Бори с Микола йович Ю р єв рос Борис Николаевич Юрьев нар 29 жовтня 10 листопада 1889 18891110 Смоленськ пом 14 березня

Бори́с Микола́йович Ю́р'єв (рос. Борис Николаевич Юрьев; нар. 29 жовтня (10 листопада) 1889(18891110), Смоленськ — пом. 14 березня 1957, Москва) — видатний радянський вчений в області авіації, дійсний член Академії наук СРСР, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби. Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1946).

Юр'єв Борис Миколайович
Народився	29 жовтня (10 листопада) 1889 Смоленськ, Російська імперія^[1]
Помер	14 березня 1957(1957-03-14)^[1](67 років) Москва, РРФСР, СРСР^[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	бортінженер
Галузь	авіація, аеродинаміка і гелікоптер
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана
Науковий керівник	Жуковський Микола Єгорович
Знання мов	російська
Заклад	Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського
Членство	Російська академія наук і Академія наук СРСР
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юр'єв.

З життєпису

Б. М. Юр'єв закінчив МВТУ ім. Баумана (1919). Викладач і начальник аеродинамічної лабораторії МВТУ, викладач в Академії Повітряного Флоту (нині ВПІА ім. Н. Е. Жуковского), начальник кафедри аеродинаміки, заступник начальника академії (1942—1948). У 1925—1926 керував відділом ЦАГІ з проектування вертольотів. З 1930 по 1936 р.р.. — заступник директора МАІ, завідувач кафедрою експериментальної аеродинаміки і грібних гвинтів (1930—1943).

Керував спорудою аеродинамічних труб ЦАГІ, МВТУ, ВПІА ім. Жуковского, МАІ і розробкою методики аеродинамічного експерименту. Один з ініціаторів створення МАІ, де розвернув широку діяльність з будівництва аеродинамічної лабораторії, яка стала самостійним науково-дослідним центром.

Академік Б. М. Юр'єв є основоположником російського вертолітобудування. Він винайшов одногвинтову схему вертольота і пристрій управління несним гвинтом, що отримав назву автомат перекосу, без якого неможливий сталий керований політ вертольота. У 1912 р. він побудував перший в Росії вертоліт одногвинтової схеми.

Академік Б. М. Юр'єв заклав основи радянської науки про вертольоти. Під його науковим керівництвом у відділі особливих конструкцій ЦАГІ був побудований вертоліт ЦАГІ 1ЕА, на якому в 1932 році конструктором цього вертольота А. М. Черемухіним був встановлений світовий рекорд висоти польоту — 605 м.

У 1940 році організував ОКБ-3 при МАІ, де був створений вертоліт поперечної схеми «Омега» конструкції И. П. Братухіна.

За ініціативою Б. М. Юр'єва в МАІ створена кафедра «Конструкції і проектування вертольотів» (1952), яку він очолював останніми роками життя, написав перший вітчизняний підручник з аеродинамічного розрахунку вертольота.

Похований в Москві на Новодевічому кладовищі.

Примітки

Юрьев Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Юрьев_Борис_Николаевич_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] Юрьев Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[1]