Юхно Іван Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 серпня 1936 (87 років) Мурафа | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | журналіст, письменник | |||
Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка | |||
Жанр | Історія | |||
| ||||
Іван Олександрович Юхно (нар. 1 серпня 1936 Мурафа, Краснокутський район, Харківська область) — журналіст, письменник та краєзнавець.
Також художник-аматор. Дослідник українського млинарства.
Життєпис
Навчання
До школи пішов 1944. Навчався у рідному селищі. Після закінчення 7 класів пішов навчатися до ФЗУ (фабрично-заводські училища) на спеціальність токаря.
1955–1958 відбував службу в Середній Азії.
Після армії жив у с. Піщане Кременчуцького району, де працював слюсарем і водночас навчався у вечірній школі. Далі — Полтавський педінститут, історичний факультет.
Будучи студентом одружився з однокурсницею.
Робота
Після закінчення інституту — на Хмельниччині, через рік повернувся до Полтавщини, де працював у Семенівській школі учителем історії.
1969 — переїхав до Краснокутська, де працював у редакції газети «Червоний промінь», також в освітніх закладах, займався реставраційною й краєзнавчою роботою.
Автор передмови до історичної повісті С. Д. Бабакова «Краснокутська трагедія», де автор змалював події квітня 1921 р., пов'язані з рейдом махновської групи під керівництвом Ф. Ю. Щуся теренами Краснокутщини. Завдяки Івану Олександровичу, Бабаков поліпшив повість тим, що прибрав комуністичну патетику.
Іван Олександрович свого часу здружився з родиною Войцеховичів. Він же був ініціатором перепоховання тіла В. О. Войцеховича з Байкового цвинтаря в рідному Краснокутську.
Ініціював створення в Краснокутську музею Войцеховича, але не отримав приміщення. Зібрані унікальні предмети-експонати, які Іван Олександрович передав на зберігання в школі, щезли.
1998 — оселився на Полтавщині в селищі Новоселівка, де мешкає донині.
Творчий доробок
- «Край мій краснокутський» — 2003. (історичний нарис)
- «Край наш краснокутський» — 2008 (доповнений нарис у співавторстві з М. Ф. Куксою).
- «Мистецтво Слобожанщини»
Джерела
- Юхно Іван Олександрович
- Україна в серці, долі, творах учителя з Новоселівки
- Повій, вітре, на Вкраїну![недоступне посилання з серпня 2019]
- Ветер веет на Украину (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yuhno Roki tvorchosti Chlen KPRS z Pokrovitel Tvori Vpliv na Navchannya Yuhno Ivan OleksandrovichNarodivsya1 serpnya 1936 1936 08 01 87 rokiv MurafaGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistzhurnalist pismennikAlma materPoltavskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira KorolenkaZhanrIstoriya Ivan Oleksandrovich Yuhno nar 1 serpnya 1936 Murafa Krasnokutskij rajon Harkivska oblast zhurnalist pismennik ta krayeznavec Takozh hudozhnik amator Doslidnik ukrayinskogo mlinarstva ZhittyepisNavchannya Do shkoli pishov 1944 Navchavsya u ridnomu selishi Pislya zakinchennya 7 klasiv pishov navchatisya do FZU fabrichno zavodski uchilisha na specialnist tokarya 1955 1958 vidbuvav sluzhbu v Serednij Aziyi Pislya armiyi zhiv u s Pishane Kremenchuckogo rajonu de pracyuvav slyusarem i vodnochas navchavsya u vechirnij shkoli Dali Poltavskij pedinstitut istorichnij fakultet Buduchi studentom odruzhivsya z odnokursniceyu Robota Pislya zakinchennya institutu na Hmelnichchini cherez rik povernuvsya do Poltavshini de pracyuvav u Semenivskij shkoli uchitelem istoriyi 1969 pereyihav do Krasnokutska de pracyuvav u redakciyi gazeti Chervonij promin takozh v osvitnih zakladah zajmavsya restavracijnoyu j krayeznavchoyu robotoyu Avtor peredmovi do istorichnoyi povisti S D Babakova Krasnokutska tragediya de avtor zmalyuvav podiyi kvitnya 1921 r pov yazani z rejdom mahnovskoyi grupi pid kerivnictvom F Yu Shusya terenami Krasnokutshini Zavdyaki Ivanu Oleksandrovichu Babakov polipshiv povist tim sho pribrav komunistichnu patetiku Ivan Oleksandrovich svogo chasu zdruzhivsya z rodinoyu Vojcehovichiv Vin zhe buv iniciatorom perepohovannya tila V O Vojcehovicha z Bajkovogo cvintarya v ridnomu Krasnokutsku Iniciyuvav stvorennya v Krasnokutsku muzeyu Vojcehovicha ale ne otrimav primishennya Zibrani unikalni predmeti eksponati yaki Ivan Oleksandrovich peredav na zberigannya v shkoli shezli 1998 oselivsya na Poltavshini v selishi Novoselivka de meshkaye donini Tvorchij dorobok Kraj mij krasnokutskij 2003 istorichnij naris Kraj nash krasnokutskij 2008 dopovnenij naris u spivavtorstvi z M F Kuksoyu Mistectvo Slobozhanshini DzherelaYuhno Ivan Oleksandrovich Ukrayina v serci doli tvorah uchitelya z Novoselivki Povij vitre na Vkrayinu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Veter veet na Ukrainu ros