Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павликовський Юліа н Павлико вський 20 липня 1888 18880720 Синьків теп

Юліан Павликовський

Юліан Павликовський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павликовський.

Юліа́н Павлико́вський (20 липня 1888(18880720), Синьків, тепер Радехівський район, Львівська область, Україна — 28 грудня 1949, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, провідний галицький кооператор і агроном, економіст і публіцист.

Юліа́н Павлико́вський
image
Народився20 липня 1888(1888-07-20)
Синьків, Радехівський район, Львівська область, Україна
Помер28 грудня 1949(1949-12-28) (61 рік)
Мюнхен, ФРН
ПохованняВальдфрідгоф
Країнаimage Австро-Угорщина
image ЗУНР
image УНР
Місце проживанняЛьвів
ДіяльністьГолова Товариства українських кооператорів, Голова ради РСУК та її президії (1922–1944).
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
ПосадаМіністр народного господарства в Українському Державному Правлінні
ПартіяУНДО

Життєпис

Народився у селі Синьків на Радехівщині в родині місцевого священика Володимира Павликовського.

Далекий родич учасника «Руської трійці» М. Шашкевича, діяча українського кооперативного руху Є. Олесницького, військовика ЗУНР М. Тарнавського. 15 червня 1892 р. втратив матір, а 21 червня 1894 р. — батька. Виховувався бабусею Оленою Авдикович.

Навчався в народній школі м. Броди (нині Львівська обл.), у місцевій Бродівській гімназії імені архікнязя Рудольфа, яку закінчив 9 липня 1906. У 1906-10 рр. вивчав право у Львівському університеті. Як стипендіат «Сільського господаря» 1914 р. закінчив сільськогосподарські курси з агрономії та кооперації у Високій школі хліборобської культури у м. Відень.

Звільнений від військової служби за станом здоров'я. З 1915 р. працював у товаристві «Сільський господар». Був помічником голови товариства В. Струка, згодом особистим секретарем Є. Олесницького, за рекомендацією якого включений до Ради відбудови Галичини та Державної ради харчування у Відні. Після смерті Є. Олесницького у 1917 продовжив його працю в «Сільському господарі».

Після підписання Брестського мирного договору розробляв програму розвитку кооперації на Наддніпрянщині; створив спілку 'Товарообмін" для покращення торгівлі між Галичиною та Наддніпрянщиною, що мала закуповувати продовольство для галичан і постачати наддніпрянцям сільськогосподарських машини, деревину, нафту. Головним партнером у м. Київ виступала організація «Дніпросоюз». Особливо активно їхня співпраця розгорнулася після 1 листопада 1918 р.. За підтримки Павликовського «Дніпросоюз» на поч. 1919 р. відкрив свою філію в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ). Неодноразово брав участь чи делегував своїх підлеглих для роботи на всеукраїнських кооперативних з'їздах у м. Київ, діяльності «Коопцентру». Учасник з'їздів українських інженерів у м. Станиславів 3 січня, 28 лютого -2 березня, 4-5 травня 1919 р., на яких покладав завдання відбудови господарства ЗУНР на українські кооперативні організації, товариство «Сільський господар».

Діяч УНДП, співзасновник УНДО. Був ідеологом кооперативного руху в Західній Україні, головою товариства українських кооператорів. Головою ради РСУК та її президії (1922—1944), головою Надзірної ради «Маслосоюзу» у Львові. Від 1944 року — в еміграції.

1940 скористався з угоди про обмін населенням між СРСР та Німеччиною і виїхав до м. Краків. Від серпня 1940 р. активно створював українські кооперативи на території Варшавського генерал-губернаторства.

5 липня 1941 р. оголошений міністром народного господарства в Українському державному правлінні — уряді Я. Стецька, але від цієї посади відмовився. Повернувся до м. Львів, очолив відновлений в умовах німецької окупації РСУК і Наглядову раду «Маслосоюзу». Керував усією відродженою українською кооперацією в рамках дистрикту Галичина. З серпня 1943 р. входив до прибічної ради при міському старості м. Львів.

У серпні 1944 р. емігрував до Німеччини. Згодом очолював Об'єднання українських кооперативів у м. Мюнхен (нині ФРН).

Викладав аграрне законодавство й кооперацію в Українському Вільному Університеті, на різних кооперативних курсах. З 1947 — член Української національної ради уряду УНР в екзилі. Учасник і доповідач на 2-му з'їзді української еміграції (Центр, представництво укр. еміграції в Німеччині) у м. Діллінґен (ФРН). Очолював кодифікаційну комісію, що готувала статут цієї організації.

Член наглядових рад кооперативів «Лябор», «Кос», «Унія» у Мюнхені.

Був одружений з дочкою державного секретаря ЗУНР І. Макуха Іриною Макух-Павликовською.

Помер 28 грудня 1949 року у Мюнхені, де й похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

1999 року у його рідному селі Синьків була відкрита меморіальна дошка.

Джерела

  • Видатні українці: відомі та невідомі імена

Посилання

  • Павликовський Юліян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1269. — 1000 екз.
  • Гілевич І. Родовід Юліана Павликовського // Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження. — Броди, 2015. — Вип. 3: Мат-ли третьої наук.-теоретичн. конф., присвяченої створенню гімназії. — С. 71–83
  • Вітенко М. Павликовський Юліан Володимирович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. C. 9-11.
  1. Вітенко М. Павликовський Юліан Володимирович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. C. 9-11.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlikovskij Yulia n Pavliko vskij 20 lipnya 1888 18880720 Sinkiv teper Radehivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 28 grudnya 1949 Myunhen ukrayinskij gromadsko politichnij diyach providnij galickij kooperator i agronom ekonomist i publicist Yulia n Pavliko vskijNarodivsya20 lipnya 1888 1888 07 20 Sinkiv Radehivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer28 grudnya 1949 1949 12 28 61 rik Myunhen FRNPohovannyaValdfridgofKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNRMisce prozhivannyaLvivDiyalnistGolova Tovaristva ukrayinskih kooperatoriv Golova radi RSUK ta yiyi prezidiyi 1922 1944 Alma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPosadaMinistr narodnogo gospodarstva v Ukrayinskomu Derzhavnomu PravlinniPartiyaUNDO Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u seli Sinkiv na Radehivshini v rodini miscevogo svyashenika Volodimira Pavlikovskogo Dalekij rodich uchasnika Ruskoyi trijci M Shashkevicha diyacha ukrayinskogo kooperativnogo ruhu Ye Olesnickogo vijskovika ZUNR M Tarnavskogo 15 chervnya 1892 r vtrativ matir a 21 chervnya 1894 r batka Vihovuvavsya babuseyu Olenoyu Avdikovich Navchavsya v narodnij shkoli m Brodi nini Lvivska obl u miscevij Brodivskij gimnaziyi imeni arhiknyazya Rudolfa yaku zakinchiv 9 lipnya 1906 U 1906 10 rr vivchav pravo u Lvivskomu universiteti Yak stipendiat Silskogo gospodarya 1914 r zakinchiv silskogospodarski kursi z agronomiyi ta kooperaciyi u Visokij shkoli hliborobskoyi kulturi u m Viden Zvilnenij vid vijskovoyi sluzhbi za stanom zdorov ya Z 1915 r pracyuvav u tovaristvi Silskij gospodar Buv pomichnikom golovi tovaristva V Struka zgodom osobistim sekretarem Ye Olesnickogo za rekomendaciyeyu yakogo vklyuchenij do Radi vidbudovi Galichini ta Derzhavnoyi radi harchuvannya u Vidni Pislya smerti Ye Olesnickogo u 1917 prodovzhiv jogo pracyu v Silskomu gospodari Pislya pidpisannya Brestskogo mirnogo dogovoru rozroblyav programu rozvitku kooperaciyi na Naddnipryanshini stvoriv spilku Tovaroobmin dlya pokrashennya torgivli mizh Galichinoyu ta Naddnipryanshinoyu sho mala zakupovuvati prodovolstvo dlya galichan i postachati naddnipryancyam silskogospodarskih mashini derevinu naftu Golovnim partnerom u m Kiyiv vistupala organizaciya Dniprosoyuz Osoblivo aktivno yihnya spivpracya rozgornulasya pislya 1 listopada 1918 r Za pidtrimki Pavlikovskogo Dniprosoyuz na poch 1919 r vidkriv svoyu filiyu v m Stanislaviv nini Ivano Frankivsk Neodnorazovo brav uchast chi deleguvav svoyih pidleglih dlya roboti na vseukrayinskih kooperativnih z yizdah u m Kiyiv diyalnosti Koopcentru Uchasnik z yizdiv ukrayinskih inzheneriv u m Stanislaviv 3 sichnya 28 lyutogo 2 bereznya 4 5 travnya 1919 r na yakih pokladav zavdannya vidbudovi gospodarstva ZUNR na ukrayinski kooperativni organizaciyi tovaristvo Silskij gospodar Diyach UNDP spivzasnovnik UNDO Buv ideologom kooperativnogo ruhu v Zahidnij Ukrayini golovoyu tovaristva ukrayinskih kooperatoriv Golovoyu radi RSUK ta yiyi prezidiyi 1922 1944 golovoyu Nadzirnoyi radi Maslosoyuzu u Lvovi Vid 1944 roku v emigraciyi 1940 skoristavsya z ugodi pro obmin naselennyam mizh SRSR ta Nimechchinoyu i viyihav do m Krakiv Vid serpnya 1940 r aktivno stvoryuvav ukrayinski kooperativi na teritoriyi Varshavskogo general gubernatorstva 5 lipnya 1941 r ogoloshenij ministrom narodnogo gospodarstva v Ukrayinskomu derzhavnomu pravlinni uryadi Ya Stecka ale vid ciyeyi posadi vidmovivsya Povernuvsya do m Lviv ocholiv vidnovlenij v umovah nimeckoyi okupaciyi RSUK i Naglyadovu radu Maslosoyuzu Keruvav usiyeyu vidrodzhenoyu ukrayinskoyu kooperaciyeyu v ramkah distriktu Galichina Z serpnya 1943 r vhodiv do pribichnoyi radi pri miskomu starosti m Lviv U serpni 1944 r emigruvav do Nimechchini Zgodom ocholyuvav Ob yednannya ukrayinskih kooperativiv u m Myunhen nini FRN Vikladav agrarne zakonodavstvo j kooperaciyu v Ukrayinskomu Vilnomu Universiteti na riznih kooperativnih kursah Z 1947 chlen Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi uryadu UNR v ekzili Uchasnik i dopovidach na 2 mu z yizdi ukrayinskoyi emigraciyi Centr predstavnictvo ukr emigraciyi v Nimechchini u m Dillingen FRN Ocholyuvav kodifikacijnu komisiyu sho gotuvala statut ciyeyi organizaciyi Chlen naglyadovih rad kooperativiv Lyabor Kos Uniya u Myunheni Buv odruzhenij z dochkoyu derzhavnogo sekretarya ZUNR I Makuha Irinoyu Makuh Pavlikovskoyu Pomer 28 grudnya 1949 roku u Myunheni de j pohovanij na cvintari Valdfridgof 1999 roku u jogo ridnomu seli Sinkiv bula vidkrita memorialna doshka DzherelaVidatni ukrayinci vidomi ta nevidomi imenaPosilannyaPavlikovskij Yuliyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1269 1000 ekz Gilevich I Rodovid Yuliana Pavlikovskogo Gimnaziya v Brodah vid minuvshini do vidrodzhennya Brodi 2015 Vip 3 Mat li tretoyi nauk teoretichn konf prisvyachenoyi stvorennyu gimnaziyi S 71 83 Vitenko M Pavlikovskij Yulian Volodimirovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 576 s C 9 11 ISBN 978 966 2067 65 1 Vitenko M Pavlikovskij Yulian Volodimirovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 576 s C 9 11 ISBN 978 966 2067 65 1

Дата публікації:
Топ