Ю сьвинський район рос Юсьвинский район комі перм Юсьва район муніципальний район у складі Пермського краю до 2005 року

Ю́сьвинський район (рос. Юсьвинский район, комі-перм. Юсьва район) — муніципальний район у складі Пермського краю, до 2005 року у складі Комі-Перм'яцького автономного округу. Центр — село .

Юсьвинський район

рос. Юсьвинский район
комі-перм. Юсьва район


Герб Юсьвинського району	Прапор Юсьвинського району

Основні дані

Суб'єкт Російської Федерації:

Пермський край

Утворений:

25 лютого 1925 року

Населення (2010):

19 558 осіб

Площа:

3080,4 км²

Густота населення:

6,4 осіб/км²

Телефонний код:

7-34246

Поштові індекси:

619170, 619176-78, 619180-85, 619187, 619189, 619191-94

Населені пункти та поселення

Адміністративний центр:

село

Кількість сільських поселень:

5

Влада

Вебсторінка:

www.admuswa.ru

Голова місцевої думи:

Євсін Михайло Миколайович

Голова району:

Євсін Михайло Миколайович

Мапа

Історія

Перші згадки про населені пункти району відомі з перепису Пермі Великої 1579 року. У книзі І.Яхонтова зазначаються присілки на річці , та . В перепису М.Кайсарова 1623–1624 років — починки Кірдим на річці , Ужегов та Мосейков, присілки Мартинова та Слудка на річці , та . В 1730 році територія району цілком входила до земель Строганових. 1754 року М. Г. Строганов заснував мідеплавильний завод у . 1775 року східна частина району відійшла до сенатора , а після його смерті — . Останній будує також залізоробні заводи (1798) та Майкорський-Нікітінський (1811). Відомі на той час Пожвинський та Майкорський заводи тривалий час визначали статус гірничозаваодського Уралу. Західна ж частина району залишалась у руках Строганових. 1814 року на Пожвинському заводі були збудовані два перші пароплави — на 6 та 16 кінських сил. 1816 року вперше в Росії у майстернях заводу використані газові ліхтарі. 1829 року на Всеросійській виставці заводом експонувалось надтонке листове залізо товщиною як цигарковий папір. Цим залізом були пізніше вкриті дахи королівського замку у Лондоні. 1839 року на заводі збудований пароплав «Перм'як» — перший російський пароплав широкої колії.

1900 року землі Всеволозького перейшли до князя , брата першого міністра-голови Тимчасового уряду Георгія Львова. Юьвинський район був утворений 25 лютого 1925 року рішенням президії Уральського обласного виконкому від 11 лютого 1925 року шляхом відокремлення від Кудимкарського району та приєднанням деяких сільрад з комі-перм'яцьким населенням . В роки Другої світової війни у селищі Майкор була відновлена домна, на якій за цей період було виплавлено 200 тисяч тон чавуну. З 4 листопада 1959 року до складу району включені селища та , які до цього входили до складу Майкорського (1924–1931) та районів.

Населення

Населення району становить 19558 осіб (2010). За національним складом переважають комі-перм'яки 54,3% та росіяни 43,2%.

Адміністративний поділ

До складу району входить 5 сільських поселень:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб	Рік	Населені пункти
Архангельське сільське поселення	243,93	2674	2011	39
Купроське сільське поселення	300,27	3082	2011	37
Майкорське сільське поселення	115,73	3591	2012	5
Пожвинське сільське поселення	158,06	3950	2011	7
Юсьвинське сільське поселення	-	7554	2009	54

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб	Рік
1		4 752	2009
2		3 131	2011
3		2 993	2012
4		596	2011
5		508	2011
6		475	2011
7		458	2012
8	Крохалево	421	2011
9		337	2011
10		328	2009

Туристичні об'єкти

У селі на території Михайло-Архангельської церкви (збудованої 1842 року) знаходиться священний камінь. Його образно називають сідлом Іллі Пророка або сідлом Пери-богатиря. Більшість стверджують, що при сидінні на ньому виконуються загадані бажання.

У селі знаходяться унікальний пам'ятник дерев'яного зодчества — церква Миколи Чудотворця, збудована графом Г. О. Строгановим 1768 року. 1930 року церкву закрили, скинули дзвіницю, будівля поступово зруйнувалась, але на його стінах залишились фрески з лицями святих. З 2006 року ведеться відновлення церкви.

У селищі збудована Свято-Троїцька церква (1865 рік). У селі розташований жилий будинок купця Баталова, збудований у кінці 19 століття.

Видатні люди

У районі народились:

Баяндін Анатолій Денисович (1926–1962) — уродженець села ; фронтовий письменник, художник, автор військових повістей «Дівчата нашого полку», «Сто днів, сто ночей», «Відчайдушна»
(1968) — уродженець присілку , Герой Росії (1996) за участь у Чеченській війні. На його честь названа одна з вулиць села Архангельське
Казанцев Павло Максимович (1916–1991) — уродженець селища , ветеран Другої світової війни, більше 40 років працював на Пожвинському машинобудівному заводі від майстра до директора. 1966 року видав книжку «На старому уральському заводі»
(1915–2004) — уродженка присілку , Народна артистка Росії (1988), понад 50 років була провідною актрисою
(1921–1995) — уродженка присілку , вчений-мовознавець, дослідник комі-перм'яцької мови, організатор, а пізніше, доцент комі-перм'яцько—російського відділення при (1955). Автор праць та книг по комі-перм'яцькій топоніміці, а саме «Звідки ці назви?» (1973), «Географічні назви Верхнього Прикам'я» (1983)
Крохалєв Матвій Павлович (1926–2008) — уродженець присілку , учасник Другої світової війни, нагороджений орденами Слави І та ІІІ ступеня, Червоної Зірки, Герой Соціалістичної Праці (1966), Заслужений механізатор Росії,
— уродженець присілку , художник-графік, 1970 року закінчив , працював в Кудимкарській дитячій школі мистецтв, член Спілки художників Росії (1995) та Міжнародної асоціації образотворчих мистецтв ЮНЕСКО, автор гербів та Юсьвинського району
(1921–1943) — уродженець присілку , Герой Радянського Союзу за подвиг під час Курської битви 1943 року на околиці присілку Кулики
(1925-1943) — уродженець присілку , Герой Радянського Союзу за подвиг під час форсування Дніпра 1943 року
П. М. Серебренніков — організатор

З районом пов'язано багато людей:

(1860–1937) — уродженець Тульської області, великий промисловець Перської губернії, власник Пожвинського заводу 1899–1917 років, за якого розвивалась, були збудовані лікарня, бібліотека «В пам'ять Пушкіну», торгові ряди тощо
(1923–1996) — уродженець Могильовської області, в 1941–1965 роках працював у системі народної освіти Комі-Перм'яцького округу, в тому числі і директором Оньковської школи, завідувачем Юсьвинським райво, у 1965-1983 роках був головою Юсьвинського райвиконкому
Попов Андрій Петрович (1904–1970) — уродженець присілку Кекур, заслужений лікар Росії, закінчив , в роки війни працював у шпиталі, з 1946 року завідувач Юсьвинської районної лікарні. На його честь в селі 1976 року названа вулиця

Примітки

http://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone
Юсьвинский район. 85 лет. — Пермь: Издательство «Пушка», 2010. — 204 с.
http://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone/imya-simvol-yusvinskogo-rajona

Посилання

Голови району^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
Про район на giskpo.narod.ru
7 чудес Юсьвинського району

[1] ttp://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone

[2] Юсьвинский район. 85 лет. — Пермь: Издательство «Пушка», 2010. — 204 с.

[3] ttp://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone/imya-simvol-yusvinskogo-rajona