Юозас Зікарас (лит. Juozas Zikaras, 18 листопада 1881 — 10 листопада 1944) — литовський скульптор і художник, який створив дизайн монет довоєнних литовських литів.
Юозас Зікарас | |
лит. Juozas Zikaras | |
З Lietuvos albumas (1921) | |
Народився | 6 листопада (18 листопада) 1881 с. Палюкай, зараз |
---|---|
Помер | 10 листопада 1944 (62 роки) Каунас |
Громадянство | Литва |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
Біографія
Народився у селі поблизу Паневежиса у Литві (тоді частина Російської імперії. Навчався у школі рисування та на вечірніх класах Юзефа Монтвілли у Вільні (1904—1906), далі в Санкт-Петербурзі у школі Товариства заохочення мистецтв (1907—1910). У 1910 році його прийняли в Академію мистецтв на відділення скульптури, де він займався під керівництвом професорів і В. А. Беклемішева.
Закінчивши курс Академії мистецтв у 1915 році, розпочав роботу над дипломною скульптурою, але був мобілізований в армію. Незакінчена робота «Мати» потрапила на виставку дипломних робіт, і в жовтні 1916 Зікарасу вручили диплом і срібну медаль.
Після демобілізації викладав у школах Петрограду. У 1918 році з сім'єю повернувся в Литву. В 1918—1928 роках викладав у гімназії в Паневежисі. З 1928-го жив у Каунасі, викладав у Школі мистецтв (1928—1940) та інституті прикладного і декоративного мистецтва (1940—1944). Викладав і під час німецької окупації, а за радянської влади отримав пропозицію стати професором.
Звинувачений НКВД у тому, що його сини належали до Лісових братів. Не витримавши допитів, здійснив самогубство. Похований на Пятрашюнському кладовищі у Каунасі.
Разом з дружиною Анеле мав чотирьох дітей, трьох синів і дочку. Сини емігрували на захід після Другої світової війни, один з них, став визнаним скульптором у Мельбурні. Дочка Аліте залишилася у Литві і продовжувала жити в батьківському домі в Каунасі. Завдяки її зусиллям більшість робіт батька пережили радянський час. У 1959 році вона організувала невелику виставку у батьковій майстерні. За її волею весь будинок перетворено на меморіальний музей у 2000 році. Будинок у на батьківщині скульптора в селі Палюкай став меморіальним музем у 1972 році.
Творчість
У Паневежисі створив декілька скульптур монументального характеру (у тому числі і статую Свободи, 1922), барельєфів, скульптурних портретів. Найбільш видатні зразки його монументально-декоративних скульптур — статуя «Книгоноша» (бронза, 1928—1939) в Каунасі й «Атланти» (банк в Паневежисі, 1931). Створив ряд реалістичних скульптурних портретів — бюсти письменника Йонаса Басанавічюса (пам'ятник, бронза, 1930), історика Сімонаса Даукантаса (пам'ятник, бронза, 1924), поета й композитора Вінцаса Кудірки, поета , барельєфи — президента Антанаса Сметони, його дружини Софії Сметонене, доктора та ін., також пам'ятні медалі, присвячені великому князю литовському Вітовту, єпископу Мельхіору Гедройцю, письменнику Юозасу Тумасу-Важгантасу.
Зікарас також є автором надгробка М. К. Чюрльоніса (цемент, бронза, 1931) на кладовищі Росса () у Вільнюсі. Найбільш відомий його твір — статуя Свободи у Каунасі перед . Встановлена у 1928, згодом вилучена радянською владою і відновлена 16 лютого 1989, ще до формального проголошення відновлення незалежності Литви. Скульптура зображена на реверсі банкноти 20 литів. Гіпсова репліка статуї встановлена у ніші Білого залу — головного церемоніального залу Президентури, резиденції президента Литви у Вільнюсі.
Створив також скульптури святих Петра і Павла, Спасителя та інші дл костелів Паневежиса та довколишніх містечок.
Монеты незалежної Литви (1918—1940) чеканилися за моделями Зікараса. Також Зікарас є автором ювілейної (1928) і медалі відмінників військової служби (1940).
Варіант герба Литви, що використовувався на монетах роботи Зікараса, було прийнято після проголошення Литвою незалежності у 1990 році (у 1991 його було змінено).
Залишив також численні малюнки, рисунки, ілюстрації. Більшість його робіт — високопатріотичні.
Примітки
- J.Zikaro «Laisvė» patyrė ir meilę, ir neapykantą (лит.)
- (лит.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 20 грудня 2010.
Посилання
Роботи
- Скульптура «Книгоноша» (Knygnešys)
- Скульптура «Сум»
- Барельєв Йонаса Басанавічуса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuozas Zikaras lit Juozas Zikaras 18 listopada 1881 10 listopada 1944 litovskij skulptor i hudozhnik yakij stvoriv dizajn monet dovoyennih litovskih litiv Yuozas Zikaras lit Juozas Zikaras Z Lietuvos albumas 1921 Narodivsya 6 listopada 18 listopada 1881 1881 11 18 s Palyukaj zaraz Pomer 10 listopada 1944 1944 11 10 62 roki Kaunas Gromadyanstvo Litva Navchannya Peterburzka akademiya mistectvBiografiyaNarodivsya u seli poblizu Panevezhisa u Litvi todi chastina Rosijskoyi imperiyi Navchavsya u shkoli risuvannya ta na vechirnih klasah Yuzefa Montvilli u Vilni 1904 1906 dali v Sankt Peterburzi u shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv 1907 1910 U 1910 roci jogo prijnyali v Akademiyu mistectv na viddilennya skulpturi de vin zajmavsya pid kerivnictvom profesoriv i V A Beklemisheva Zakinchivshi kurs Akademiyi mistectv u 1915 roci rozpochav robotu nad diplomnoyu skulpturoyu ale buv mobilizovanij v armiyu Nezakinchena robota Mati potrapila na vistavku diplomnih robit i v zhovtni 1916 Zikarasu vruchili diplom i sribnu medal Pislya demobilizaciyi vikladav u shkolah Petrogradu U 1918 roci z sim yeyu povernuvsya v Litvu V 1918 1928 rokah vikladav u gimnaziyi v Panevezhisi Z 1928 go zhiv u Kaunasi vikladav u Shkoli mistectv 1928 1940 ta instituti prikladnogo i dekorativnogo mistectva 1940 1944 Vikladav i pid chas nimeckoyi okupaciyi a za radyanskoyi vladi otrimav propoziciyu stati profesorom Zvinuvachenij NKVD u tomu sho jogo sini nalezhali do Lisovih brativ Ne vitrimavshi dopitiv zdijsniv samogubstvo Pohovanij na Pyatrashyunskomu kladovishi u Kaunasi Razom z druzhinoyu Anele mav chotiroh ditej troh siniv i dochku Sini emigruvali na zahid pislya Drugoyi svitovoyi vijni odin z nih stav viznanim skulptorom u Melburni Dochka Alite zalishilasya u Litvi i prodovzhuvala zhiti v batkivskomu domi v Kaunasi Zavdyaki yiyi zusillyam bilshist robit batka perezhili radyanskij chas U 1959 roci vona organizuvala neveliku vistavku u batkovij majsterni Za yiyi voleyu ves budinok peretvoreno na memorialnij muzej u 2000 roci Budinok u na batkivshini skulptora v seli Palyukaj stav memorialnim muzem u 1972 roci TvorchistStatuya Svobodi u Kaunasi U Panevezhisi stvoriv dekilka skulptur monumentalnogo harakteru u tomu chisli i statuyu Svobodi 1922 barelyefiv skulpturnih portretiv Najbilsh vidatni zrazki jogo monumentalno dekorativnih skulptur statuya Knigonosha bronza 1928 1939 v Kaunasi j Atlanti bank v Panevezhisi 1931 Stvoriv ryad realistichnih skulpturnih portretiv byusti pismennika Jonasa Basanavichyusa pam yatnik bronza 1930 istorika Simonasa Daukantasa pam yatnik bronza 1924 poeta j kompozitora Vincasa Kudirki poeta barelyefi prezidenta Antanasa Smetoni jogo druzhini Sofiyi Smetonene doktora ta in takozh pam yatni medali prisvyacheni velikomu knyazyu litovskomu Vitovtu yepiskopu Melhioru Gedrojcyu pismenniku Yuozasu Tumasu Vazhgantasu Zikaras takozh ye avtorom nadgrobka M K Chyurlonisa cement bronza 1931 na kladovishi Rossa u Vilnyusi Najbilsh vidomij jogo tvir statuya Svobodi u Kaunasi pered Vstanovlena u 1928 zgodom viluchena radyanskoyu vladoyu i vidnovlena 16 lyutogo 1989 she do formalnogo progoloshennya vidnovlennya nezalezhnosti Litvi Skulptura zobrazhena na reversi banknoti 20 litiv Gipsova replika statuyi vstanovlena u nishi Bilogo zalu golovnogo ceremonialnogo zalu Prezidenturi rezidenciyi prezidenta Litvi u Vilnyusi Stvoriv takozh skulpturi svyatih Petra i Pavla Spasitelya ta inshi dl kosteliv Panevezhisa ta dovkolishnih mistechok Monety nezalezhnoyi Litvi 1918 1940 chekanilisya za modelyami Zikarasa Takozh Zikaras ye avtorom yuvilejnoyi 1928 i medali vidminnikiv vijskovoyi sluzhbi 1940 Variant gerba Litvi sho vikoristovuvavsya na monetah roboti Zikarasa bulo prijnyato pislya progoloshennya Litvoyu nezalezhnosti u 1990 roci u 1991 jogo bulo zmineno Zalishiv takozh chislenni malyunki risunki ilyustraciyi Bilshist jogo robit visokopatriotichni PrimitkiJ Zikaro Laisve patyre ir meile ir neapykanta lit lit Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 20 grudnya 2010 PosilannyaRoboti Skulptura Knigonosha Knygnesys Skulptura Sum Barelyev Jonasa Basanavichusa