Щоденник (1941—1956 р.) — збірка формату справжнього щоденника з особистими спогадами і записами Олександра Довженка, записаними в хронологічному порядку та послідовності, часів Другої світової війни. Кожен запис в «Щоденнику» міститься із зазначенням дати.
Олександр Довженко з перших днів війни стає своєрідним літописцем тих героїчно-трагічних подій — фіксує побачене й пережите. «Щоденники майстра! От де істинний Довженко, — скаже через півстоліття Микола Вінграновський. — Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…»
Усю війну Олександр Петрович носив із собою смертоносну міну уповільненої дії — гостро викривальний сталінсько-сусловську систему «Щоденник». «Не дай Боже, щоб хто-небудь доніс про це, — продовжує Вінграновський, — ми вже тоді не мали б Довженка». Криваві кати перетворили б митця в табірний порох.
«Щоденник» — зразок власних дум і переживань автора
«Щоденник» — символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщають роздуму більше чим за десятиліття й розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншого боку — самостійним літературним твором. Всі думки й помисли О. Довженко, висловлені в «Щоденнику», глибокі й сповнені філософського осмислення сучасного й майбутнього Україні, співчуттям до народу у важкі для нього роки.
Висміювання та засудження системи
О. Довженко гнівно і саркастично засуджує тоталітарну систему, що породжувала кар'єристів і підлабузників, людей підозрілих і недовірливих, жити в такій атмосфері творчій, мислячій людині важко, а те й нестерпно. Ще в перші роки війни письменника турбувало, про що стане писати наша література про цей період, тому що «…Народ треба возвеличити, і заспокоїти, і виховувати в добрі, тому що зла випало на його долю стільки, …що вистачило б на десять колін…» Художник з болем згадує про занедбані пам'ятники старовини, розбазарювання Києво-Печерської лаври, занепад музеїв, знищення всього українського: «Країна виховання безотцовщин! Безотцовщин без роду, без племені. Де ж і ростити дезертирів, як не в нас?» Але письменник вірить у свій народ. Його героїзм і безсмертя — ще одна наскрізна тема «Щоденника». О. Довженко згадує про героїчні, переможні вчинки всіх віків — від дітей до старих дідів. Схвильований письменник і долею народного вчителя, що залежить від волі влади. Тому й не може вона забезпечити державі гарну молодь. Щось у країні не так, якщо немає вчителів, тому що «…прокурорів у нас вистачить на всі, — не вистачить учителів, тому що загинуть в армії».
Цілісність зв'язку автора та народу
Автор невіддільний від народу. Він страждає разом з ним. Тому дуже мало знаходимо рядків у його «Щоденнику» про особисте, навіть інтимне. Лише кілька рядків про дружину й вірну подругу — Юлію Солнцеву, про свою хворобу й матеріальні потреби. Перед нами людина з державним мисленням, теперішній філософ. О. Довженко постійно змушений жити в Москві, хоча страшно нудьгує за Києвом, рідною землею. О. Довженко з болем затверджує: «Немає добра на Україні». Вони містять у собі всі ознаки цього різновиду мемуарної літератури. Це фрагментарність, повтори, звертання, емоційні вираження. Стиль добутку — сурово-реалістичний, часом романтичний або саркастичний, чи саркастично-іронічний. Щоб зрозуміти О. Довженка, можна не читати його біографію, — варто прочитати «Щоденник».
Екранізації
- В 1993 році екранізувала Кіностудія імені Олександра Довженка. У фільмі використані фрагменти документальних кінострічок, знятих Довженком під час війни. Жорсткість оцінок українського режисера і письменника того, чому він був свідком. Війна, за Довженком, — багатошарова, багаторівнева, зовнішня та внутрішня. Здавалося б, за останні роки про ту війну стільки вже сказано раніше забороненого і крамольного. Сказано тепер, коли й сказати можна, і за це нічого не буде. А мужність — вона не лише в бою, не лише в окопах. Мати власну думку, вірити своїм очам, називати речі своїми іменами і не мовчати — також мужність. При перегляді фільму складається враження, що режисер фільму переживав разом із автором щоденників, його боліло все написане Довженком…
Джерела
- «Щоденник Олександра Довженка» в бібліотеці Української Літератури [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Коментар до твору [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodennik 1941 1956 r zbirka formatu spravzhnogo shodennika z osobistimi spogadami i zapisami Oleksandra Dovzhenka zapisanimi v hronologichnomu poryadku ta poslidovnosti chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Kozhen zapis v Shodenniku mistitsya iz zaznachennyam dati Oleksandr Dovzhenko z pershih dniv vijni staye svoyeridnim litopiscem tih geroyichno tragichnih podij fiksuye pobachene j perezhite Shodenniki majstra Ot de istinnij Dovzhenko skazhe cherez pivstolittya Mikola Vingranovskij Teper mozhna spokijno pro ce govoriti Nedavno voni vidani Malo hto znav sho pid chas vijni Dovzhenko viv shodennik yakomu doviryav najzapovitnishi svoyi dumki Vin zmushenij buv vesti take podvijne zhittya Usyu vijnu Oleksandr Petrovich nosiv iz soboyu smertonosnu minu upovilnenoyi diyi gostro vikrivalnij stalinsko suslovsku sistemu Shodennik Ne daj Bozhe shob hto nebud donis pro ce prodovzhuye Vingranovskij mi vzhe todi ne mali b Dovzhenka Krivavi kati peretvorili b mitcya v tabirnij poroh Shodennik zrazok vlasnih dum i perezhivan avtora Shodennik simvol neskorenogo duhu Ci okremo zrobleni zapisi vmishayut rozdumu bilshe chim za desyatilittya j roztashovani avtorom u hronologichnomu poryadku Ale prochitani razom ye riznovidom memuarnoyi literaturi z odnogo boku z inshogo boku samostijnim literaturnim tvorom Vsi dumki j pomisli O Dovzhenko vislovleni v Shodenniku gliboki j spovneni filosofskogo osmislennya suchasnogo j majbutnogo Ukrayini spivchuttyam do narodu u vazhki dlya nogo roki Vismiyuvannya ta zasudzhennya sistemi O Dovzhenko gnivno i sarkastichno zasudzhuye totalitarnu sistemu sho porodzhuvala kar yeristiv i pidlabuznikiv lyudej pidozrilih i nedovirlivih zhiti v takij atmosferi tvorchij mislyachij lyudini vazhko a te j nesterpno She v pershi roki vijni pismennika turbuvalo pro sho stane pisati nasha literatura pro cej period tomu sho Narod treba vozvelichiti i zaspokoyiti i vihovuvati v dobri tomu sho zla vipalo na jogo dolyu stilki sho vistachilo b na desyat kolin Hudozhnik z bolem zgaduye pro zanedbani pam yatniki starovini rozbazaryuvannya Kiyevo Pecherskoyi lavri zanepad muzeyiv znishennya vsogo ukrayinskogo Krayina vihovannya bezotcovshin Bezotcovshin bez rodu bez plemeni De zh i rostiti dezertiriv yak ne v nas Ale pismennik virit u svij narod Jogo geroyizm i bezsmertya she odna naskrizna tema Shodennika O Dovzhenko zgaduye pro geroyichni peremozhni vchinki vsih vikiv vid ditej do starih didiv Shvilovanij pismennik i doleyu narodnogo vchitelya sho zalezhit vid voli vladi Tomu j ne mozhe vona zabezpechiti derzhavi garnu molod Shos u krayini ne tak yaksho nemaye vchiteliv tomu sho prokuroriv u nas vistachit na vsi ne vistachit uchiteliv tomu sho zaginut v armiyi Cilisnist zv yazku avtora ta narodu Avtor neviddilnij vid narodu Vin strazhdaye razom z nim Tomu duzhe malo znahodimo ryadkiv u jogo Shodenniku pro osobiste navit intimne Lishe kilka ryadkiv pro druzhinu j virnu podrugu Yuliyu Solncevu pro svoyu hvorobu j materialni potrebi Pered nami lyudina z derzhavnim mislennyam teperishnij filosof O Dovzhenko postijno zmushenij zhiti v Moskvi hocha strashno nudguye za Kiyevom ridnoyu zemleyu O Dovzhenko z bolem zatverdzhuye Nemaye dobra na Ukrayini Voni mistyat u sobi vsi oznaki cogo riznovidu memuarnoyi literaturi Ce fragmentarnist povtori zvertannya emocijni virazhennya Stil dobutku surovo realistichnij chasom romantichnij abo sarkastichnij chi sarkastichno ironichnij Shob zrozumiti O Dovzhenka mozhna ne chitati jogo biografiyu varto prochitati Shodennik EkranizaciyiV 1993 roci ekranizuvala Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka U filmi vikoristani fragmenti dokumentalnih kinostrichok znyatih Dovzhenkom pid chas vijni Zhorstkist ocinok ukrayinskogo rezhisera i pismennika togo chomu vin buv svidkom Vijna za Dovzhenkom bagatosharova bagatorivneva zovnishnya ta vnutrishnya Zdavalosya b za ostanni roki pro tu vijnu stilki vzhe skazano ranishe zaboronenogo i kramolnogo Skazano teper koli j skazati mozhna i za ce nichogo ne bude A muzhnist vona ne lishe v boyu ne lishe v okopah Mati vlasnu dumku viriti svoyim ocham nazivati rechi svoyimi imenami i ne movchati takozh muzhnist Pri pereglyadi filmu skladayetsya vrazhennya sho rezhiser filmu perezhivav razom iz avtorom shodennikiv jogo bolilo vse napisane Dovzhenkom Dzherela Shodennik Oleksandra Dovzhenka v biblioteci Ukrayinskoyi Literaturi 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Komentar do tvoru 28 kvitnya 2014 u Wayback Machine