Юліан Миколайович Дрейзін 21 червня 1879 Катеринослав Російська імперія нині м Дніпро Україна 28 березня 1942 с Німчинов

Юліан Миколайович Дрейзін (21 червня 1879, Катеринослав, Російська імперія (нині — м. Дніпро, Україна) — 28 березня 1942,с. Німчиновка, Одинцовський район, Московська область, Російська Федерація) — музикознавець, публіцист, перекладач, педагог; автор роботи «Музика і революція» — першого дослідження в галузі музикознавства в Білорусі.

Юліян Дрейзін
Юльян Дрэйзін

Народився	21 червня 1879(1879-06-21) Катеринослав, Російська імперія (нині — м. Дніпро, Україна)
Помер	28 березня 1942(1942-03-28) (62 роки) с. Німчиновка, Одинцовський район, Московська область, Російська Федерація
Поховання	Німчиновка
Діяльність	музикознавство, переклад
Alma mater	Московський університет
Заклад	^d, Мінський державний музичний коледж імені М. І. Глінки, Білоруська державна академія музики, ^d, Білоруський державний університет, Інститут білоруської культури, Національна академія наук Білорусі, Q60621128?, МДУ і Московський педагогічний державний університет
Мова творів	білоруська



Дрейзін Юліян Миколайович у Вікісховищі

Переклав білоруською мовою низку творів античних авторів («Антігона» Софокла, «Іліаду» Гомера). Відомо понад 820 його перекладів, пов'язаних із музикою. Уклав словник «Музичні терміни» (опублікований в серії «Білоруська наукова термінологія»).

Біографія

Народився в 1879 в сім'ї лікаря і акушерки. Першу освіту здобув у Віленській гімназії, потім закінчив медичний факультет Юрьївського університету. Випускник Московського університету (1908), закінчив історико-філологічний факультет. Брав приватні уроки у професорів Московської консерваторії.

Викладав грецьку та латинську мови, а також теоретичні курси в навчальних закладах Могильова. У 1919 заснував тут перший громадський симфонічний оркестр в Білорусі, який складався з двадцяти чоловік, де Юліан Дрейзін виконував партію першої скрипки. З 1925-1935 в Мінську, викладав історію та теорію музики в Білоруському педагогічному, Білоруському музичному технікумах і Білоруській державній консерваторії, античні мови — в Камвузі і БДУ, працював у Інституті білоруської культури, Академії наук, білоруським радіокомітеті. З його ініціативи по білоруському радіо транслювалися концерти білоруських співаків.

У другій половині 1920-х був членом Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів. З вересня 1926 — один з найактивніших співробітників товариства. У 1929 направлений на першу всеросійську музичну конференцію в Санкт-Петербург. У 1930 на кошти товариства видаються його переклади. У 1930-х з початком репресій білоруського інтелігенції був неодноразово критикований за помилки «контрреволюційного характеру». Незабаром був виключений з Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів і секції композиторів Білорусі.

У 1931 (або в 1932) правління товариства повідомило, що «комісія по перевірці складу членів Т-під виключила зі складу Т-во … Юліяна Дрейзіна, як ідеологічно чужого і такого, що досі не порвав з минулим і не визнав свої помилки».".

Останньою статтею Ю. Дрейзіна стала публікація «Музичне життя Білорусії», після якої в газетах «ЛІМ» і «Зьвязда» з'явилися статті — «обвинувальні вироки» Х. Дунця і Я. Шараховського. Написавши «покаяльний» лист, вчений з родиною в 1935 виїхав з Мінська і оселився в селищі Німчиновка під Москвою. Пізніше викладав грецьку мову у вищих навчальних закладах столиці Російської федерації. У 1938-1942 викладач, потім доцент філологічного факультету Московського університету і педагогічного інституту.

Помер у 1942 в Немчиновці. Мав дочку — Віру Дрейзін.

Бібліографія

Юліян Дрейзін публікувався під псевдонімами Ю. Д., Д., Е. Ж.-а, О., Е. Ж., Ю-н, Альфа, Гамма, Строгі, Нэўма, Слухач, Зат-ка, Фа, А. К-оў, Арыон, Орфей, Бэта.

Публікацыі ў часопісах

Новыя плыні ў сучаснай музыцы // Полымя. 1925. № 3.
Музыка ў творах беларускіх паэтаў (Янка Купала) // Полымя. 1925. № 4.
Музыка ў творах беларускіх паэтаў (Якуб Колас, Цішка Гартны, Зьмітрок Бядуля) // Полымя. 1925. № 6.
Білоруська музыка // Музыка (Харків). 1925. № 5, 6, 7, 8.
Нові білоруські музични твори // Музыка (Харків). 1925. № 9, 10
Беларуская песьня на Украіне (Факты і ўражаньні) // Полымя. 1926. № 3.
Школа і музыка // Асьвета. 1926. № 3.
Проблемы нацыянальнай музыкі // Асьвета. 1926. № 11 (2).
Бэтховэн. Жыцьцяпіс і творчасьць (Да сталецьця ад дня сьмерці) // Полымя. 1927. № 2.
Бэтговэн (Да сталецьця ад дня яго сьмерці) // Маладняк. 1927. № 3.
Катрычнік і музыка // Полымя. 1927. № 7.
Кастрычнік і беларуская музыка // Узвышша. 1927. № 5.
Музыка в Белоруссии // Музыка и революция. 1927. № 7, 8.
Шануйце мову // Узвышша. 1928. № 1. С. 179—180.
Антычныя мотывы ў поэзіі М. Багдановіча // Узвышша. 1927. № 2 (8).
Франц Шубэрт (Да стагодзьдзя з дню сьмерці) // Узвышша. — 1929. — № 1 (13) — С. 83—97.
Н. Паганіні: да 150-годзьдзя з дню нараджэньня // Мастацтва і рэвалюцыя. 1933. № 1, 2.
Музичное жицця Білоруси // Радянська музика (Харків). 1933. № 5.
Музыкальная жизнь Белоруссии // Советская музыка. 1934. № 7.

Публікації у окремих виданнях

Дрейзин, Ю. Н. Докладъ преподавателя Могилевской мужской Императора Александра I Благословенного гимназіи Ю. Н. Дрейзина о преподаваніи латинского языка / Ю. Н. Дрейзин // Матеріалы по организаціи школьнаго обученія на началахъ научной педагогики. Вып. IX. — Вильна: Типографія А, Г, Сыркина, Большая ул., собств. домъ, 1915. — С. 74—88.
Дрейзин, Ю. Н. Музыка и революция. Лекции об историческом развитии музыки, читан. в крунте в 1921 г. / Ю. Н. Дрейзин. — Могилев, издательство Красноармейского Университета имени 16-ой армии , 1921. — 112 с.
Беларуская навуковая тэрмінолёгія. Вып. 7. Музычныя тэрміны / склад. Ю. М. Дрэйзін. — Коштам Інстытуту Беларускае культуры ў Менску, 1926. — 41 с.
Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Якуба Коласа / Ю. Дрэйзін // Якуб Колас у літаратурнай крытыцы. Да дваццацігадовага юбілею яго літаратурнай дзейнасці / злажыў Ул. Дзяржынскі. — Менск: БДВ, 1926. — С. 121—131.
Пасхалов, В. Белорусская музыка / В. Пасхалова, Ю. Дрейзин // БСЭ: в LVX т. / под общ. ред. Н. И. Бухарина [и др.]; гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М., 1927. — Т. V. — С. 375—378
Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Янкі Купалы / Ю. Дрэйзін // Янка Купала ў літаратурнай крытыцы / пад рэд. З. Жылуновіча і М. Байкова. — Менск: БДВ, 1928. — С. 204—223.
Дрейзин, Ю. Музыка в Белоруссии / Ю. Дрейзин // Белорусская культура, сб. 1. — Минск, 1928. — С. 46—48

Рукописи

Характеризовать отношеніе Эразма къ идеямъ гуманизма и реформаціи на основаніи colloquia familiaria, 1903.
De sermone Polybiano, 1904.
Программа по классу музыки в 1-й Могилевской Государственной школе им. Н. А. Римского-Корсакова, 1923.
Дыялектычныя працэсы ў гісторыі музыкі. Тэзісы дакладу, 133.
Вучэбны дапаможнік па музычным выхаванні ў агульнадукацыйных школах (у сааўт. з .М. Мацісонам, М. Равенскім, М. Леўчанкам), 1934.
Античные реминисценции в сочинениях В. И. Ленина, 1940.

Оперні лібрето

Аладаў М. І. Опера «Тарас на Парнасе», 1927. Лібрэта Ю. М. Дрэйзін.

Тексти до музичних творів

Равенскі М. Я. Кантата «Беларусь» для хору і сімфанічнага аркестру да 15-годдзя Кастрычніцкай рэвалюцыі, 1932 (3). Словы Ю. М. Дрэйзіна.
Тэксты да масавых песень на музыку І. Любана, М. Аладава, Г. Самохіна, М. Мацісона, М. Равенскага.

Публікації перекладів текстів музичних творів

Моцарт. Калыханка. Тэкст у перакладзе Юльяна Дрэйзіна. Для аднаго голасу з акампанімэнтам фортэп'яна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1929 (30). — 4 с.
Шыльлер. «Да волі». Тэкст хору ў сімфоніі. Вольны пераклад Ю. М. Дрэйзіна.

Інші публікації перекладів

Сафокль. Антыгона / Сафокль; пераклад з старагрэцкае мовы Ю. М. Дрэйзіна. — Менск: Выданьне ЦБ Маладняка, 1926. — 104 с.
Барычэўскі, А. І. «Сучаснае ў старажытным». Пераклад урыўку з «Іліады» VI, 390—496. Разьвітаньне Гэктара з Андромахай Гомэра / А. І. Барычэўскі // Узвышша. — 1928. — № 3 (9). — С. 111—115.
Вайс, Л. У аўтара музыкі «Інтэрнацыяналу» (З газэты «Ротэ Фанэ» ад 6/1 1927 г.) / Л. Вайс; пераклаў Арыон // Зьвязда. — 1927. — 11 верас.
Коменский, Ян Амос. Избранные педагогические сочинения. Том III. Мир чувственных вещей в картинках или изборажение и наименование всех главнейшых предметов в мире и действий в жизни («Orbis sensualium pictus») / Ян Амос Коменский; пер. с латин. яз. Ю. Н. Дрейзина; под ред. и со вступ. ст. проф. А. А. Красновского. — М.: Гос. Уч.-пед. изд. Наркомпросса РСФСР, 1941. — 352 с.
Эўрыпід. Бакханкі / Эўрыпід; пераклад Ю. Дрэйзіна. Публікацыя , падрыхтоўка тэксту і камэнтара да публ. Л. Баршчэўскага // Дзеяслоў. — 2012. — № 6 (61). — С. 222—258.

Публікації перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)

Цырульнік з Сэвільлі. Опэра ў дзьвух дзеях. Музыка Дж. Росіні. Лібрэта Ч. Стэрбіні. Пераклад з італьянскага першатвору Ю. Дрэйзіна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1930. — 21 с (1930, 1934)

Рукописи перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)

Даргамыжскі «Русалка» (1927, 1929, 1939); Гуно «Фауст» (1928); Рымскі-Корсакаў «Залаты пеўнік» (1931), «Апрычнікі» («Царская нявеста») (1933, 1934, 1938), «Сьнегурачка», «Казкі аб цары Салтане»; Бізэ «Кармэн» (1932, 1933, 1935, 1937); Чайкоўскі «Яўгені Анегін» (1933, 1934, 1936, 1940), «Пікавая дама» (1934, 1935, 1936, 1940), «Чаравічкі»; Барадзін «Князь Ігар» (1934, 1935); Рахманінаў «Алеко»; Мусаргскі «Барыс Гадуноў», «Сарочынская ярмарка»; Вердзі «Аіда»; Абер «Нямая з Портычы»; Пучыні «Богема»; Д'Альбэр «Даліна»; Нікалаі «Віндзорскія кумкі»; Іпалітаў-Іванаў, нумары з опэры «Оле з Нордлянда»; Моцарта, нумары з опэры «Шлюб Фігаро»

Рукописи перакладів текстів романсів і пісень (у дужках — кількість перекладених творів)

на музыку Аладава (3), Арлова, Арэнскага (10), Балакірава (9), Барадзіна (7), Белага, Бэтговэна (4), Брамса, Васіленскі, Васільева-Буглая (10), Глінкі (11), Гліера (9), Грачанінава (20), Грыга (13), Давідзенкі (14), Даргамыскага (19), Каваля (13), Красева (17), Кюі (10), Мэндэльсона, Мусарскага (25, у тым ліку песьні цыкляў «Дзіцячая», «Бяз сонца»), Рахманінава (18), Рымскага-Корсакава (18), Чайкоўскага (29), Чарапніна, Шапэна, Шубэрта (22), Шумана (7) і інш.

Рукописи перакладів текстів арій з опер, ораторіїв, кантат

на музыку Баха, Бэтговэна, Бізэ, Вагнэра, Вэбэра, Вэрдзі, Гайдна, Гэндэля, Глінкі, Глюка, Леанкавала, Маснэ, Моцарта, Мусарскага, Напраўніка, Нікалаі, Пэргалезі, Пучыні, Рымскага-Корсакава, Сэн-Санса, Чайкоўскага і інш.

Інші рукописи перекладів

М Кашкін «Падручнік тэорыі музыкі»; Сафокл «Эдып-тыран»; Арыстафан «Лізістрата»; Эўрыпід «Бакханкі»; Люкрэцыюс «De rerom natura» («Аб прыродзе рэчаў»), кн. 1; Гамэр «Одысэя» (1 песьнь), сумесна з М. Грамыкам; Шніцлер «Зялёны какаду» («Зялёны папугай»)

Література

Лінгвістыка 1920-х: тэрміналёгія, лексыкаграфія, правапіс, фармаваньне літаратурнай мовы. ARCHE 2010, № 11.
Дрейзин, Юлиан Николаевич [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Большая биографическая энциклопедия [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
Музычна-перакладчыцкая дзейнасць Юльяна Дрэйзіна / Наталля Стасюк // Роднае слова. ― 2009. ― № 12. — С. 90―94.

Посилання

«Музыка і рэвалюцыя» — першае навуковае даследаванне ў галіне музыказнаўства на Беларусі.^{[недоступне посилання з серпня 2019]} // Першы нацыянальны тэлеканал, 16 чэрвеня 2008
Сафокл. Антыгона. [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] Пераклад Юльяна Дрэйзіна. Новая рэдакцыя Л. Баршчэўскага

БДАМЛМ. — Фонд 81. —Воп. 1. — С. 23

[1] БДАМЛМ. — Фонд 81. —Воп. 1. — С. 23