Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Графиня Юлія Гвіччарді (нім. Julie Guicciardi, італ. Giulietta Guicciardi ; 23 листопада 1784 , Премзель, — 22 березня 1856, Відень), у шлюбі графиня Галленберг (Gallenberg) — австрійська піаністка та співачка італійського походження. Окремі біографи Людвіга ван Бетховена називають Юлію (відомішу під ім'ям Джульєтти) його коханою. Їй присвячена «Місячна соната».
| Юлія Гвіччарді | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 листопада 1782 або 23 листопада 1784[1] |
| Місце народження | Перемишль |
| Дата смерті | 22 березня 1856 або 1856 |
| Місце смерті | Відень, Австрійська імперія |
| Громадянство | Австрія |
| Вчителі | Людвіг ван Бетховен |
| Інструменти | фортепіано |
| Діти | d[2] і d |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
У віці 17 років Юлія переїхала з рідної Галичини у Відень, де жили родичі її матері — сім'я угорських графів Брунсвіків. Слідом за своїми кузинами, Терезою та Жозефіною фон Брунсвік, Юлія почала брати уроки музики у Бетховена, який не стягував з неї грошей за заняття. Натомість вона дарувала йому вишиті нею сорочки.
У біографіях Бетховена описується як жвава та кокетлива жінка. Можливо, вона і є та «чарівна дівчина» з вищого суспільства, про одруження з якою мріяв композитор у листі до Вегелера (листопад 1801 р.). Прямих доказів захопленості Бетховена австрійкою не знайдено. Відомо лише, що у 1801 року в Угорщині Бетховен написав «Місячну сонату», яку присвятив Джульєтті Гвіччарді. Гвіччарді також називають серед можливих адресаток знаменитого листа Бетховена загадковій «Безсмертній коханій».
Незабаром у Бетховена з'явився суперник — австрійський композитор В. Р. Галленберг, який часто бував в Італії. У 1803 році Галленберг і Юлія Гвіччарді одружилися та поїхали до Італії. В Італії вона зав'язала роман із князем Пюклером-Мускау, проте не розлучилася з чоловіком і повернулася з ним до Австрії 1821 року. Галленберг зазнавав фінансових труднощів, і Гвіччарді попросила матеріальної допомоги у Бетховена. Але той відмовив їй.
Юлія Гвіччарді померла 1856 року.
Образ у мистецтві
- У біографічному фільмі Бернарда Роуза «Безсмертна кохана» (1994) роль Юлії Гвіччарді виконала Валерія Голіно, в телесеріалі Деймона Томаса та Урсул МакФарлейн «Геній Бетховена» (2005) — Еліс Ів.
Примітки
- https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Grabmal_W%C3%A4hringer_Park_17.jpg
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- «Автомонография». — второе. — М. : Музиздат, 2008. — 480 с. — 500 прим. — .
- (рос.). beethoven.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 17 листопада 2021.
Посилання
- Джульєтта Гвіччарді [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grafinya Yuliya Gvichchardi nim Julie Guicciardi ital Giulietta Guicciardi 23 listopada 1784 17841123 Premzel 22 bereznya 1856 Viden u shlyubi grafinya Gallenberg Gallenberg avstrijska pianistka ta spivachka italijskogo pohodzhennya Okremi biografi Lyudviga van Bethovena nazivayut Yuliyu vidomishu pid im yam Dzhulyetti jogo kohanoyu Yij prisvyachena Misyachna sonata Yuliya GvichchardiOsnovna informaciyaData narodzhennya23 listopada 1782 1782 11 23 abo 23 listopada 1784 1784 11 23 1 Misce narodzhennyaPeremishlData smerti22 bereznya 1856 1856 03 22 abo 1856Misce smertiViden Avstrijska imperiyaGromadyanstvoAvstriyaVchiteliLyudvig van BethovenInstrumentifortepianoDitid 2 i d Fajli u VikishovishiBiografiyaU vici 17 rokiv Yuliya pereyihala z ridnoyi Galichini u Viden de zhili rodichi yiyi materi sim ya ugorskih grafiv Brunsvikiv Slidom za svoyimi kuzinami Terezoyu ta Zhozefinoyu fon Brunsvik Yuliya pochala brati uroki muziki u Bethovena yakij ne styaguvav z neyi groshej za zanyattya Natomist vona daruvala jomu vishiti neyu sorochki U biografiyah Bethovena opisuyetsya yak zhvava ta koketliva zhinka Mozhlivo vona i ye ta charivna divchina z vishogo suspilstva pro odruzhennya z yakoyu mriyav kompozitor u listi do Vegelera listopad 1801 r Pryamih dokaziv zahoplenosti Bethovena avstrijkoyu ne znajdeno Vidomo lishe sho u 1801 roku v Ugorshini Bethoven napisav Misyachnu sonatu yaku prisvyativ Dzhulyetti Gvichchardi 213 Gvichchardi takozh nazivayut sered mozhlivih adresatok znamenitogo lista Bethovena zagadkovij Bezsmertnij kohanij Nezabarom u Bethovena z yavivsya supernik avstrijskij kompozitor V R Gallenberg yakij chasto buvav v Italiyi U 1803 roci Gallenberg i Yuliya Gvichchardi odruzhilisya ta poyihali do Italiyi V Italiyi vona zav yazala roman iz knyazem Pyuklerom Muskau prote ne rozluchilasya z cholovikom i povernulasya z nim do Avstriyi 1821 roku Gallenberg zaznavav finansovih trudnoshiv i Gvichchardi poprosila materialnoyi dopomogi u Bethovena Ale toj vidmoviv yij Yuliya Gvichchardi pomerla 1856 roku Obraz u mistectviU biografichnomu filmi Bernarda Rouza Bezsmertna kohana 1994 rol Yuliyi Gvichchardi vikonala Valeriya Golino v teleseriali Dejmona Tomasa ta Ursul MakFarlejn Genij Bethovena 2005 Elis Iv Primitkihttps commons wikimedia org wiki File Grabmal W C3 A4hringer Park 17 jpg Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Avtomonografiya vtoroe M Muzizdat 2008 480 s 500 prim ISBN 978 5 904082 04 8 ros beethoven ru Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 17 listopada 2021 PosilannyaDzhulyetta Gvichchardi 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros angl