітництва двох сусідніх країн.
Життєпис
Народився у селі Пристайлове, Лебединського району, Сумської області.
Батько — Дмитро Гордійович Юхта, був сільським ковалем, пройшов усю війну, дійшов до Берліна. Мати, Єфросинія Уліянівна, з родини Плішивих — швачкою. Дитинство пройшло на берегах Псла серед лісів та луків, мальовничої природи.
Навчався в Пристайлівській восьмирічній і Будильській середній школах.
Перші вірші, оповідання, новели, етюди друкувала районна газета «Життя Лебединщини».
У Лебедині Михайла Юхту знають, як активного учасника літературного об'єднання при районній газеті, створеного за ініціативою відомого українського письменника Костя Гордієнка. Побачивши здібності сільського хлопця, той всіляко підтримував і допомагав йому, рекомендував йти в журналістику.
Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики.
По отриманню диплому журналіста був призваний на військову службу, яку відбував кореспондентом газети «Голос воїна»(Мукачево), а також «Голос Родины» (Львів), на той час, Прикарпатського військового округу.
Демобілізувавшись, потрапив на Волинь, де спочатку працював інспектором облвиконкому. Про це згадується у книзі Андрія Бондарчука «Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч».
Виходячи із коментарів очевидців, Юхта міг би здобути кар'єру в органах державної влади, проте випускника Франкового університету найбільше вабила журналістика. Свого часу голова облвиконкому Юхим Ярощук пропонував вступити у Вищу партійну школу, що «принесло б неабияку перспективу для молодого журналіста»…Але сам Михайло Юхта коментує: «Я вже спробував себе у журналістиці і відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було як повітря».
Тож, із 1973-го — на ниві української журналістики.
Двадцять років працював у Волинській обласній телерадіокомпанії. Пройшов усі професійні щаблі: від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом.
Серед перших журналістських матеріалів Михайла Юхти, що привернули увагу радіослухачів — розповідь про найстарішу жительку Колодяжного Варвару Дмитрук, близьку подругу Лесі Українки; бесіда із праправнучкою Тараса Шевченка Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із Черкащини вчителювати в село Сокіл, Рожищенського району, інтерв'ю із всесвітньовідомими особистостями: Святославом Ріхтером та Юрієм Левітаном, космонавтами Валентиною Терешковою, Павлом Поповичем; кіноактором Євгеном Леоновим; естрадними артистами: Назарієм Яремчуком, Софією Ротару, Оксаною Білозір, Аллою Пугачовою, Юрієм Тимошенком та (Тарапунька і Штепсель) перший з яких був близьким приятелем журналіста.
Десять років Михайло Юхта був власкором однієї із центральних, на той час, газет «Радянська Україна». Саме із її шпальт, журналістських матеріалів, його ім'я стало відоме на теренах України. Із проголошенням незалежності України, газета під цією назвою припинила свій вихід. Пізніше вона стала «Демократична Україна».
У 1991 році Михайла Юхту призначають власкором Держтелерадіо України. Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі — відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із заводу «Більшовик», з чим справився «на відмінно».
Двадцять років працював на Українському радіо.
Під час журналістських зустрічей заприятелював із Муслімом Магомаєвим, якого здивував неочікуваним волинським сувеніром — консервами з лосятини. Ті, в свою чергу, так полюбилися знаменитому артисту, що він неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат.
«Радіожурналістську ниву Михайло Юхта засівав зернами добра і любові до Волинського краю, неньки України». За десятки років він був щоденно в ефірі Українського радіо. В різних куточках України його впізнавали за голосом. Розповідаючи про життя Волині у Всеукраїнському просторі та закордоном, представляв інтереси волинян.
«Слова і думки журналіста в ефірі завжди вагомі, виважені й мудрі, оскільки збагачені власним життєвим досвідом та знаннями. У розповідях вчувається вболівання за долю людей, гордість не тільки за рідний край, а й всю українську державу. Від своїх 65 літ Михайло Юхта — на заслуженому відпочинку. Але й надалі допомагає спільно творити радіолітопис України».
Своїм досвідом радіожурналістики М.Юхта ділиться із майбутніми журналістами, як старший викладач факультету журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки. «Із великою радістю йду на кожну зустріч з молоддю, яка обрала журналістику».
У свій час, школу радіожурналістики Михайла Юхти пройшли нині вже відомі журналісти.
Викладацьку діяльність поєднує із посадою Голови Журналістської Організації Власкорів у Волинській області.
Громадська діяльність
Михайло Юхта поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам операції «Вісла» та членам сімей загиблих учасників Другої Світової війни.
Сьогодні Михайло Дмитрович активно досліджує десидентський рух 60-з років в Україні.
Ставши ініціатором створення фонду особового походження , Михайло Юхта закінчив написання об'ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв'язня, «волинського Чорновола».
Біографічна повість була видана восени 2021-го року, та уже представлена в бібліотеках міста Луцька; усі зібрані документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд.
Творчий доробок
У художньо-документальній повісті «Долю обрав сам», авторства М. Д. Юхти, йдеться про героїчне життя лідера десидентського руху 60-х років на Волині — Дмитра Іващенка; його вірних побратимів, однодумців, які, не шкодуючи власного життя у непрості часи радянського режиму, виборювали незалежність, нашу з вами кращу долю, та волю України.
Михайло Юхта «закоханий у таїну слова». У поезії та прозі прагне осмислити історичне минуле, внутрішній світ людини, філософію життя, красу природи. Він є автором багатьох видань, поетичних і прозових збірок, публікацій».
До прикладу, у 2004 році упорядкував і видав книгу «Краса і біль Золочівки» (про трагічну долю села Золочівка на Рівненщині, яке в роки війни було спалене нацистами).
На сьогодні у творчому доробку Михайла Юхти написані та підготовлені до друку ще три книги. Це й автобіографічна повість «Ота стежина в ріднім краї», у якій ділиться саме тим, що «не забувається з плином років: згадує стежку, на якій зробив перші життєві кроки на землі батьків, дідів, прадідів, село над Пслом, де народився та звідки пішов в журналістику». «Щемливі, з тонким ліризмом роздуми про дитинство, шкільні, студентські роки, життя, все те пропущене через серце».
А в книзі «Скрижалі пам'яті» журналіст зібрав спогади земляків про багатостраждальну долю рідного Пристайлова, яке не оминули трагічні роки голодомору — 1932—1933–го. «Тут чинилися такі кари над людьми, які жахали навіть саму уяву», — коментує автор. «Написана книга містить вселюдський осуд радянської системи і стане даниною пам'яті земляків, та усім, хто ковтнув сталінський геноцид; буде нев'януючою квіткою на могилах жертв голодоморів та анафемою антинародного режиму, який із Божої волі канув у небуття…».
У книзі «Журналістика — моя доля» ділиться журналістськими спогадами та роздумами. «А мені є що згадати», — сміється Михайло Дмитрович в особистій розмові. Журналісту довелося зустрічатися та спілкуватися із Президентами України, визначними політиками, міністрами, провідними науковцями, видатними письменниками, акторами, співаками, всесвітньовідомими особистостями.
У творчому світі
«Про Михайла Юхту написано багато: не лише про творчість, а й про життєву дорогу, погляди. Колеги до сьогодні по крупинках збирають таємниці його успіху та поради, переймаючи досвід — не лише професійний. У підтвердження — інформація про особу М. Д. Юхти з особистої розмови з Лебединськими колегами Наталією Матвеєвою та Василем Дацьком»: http://old.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/727-toj-khto-lyubit-svoe-selo-toj-lyubitime-i-ukrajinu
Примітки
- Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (англ.). Процитовано 21 вересня 2020.
- https://www.president.gov.ua/documents/142019-25938.
- Зі слів Михайла Юхти.
- До 80-річчя Волинського радіо: журналісти Микола Якименко і Михайло Юхта - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 31 грудня 2020.
- Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (англ.). Процитовано 31 грудня 2020.
- https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/ce-ne-kompartiyi-zahyst-chesti-volyni.
- Електроапаратна, Хроніки Любарта вул; 3; Луцьк; Україна (14 січня 2018). Луцькі кукурузники: ретро фотографії аеропорту. Хроніки Любарта. Процитовано 31 грудня 2020.
- Леся Українка у спогадах Варвари Дмитрук - Громадсько політична газета. vk.volyn.ua. Процитовано 31 грудня 2020.
- ДОЛІ ЛЮДСЬКІ: РАДІОЖУРНАЛІСТ МИХАЙЛО ЮХТА ВІДНОВИВ РОЗІРВАНІ МОСТИ СЕСТРИ І БРАТА. www.volyn.com.ua. 7 травня 2004. Процитовано 31 грудня 2020.
- https://www.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/zaiava_Volyn_NSZHU.pdf (PDF).
- Порядок денний засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики | Волинська обласна рада. volynrada.gov.ua. Процитовано 31 грудня 2020.
- Про волинського політв’язня написали книгу. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Процитовано 31 грудня 2020.
- https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/20-3.pdf (PDF).
- Рецензії (PDF).
- Zaxid.net. У Луцьку вшанують українських шестидесятників – подружжя Іващенків. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 31 грудня 2020.
- Цитата М.Д.Юхти.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yuhta znachennya Yuhta Mihajlo Dmitrovich 3 zhovtnya 1946 roku Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini veteran Ukrayinskoyi zhurnialistiki chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv z 1978 roku radiozhurnalist prozayik poet aktivist gromadskij diyach Yuhta Mihajlo DmitrovichPsevdonimMihajlo LarinNarodivsya3 zhovtnya 1946 1946 10 03 77 rokiv Pristajlove Lebedinskij rajon Sumska oblastNacionalnistUkrayinecDiyalnistZhurnalist radiozhurnalist pismennik poet prozayikAlma materLvivskij universitet im Ivana Franka Nagorodzhenij imennim godinnikom vid Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Volodar zvannya Vidminnik telebachennya i radio Ukrayini Zolotoyi medali ukrayinskoyi zhurnalistiki Prizu Populyarnosti Pochesnogo Znaku Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini Im ya Mihajla Dmitrovicha Yuhti zanesene do enciklopedichnogo slovnika Ukrayinska zhurnalistika v imenah Udostoyenij Pochesnih Gramot Diplomiv podyak Derzhteleradio Ukrayini Nacionalnoyi radiokompaniyi Ukrayini Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Volinskoyi oblderzhadministraciyi Volinskoyi oblasnoyi radi Luckoyi miskoyi radi Za roki zhurnalistskoyi diyalnosti yak predstavnik ukrayinskoyi zhurnalistiki pobuvav u bilshe nizh 20 ti krayinah de buv vidmichenij za pidgotovleni materiali Tak Lyublinske voyevodstvo Respubliki Polsha vidznachilo Pochesnoyu nagorodoyu za visvitlennya mizhnarodnogo spivrobitnictva dvoh susidnih krayin ZhittyepisNarodivsya u seli Pristajlove Lebedinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Batko Dmitro Gordijovich Yuhta buv silskim kovalem projshov usyu vijnu dijshov do Berlina Mati Yefrosiniya Uliyanivna z rodini Plishivih shvachkoyu Ditinstvo projshlo na beregah Psla sered lisiv ta lukiv malovnichoyi prirodi Navchavsya v Pristajlivskij vosmirichnij i Budilskij serednij shkolah Pershi virshi opovidannya noveli etyudi drukuvala rajonna gazeta Zhittya Lebedinshini U Lebedini Mihajla Yuhtu znayut yak aktivnogo uchasnika literaturnogo ob yednannya pri rajonnij gazeti stvorenogo za iniciativoyu vidomogo ukrayinskogo pismennika Kostya Gordiyenka Pobachivshi zdibnosti silskogo hlopcya toj vsilyako pidtrimuvav i dopomagav jomu rekomenduvav jti v zhurnalistiku Navchavsya u Lvivskomu derzhavnomu universiteti imeni Ivana Franka na fakulteti zhurnalistiki Po otrimannyu diplomu zhurnalista buv prizvanij na vijskovu sluzhbu yaku vidbuvav korespondentom gazeti Golos voyina Mukachevo a takozh Golos Rodiny Lviv na toj chas Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Demobilizuvavshis potrapiv na Volin de spochatku pracyuvav inspektorom oblvikonkomu Pro ce zgaduyetsya u knizi Andriya Bondarchuka Yuhim Yaroshuk lyudina gromadyanin derzhavnij diyach Vihodyachi iz komentariv ochevidciv Yuhta mig bi zdobuti kar yeru v organah derzhavnoyi vladi prote vipusknika Frankovogo universitetu najbilshe vabila zhurnalistika Svogo chasu golova oblvikonkomu Yuhim Yaroshuk proponuvav vstupiti u Vishu partijnu shkolu sho prineslo b neabiyaku perspektivu dlya molodogo zhurnalista Ale sam Mihajlo Yuhta komentuye Ya vzhe sprobuvav sebe u zhurnalistici i vidmovitisya vid neyi ne zmig bo to dlya mene bulo yak povitrya Tozh iz 1973 go na nivi ukrayinskoyi zhurnalistiki Dvadcyat rokiv pracyuvav u Volinskij oblasnij teleradiokompaniyi Projshov usi profesijni shabli vid korespondenta zaviduyuchogo korespondentskoyu merezheyu redaktora starshogo redaktora do zaviduyuchogo informacijnim viddilom Sered pershih zhurnalistskih materialiv Mihajla Yuhti sho privernuli uvagu radiosluhachiv rozpovid pro najstarishu zhitelku Kolodyazhnogo Varvaru Dmitruk blizku podrugu Lesi Ukrayinki besida iz prapravnuchkoyu Tarasa Shevchenka Yevgeniyeyu Goncharevich Golub yaka pribula iz Cherkashini vchitelyuvati v selo Sokil Rozhishenskogo rajonu interv yu iz vsesvitnovidomimi osobistostyami Svyatoslavom Rihterom ta Yuriyem Levitanom kosmonavtami Valentinoyu Tereshkovoyu Pavlom Popovichem kinoaktorom Yevgenom Leonovim estradnimi artistami Nazariyem Yaremchukom Sofiyeyu Rotaru Oksanoyu Bilozir Alloyu Pugachovoyu Yuriyem Timoshenkom ta Tarapunka i Shtepsel pershij z yakih buv blizkim priyatelem zhurnalista Desyat rokiv Mihajlo Yuhta buv vlaskorom odniyeyi iz centralnih na toj chas gazet Radyanska Ukrayina Same iz yiyi shpalt zhurnalistskih materialiv jogo im ya stalo vidome na terenah Ukrayini Iz progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini gazeta pid ciyeyu nazvoyu pripinila svij vihid Piznishe vona stala Demokratichna Ukrayina U 1991 roci Mihajla Yuhtu priznachayut vlaskorom Derzhteleradio Ukrayini Kar yeru na Ukrayinskomu radio pochav na konkursnij osnovi vidrazu po priyizdu na spivbesidu do Kiyeva otrimav zavdannya zrobiti reportazh iz zavodu Bilshovik z chim spravivsya na vidminno Dvadcyat rokiv pracyuvav na Ukrayinskomu radio Pid chas zhurnalistskih zustrichej zapriyatelyuvav iz Muslimom Magomayevim yakogo zdivuvav neochikuvanim volinskim suvenirom konservami z losyatini Ti v svoyu chergu tak polyubilisya znamenitomu artistu sho vin neodnorazovo zvertavsya do Mihajla Dmitrovicha iz prohannyam pereslati delikates do Moskvi z privodu svyatkuvannya osoblivih dlya spivaka dat Radiozhurnalistsku nivu Mihajlo Yuhta zasivav zernami dobra i lyubovi do Volinskogo krayu nenki Ukrayini Za desyatki rokiv vin buv shodenno v efiri Ukrayinskogo radio V riznih kutochkah Ukrayini jogo vpiznavali za golosom Rozpovidayuchi pro zhittya Volini u Vseukrayinskomu prostori ta zakordonom predstavlyav interesi volinyan Slova i dumki zhurnalista v efiri zavzhdi vagomi vivazheni j mudri oskilki zbagacheni vlasnim zhittyevim dosvidom ta znannyami U rozpovidyah vchuvayetsya vbolivannya za dolyu lyudej gordist ne tilki za ridnij kraj a j vsyu ukrayinsku derzhavu Vid svoyih 65 lit Mihajlo Yuhta na zasluzhenomu vidpochinku Ale j nadali dopomagaye spilno tvoriti radiolitopis Ukrayini Svoyim dosvidom radiozhurnalistiki M Yuhta dilitsya iz majbutnimi zhurnalistami yak starshij vikladach fakultetu zhurnalistiki Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Iz velikoyu radistyu jdu na kozhnu zustrich z moloddyu yaka obrala zhurnalistiku U svij chas shkolu radiozhurnalistiki Mihajla Yuhti projshli nini vzhe vidomi zhurnalisti Vikladacku diyalnist poyednuye iz posadoyu Golovi Zhurnalistskoyi Organizaciyi Vlaskoriv u Volinskij oblasti Gromadska diyalnistMihajlo Yuhta poyednav chimalo rodin ta bagatom dopomig u poshukah ridnih v tomu chisli uchasnikam operaciyi Visla ta chlenam simej zagiblih uchasnikiv Drugoyi Svitovoyi vijni Sogodni Mihajlo Dmitrovich aktivno doslidzhuye desidentskij ruh 60 z rokiv v Ukrayini Stavshi iniciatorom stvorennya fondu osobovogo pohodzhennya Mihajlo Yuhta zakinchiv napisannya ob yemnogo tvoru pro stradnickij shlyah vidomogo volinskogo disidenta politv yaznya volinskogo Chornovola Biografichna povist bula vidana voseni 2021 go roku ta uzhe predstavlena v bibliotekah mista Lucka usi zibrani dokumentalni ta istorichni dzherela budut peredani do arhivu ta popovnyat fond Tvorchij dorobokU hudozhno dokumentalnij povisti Dolyu obrav sam avtorstva M D Yuhti jdetsya pro geroyichne zhittya lidera desidentskogo ruhu 60 h rokiv na Volini Dmitra Ivashenka jogo virnih pobratimiv odnodumciv yaki ne shkoduyuchi vlasnogo zhittya u neprosti chasi radyanskogo rezhimu viboryuvali nezalezhnist nashu z vami krashu dolyu ta volyu Ukrayini Mihajlo Yuhta zakohanij u tayinu slova U poeziyi ta prozi pragne osmisliti istorichne minule vnutrishnij svit lyudini filosofiyu zhittya krasu prirodi Vin ye avtorom bagatoh vidan poetichnih i prozovih zbirok publikacij Do prikladu u 2004 roci uporyadkuvav i vidav knigu Krasa i bil Zolochivki pro tragichnu dolyu sela Zolochivka na Rivnenshini yake v roki vijni bulo spalene nacistami Na sogodni u tvorchomu dorobku Mihajla Yuhti napisani ta pidgotovleni do druku she tri knigi Ce j avtobiografichna povist Ota stezhina v ridnim krayi u yakij dilitsya same tim sho ne zabuvayetsya z plinom rokiv zgaduye stezhku na yakij zrobiv pershi zhittyevi kroki na zemli batkiv didiv pradidiv selo nad Pslom de narodivsya ta zvidki pishov v zhurnalistiku Shemlivi z tonkim lirizmom rozdumi pro ditinstvo shkilni studentski roki zhittya vse te propushene cherez serce A v knizi Skrizhali pam yati zhurnalist zibrav spogadi zemlyakiv pro bagatostrazhdalnu dolyu ridnogo Pristajlova yake ne ominuli tragichni roki golodomoru 1932 1933 go Tut chinilisya taki kari nad lyudmi yaki zhahali navit samu uyavu komentuye avtor Napisana kniga mistit vselyudskij osud radyanskoyi sistemi i stane daninoyu pam yati zemlyakiv ta usim hto kovtnuv stalinskij genocid bude nev yanuyuchoyu kvitkoyu na mogilah zhertv golodomoriv ta anafemoyu antinarodnogo rezhimu yakij iz Bozhoyi voli kanuv u nebuttya U knizi Zhurnalistika moya dolya dilitsya zhurnalistskimi spogadami ta rozdumami A meni ye sho zgadati smiyetsya Mihajlo Dmitrovich v osobistij rozmovi Zhurnalistu dovelosya zustrichatisya ta spilkuvatisya iz Prezidentami Ukrayini viznachnimi politikami ministrami providnimi naukovcyami vidatnimi pismennikami aktorami spivakami vsesvitnovidomimi osobistostyami U tvorchomu sviti Pro Mihajla Yuhtu napisano bagato ne lishe pro tvorchist a j pro zhittyevu dorogu poglyadi Kolegi do sogodni po krupinkah zbirayut tayemnici jogo uspihu ta poradi perejmayuchi dosvid ne lishe profesijnij U pidtverdzhennya informaciya pro osobu M D Yuhti z osobistoyi rozmovi z Lebedinskimi kolegami Nataliyeyu Matveyevoyu ta Vasilem Dackom http old lebedinpress com ua kategorii novosti 727 toj khto lyubit svoe selo toj lyubitime i ukrajinuPrimitkiZhiv u teshi Tarapunki rozmovlyav iz Levitanom Mihajlo Yuhta OChEVIDEC Volin24 angl Procitovano 21 veresnya 2020 https www president gov ua documents 142019 25938 Zi sliv Mihajla Yuhti Do 80 richchya Volinskogo radio zhurnalisti Mikola Yakimenko i Mihajlo Yuhta YouTube www youtube com Procitovano 31 grudnya 2020 Zhiv u teshi Tarapunki rozmovlyav iz Levitanom Mihajlo Yuhta OChEVIDEC Volin24 angl Procitovano 31 grudnya 2020 https day kyiv ua uk blog suspilstvo ce ne kompartiyi zahyst chesti volyni Elektroaparatna Hroniki Lyubarta vul 3 Luck Ukrayina 14 sichnya 2018 Lucki kukuruzniki retro fotografiyi aeroportu Hroniki Lyubarta Procitovano 31 grudnya 2020 Lesya Ukrayinka u spogadah Varvari Dmitruk Gromadsko politichna gazeta vk volyn ua Procitovano 31 grudnya 2020 DOLI LYuDSKI RADIOZhURNALIST MIHAJLO YuHTA VIDNOVIV ROZIRVANI MOSTI SESTRI I BRATA www volyn com ua 7 travnya 2004 Procitovano 31 grudnya 2020 https www nrada gov ua wp content uploads 2020 02 zaiava Volyn NSZHU pdf PDF Poryadok dennij zasidannya postijnoyi komisiyi oblasnoyi radi z pitan byudzhetu finansiv ta cinovoyi politiki Volinska oblasna rada volynrada gov ua Procitovano 31 grudnya 2020 Pro volinskogo politv yaznya napisali knigu https visnyk lutsk ua ukr Procitovano 31 grudnya 2020 https archives gov ua wp content uploads 2020 03 20 3 pdf PDF Recenziyi PDF Zaxid net U Lucku vshanuyut ukrayinskih shestidesyatnikiv podruzhzhya Ivashenkiv ZAXID NET ukr Procitovano 31 grudnya 2020 Citata M D Yuhti Posilannya 1 2 3