Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юхо Йосиф Олександрович (біл. Юхо Язэп Аляксандравіч, 19 березня 1921, Мінськ — 29 липня 2004, Мінськ) — науковець, історик права, доктор юридичних наук (1980), професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Білоруського державного університету (1983). Засновник першої наукової школи держави і права Білорусі, член Великої Ради міжнародного громадського об'єднання ЗБС «Батьківщина». Брав участь у розробці проекту Конституції Республіки Білорусь (1994).
| Юхо Йосиф Олександрович | |
|---|---|
| біл. Юхо Язэп Аляксандравіч | |
 | |
| Народився | 19 березня 1921 або 1921[1] Мінськ |
| Помер | 29 липня 2004 або 2004[1] Мінськ |
| Країна |  СРСР Білорусь |
| Національність | Білорус |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Білоруський національний технічний університет Q31886793? d (1949) |
| Галузь | право |
| Заклад | Білоруський державний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
| Відомі учні | Довнар Таїсія Іванівна |
| Членство | Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына» |
| Нагороди |  |
| Лауреат наукової премії ім. В.І.Пічета | |
Біографія
Народився 19 березня 1921 року у Мінську, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка.
1928 — пішов навчатись у польську 8-класну школу у Мінську, після чого продовжив навчання у школі № 2 (м. Мінськ).
1938–1939 рр. — навчався у Білоруському політехнічному інституті. Призваний до радянської армії (1939).
1939–1941 рр. — навчався у Горкавське училище зенітної артилерії.
1941–1946 рр. — служба в армії, участь у Другій світовій війні. Був командиром вогневого взводу під Москвою (1941), начальник артилерії стрілецького полку на Північному і Західних фронтах. Двічі поранений. Закінчив війну у званні майора. Нагороджений орденом «Червоної Зірки» та «Вітчизняної Війни» 1-го ступення. У 1946 році звільнився з армії.
1946–1949 рр. — навчався у Білоруському юридичному інституті, який закінчив з відзнакою.
1949–1951 рр. — працював народним суддею у Ворошиловському районні Мінська.
1951–1954 рр. — був аспірантом Інституту філософії і права АН БРСР, де захистив кандидатську дисертацію на тему «Встановлення радянської влади у Західній Білорусі у 1939» (1954).
1954–1956 рр. — працював молодшим науковим співробітником Інституту філософії і права АН БРСР.
1956–1961 рр. — працював доцентом кафедри цивільного і цивільно-процесуального права юридичного факультету Білоруського державного університету.
1961–1964 рр. — був головою Вищої юридичної комісії при Раді Міністрів БРСР.
У 1965 році остаточно пов'язує свою діяльність з кафедрою теорії та історії держави і права Білоруського державного університету.
1967–1974 рр. — завідуювач кафедри теорії та історії держави і права БДУ.
1974–1982 рр. — заступник декана юридичного факультету БДУ.
У 1980 році захистив у Київському державному університеті докторську дисертацію на тему «Громадського-політичні лад і права у Білорусі у XVI ст.».
1983–2004 рр. — працював професором кафедри теорії та історії держави і права Білоруського державного університету.
Наукова діяльність
Автор більше 200 наукових праць. Засновник наукової школи теорії держави і права Білорусі. Підготував 2 докторів юридичних наук, 9 кандидатів юридичних наук, 1 кандидата філософських наук.
Один з ініціаторів перевидання Статуту Великого Князівства Литовського 1566 і 1588 років, їхнього перекладу і коментаря. Співавтор першого «Юридичного енциклопедичного словника» виданий білоруською мовою. Автор підручників «Історія держави і права Білорусі» (біл. Гісторыя дзяржавы і права Беларусі) та «Короткі нариси з історії держави і права Білорусі» (біл. Кароткі нарыс па гісторыі дзяржавы і права Беларусі).
Сфера наукових інтересів: дослідження назви «Білорусь», «Біла Русь», «Литва»; дослідження і доведення, що в основі Литовських Статутів 1529, 1566 і 1588 років лежить білоруське звичаєве право; дослідження життя і діяльності Франциска Скорини; дослідження походження держави на території Білорусі та Великого Князівства Литовського; історія Речі Посполитої; повстання Тадеуша Костюшка 1794 року.
Працював у складі Конституційної комісії з підготовки проекту Конституції Республіки Білорусь 1994 року.
Див. також
Джерела
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн.1: Дадатак: Шчытнікі — ЯЯ / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мінск: БелЭн, 2004. — Т. 18. — С. 222–223. — 472 с. — 10 000 экз. — (Т. 18 Кн. 1)
- Сайт юридичного факультету Білоруського державного університету
- Чеська національна авторитетна база даних
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuho Josif Oleksandrovich bil Yuho Yazep Alyaksandravich 19 bereznya 1921 Minsk 29 lipnya 2004 Minsk biloruskij naukovec istorik prava doktor yuridichnih nauk 1980 profesor kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava yuridichnogo fakultetu Biloruskogo derzhavnogo universitetu 1983 Zasnovnik pershoyi naukovoyi shkoli derzhavi i prava Bilorusi chlen Velikoyi Radi mizhnarodnogo gromadskogo ob yednannya ZBS Batkivshina Brav uchast u rozrobci proektu Konstituciyi Respubliki Bilorus 1994 Yuho Josif Oleksandrovichbil Yuho Yazep AlyaksandravichNarodivsya19 bereznya 1921 1921 03 19 abo 1921 1 MinskPomer29 lipnya 2004 2004 07 29 abo 2004 1 MinskKrayina SRSR BilorusNacionalnistBilorusDiyalnististorikAlma materBiloruskij nacionalnij tehnichnij universitet Q31886793 yuridichnij fakultet BDUd 1949 GaluzpravoZakladBiloruskij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor yuridichnih nauk d Vidomi uchniDovnar Tayisiya IvanivnaChlenstvoAsociaciya bilorusiv svitu Backayshchyna NagorodiLaureat naukovoyi premiyi im V I Picheta Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Div takozh 4 DzherelaBiografiyared Narodivsya 19 bereznya 1921 roku u Minsku Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika 1928 pishov navchatis u polsku 8 klasnu shkolu u Minsku pislya chogo prodovzhiv navchannya u shkoli 2 m Minsk 1938 1939 rr navchavsya u Biloruskomu politehnichnomu instituti Prizvanij do radyanskoyi armiyi 1939 1939 1941 rr navchavsya u Gorkavske uchilishe zenitnoyi artileriyi 1941 1946 rr sluzhba v armiyi uchast u Drugij svitovij vijni Buv komandirom vognevogo vzvodu pid Moskvoyu 1941 nachalnik artileriyi strileckogo polku na Pivnichnomu i Zahidnih frontah Dvichi poranenij Zakinchiv vijnu u zvanni majora Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ta Vitchiznyanoyi Vijni 1 go stupennya U 1946 roci zvilnivsya z armiyi 1946 1949 rr navchavsya u Biloruskomu yuridichnomu instituti yakij zakinchiv z vidznakoyu 1949 1951 rr pracyuvav narodnim suddeyu u Voroshilovskomu rajonni Minska 1951 1954 rr buv aspirantom Institutu filosofiyi i prava AN BRSR de zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Vstanovlennya radyanskoyi vladi u Zahidnij Bilorusi u 1939 1954 1954 1956 rr pracyuvav molodshim naukovim spivrobitnikom Institutu filosofiyi i prava AN BRSR 1956 1961 rr pracyuvav docentom kafedri civilnogo i civilno procesualnogo prava yuridichnogo fakultetu Biloruskogo derzhavnogo universitetu 1961 1964 rr buv golovoyu Vishoyi yuridichnoyi komisiyi pri Radi Ministriv BRSR U 1965 roci ostatochno pov yazuye svoyu diyalnist z kafedroyu teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava Biloruskogo derzhavnogo universitetu 1967 1974 rr zaviduyuvach kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava BDU 1974 1982 rr zastupnik dekana yuridichnogo fakultetu BDU U 1980 roci zahistiv u Kiyivskomu derzhavnomu universiteti doktorsku disertaciyu na temu Gromadskogo politichni lad i prava u Bilorusi u XVI st 1983 2004 rr pracyuvav profesorom kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava Biloruskogo derzhavnogo universitetu Naukova diyalnistred Avtor bilshe 200 naukovih prac Zasnovnik naukovoyi shkoli teoriyi derzhavi i prava Bilorusi Pidgotuvav 2 doktoriv yuridichnih nauk 9 kandidativ yuridichnih nauk 1 kandidata filosofskih nauk Odin z iniciatoriv perevidannya Statutu Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1566 i 1588 rokiv yihnogo perekladu i komentarya Spivavtor pershogo Yuridichnogo enciklopedichnogo slovnika vidanij biloruskoyu movoyu Avtor pidruchnikiv Istoriya derzhavi i prava Bilorusi bil Gistoryya dzyarzhavy i prava Belarusi ta Korotki narisi z istoriyi derzhavi i prava Bilorusi bil Karotki narys pa gistoryi dzyarzhavy i prava Belarusi Sfera naukovih interesiv doslidzhennya nazvi Bilorus Bila Rus Litva doslidzhennya i dovedennya sho v osnovi Litovskih Statutiv 1529 1566 i 1588 rokiv lezhit biloruske zvichayeve pravo doslidzhennya zhittya i diyalnosti Franciska Skorini doslidzhennya pohodzhennya derzhavi na teritoriyi Bilorusi ta Velikogo Knyazivstva Litovskogo istoriya Rechi Pospolitoyi povstannya Tadeusha Kostyushka 1794 roku Pracyuvav u skladi Konstitucijnoyi komisiyi z pidgotovki proektu Konstituciyi Respubliki Bilorus 1994 roku Div takozhred Dzherelared Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 18 Kn 1 Dadatak Shchytniki YaYa Redkal G P Pashkoy i insh Minsk BelEn 2004 T 18 S 222 223 472 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0295 4 T 18 Kn 1 Sajt yuridichnogo fakultetu Biloruskogo derzhavnogo universitetu a b Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuho Josif Oleksandrovich amp oldid 21699793