Юдита (поема)

Юдита (давн-англ. Judith) — англосаксонська поема на вессекському діалекті давньоанглійської мови. Імовірно створена в середині X століття.

Юдита
Жанр	вірш^[d]
Тема	^d
Автор	анонім
Мова	давньоанглійська мова

Збереглося близько 350 рядків поеми (останні три пісні, позначені X, XI, XII) в рукописі Cotton Vitellius A. xv (входила в колекцію , зараз в Британському музеї) відразу після «Беовульфа». Зараз питання про те, наскільки великим є втрачений фрагмент, є дискусійним: за однією з версій, збереглася значна частина поеми, а цифри X, XI, XII позначають не номери глав.

Поема переказує сюжет старозавітної второканонічної книги Юдити: мешканка юдейського міста Ветілуй Юдита вбиває ассирійського воєначальника Олоферна, щоб врятувати обложене ассирійцями місто. Уціліла частина поеми оповідає про бенкет в таборі ассирійців, саме вбивство, повернення Юдити до Ветілую і переможну атаку його жителів.

Опис біблійних подій в поемі помітно відрізняється як від Вульгати, так і від перекладу відповідної книги Вульгати Ельфріка Граматика, змінюється і характер головної героїні. «Тут на відміну від доброчесної та скромної вдови, про яку писав Елфрік, Юдита — енергійна і відважна войовниця, яка перемагає зло завдяки мудрості та вірі. Своєю поведінкою вона набагато більше нагадує чоловічих персонажів епосу, ніж благочестиву юдейку і лагідних дів‑мучениць англосаксонської агіографії».

На думку дослідників (зокрема, Tracey-Anne Cooper), метою поеми було надихнути англосаксів дати військову відсіч вікінгам.

Примітки

1. Древнеанглийская поэма «Иудифь» как отражение раннесредневекового менталитета англосаксов / О. И. Евтухов // Журнал Белорусского государственного университета. История. — 2020. — № 1. — с. 62-68
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2021. Процитовано 12 травня 2023.

Посилання

• Оцифрований Британською бібліотекою рукопис з «Юдитою»