Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адріан Фрідріх Вільгельм Юліус Людвіг фон Верді дю Вернуа (нім. Adrian Friedrich Wilhelm Julius Ludwig von Verdy du Vernois; 19 липня 1832 — 30 вересня 1910) — прусський воєначальник, генерал піхоти, військовий міністр Пруссії, педагог і письменник.
| Юліус фон Верді дю Вернуа | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Julius von Verdy du Vernois | |||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 19 липня 1832[1][2] Кожухув, Ґміна Кожухув, Новосольський повіт, Республіка Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 30 вересня 1910[1][2](78 років) Стокгольм, Швеція[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Інваліденфрідгоф | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Королівство Пруссія | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | автор, політик | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька[2] | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Заклад | Кенігсберзький університет | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | французько-прусська війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал від інфантерії | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Родичі | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Поступив на службу в 1850 році в 14-й піхотний полк. У 1863-1865 роках. перебував при російському головнокомандувачі в Польщі, а в 1866 році — при штабі кронпринца .
У 1870 році він був призначений начальником відділу великого генерального штабу, а потім взяв участь у Франко-прусській війні, при головній квартирі, де завідував відомчим відділом.
У 1879 році призначений директором цивільного департаменту військового міністерства, в 1883 році — командиром 1-ї піхотної дивізії, в 1887 році — губернатором Страсбурга.
У 1888 році він брав участь головою комісії в розробці статуту польової служби Прусської армії, а в 1889 році був призначений військовим міністром Пруссії.
У 1891 році покинув службу і цілком присвятив себе військово-літературним заняттям. Особливо видатною вважається його діяльність як викладача військової академії (1866-72) і начальника відділу в генштабі. У своїх працях і військово-педагогічній діяльності він є піонером прикладного методу, пізніше прийнятого практично у всіх арміях для вивчення тактики; він же дав цим істотний імпульс підготовці німецьких офіцерів.
Всю сутність військового мистецтва Верді дю Вернуа бачив в тому, щоб ясно ставити собі мету і енергійно прагнути її досягнення. Будучи одним з найвидатніших військових вчених Німеччини, він писав просто і ясно, щоб кожна його фраза могла бути легко зрозуміла нижніми чинами. Він настільки цінував самостійність судження, що рекомендував брати в основу викладання ті операції, які закінчилися невдачею, щоб не утрудняти критика авторитетом перемоги.
Ідеї Верді дю Вернуа не згасли і тоді, коли, після шести років роботи, він залишив військову академію. У числі його послідовників, які розвинули і поширили його ідеї, можна вказати на Шварте, Гоппенштедта, Леффлера, Франсуа, Кислінга та інших.
Останні 20 років життя, перебуваючи поза справами, відірваний від практичної діяльності, Верді дю Вернуа поступово ухилявся в своїх ідеях в бік систематичних і теоретичних суджень, однак, зберіг ясний, широкий розум, позбавлений схоластики, тримався завжди на ґрунті фактів і навіть незадовго до своєї смерті, в одній з популярних статей (в «Handbuch für Heer u. Flotte», фон-Альтена) сам застерігав від шкідливих наслідків торжества позиційної системи і панування геометричних елементів.
Верді не цурався і витонченої літературі: в 1894 році в Страсбурзі, а потім в столиці Німеччини, була поставлена його драма «Alarich, König der Westgoten».
Юліус фон Верді дю Вернуа помер 30 вересня 1910 року в місті Стокгольмі і був з почестями похований в Берліні.
Нагороди
- Орден Червоного орла
- 3-го класу з луком і мечами (1866)
- 2-го класу з мечами і дубовим листям га кільці (1877)
- зірка до ордена 2-го класу (18 січня 1883)
- великий хрест з дубовим листям і мечами на кільці (23 березня 1890)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів
- лицарський хрест з мечами (1871)
- командорський хрест (19 січня 1873)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Pour le Mérite
- військовий орден
- орден за науку і мистецтво (1 серпня 1891)
- Почесний доктор філософського факультету Кенігсберзького університету (1894)
- (1 березня 1909)
- Орден Заслуг (Саксонія), командорський хрест 2-го класу з військовою відзнакою (1870)
- Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою (7 жовтня 1882)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест (30 грудня 1870)
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (4 грудня 1879)
- Орден Франца Йосифа, великий хрест (1876)
- Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (1889)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест
- Орден Корони Італії, командорський хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
- Орден Вендської корони, великий хрест (20 грудня 1897)
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з мечами
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня
Інші країни
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, командорський хрест з мечами (Велике герцогство Ольденбург; 31 грудня 1870)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу з мечами (1875)
- Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (21 вересня 1889)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (Велике герцогство Баден; 1889)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія), командорський хрест (10 листопада 1890)
- Орден Лева і Сонця 1-го ступеня (Каджарський Іран)
- Авіський орден, великий хрест (Португальське королівство)
- з мечами
Література
- Верди дю Вернуа, Юлий // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
- Верди дю Вернуа, Юлий // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
- Верди-дю-Вернуа, Юлий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Trevor N. Dupuy. A Genius for War: The German Army and General Staff, 1807-1945, NOVA Publications, 1991, ISBN 9780963869210
- Verdy du Vernois, Julius von // Encyclopædia Britannica, 1911 (англ.).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123435471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adrian Fridrih Vilgelm Yulius Lyudvig fon Verdi dyu Vernua nim Adrian Friedrich Wilhelm Julius Ludwig von Verdy du Vernois 19 lipnya 1832 30 veresnya 1910 prusskij voyenachalnik general pihoti vijskovij ministr Prussiyi pedagog i pismennik Yulius fon Verdi dyu Vernuanim Julius von Verdy du VernoisNarodivsya19 lipnya 1832 1832 07 19 1 2 Kozhuhuv Gmina Kozhuhuv Novosolskij povit Respublika PolshaPomer30 veresnya 1910 1910 09 30 1 2 78 rokiv Stokgolm Shveciya 1 PohovannyaInvalidenfridgofKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistavtor politikZnannya movnimecka 2 ZakladKenigsberzkij universitetUchasnikfrancuzko prusska vijnaVijskove zvannyageneral vid infanteriyiRodichidDitidNagorodiVelikij Hrest ordena Chervonogo orlaZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Kavaler ordena domu Gogencollerniv Orden Pour le Merite Prussiya Pour le Merite za nauku i mistectvo Komandorskij hrest 2 go klasu ordena Zaslug Saksoniya Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Komandorskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Velikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Kavaler Velikogo hresta ordena Franca JosifaKavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor ordena Koroni ItaliyiHrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Orden Vendskoyi koroni Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha LyudvigaKomandorskij hrest 1 go klasu ordena domu Saksen Ernestine Orden Lyudviga Gessen Velikij hrest ordena Ceringenskogo levaKomandorskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Bavariya Leva i Soncya 1 stupenya Velikij hrest Aviskogo ordenaMedal Za vijskovi zaslugi Lippe Orden Zaslug Prusskoyi KoroniOrden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya z mechami Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPostupiv na sluzhbu v 1850 roci v 14 j pihotnij polk U 1863 1865 rokah perebuvav pri rosijskomu golovnokomanduvachi v Polshi a v 1866 roci pri shtabi kronprinca U 1870 roci vin buv priznachenij nachalnikom viddilu velikogo generalnogo shtabu a potim vzyav uchast u Franko prusskij vijni pri golovnij kvartiri de zaviduvav vidomchim viddilom U 1879 roci priznachenij direktorom civilnogo departamentu vijskovogo ministerstva v 1883 roci komandirom 1 yi pihotnoyi diviziyi v 1887 roci gubernatorom Strasburga U 1888 roci vin brav uchast golovoyu komisiyi v rozrobci statutu polovoyi sluzhbi Prusskoyi armiyi a v 1889 roci buv priznachenij vijskovim ministrom Prussiyi U 1891 roci pokinuv sluzhbu i cilkom prisvyativ sebe vijskovo literaturnim zanyattyam Osoblivo vidatnoyu vvazhayetsya jogo diyalnist yak vikladacha vijskovoyi akademiyi 1866 72 i nachalnika viddilu v genshtabi U svoyih pracyah i vijskovo pedagogichnij diyalnosti vin ye pionerom prikladnogo metodu piznishe prijnyatogo praktichno u vsih armiyah dlya vivchennya taktiki vin zhe dav cim istotnij impuls pidgotovci nimeckih oficeriv Vsyu sutnist vijskovogo mistectva Verdi dyu Vernua bachiv v tomu shob yasno staviti sobi metu i energijno pragnuti yiyi dosyagnennya Buduchi odnim z najvidatnishih vijskovih vchenih Nimechchini vin pisav prosto i yasno shob kozhna jogo fraza mogla buti legko zrozumila nizhnimi chinami Vin nastilki cinuvav samostijnist sudzhennya sho rekomenduvav brati v osnovu vikladannya ti operaciyi yaki zakinchilisya nevdacheyu shob ne utrudnyati kritika avtoritetom peremogi Ideyi Verdi dyu Vernua ne zgasli i todi koli pislya shesti rokiv roboti vin zalishiv vijskovu akademiyu U chisli jogo poslidovnikiv yaki rozvinuli i poshirili jogo ideyi mozhna vkazati na Shvarte Goppenshtedta Lefflera Fransua Kislinga ta inshih Ostanni 20 rokiv zhittya perebuvayuchi poza spravami vidirvanij vid praktichnoyi diyalnosti Verdi dyu Vernua postupovo uhilyavsya v svoyih ideyah v bik sistematichnih i teoretichnih sudzhen odnak zberig yasnij shirokij rozum pozbavlenij sholastiki trimavsya zavzhdi na grunti faktiv i navit nezadovgo do svoyeyi smerti v odnij z populyarnih statej v Handbuch fur Heer u Flotte fon Altena sam zasterigav vid shkidlivih naslidkiv torzhestva pozicijnoyi sistemi i panuvannya geometrichnih elementiv Verdi ne curavsya i vitonchenoyi literaturi v 1894 roci v Strasburzi a potim v stolici Nimechchini bula postavlena jogo drama Alarich Konig der Westgoten Yulius fon Verdi dyu Vernua pomer 30 veresnya 1910 roku v misti Stokgolmi i buv z pochestyami pohovanij v Berlini NagorodiKorolivstvo Prussiya Orden Chervonogo orla 3 go klasu z lukom i mechami 1866 2 go klasu z mechami i dubovim listyam ga kilci 1877 zirka do ordena 2 go klasu 18 sichnya 1883 velikij hrest z dubovim listyam i mechami na kilci 23 bereznya 1890 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami 1871 komandorskij hrest 19 sichnya 1873 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pour le Merite vijskovij orden orden za nauku i mistectvo 1 serpnya 1891 Pochesnij doktor filosofskogo fakultetu Kenigsberzkogo universitetu 1894 1 bereznya 1909 Korolivstvo Saksoniya Orden Zaslug Saksoniya komandorskij hrest 2 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 1870 Orden Alberta Saksoniya velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu 7 zhovtnya 1882 Korolivstvo Vyurtemberg Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg komandorskij hrest 30 grudnya 1870 Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest 4 grudnya 1879 Avstro Ugorshina Orden Franca Josifa velikij hrest 1876 Orden Leopolda Avstriya velikij hrest 1889 Italijske korolivstvo Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest Orden Koroni Italiyi komandorskij hrestMeklenburg Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu Orden Vendskoyi koroni velikij hrest 20 grudnya 1897 Rosijska imperiya Orden Bilogo Orla Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenyaInshi krayini Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga komandorskij hrest z mechami Velike gercogstvo Oldenburg 31 grudnya 1870 Orden domu Saksen Ernestine komandorskij hrest 1 go klasu z mechami 1875 Orden Lyudviga Gessen Darmshtadt velikij hrest 21 veresnya 1889 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest Velike gercogstvo Baden 1889 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya komandorskij hrest 10 listopada 1890 Orden Leva i Soncya 1 go stupenya Kadzharskij Iran Aviskij orden velikij hrest Portugalske korolivstvo z mechamiLiteraturaVerdi dyu Vernua Yulij Voennaya enciklopediya v 18 t pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I D Sytina 1911 1915 Verdi dyu Vernua Yulij Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 66 t 65 t i 1 dop gl red O Yu Shmidt M Sovetskaya enciklopediya 1926 1947 Verdi dyu Vernua Yulij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Trevor N Dupuy A Genius for War The German Army and General Staff 1807 1945 NOVA Publications 1991 ISBN 9780963869210 Verdy du Vernois Julius von Encyclopaedia Britannica 1911 angl PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123435471 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563