Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Щиткова черепаха пласкоспинна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Gray, 1834 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Emys platynota Cyclemys giebelii | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Щиткова черепаха пласкоспинна (Notochelys platynota) — єдиний вид черепах роду Азійська щиткова черепаха родини Азійські прісноводні черепахи. Інша назва «малайська пласкоспинна черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 32 см. Голова середнього розміру. Ніс трохи виступає уперед. Карапакс овальний, видовжений. На ньому присутній серединний кіль. Під хребцями розташовано шість великих, широких пласких щитків. завдяки цьому рід отримав назву щиткової черепахи. У Японії цей рід черепах називають «черепаха шістьох пластин». В цілому карапакс та пластрон доволі пласкі. Рухома зв'язка не досить розвинена, тому черепаха не здатна повністю з'єднувати свій панцир. Центральна частина пластрона самця втоплена. У цієї черепахи є довгий товстий хвіст. Кінцівки також наділені великими щитками. На пальцях є добре розвинені плавальні перетинки.
Голова і шия коричневі, підборіддя та горло стають блідими у літніх особин. У молодих черепах можуть бути жовті поздовжні смуги за оком і ще одна від кінчика рота до шиї. Колір карапаксу коливається від зеленувато—коричневого до жовтувато—коричневого чи червонувато—коричневого зі слабко помітними темними плямами та смугами. У підлітків є по 2 темні плями на кожному хребетному щитку і по одному на кожному плевральному щитку. Пластрон і перетинка жовто—помаранчевого кольору з великими темними плямами на кожному щитку, або навіть повністю чорні. Кінцівки коричневі.
Спосіб життя
Полюбляє різні дрібні водойми з багатою рослинністю, зокрема чисті гірські струмки. Якщо цю черепаху налякати, то вона ховається у панцир із шипінням, а якщо її намагатися дістати, то вона какає на кривдника.
Харчується здебільшого водною рослинністю, а також фруктами.
У сезон парування ніс у самців може почервоніти. Самиця відкладає до 3 яєць розміром 56х27—28 мм. У новонароджених черепашенят більше яскраве забарвлення, ніж у дорослих і яскравіше виражено кіль. Розмір черепашенят становить 55—57 мм завдовжки.
Розповсюдження
Мешкає від півдня М'янми і В'єтнаму через Таїланд, Камбоджу й весь півострів Малакка до Суматри, Яви, Банка (Індонезія) та Сараваку (Малайзія).
Джерела
- Meier, E. 2004. Das Internationale Zentrum für Schildkrötenschutz (IZS) füllt sich mit Leben. Elaphe 12 (2): 60-64
- Liat, Lim Boo & Das, Indraneil 1999. The turtles of Borneo and peninsular Malaysia. Kota Kinabalu, Natural History Publications, 151 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shitkova cherepaha plaskospinna Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Azijski prisnovodni cherepahi Rid Azijska shitkova cherepaha Vid Shitkova cherepaha plaskospinna Binomialna nazva Gray 1834 Sinonimi Emys platynota Cyclemys giebelii Posilannya Vikishovishe Notochelys platynota Vikividi Notochelys platynota EOL 1055773 ITIS 551935 MSOP 14856 NCBI 204958 Shitkova cherepaha plaskospinna Notochelys platynota yedinij vid cherepah rodu Azijska shitkova cherepaha rodini Azijski prisnovodni cherepahi Insha nazva malajska plaskospinna cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 32 sm Golova serednogo rozmiru Nis trohi vistupaye upered Karapaks ovalnij vidovzhenij Na nomu prisutnij seredinnij kil Pid hrebcyami roztashovano shist velikih shirokih plaskih shitkiv zavdyaki comu rid otrimav nazvu shitkovoyi cherepahi U Yaponiyi cej rid cherepah nazivayut cherepaha shistoh plastin V cilomu karapaks ta plastron dovoli plaski Ruhoma zv yazka ne dosit rozvinena tomu cherepaha ne zdatna povnistyu z yednuvati svij pancir Centralna chastina plastrona samcya vtoplena U ciyeyi cherepahi ye dovgij tovstij hvist Kincivki takozh nadileni velikimi shitkami Na palcyah ye dobre rozvineni plavalni peretinki Golova i shiya korichnevi pidboriddya ta gorlo stayut blidimi u litnih osobin U molodih cherepah mozhut buti zhovti pozdovzhni smugi za okom i she odna vid kinchika rota do shiyi Kolir karapaksu kolivayetsya vid zelenuvato korichnevogo do zhovtuvato korichnevogo chi chervonuvato korichnevogo zi slabko pomitnimi temnimi plyamami ta smugami U pidlitkiv ye po 2 temni plyami na kozhnomu hrebetnomu shitku i po odnomu na kozhnomu plevralnomu shitku Plastron i peretinka zhovto pomaranchevogo koloru z velikimi temnimi plyamami na kozhnomu shitku abo navit povnistyu chorni Kincivki korichnevi Sposib zhittyaPolyublyaye rizni dribni vodojmi z bagatoyu roslinnistyu zokrema chisti girski strumki Yaksho cyu cherepahu nalyakati to vona hovayetsya u pancir iz shipinnyam a yaksho yiyi namagatisya distati to vona kakaye na krivdnika Harchuyetsya zdebilshogo vodnoyu roslinnistyu a takozh fruktami U sezon paruvannya nis u samciv mozhe pochervoniti Samicya vidkladaye do 3 yayec rozmirom 56h27 28 mm U novonarodzhenih cherepashenyat bilshe yaskrave zabarvlennya nizh u doroslih i yaskravishe virazheno kil Rozmir cherepashenyat stanovit 55 57 mm zavdovzhki RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid pivdnya M yanmi i V yetnamu cherez Tayiland Kambodzhu j ves pivostriv Malakka do Sumatri Yavi Banka Indoneziya ta Saravaku Malajziya DzherelaMeier E 2004 Das Internationale Zentrum fur Schildkrotenschutz IZS fullt sich mit Leben Elaphe 12 2 60 64 Liat Lim Boo amp Das Indraneil 1999 The turtles of Borneo and peninsular Malaysia Kota Kinabalu Natural History Publications 151 pp