Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Володи́мирович Андро́пов (рос. Юрий Владимирович Андропов; 2 [15] червня 1914, станиця , Ставропольська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1984, Москва, СРСР) — радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПРС у 1961—1984 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го, 6—10-го скликань. Генеральний секретар ЦК КПРС (1982—1984), голова Президії Верховної Ради СРСР (1983—1984), голова КДБ СРСР (1967—1982). Генерал армії (з 1976). Герой Соціалістичної Праці (1974).
| Юрій Володимирович Андропов Юрий Владимирович Андропов | ||
  | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 листопада 1982 р. — 9 лютого 1984 р. | ||
| Попередник: | Леонід Ілліч Брежнєв | |
| Наступник: | Костянтин Устинович Черненко | |
| Народження: | 2 (15) червня 1914[1] ст. Нагутська, Ставропольська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 9 лютого 1984[2][3][…] (69 років) Москва, РРФСР, СРСР[1] | |
| Причина смерті: | ниркова недостатність | |
| Поховання: | Некрополь біля Кремлівської стіни | |
| Країна: | Російська імперія, Російська СФРР і СРСР | |
| Релігія: | атеїзм | |
| Освіта: | d (1936), d (1947) і Петрозаводський державний університет (1951) | |
| Партія: | ВКП(б) | |
| Шлюб: | d[5] і d[5] | |
| Діти: | d | |
| Автограф: | | |
| Нагороди: |                             | |
| | ||
|
| ||
|
| ||
Біографія
Володимир Костянтинович Андропов — батько Юрія Володимировича — залізничний інженер, мав вищу освіту, закінчив Харківський інститут залізничного транспорту. Помер від висипного тифу 1919 року.
Мати Андропова, вчителька музики Євгенія Карлівна Флекенштейн, була дочкою (можливо, прийомною) уродженців Фінляндії — торговця годинниками і ювелірними виробами Карла Францевича Флекенштейна і Євдокії Михайлівни Флекенштейн, яка після смерті Карла Флекенштейна в 1915 році займалася справами чоловіка.
Народився в станиці Нагутська. Після закінчення семирічки Андропов працював помічником кіномеханіка при залізничному клубі на станції Моздок, робітником на телеграфі. З 1931 року працював матросом річкового флоту на Волзькому пароплавстві. 1934 року поступив в Рибінський технікум водного транспорту, після його закінчення (1936) працював на Рибінській судноверфі імені В. Володарського.
Партійна робота
З 1937 року секретар, з 1938 року — перший секретар Ярославського обкому ВЛКСМ. З 1940 року — перший секретар ЦК ЛКСМ Карело-Фінської РСР. У 1944—1947 роках — другий секретар Петрозаводського міськкому ВКП(б), у 1947—1951 роках — другий секретар ЦК Компартії Карело-Фінської РСР. З 1951 року в апараті ЦК ВКП(б), з 1953 року — на дипломатичній роботі.
Дипломатична робота
У 1953—1957 роках — посол СРСР в Угорщині. Головний ініціатор та співорганізатор радянської інтервенції в Угорщину з метою придушення угорського повстання 1956 року. У 1957—1962 роках — завідувач відділу по зв'язках із соціалістичними країнами та комуністичними партіями цих країн, з 1962 року — секретар ЦК КПРС. Спочатку підтримував антисталінський курс, однак після повалення Микити Хрущова переорієнтувався.
Робота у КДБ
У 1967—1982 роках — голова Комітету державної безпеки СРСР при (Раді Міністрів СРСР). Тоді ж обраний кандидатом у члени політбюро ЦК КПРС. Брав активну участь в організації вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини (1968). Під керівництвом Андропова органи безпеки знову перетворилися на потужну систему, що контролювала практично всі сфери життя суспільства. Активна боротьба КДБ проти інакодумства, дисидентів та інтелектуальної опозиції режиму, застосування проти останніх примусового психіатричного лікування, позбавлення громадянства, арешти, звільнення з роботи сприяли негативному іміджу Андропова у колах ліберальної інтелігенції, а також на Заході.
У період керівництва КДБ Андропов був організатором переслідувань противників комуно-тоталітарного режиму. На цей час припадають, зокрема, розгром Українського національного фронту та репресії проти його членів — , , , Ярослава Лесіва, , , В. Кулінича, Г. Поповича, масовий погром українських дисидентів 1978 року, постійний правовий і психічний терор проти учасників Гельсинських груп в Україні. Як голова КДБ приділяв багато уваги зовншній розвідці, контррозвідці, розробці нових форм і методів науково-технічного шпигунства.
З 1973 року — член політбюро ЦК КПРС. Був одним з ініціаторів введення радянських військ до Афганістану і силового розв'язання кризи в Польщі (1980).
Генеральний секретар ЦК КПРС
З 12 листопада 1982 року — генеральний секретар ЦК КПРС. З червня 1983 року — голова Президії Верховної Ради СРСР.
У 1982—1984 роках як Генеральний секретар ЦК КПРС фактично був керівником СРСР. На посту глави держави почав проводити реформи. Андропов прагнув виправити деякі вади доби Леоніда Брежнєва — ініціював антикорупційну кампанію, заходи щодо зміцнення дисципліни, намагався адміністративно-чекистськими методами зупинити кризові явища.
Через важку хворобу з серпня 1983 року перебував на тривалому лікуванні. Висунув кандидатуру Михайла Горбачова на посаду генерального секретаря ЦК КПРС.
Смерть і спадщина
Помер у Москві 9 лютого 1984 року.
Похорон Андропова відбувся о 12 годині 14 лютого 1984 року біля Кремлівської стіни на Червоній площі Москви. На траурну церемонію прощання прилетіли глави держав та урядів багатьох країн, зокрема прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер та віце-президент США Дж. Буш-старший.[]
13 лютого 1984 року на позачерговому Пленумі Центрального Комітету КПРС новий Генсек ЦК КПРС Костянтин Черненко у своїй промові заявив:
Недовгий, до образливого недовгий, товариші, термін судилося Юрію Володимировичу Андропову працювати на чолі нашої партії та держави. Усім нам не вистачатиме його. Він пішов із життя у розпал великої і напруженої роботи, спрямованої те що, щоб надати потужне прискорення розвитку народного господарства, подолати труднощі, із якими зіткнулася країна межі 70—80-х. Але всі ми знаємо, як багато вдалося зробити партії за цей короткий час, як багато нового, плідного набуло прав громадянства і утвердилося на практиці. Продовжувати і колективними зусиллями рухати далі розпочату під керівництвом Юрія Володимировича роботу — найкращий спосіб віддати належне його пам'яті, забезпечити наступність у політиці.
У 2022 році Ю. В. Андропову поклали пам'ятники в Москві, Санкт-Петербурзі, Казані та Єкатеринбурзі.
Сім'я
Був двічі одружений. Перший шлюб (1935-1940) з Ніною Іванівною Єнгаличевою (1914-1994), від якої дочка Євгенія (нар. 1936) і син Володимир (1940-1975). Доля старшого сина Володимира склалася невдало — він двічі сидів у в'язниці за крадіжки. Звільнившись, поїхав до Тирасполя. Порушувати закон перестав, почав пити, спивався, не працював. Андропов приховував, що його син сидів у в'язниці— таких родичів не було ні в кого з членів Політбюро. У кадри КДБ не брали, якщо у сім'ї є засуджений злочинець. Володимир Юрійович Андропов помер 4 червня 1975 року у віці 35 років. Він сподівався бодай перед смертю побачити батька. Юрій Володимирович не приїхав ні до лікарні (хоча було відомо, що його син смертельно хворий), ні на похорон.
У другому шлюбі з Тетяною Пилипівною (до шлюбу Лебедєва) (1917—1991) у Юрія Володимировича народилося двоє дітей - син Ігор (1941-2006) і дочка Ірина (нар. 1947). Ірина Юріївна Андропова була одружена з Михайлом Філіпповим, актором Театру імені Маяковського.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118649310 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- https://www.istmira.com/w-hist/history-of-russia/4454-biography-of-yuri-andropov.html
- У деяких джерелах — залізнична станція козачої станиці
- Нині станиця Ставропольського краю Російської Федерації.
- Нині Республіка Карелія у складі Російській Федерації.
- 29 квітня 1969 року за його підписом надіслано спеціального листа до ЦК КПРС з планом розгортання мережі психіатричних лікарень і пропозиціями щодо їх використання для захисту державного і суспільного ладу.
- Ъ-Власть — «Отец уехал на комсомольскую работу и больше не возвращался»
- Внук Андропова не общался со своим дедом. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 28 листопада 2010.
- Блоцкий О. М. Неизвестный сын Андропова. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 31 жовтня 2011.
- Юрий Владимирович Андропов [Архівовано 2010-05-03 у Wayback Machine.]
- Тайна генсека " Профсоюзные Вести. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 10 вересня 2016.
- А. В. Шубин «Золотая осень, или Период застоя СССР в 1975—1985 гг.»
- Могила Т. Ф. Андроповой на Троекуровском кладбище. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
Джерела
- Ю. І. Шаповал. Андропов Юрій Володимирович [Архівовано 8 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Шаповал Ю. Андропов Ю. В. // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 29. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andropov Yu rij Volodi mirovich Andro pov ros Yurij Vladimirovich Andropov 2 15 chervnya 1914 19140615 stanicya 6 Nagutska Stavropolska guberniya Rosijska imperiya 9 lyutogo 1984 Moskva SRSR radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Chlen CK KPRS u 1961 1984 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 go 6 10 go sklikan Generalnij sekretar CK KPRS 1982 1984 golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 1983 1984 golova KDB SRSR 1967 1982 General armiyi z 1976 Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Yurij Volodimirovich Andropov Yurij Vladimirovich Andropov Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 10 listopada 1982 r 9 lyutogo 1984 r Poperednik Leonid Illich Brezhnyev Nastupnik Kostyantin Ustinovich Chernenko Narodzhennya 2 15 chervnya 1914 1 st Nagutska Stavropolska guberniya Rosijska imperiyaSmert 9 lyutogo 1984 1984 02 09 2 3 69 rokiv Moskva RRFSR SRSR 1 Prichina smerti nirkova nedostatnistPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR i SRSRReligiya ateyizmOsvita Rybinsk River School VI Kalashnikovd 1936 Visha partijna shkola pri CK VKP b d 1947 i Petrozavodskij derzhavnij universitet 1951 Partiya VKP b Shlyub Tatiana Andropovad 5 i Yengalichova Nina Ivanivnad 5 Diti Igor Andropovd Avtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Yurij Andropov i Vojceh Yaruzelskij Zmist 1 Biografiya 1 1 Partijna robota 1 2 Diplomatichna robota 1 3 Robota u KDB 1 4 Generalnij sekretar CK KPRS 1 5 Smert i spadshina 2 Sim ya 3 Primitki 4 Dzherela 5 LiteraturaBiografiyared Volodimir Kostyantinovich Andropov batko Yuriya Volodimirovicha zaliznichnij inzhener mav vishu osvitu zakinchiv Harkivskij institut zaliznichnogo transportu Pomer vid visipnogo tifu 1919 roku Mati Andropova vchitelka muziki Yevgeniya Karlivna Flekenshtejn bula dochkoyu mozhlivo prijomnoyu urodzhenciv Finlyandiyi torgovcya godinnikami i yuvelirnimi virobami Karla Francevicha Flekenshtejna i Yevdokiyi Mihajlivni Flekenshtejn yaka pislya smerti Karla Flekenshtejna v 1915 roci zajmalasya spravami cholovika Narodivsya v stanici Nagutska 7 Pislya zakinchennya semirichki Andropov pracyuvav pomichnikom kinomehanika pri zaliznichnomu klubi na stanciyi Mozdok robitnikom na telegrafi Z 1931 roku pracyuvav matrosom richkovogo flotu na Volzkomu paroplavstvi 1934 roku postupiv v Ribinskij tehnikum vodnogo transportu pislya jogo zakinchennya 1936 pracyuvav na Ribinskij sudnoverfi imeni V Volodarskogo Partijna robotared Z 1937 roku sekretar z 1938 roku pershij sekretar Yaroslavskogo obkomu VLKSM Z 1940 roku pershij sekretar CK LKSM Karelo Finskoyi RSR 8 U 1944 1947 rokah drugij sekretar Petrozavodskogo miskkomu VKP b u 1947 1951 rokah drugij sekretar CK Kompartiyi Karelo Finskoyi RSR Z 1951 roku v aparati CK VKP b z 1953 roku na diplomatichnij roboti Diplomatichna robotared U 1953 1957 rokah posol SRSR v Ugorshini Golovnij iniciator ta spivorganizator radyanskoyi intervenciyi v Ugorshinu z metoyu pridushennya ugorskogo povstannya 1956 roku U 1957 1962 rokah zaviduvach viddilu po zv yazkah iz socialistichnimi krayinami ta komunistichnimi partiyami cih krayin z 1962 roku sekretar CK KPRS Spochatku pidtrimuvav antistalinskij kurs odnak pislya povalennya Mikiti Hrushova pereoriyentuvavsya Robota u KDBred U 1967 1982 rokah golova Komitetu derzhavnoyi bezpeki SRSR pri Radi Ministriv SRSR Todi zh obranij kandidatom u chleni politbyuro CK KPRS Brav aktivnu uchast v organizaciyi vtorgnennya vijsk Varshavskogo dogovoru do Chehoslovachchini 1968 Pid kerivnictvom Andropova organi bezpeki znovu peretvorilisya na potuzhnu sistemu sho kontrolyuvala praktichno vsi sferi zhittya suspilstva Aktivna borotba KDB proti inakodumstva disidentiv ta intelektualnoyi opoziciyi rezhimu zastosuvannya proti ostannih primusovogo psihiatrichnogo likuvannya 9 pozbavlennya gromadyanstva areshti zvilnennya z roboti spriyali negativnomu imidzhu Andropova u kolah liberalnoyi inteligenciyi a takozh na Zahodi U period kerivnictva KDB Andropov buv organizatorom peresliduvan protivnikiv komuno totalitarnogo rezhimu Na cej chas pripadayut zokrema rozgrom Ukrayinskogo nacionalnogo frontu ta represiyi proti jogo chleniv Zinoviya Krasivskogo Dmitra Kvecka Mihajla Dyaka Yaroslava Lesiva Ivana Gubki Miroslava Melenya V Kulinicha G Popovicha masovij pogrom ukrayinskih disidentiv 1978 roku postijnij pravovij i psihichnij teror proti uchasnikiv Gelsinskih grup v Ukrayini Yak golova KDB pridilyav bagato uvagi zovnshnij rozvidci kontrrozvidci rozrobci novih form i metodiv naukovo tehnichnogo shpigunstva Z 1973 roku chlen politbyuro CK KPRS Buv odnim z iniciatoriv vvedennya radyanskih vijsk do Afganistanu i silovogo rozv yazannya krizi v Polshi 1980 Generalnij sekretar CK KPRSred Z 12 listopada 1982 roku generalnij sekretar CK KPRS Z chervnya 1983 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U 1982 1984 rokah yak Generalnij sekretar CK KPRS faktichno buv kerivnikom SRSR Na postu glavi derzhavi pochav provoditi reformi Andropov pragnuv vipraviti deyaki vadi dobi Leonida Brezhnyeva iniciyuvav antikorupcijnu kampaniyu zahodi shodo zmicnennya disciplini namagavsya administrativno chekistskimi metodami zupiniti krizovi yavisha Cherez vazhku hvorobu z serpnya 1983 roku perebuvav na trivalomu likuvanni Visunuv kandidaturu Mihajla Gorbachova na posadu generalnogo sekretarya CK KPRS Smert i spadshinared Pomer u Moskvi 9 lyutogo 1984 roku Pohoron Andropova vidbuvsya o 12 godini 14 lyutogo 1984 roku bilya Kremlivskoyi stini na Chervonij ploshi Moskvi Na traurnu ceremoniyu proshannya priletili glavi derzhav ta uryadiv bagatoh krayin zokrema prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Margaret Tetcher ta vice prezident SShA Dzh Bush starshij dzherelo 13 lyutogo 1984 roku na pozachergovomu Plenumi Centralnogo Komitetu KPRS novij Gensek CK KPRS Kostyantin Chernenko u svoyij promovi zayaviv Nedovgij do obrazlivogo nedovgij tovarishi termin sudilosya Yuriyu Volodimirovichu Andropovu pracyuvati na choli nashoyi partiyi ta derzhavi Usim nam ne vistachatime jogo Vin pishov iz zhittya u rozpal velikoyi i napruzhenoyi roboti spryamovanoyi te sho shob nadati potuzhne priskorennya rozvitku narodnogo gospodarstva podolati trudnoshi iz yakimi zitknulasya krayina mezhi 70 80 h Ale vsi mi znayemo yak bagato vdalosya zrobiti partiyi za cej korotkij chas yak bagato novogo plidnogo nabulo prav gromadyanstva i utverdilosya na praktici Prodovzhuvati i kolektivnimi zusillyami ruhati dali rozpochatu pid kerivnictvom Yuriya Volodimirovicha robotu najkrashij sposib viddati nalezhne jogo pam yati zabezpechiti nastupnist u politici U 2022 roci Yu V Andropovu poklali pam yatniki v Moskvi Sankt Peterburzi Kazani ta Yekaterinburzi Sim yared Buv dvichi odruzhenij Pershij shlyub 1935 1940 z Ninoyu Ivanivnoyu Yengalichevoyu 1914 1994 vid yakoyi dochka Yevgeniya nar 1936 10 11 i sin Volodimir 1940 1975 12 13 Dolya starshogo sina Volodimira sklalasya nevdalo vin dvichi sidiv u v yaznici za kradizhki Zvilnivshis poyihav do Tiraspolya 14 Porushuvati zakon perestav pochav piti spivavsya ne pracyuvav Andropov prihovuvav sho jogo sin sidiv u v yaznici takih rodichiv ne bulo ni v kogo z chleniv Politbyuro U kadri KDB ne brali yaksho u sim yi ye zasudzhenij zlochinec Volodimir Yurijovich Andropov pomer 4 chervnya 1975 roku u vici 35 rokiv Vin spodivavsya bodaj pered smertyu pobachiti batka Yurij Volodimirovich ne priyihav ni do likarni hocha bulo vidomo sho jogo sin smertelno hvorij ni na pohoron 15 U drugomu shlyubi z Tetyanoyu Pilipivnoyu do shlyubu Lebedyeva 1917 1991 16 u Yuriya Volodimirovicha narodilosya dvoye ditej sin Igor 1941 2006 i dochka Irina nar 1947 Irina Yuriyivna Andropova bula odruzhena z Mihajlom Filippovim aktorom Teatru imeni Mayakovskogo Primitkired a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118649310 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b https www istmira com w hist history of russia 4454 biography of yuri andropov html U deyakih dzherelah zaliznichna stanciya kozachoyi stanici Nini stanicya Stavropolskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Nini Respublika Kareliya u skladi Rosijskij Federaciyi 29 kvitnya 1969 roku za jogo pidpisom nadislano specialnogo lista do CK KPRS z planom rozgortannya merezhi psihiatrichnih likaren i propoziciyami shodo yih vikoristannya dlya zahistu derzhavnogo i suspilnogo ladu Vlast Otec uehal na komsomolskuyu rabotu i bolshe ne vozvrashalsya Vnuk Andropova ne obshalsya so svoim dedom Arhiv originalu za 7 listopada 2011 Procitovano 28 listopada 2010 Blockij O M Neizvestnyj syn Andropova Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 31 zhovtnya 2011 Yurij Vladimirovich Andropov Arhivovano 2010 05 03 u Wayback Machine Tajna genseka Profsoyuznye Vesti Arhiv originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2016 A V Shubin Zolotaya osen ili Period zastoya SSSR v 1975 1985 gg Mogila T F Andropovoj na Troekurovskom kladbishe Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Dzherelared Yu I Shapoval Andropov Yurij Volodimirovich Arhivovano 8 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Yurij Andropov u sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Yurij Andropov u Vikishovishi Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Stattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Literaturared Shapoval Yu Andropov Yu V Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 29 ISBN 978 966 611 818 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Andropov Yurij Volodimirovich amp oldid 43370674