Юрій Олександрович Сінґалевич | |
---|---|
Народився | 25 травня 1911 с. Романів |
Помер | 28 липня 1947 (36 років) м. Львів ·автокатастрофа[d][1] |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Національність | українець |
Діяльність | актор, лялькар, бандурист, співак, художник |
Alma mater | Львівська академічна гімназія |
Вчителі | Новаківський Олекса Харлампійович |
Відомі учні | Мота Андрій Несторович, Гасюк Олег Володимирович і Жеплинський Богдан Михайлович |
Заклад | Львівський обласний театр ляльок |
Членство | Пласт |
Жанр | авторська пісня[d] і дума |
|
Юрій Олександрович Сінгалевич (25 травня 1911, с. Романів — 28 липня 1947, м. Львів) — український бандурист, актор, , художник і громадський діяч. Засновник і керівник капел бандуристів.
Життєпис
Народився в с. Романові на Львівщині в родині поштового урядника Олександра Яковича Сінґалевича. Згодом батька перевели до Бережан, де той помер. Племінник Володимира Сінґалевича.
1925 р. Юрій Сінґалевич вступив до львівської академічної гімназії, яку закінчив 1933 р.. Під час навчання в гімназії Юрій вступив до Пласту і був членом куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного. У 1929 р. заснував курінь ч. 82 імені полковника Дмитра Вітовського при бурсі святого Йосафата. У той самий час за підручником Гната Хоткевича змайстрував собі бандуру і почав навчатився у Марії Шостак (Гасюк) яка в свій час вивчала гру на бандурі у Василя Ємця на Кубані та в Празі. Під час щорічних Свят весни у Брюховичах часто виконував під супровід бандури відомі стрілецькі пісні та власні обробки народних пісень.
Після навчання працював у Львівській філії Празького кредитного банку та у часописі «Діло». Мав малярські здібності та у 1933 — 1934 рр. відвідував мистецьку школу художника Олекси Новаківського. Саме у цей період з-під його пензя вийшли, переважно невеликі живописні твори — пейзажі, натюрморти: «Маки на городі», «Рожі. Натюрморт». Крім того, 1937 р. створив обкладинку до часопису «Відродження».
Популяризував кобзу в західних областях України, виступаючи як соліст-бандурист, а також в ансамблях разом із С. Ганушевським, С. Малюцою, Г. Бажулом, З. Штокалком, С. Ластовичем, В. Юркевичем та іншими. У репертуарі мав багато історичних, побутових, жартівливих пісень, інструментальних творів у власних обробках, кілька дум. Свої концертні виступи супроводжував короткою бесідою про кобзу.
Досяг високої техніки гри. Грав трьома пальцями лівої руки на басах (двох октавного розміщення).
Згодом створив кобзарську школу, учні якої не тільки вчилися гри на бандурі та інших старовинних інстументах, а й самі виготовляли інструменти.
У 1930-х рр. польська фірма «Одеон» випустила декілька грамплатівок із записами народних пісень та танців у виконанні Юрія Сінгалевича, до якої увійшли «Журавель», «Понад балку летить галка», «Харківський танок» та багато українських народних пісень.
Сінгалевичу належить багато обробок на бандуру українських народних пісень. Мав і власні твори. Його пісня «Про визволення» мала великий успіх у слухачів.
1937 р. одружився з Наталією Дуцько.
Під час Другої світової війни, у 1943 — 1944 рр. перебував у Перемишлі, де належав до трупи українського драматичного театру ім. І. Франка, яким керував Богдан Сарамаґа, а адміністратором театру був Омелян Урбанський.
На початку 1940-х рр. сформував першу в Галичині дитячу капелу бандуристів, а 1944 р. при Львівському будинку народної творчості заснував першу капелу дорослих бандуристів. Підготував до друку підручник гри на бандурі, написав багато вправ та етюдів для бандури, обробок українських народних пісень.
У 1945-1946 рр. працював художником у львівському ляльковому театрі, власноручно виготовляв з глини ляльки для вистав.
В ляльковому театрі започаткував серійне виготовлення бандур діатонічного типу, яке пізніше перетворилося на фабричне виробництво музичних інструментів (інструменти зберігаються в колекції Олексія Нирка в Ялтинському музеї кобзарського мистецтва).
Зробив багато бандур. Йому належать конструкція бандури з двома головками і важелями для перестроювання.
В домашньому музеї Ю. Сінгалевича було декілька оригінальних бандур, торбан та інші народні інструменти.
28 липня 1947 р. Ю. Сінгалевич, повертаючись з капелою з чергового концерту, загинув в автомобільній катастрофі. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Твори зберігаються переважно в приватних колекціях Львова.
Учні
Виховав цілу плеяду молодих здібних бандуристів, прищеплюючи їм дух та традиції лицарства і патріотизму:
- Тереза Ваврик
- Всеволод Васильківський
- Степан Ганушевський
- Мирослава Гребенюк
- Юрій Данилів
- Володимир Дичак
- Богдан Жеплинський
- Семен Ластович
- Любов Малкуш
- Степан Малюца
- Антон Малюца
- Андрій Мота
- Володимир Проник
- Зенон Семків
- Михайло Табінський
- Володимир Юркевич
- Володимир Хомик
- Зіновій Штокалко
Вшанування пам'яті
Всеукраїнський дитячо-юнацький конкурс бандуристів ім. Ю.Сінґалевича заснований 2017 р. директором Львівської державної дитячої музичної школи № 6 Б. Ховзуном. Метою та основними завданнями конкурсу є пропаганда і популяризація творчості Юрія Сінґалевича, підтримка та розвиток української національної культури, пропаганда традицій кобзарського виконавства, підтримка та презентація кращих зразків української музичної культури та надання пріоритету національному кобзарському духу як складової частини патріотичного виховання молоді. Перший конкурс відбувся 28—30 квітня 2017 р. у Львові.
Посилання
- Береза Роман. Бандурних звуків чарівник (до 100-річчя від дня народження Юрія Сінгалевича) // Животоки. — Вип. 2011, № 1–2. — С. 4–6. з джерела 21 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
- Юрій Сінгалевич.1911–1947 [ 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Юрій Сінгалевич загинув чи вбитий в автомобільній катастрофі? (автор: Жеплинський Богдан) [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Сінгалевич Юрій: Визначний бандурист, кобзар, актор [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Герасимчук Р. П. Художня самодіяльність Львівської області. — «Матеріали з етнографії та мистецтвознавства». — К.: Вид-во АН УРСР, 1959.
- Жеплинський Б. Сінгалевич Юрій Олександрович. // Кобзарі. — К.: Мистецтво, 1991. — Листівки з біографіями на звороті.
- Жеплинський Б. Юрій Сінгалевич — бандурист, митець, патріот. // Свобода (США). — № 176. — 1996. — 14 вересня.
- Жеплинський Б. Сінгалевич Ю. О. // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К.: Українська енциклопедія, 1997.
- Жеплинський Б. Сінгалевич Юрій Олександрович. // Коротка історія кобзарства в Україні — Львів: Край, 2000. — С. 161.
- Жеплинський Б. Кобзарськими стежинами // НАН України Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, Львів, 2002. — С. 7-15.
- Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 230—231
- Жеплинський Б. Мій першій пан-отець — Юрій Сінгалевич // Кобзарськими стежками. — Л., 2002. — С. 7-18.
- Юцевич Є. Перша олімпіада Львівської області // НТ, 1941, № 1.
- Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). — Львів : ЗУКЦ, 2007. — 76 с.
- Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка / Смоляк О. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. — Т. 2. — С. 165.
Примітки
- Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 43. — 76 с.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Singalevich Krayina Rozmir zobrazhennya Opis zobrazhennya Zobrazhennya Roki Yurij Oleksandrovich SingalevichNarodivsya25 travnya 1911 1911 05 25 s RomanivPomer28 lipnya 1947 1947 07 28 36 rokiv m Lviv avtokatastrofa d 1 PohovannyaLichakivskij cvintar 1 NacionalnistukrayinecDiyalnistaktor lyalkar bandurist spivak hudozhnikAlma materLvivska akademichna gimnaziyaVchiteliNovakivskij Oleksa HarlampijovichVidomi uchniMota Andrij Nestorovich Gasyuk Oleg Volodimirovich i Zheplinskij Bogdan MihajlovichZakladLvivskij oblasnij teatr lyalokChlenstvoPlastZhanravtorska pisnya d i duma Mediafajli u Vikishovishi Yurij Oleksandrovich Singalevich 25 travnya 1911 s Romaniv 28 lipnya 1947 m Lviv ukrayinskij bandurist aktor hudozhnik i gromadskij diyach Zasnovnik i kerivnik kapel banduristiv ZhittyepisNarodivsya v s Romanovi na Lvivshini v rodini poshtovogo uryadnika Oleksandra Yakovicha Singalevicha Zgodom batka pereveli do Berezhan de toj pomer Pleminnik Volodimira Singalevicha 1925 r Yurij Singalevich vstupiv do lvivskoyi akademichnoyi gimnaziyi yaku zakinchiv 1933 r Pid chas navchannya v gimnaziyi Yurij vstupiv do Plastu i buv chlenom kurenya ch 1 im Petra Sagajdachnogo U 1929 r zasnuvav kurin ch 82 imeni polkovnika Dmitra Vitovskogo pri bursi svyatogo Josafata U toj samij chas za pidruchnikom Gnata Hotkevicha zmajstruvav sobi banduru i pochav navchativsya u Mariyi Shostak Gasyuk yaka v svij chas vivchala gru na banduri u Vasilya Yemcya na Kubani ta v Prazi Pid chas shorichnih Svyat vesni u Bryuhovichah chasto vikonuvav pid suprovid banduri vidomi strilecki pisni ta vlasni obrobki narodnih pisen Pislya navchannya pracyuvav u Lvivskij filiyi Prazkogo kreditnogo banku ta u chasopisi Dilo Mav malyarski zdibnosti ta u 1933 1934 rr vidviduvav mistecku shkolu hudozhnika Oleksi Novakivskogo Same u cej period z pid jogo penzya vijshli perevazhno neveliki zhivopisni tvori pejzazhi natyurmorti Maki na gorodi Rozhi Natyurmort Krim togo 1937 r stvoriv obkladinku do chasopisu Vidrodzhennya Ansambl Singalevicha lito 1939 roku zliva napravo S Lastovich Z Shtokalko Yu Singalevich V Yurkevich S Ganushevskij Populyarizuvav kobzu v zahidnih oblastyah Ukrayini vistupayuchi yak solist bandurist a takozh v ansamblyah razom iz S Ganushevskim S Malyucoyu G Bazhulom Z Shtokalkom S Lastovichem V Yurkevichem ta inshimi U repertuari mav bagato istorichnih pobutovih zhartivlivih pisen instrumentalnih tvoriv u vlasnih obrobkah kilka dum Svoyi koncertni vistupi suprovodzhuvav korotkoyu besidoyu pro kobzu Dosyag visokoyi tehniki gri Grav troma palcyami livoyi ruki na basah dvoh oktavnogo rozmishennya Zgodom stvoriv kobzarsku shkolu uchni yakoyi ne tilki vchilisya gri na banduri ta inshih starovinnih instumentah a j sami vigotovlyali instrumenti U 1930 h rr polska firma Odeon vipustila dekilka gramplativok iz zapisami narodnih pisen ta tanciv u vikonanni Yuriya Singalevicha do yakoyi uvijshli Zhuravel Ponad balku letit galka Harkivskij tanok ta bagato ukrayinskih narodnih pisen Singalevichu nalezhit bagato obrobok na banduru ukrayinskih narodnih pisen Mav i vlasni tvori Jogo pisnya Pro vizvolennya mala velikij uspih u sluhachiv 1937 r odruzhivsya z Nataliyeyu Ducko Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1943 1944 rr perebuvav u Peremishli de nalezhav do trupi ukrayinskogo dramatichnogo teatru im I Franka yakim keruvav Bogdan Saramaga a administratorom teatru buv Omelyan Urbanskij Na pochatku 1940 h rr sformuvav pershu v Galichini dityachu kapelu banduristiv a 1944 r pri Lvivskomu budinku narodnoyi tvorchosti zasnuvav pershu kapelu doroslih banduristiv Pidgotuvav do druku pidruchnik gri na banduri napisav bagato vprav ta etyudiv dlya banduri obrobok ukrayinskih narodnih pisen U 1945 1946 rr pracyuvav hudozhnikom u lvivskomu lyalkovomu teatri vlasnoruchno vigotovlyav z glini lyalki dlya vistav V lyalkovomu teatri zapochatkuvav serijne vigotovlennya bandur diatonichnogo tipu yake piznishe peretvorilosya na fabrichne virobnictvo muzichnih instrumentiv instrumenti zberigayutsya v kolekciyi Oleksiya Nirka v Yaltinskomu muzeyi kobzarskogo mistectva Zrobiv bagato bandur Jomu nalezhat konstrukciya banduri z dvoma golovkami i vazhelyami dlya perestroyuvannya V domashnomu muzeyi Yu Singalevicha bulo dekilka originalnih bandur torban ta inshi narodni instrumenti 28 lipnya 1947 r Yu Singalevich povertayuchis z kapeloyu z chergovogo koncertu zaginuv v avtomobilnij katastrofi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Tvori zberigayutsya perevazhno v privatnih kolekciyah Lvova UchniVihovav cilu pleyadu molodih zdibnih banduristiv prisheplyuyuchi yim duh ta tradiciyi licarstva i patriotizmu Tereza Vavrik Vsevolod Vasilkivskij Stepan Ganushevskij Miroslava Grebenyuk Yurij Daniliv Volodimir Dichak Bogdan Zheplinskij Semen Lastovich Lyubov Malkush Stepan Malyuca Anton Malyuca Andrij Mota Volodimir Pronik Zenon Semkiv Mihajlo Tabinskij Volodimir Yurkevich Volodimir Homik Zinovij ShtokalkoVshanuvannya pam yatiVseukrayinskij dityacho yunackij konkurs banduristiv im Yu Singalevicha zasnovanij 2017 r direktorom Lvivskoyi derzhavnoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli 6 B Hovzunom Metoyu ta osnovnimi zavdannyami konkursu ye propaganda i populyarizaciya tvorchosti Yuriya Singalevicha pidtrimka ta rozvitok ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi propaganda tradicij kobzarskogo vikonavstva pidtrimka ta prezentaciya krashih zrazkiv ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi ta nadannya prioritetu nacionalnomu kobzarskomu duhu yak skladovoyi chastini patriotichnogo vihovannya molodi Pershij konkurs vidbuvsya 28 30 kvitnya 2017 r u Lvovi PosilannyaBereza Roman Bandurnih zvukiv charivnik do 100 richchya vid dnya narodzhennya Yuriya Singalevicha Zhivotoki Vip 2011 1 2 S 4 6 z dzherela 21 chervnya 2015 Procitovano 21 chervnya 2015 Yurij Singalevich 1911 1947 29 veresnya 2017 u Wayback Machine Yurij Singalevich zaginuv chi vbitij v avtomobilnij katastrofi avtor Zheplinskij Bogdan 24 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Singalevich Yurij Viznachnij bandurist kobzar aktor 24 zhovtnya 2017 u Wayback Machine DzherelaGerasimchuk R P Hudozhnya samodiyalnist Lvivskoyi oblasti Materiali z etnografiyi ta mistectvoznavstva K Vid vo AN URSR 1959 Zheplinskij B Singalevich Yurij Oleksandrovich Kobzari K Mistectvo 1991 Listivki z biografiyami na zvoroti Zheplinskij B Yurij Singalevich bandurist mitec patriot Svoboda SShA 176 1996 14 veresnya Zheplinskij B Singalevich Yu O Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K Ukrayinska enciklopediya 1997 Zheplinskij B Singalevich Yurij Oleksandrovich Korotka istoriya kobzarstva v Ukrayini Lviv Kraj 2000 S 161 Zheplinskij B Kobzarskimi stezhinami NAN Ukrayini Lvivska naukova biblioteka im V Stefanika Lviv 2002 S 7 15 Zheplinskij B M Kovalchuk D B Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 230 231 Zheplinskij B Mij pershij pan otec Yurij Singalevich Kobzarskimi stezhkami L 2002 S 7 18 Yucevich Ye Persha olimpiada Lvivskoyi oblasti NT 1941 1 Vichna vatra na Lichakovi mogili plastuniv u Lvivskomu istoriko kulturnomu muzeyi zapovidniku Lichakivskij cvintar Lviv ZUKC 2007 76 s Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im V Gnatyuka Smolyak O Ternopil TNPU im V Gnatyuka 2012 T 2 S 165 PrimitkiVichna Vatra na Lichakovi mogili plastuniv u Lvivskomu istoriko kulturnomu muzeyi zapovidniku Lichakivskij cvintar Lviv 2007 S 43 76 s d Track Q36036d Track Q65564948 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2017