Юефу́ (кит. 乐府, піньінь: yuèfǔ) — жанр традиційної китайської ліричної поезії, що виник в епоху Хань ((206 до н.е.) — (220 до н.е.)). Іноді термін «Юефу» переносять також і на поезію (ци).
Значення терміна
Спочатку Юефу мав два значення:
- Китайська імператорська Музична палата (2 ст. до н. е. — 6 ст. н. е., з перервами), яка до реорганізації на рубежі 1 ст. до н. е.. — 1 ст. н. е.. збирала і записувала народні пісні.
- Китайські народні пісні, записані за часів Музичної палати. Збереглося кілька сотень текстів Юефу.
Загальна характеристика
За традицією юефу діляться на дві групи: юефу періоду Хань (2 ст. до н. е.. — 3 ст. н. е..) та північну і південну Юефу епохи «Шести династій» (4-6 століття), які значно різняться між собою.
Усередині цих груп традиція ділить юефу відповідно до форми виконання або місця побутування. Серед ханських юефу — пісні про кохання (в основному подружнього), швидкоплинність життя, про війну і народні бідування. Схожі з ними по тематиці епічні і лірико-епічні пісні типу балад («Вірші про дружину Цзяо Чжунціна» — про трагедії подружжя, яке розлучили рідні). Ханські юефу за формою тяжіють до п'ятистопного вірша. У 4-6 століттях юефу записувалися тільки на півдні від професійних співачок, купців, мандрівників і т. д. За мелодіям вони об'єднані в цикли. Південні юефу — любовна лірика. Вони барвисті, значну роль в них відіграє омонімічна метафора; написані п'ятистопним віршем. Північні юефу, набули впливу фольклору кочівників, які захопили Північний Китай, нечисленні, більшість їх пов'язана з військовою тематикою («Пісня про Мулань»). Серед юефу зустрічаються сміливі і злободенні (афористичні) пісні типу частівки (яо, тун'яо), які виконувалися, як правило, без музичного супроводу. У них виражена тема соціального протесту.
Автори юефу
Авторські наслідування юефу були звичайно творчими. Запозичивши з народних пісень настрій або тему, образ чи деталь, поети найчастіше давали їм власну інтерпретацію. Тексти юефу дійшли до нас в обробленому вигляді, проте форми народної пісні протягом 8 століть простежуються досить яскраво. Юефу мали величезний вплив на китайську поезію. Багато китайських поетів, серед яких — Цао Цао, Цао Пі, (Цао Чжі), (Лу Цзі), (Бао Чжао), Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзюй-і, , та інші наслідували юефу.
Радісний настрій, захопленість природою звучить в ханському юефу «На південь від річки»:
|
Примітки
Джерела
- Большая советская энциклопедия [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Изд.: Го Мао-цянь, Юэфу ши цзи, т. 1—12, Пекин, 1955; в рус. пер. — Юэ-фу. Из древних китайских песен, М. — Л., 1959.
- Лит.: Лисевич И. С., Древняя китайская поэзия и народная песня (юэфу конца 3 в. до н. э. — нач. 3 в. н. э.), М., 1969.
Посилання
- Юефу // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 594.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет