Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербицький Володи мир Васи льович Щерби цький 17 лютого 1918 Верхньодн

Щербицький

Щербицький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербицький.

Володи́мир Васи́льович Щерби́цький (17 лютого 1918, Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, УНР (нині Дніпропетровська область, Україна) — 16 лютого 1990, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч, перший секретар ЦК КПУ, член Політбюро ЦК КПРС; двічі Герой Соціалістичної Праці.

Щербицький Володимир Васильович
image
Щербицький Володимир Васильович
image 10-й Перший Секретар ЦК КПУ image
25 травня 1972 — 28 вересня 1989
ПопередникПетро Юхимович Шелест
НаступникВолодимир Антонович Івашко
Народився17 лютого 1918(1918-02-17)
Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, УНР (нині Дніпропетровська область, Україна)
Помер16 лютого 1990(1990-02-16) (71 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованийБайкове кладовище
Відомий якполітик
Громадянствоimage УНР→image СРСР
Національністьукраїнець
Alma materУДХТУ
Політична партіяКПУ
У шлюбі зЩербицька Рада Гаврилівна (до шлюбу — Жеромська) (1923—2015)
Дітисин Валерій (1946—1991) і дочка Ольга (1953—2014)
Ріднямати Тетяна Іванівна Щербицька (1898—1990) батько Василь Григорович Щербицький (1890—1949)
брати Георгій та Борис
Нагороди
image image
image image image image
image image image image
image image image
image
Медаль «За трудову доблесть»
image
image
Орден Переможного лютого
image
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Секретар ЦК КПУ В. В. Щербицький зустрічає Індіру Ганді у Києві, 1982. Фото О. Т. Бормотова

Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1956. Член ЦК КПУ в 1956—1990. Член Президії (Політбюро) ЦК КПУ в грудні 1957 — вересні 1989. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1961. Член ЦК КПРС у 1961—1990. Кандидат у члени Президії (Політбюро) ЦК КПРС у жовтні 1961 — грудні 1963 і в грудні 1965 — квітні 1971. Член Політбюро ЦК КПРС у квітні 1971 — вересні 1989 року. Депутат Верховної Ради УРСР 4—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань. Член Президії Верховної Ради СРСР у 1972—1989 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1990 роках.

Натхненник зросійщення, активно (боровся з дисидентами). Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію.

Життєпис

Народився 17 лютого 1918 в родині робітника на Катеринославщині. У 1931 році вступив до комсомолу.

У вересні 1934 — серпні 1935 року — інструктор, пропагандист Верхньодніпровського районного комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області.

З вересня 1935 по липень 1936 року — учень Верхньодніпровської середньої школи Дніпропетровської області.

З серпня 1936 по червень 1941 року навчався на механічному факультеті Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту за спеціальністю хімапаратура і машини («обладнання хімічних заводів»), інженер-механік. Під час навчання підпрацьовував креслярем, конструктором, машиністом компресорів на заводах Дніпропетровська, закінчив річну школу пропагандистів.

Член ВКП(б) з квітня 1941 року.

У червні — липні 1941 року працював інженером-механіком, заступником головного механіка Верхньодніпровського дослідного заводу Дніпропетровської області.

У липні 1941 — грудні 1945 року — служба в Червоній армії. У липні — грудні 1941 року — слухач прискорених курсів при командному факультеті Військової академії хімічного захисту імені Ворошилова в Москві та Самарканді (Узбецька РСР).

З грудня 1941 по березень 1943 року — начальник хімічної служби 34-го стрілецького полку та окремої танкової бригади 75-ї стрілецької дивізії Закавказького фронту (з 1942 по 1943 рік перебував на території Ірану в складі радянських окупаційних військ); з березня 1943 по грудень 1945 року — помічник начальника хімічного відділу штабу Закавказького фронту з оперативно-розвідувальної роботи, інспектор з вогнів хімічного відділу штабу Закавказького фронту, помічник начальника хімічного відділу штабу Закавказького військового округу із бойової підготовки в місті Тбілісі Грузинської РСР.

З січня по серпень 1946 року — начальник бюро планово-попереджувальних ремонтів Дніпродзержинського коксохімічного заводу імені Орджонікідзе Дніпропетровської області. З серпня 1946 по січень 1948 року — секретар партійного бюро Дніпродзержинського коксохімічного заводу імені Орджонікідзе.

У січні — серпні 1948 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У серпні 1948 — грудні 1951 року — 2-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У грудні 1951 — серпні 1952 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

31 серпня 1952 — лютий 1954 року — 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У лютому 1954 — 23 листопада 1955 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. 23 листопада 1955 — 20 грудня 1957 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

4 грудня 1957 — 19 травня 1961 року — секретар ЦК КПУ з питань промисловості та будівництва.

28 лютого 1961 — 28 червня 1963 року — голова Ради міністрів Української РСР.

7 липня 1963 — 15 грудня 1964 року — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.

15 грудня 1964 — 27 жовтня 1965 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

15 жовтня 1965 — 8 червня 1972 року — голова Ради Міністрів Української РСР.

25 травня 1972 — 28 вересня 1989 року — 1-й секретар ЦК КПУ.

З вересня 1989 року — на пенсії в Києві.

З ім'ям Щербицького пов'язане посилення зросійщення України (під приводом здійснення процесу «злиття націй»), суворе переслідування діячів українського дисидентства, яке призвело фактично до його розгрому; зокрема з його ініціативи партійні з'їзди в Україні та вся діяльність партійного й державного апарату велася російською мовою. На роботі Щербицький спілкувався виключно російською.

Повністю підтримував політичний курс генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брєжнєва, не чинив опору обмеженню прав УРСР. Після приходу до влади Михайла Горбачова 1 березня 1985 не підтримав «перебудови». Щербицький дозволив будівництво на території республіки низки АЕС, зокрема й Чорнобильської, у перші дні аварії на ЧАЕС намагався приховати трагедію. У період Щербицького 20 квітня 1978 утверджено нову Конституцію УРСР.

Правління Щербицького припало переважно на період розвиненого соціалізму, у цей час радянська економіка, переважно завдяки налагодженню постачання сировинних енергоносіїв до Західної Європи, функціонувала більш-менш стабільно, тому рівень життя жителів СРСР виріс, у порівнянні з попередніми періодами.

Було здійснено докорінну технічну модернізацію легкої та харчової промисловості[]. Велось інтенсивне містобудування, майже в кожному населеному пункті УРСР будувалися багатоповерхові житлові будинки за типовими проектами, великі міста забудовувалися цілими мікрорайонами та житловими масивами таких будівель. Зазвичай такі житла були позбавлені будь-яких естетичних якостей, низьким був і технічний рівень будівництва. Натомість продовжувалося інтенсивне будівництво монументів та споруд в стилі соціалістичного реалізму, що мали пропагандистське значення для диктатури компартії. За наказом Щербицького в Києві було збудовано меморіальний комплекс «Український музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945» (відкритий 9 травня 1981), музей В. Леніна, хоча Ленін ніколи не був у Києві, монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції на честь Жовтневого перевороту, здійснено реконструкцію Хрещатика. Підтримував розвиток спорту, особливо ФК «Динамо». Був депутатом Верховної Ради від Верхньодніпровського виборчого округу.

image
Надгробок Володимира Щербицького на Байковому цвинтарi
image
Погруддя Володимиру Щербицькому у місті Верхньодніпровськ

28 вересня 1989 пішов у відставку з посади першого секретаря Компартії України внаслідок звільнення пленумом ЦК КПУ у зв'язку з похилим віком. Наступником став Володимир Івашко.

Помер 16 лютого 1990 року, напередодні свого 72-го дня народження, у , офіційно від запалення легень, за твердженнями деяких істориків (Гаманюк М.I.), імовірно, скоїв самогубство. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 6).

Родина

image Сімейне фото – Володимир Васильович з дружиною, донькою та сином
image Родина Щербицького В.В.
image Генеральний секретар партії Л.І. Брежнєв з Першим секретарем ЦК КПУ В.В. Щербицьким

Батьки: Тетяна Іванівна Щербицька (до шлюбу Чепа, 1898—1990) — домогосподарка і Василь Григорович Щербицький (1890—1949) — токар по металу, потім — механік і завідувач невеликої електростанції, яка обслуговувала місцеву лікарню.

Мав двох братів: Георгія (Жоржа) (1922—1943) (який загинув під час німецько-радянської війни в радянському партизанському загоні) та Бориса (1931—1994) — доктор економічних наук, професор.

Дружина — Щербицька Аріадна Гаврилівна (до шлюбу Жеромська, 15 листопада 1923 — 11 листопада 2015) — вчителька російської мови і літератури середньої школи № 57 міста Києва.

Їхній шлюб зареєстровано 13 листопада 1945 о 13 годині у Тбілісі, де в той час 27-річний капітан Щербицький служив у хімічному відділі штабу Закавказького військового округу.

Діти: дочка Ольга (1951—2014), син Валерій (1946—1991). Ольга та Валерій померли після тривалої хвороби в клінічній лікарні «Феофанія». Внуки — Володимир, Юлія, Юрій (діти Валерія) і Радослава (дочка Ольги).

Військові звання

Відзнаки та нагороди

Вшанування пам'яті

  • У місті Верхньодніпровську на проспекті Леніна було встановлено пам'ятник (бронзове погруддя) Володимирові Щербицькому. Його ім'я мала площа в центрі міста, у Верхньодніпровському краєзнавчому музеї створено експозицію (Зал пам'яті), присвячену зв'язкам В. В. Щербицького з регіоном. Демонтований згідно з законом про декомунізацію 18 січня 2024 року.
  • У Дніпрі впродовж 2003 — 2015 існувала вулиця Щербицького (нині — ).
  • Вулиця Щербицького існувала в Кам'янському (з 2016 — ).

Див. також

Примітки

  1. . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 8 лютого 2019.
  2. спогади Леоніда Кравчука → Якубець О. В. Щербицький та ідеологія: до питання щодо причин «маланчуківщини»… — С. 109.
  3. І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
  4. . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 18 лютого 2018.
  5. . Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.

Література

  • «Володимир Щербицький. Життя, присвячене Україні». [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Авторський колектив: Б. Патон, Г. Крючков, А. Бєляев, А. Істоміна, Ю.Латиш, Г. Максименко, В. Цибух, І. Шпак. — Київ, ВД «АДЕФ-Україна», 2018. — 916 с.
  • Щербицький Володимир Васильович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 685. — .
  • Володимир Щербицький: Спогади сучасників / за ред. В. Ф. Возіанова, В. К. Врублевського, Ю. Н. Єльченка, Б. В. Іваненка. — К., 2003. — 588 с.
  • Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 1105.
  • Табачник Д. Апостол застою. Штрихи до політичного портрета Володимира Щербицького // Вітчизна. — 1992. — № 9. — С. 159—163; № 10. — С. 107—113; № 11. — С. 119—123.
  • Тронько П. Т. В. В. Щербицький (1918—1990) // Український історичний журнал. — 2003. — № 1. — C. 109—117.
  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К., 1985. — С. 460.
  • Шаповал Ю. І.. Щербицький Володимир Васильович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 791. — .
  • Шаповал Ю. І. В. В. Щербицький: особа політика серед обставин часу // Український історичний журнал. — 2003. — № 1. — C. 118—129.
  • Латиш Ю. В. Володимир Щербицький і Михайло Горбачов: висвітлення взаємовідносин в історіографії та мемуарах // Література та культура Полісся. Вип. 69. — Ніжин, 2012. — С. 283—293.
  • Латиш Ю. Володимир Щербицький: людина та її епоха [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 10 серпня 2017.
  • Якубець О.  // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 107—125. — ISSN 0130-5247.
  • Власенко А. К. В. В. Щербицкий и его время. — Харьков, 2009. — 319 с. (рос.)
  • Врублевский В. К. Владимир Щербицкий: записки помощника: слухи, легенды, документы. — К., 1993. — 254 с. (рос.)
  • Лесниченко Ирина. Рассказывает дочь Щербицких Ольга… // Факты. — 2010. — 13 нояб. — С. 4. (рос.)

Публікації

  • В. О. Гусєв: Діалоги з В.Щербицьким[недоступне посилання з червня 2019].
  • Шевченко Валентина: Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.].
  • В Киеве умерла Щербицкая Рада Гавриловна [ 14 листопада 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)
  • Щербицкий Владимир Васильевич [ 21 липня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherbickij Volodi mir Vasi lovich Sherbi ckij 17 lyutogo 1918 Verhnodniprovsk Katerinoslavska guberniya UNR nini Dnipropetrovska oblast Ukrayina 16 lyutogo 1990 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach pershij sekretar CK KPU chlen Politbyuro CK KPRS dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci Sherbickij Volodimir VasilovichSherbickij Volodimir Vasilovich10 j Pershij Sekretar CK KPU25 travnya 1972 28 veresnya 1989PoperednikPetro Yuhimovich ShelestNastupnikVolodimir Antonovich IvashkoNarodivsya17 lyutogo 1918 1918 02 17 Verhnodniprovsk Katerinoslavska guberniya UNR nini Dnipropetrovska oblast Ukrayina Pomer16 lyutogo 1990 1990 02 16 71 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovanijBajkove kladovisheVidomij yakpolitikGromadyanstvo UNR SRSRNacionalnistukrayinecAlma materUDHTUPolitichna partiyaKPUU shlyubi zSherbicka Rada Gavrilivna do shlyubu Zheromska 1923 2015 Ditisin Valerij 1946 1991 i dochka Olga 1953 2014 Ridnyamati Tetyana Ivanivna Sherbicka 1898 1990 batko Vasil Grigorovich Sherbickij 1890 1949 brati Georgij ta BorisNagorodiMedal Za trudovu doblest Orden Peremozhnogo lyutogo Mediafajli u Vikishovishi Sekretar CK KPU V V Sherbickij zustrichaye Indiru Gandi u Kiyevi 1982 Foto O T Bormotova Chlen Revizijnoyi Komisiyi KPU v 1952 1954 Kandidat u chleni CK KPU v 1954 1956 Chlen CK KPU v 1956 1990 Chlen Prezidiyi Politbyuro CK KPU v grudni 1957 veresni 1989 Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1956 1961 Chlen CK KPRS u 1961 1990 Kandidat u chleni Prezidiyi Politbyuro CK KPRS u zhovtni 1961 grudni 1963 i v grudni 1965 kvitni 1971 Chlen Politbyuro CK KPRS u kvitni 1971 veresni 1989 roku Deputat Verhovnoyi Radi URSR 4 11 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 11 go sklikan Chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR u 1972 1989 rokah Narodnij deputat SRSR u 1989 1990 rokah Nathnennik zrosijshennya aktivno borovsya z disidentami Vhodit do chisla postatej yaki pidpadayut pid zakon pro dekomunizaciyu ZhittyepisNarodivsya 17 lyutogo 1918 v rodini robitnika na Katerinoslavshini U 1931 roci vstupiv do komsomolu U veresni 1934 serpni 1935 roku instruktor propagandist Verhnodniprovskogo rajonnogo komitetu LKSMU Dnipropetrovskoyi oblasti Z veresnya 1935 po lipen 1936 roku uchen Verhnodniprovskoyi serednoyi shkoli Dnipropetrovskoyi oblasti Z serpnya 1936 po cherven 1941 roku navchavsya na mehanichnomu fakulteti Dnipropetrovskogo himiko tehnologichnogo institutu za specialnistyu himaparatura i mashini obladnannya himichnih zavodiv inzhener mehanik Pid chas navchannya pidpracovuvav kreslyarem konstruktorom mashinistom kompresoriv na zavodah Dnipropetrovska zakinchiv richnu shkolu propagandistiv Chlen VKP b z kvitnya 1941 roku U chervni lipni 1941 roku pracyuvav inzhenerom mehanikom zastupnikom golovnogo mehanika Verhnodniprovskogo doslidnogo zavodu Dnipropetrovskoyi oblasti U lipni 1941 grudni 1945 roku sluzhba v Chervonij armiyi U lipni grudni 1941 roku sluhach priskorenih kursiv pri komandnomu fakulteti Vijskovoyi akademiyi himichnogo zahistu imeni Voroshilova v Moskvi ta Samarkandi Uzbecka RSR Z grudnya 1941 po berezen 1943 roku nachalnik himichnoyi sluzhbi 34 go strileckogo polku ta okremoyi tankovoyi brigadi 75 yi strileckoyi diviziyi Zakavkazkogo frontu z 1942 po 1943 rik perebuvav na teritoriyi Iranu v skladi radyanskih okupacijnih vijsk z bereznya 1943 po gruden 1945 roku pomichnik nachalnika himichnogo viddilu shtabu Zakavkazkogo frontu z operativno rozviduvalnoyi roboti inspektor z vogniv himichnogo viddilu shtabu Zakavkazkogo frontu pomichnik nachalnika himichnogo viddilu shtabu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu iz bojovoyi pidgotovki v misti Tbilisi Gruzinskoyi RSR Z sichnya po serpen 1946 roku nachalnik byuro planovo poperedzhuvalnih remontiv Dniprodzerzhinskogo koksohimichnogo zavodu imeni Ordzhonikidze Dnipropetrovskoyi oblasti Z serpnya 1946 po sichen 1948 roku sekretar partijnogo byuro Dniprodzerzhinskogo koksohimichnogo zavodu imeni Ordzhonikidze U sichni serpni 1948 roku zaviduvach organizacijno instruktorskogo viddilu Dniprodzerzhinskogo miskogo komitetu KP b U Dnipropetrovskoyi oblasti U serpni 1948 grudni 1951 roku 2 j sekretar Dniprodzerzhinskogo miskogo komitetu KP b U Dnipropetrovskoyi oblasti U grudni 1951 serpni 1952 roku partijnij organizator CK VKP b Dniprovskogo metalurgijnogo zavodu imeni Dzerzhinskogo mista Dniprodzerzhinska Dnipropetrovskoyi oblasti 31 serpnya 1952 lyutij 1954 roku 1 j sekretar Dniprodzerzhinskogo miskogo komitetu KPU Dnipropetrovskoyi oblasti U lyutomu 1954 23 listopada 1955 roku 2 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU 23 listopada 1955 20 grudnya 1957 roku 1 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU 4 grudnya 1957 19 travnya 1961 roku sekretar CK KPU z pitan promislovosti ta budivnictva 28 lyutogo 1961 28 chervnya 1963 roku golova Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR 7 lipnya 1963 15 grudnya 1964 roku 1 j sekretar Dnipropetrovskogo promislovogo oblasnogo komitetu KPU 15 grudnya 1964 27 zhovtnya 1965 roku 1 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU 15 zhovtnya 1965 8 chervnya 1972 roku golova Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR 25 travnya 1972 28 veresnya 1989 roku 1 j sekretar CK KPU Z veresnya 1989 roku na pensiyi v Kiyevi Z im yam Sherbickogo pov yazane posilennya zrosijshennya Ukrayini pid privodom zdijsnennya procesu zlittya nacij suvore peresliduvannya diyachiv ukrayinskogo disidentstva yake prizvelo faktichno do jogo rozgromu zokrema z jogo iniciativi partijni z yizdi v Ukrayini ta vsya diyalnist partijnogo j derzhavnogo aparatu velasya rosijskoyu movoyu Na roboti Sherbickij spilkuvavsya viklyuchno rosijskoyu Povnistyu pidtrimuvav politichnij kurs generalnogo sekretarya CK KPRS Leonida Bryezhnyeva ne chiniv oporu obmezhennyu prav URSR Pislya prihodu do vladi Mihajla Gorbachova 1 bereznya 1985 ne pidtrimav perebudovi Sherbickij dozvoliv budivnictvo na teritoriyi respubliki nizki AES zokrema j Chornobilskoyi u pershi dni avariyi na ChAES namagavsya prihovati tragediyu U period Sherbickogo 20 kvitnya 1978 utverdzheno novu Konstituciyu URSR Pravlinnya Sherbickogo pripalo perevazhno na period rozvinenogo socializmu u cej chas radyanska ekonomika perevazhno zavdyaki nalagodzhennyu postachannya sirovinnih energonosiyiv do Zahidnoyi Yevropi funkcionuvala bilsh mensh stabilno tomu riven zhittya zhiteliv SRSR viris u porivnyanni z poperednimi periodami Bulo zdijsneno dokorinnu tehnichnu modernizaciyu legkoyi ta harchovoyi promislovosti dzherelo Velos intensivne mistobuduvannya majzhe v kozhnomu naselenomu punkti URSR buduvalisya bagatopoverhovi zhitlovi budinki za tipovimi proektami veliki mista zabudovuvalisya cilimi mikrorajonami ta zhitlovimi masivami takih budivel Zazvichaj taki zhitla buli pozbavleni bud yakih estetichnih yakostej nizkim buv i tehnichnij riven budivnictva Natomist prodovzhuvalosya intensivne budivnictvo monumentiv ta sporud v stili socialistichnogo realizmu sho mali propagandistske znachennya dlya diktaturi kompartiyi Za nakazom Sherbickogo v Kiyevi bulo zbudovano memorialnij kompleks Ukrayinskij muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 vidkritij 9 travnya 1981 muzej V Lenina hocha Lenin nikoli ne buv u Kiyevi monument Velikij Zhovtnevij socialistichnij revolyuciyi na chest Zhovtnevogo perevorotu zdijsneno rekonstrukciyu Hreshatika Pidtrimuvav rozvitok sportu osoblivo FK Dinamo Buv deputatom Verhovnoyi Radi vid Verhnodniprovskogo viborchogo okrugu Nadgrobok Volodimira Sherbickogo na Bajkovomu cvintari Pogruddya Volodimiru Sherbickomu u misti Verhnodniprovsk 28 veresnya 1989 pishov u vidstavku z posadi pershogo sekretarya Kompartiyi Ukrayini vnaslidok zvilnennya plenumom CK KPU u zv yazku z pohilim vikom Nastupnikom stav Volodimir Ivashko Pomer 16 lyutogo 1990 roku naperedodni svogo 72 go dnya narodzhennya u Klinichnij likarni Feofaniya oficijno vid zapalennya legen za tverdzhennyami deyakih istorikiv Gamanyuk M I imovirno skoyiv samogubstvo Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 6 RodinaSimejne foto Volodimir Vasilovich z druzhinoyu donkoyu ta sinom Rodina Sherbickogo V V Generalnij sekretar partiyi L I Brezhnyev z Pershim sekretarem CK KPU V V Sherbickim Batki Tetyana Ivanivna Sherbicka do shlyubu Chepa 1898 1990 domogospodarka i Vasil Grigorovich Sherbickij 1890 1949 tokar po metalu potim mehanik i zaviduvach nevelikoyi elektrostanciyi yaka obslugovuvala miscevu likarnyu Mav dvoh brativ Georgiya Zhorzha 1922 1943 yakij zaginuv pid chas nimecko radyanskoyi vijni v radyanskomu partizanskomu zagoni ta Borisa 1931 1994 doktor ekonomichnih nauk profesor Druzhina Sherbicka Ariadna Gavrilivna do shlyubu Zheromska 15 listopada 1923 11 listopada 2015 vchitelka rosijskoyi movi i literaturi serednoyi shkoli 57 mista Kiyeva Yihnij shlyub zareyestrovano 13 listopada 1945 o 13 godini u Tbilisi de v toj chas 27 richnij kapitan Sherbickij sluzhiv u himichnomu viddili shtabu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Diti dochka Olga 1951 2014 sin Valerij 1946 1991 Olga ta Valerij pomerli pislya trivaloyi hvorobi v klinichnij likarni Feofaniya Vnuki Volodimir Yuliya Yurij diti Valeriya i Radoslava dochka Olgi Vijskovi zvannyalejtenant starshij lejtenant kapitanVidznaki ta nagorodiDvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 30 12 1974 13 09 1977 laureat Leninskoyi premiyi 1982 Nagorodzhenij vismoma ordenami Lenina 26 02 1958 16 02 1968 1971 8 12 1973 30 12 1974 13 09 1977 16 02 1983 16 02 1988 dvoma ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 02 1978 4 03 1981 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 23 04 1985 medallyu Za oboronu Kavkazu 1945 medalyami pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 16 02 1978 Vshanuvannya pam yatiU misti Verhnodniprovsku na prospekti Lenina bulo vstanovleno pam yatnik bronzove pogruddya Volodimirovi Sherbickomu Jogo im ya mala plosha v centri mista u Verhnodniprovskomu krayeznavchomu muzeyi stvoreno ekspoziciyu Zal pam yati prisvyachenu zv yazkam V V Sherbickogo z regionom Demontovanij zgidno z zakonom pro dekomunizaciyu 18 sichnya 2024 roku U Dnipri vprodovzh 2003 2015 isnuvala vulicya Sherbickogo nini Vulicya Sherbickogo isnuvala v Kam yanskomu z 2016 Div takozhDnipropetrovskij klan Rusifikaciya Ukrayini Zadushene vidrodzhennya Ukrayinofobiya Radyanskij narod Etnocid Lingvocid Velikoderzhavnij shovinizmPrimitki www memory gov ua Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2019 spogadi Leonida Kravchuka Yakubec O V Sherbickij ta ideologiya do pitannya shodo prichin malanchukivshini S 109 I Z Pidkova R M Shust Dovidnik z istoriyi Ukrayini U 3 h t Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 18 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 Literatura Volodimir Sherbickij Zhittya prisvyachene Ukrayini 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Avtorskij kolektiv B Paton G Kryuchkov A Byelyaev A Istomina Yu Latish G Maksimenko V Cibuh I Shpak Kiyiv VD ADEF Ukrayina 2018 916 s Sherbickij Volodimir Vasilovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 685 ISBN 978 966 00 1359 9 Volodimir Sherbickij Spogadi suchasnikiv za red V F Vozianova V K Vrublevskogo Yu N Yelchenka B V Ivanenka K 2003 588 s Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 1105 Tabachnik D Apostol zastoyu Shtrihi do politichnogo portreta Volodimira Sherbickogo Vitchizna 1992 9 S 159 163 10 S 107 113 11 S 119 123 Tronko P T V V Sherbickij 1918 1990 Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2003 1 C 109 117 Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 12 K 1985 S 460 Shapoval Yu I Sherbickij Volodimir Vasilovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 791 ISBN 978 966 611 818 2 Shapoval Yu I V V Sherbickij osoba politika sered obstavin chasu Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2003 1 C 118 129 Latish Yu V Volodimir Sherbickij i Mihajlo Gorbachov visvitlennya vzayemovidnosin v istoriografiyi ta memuarah Literatura ta kultura Polissya Vip 69 Nizhin 2012 S 283 293 Latish Yu Volodimir Sherbickij lyudina ta yiyi epoha 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Spilne 10 serpnya 2017 Yakubec O Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2014 5 S 107 125 ISSN 0130 5247 Vlasenko A K V V Sherbickij i ego vremya Harkov 2009 319 s ros Vrublevskij V K Vladimir Sherbickij zapiski pomoshnika sluhi legendy dokumenty K 1993 254 s ros Lesnichenko Irina Rasskazyvaet doch Sherbickih Olga Fakty 2010 13 noyab S 4 ros PublikaciyiV O Gusyev Dialogi z V Sherbickim nedostupne posilannya z chervnya 2019 Shevchenko Valentina Provesti demonstraciyu 1 travnya 1986 go nakazali z Moskvi 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine V Kieve umerla Sherbickaya Rada Gavrilovna 14 listopada 2015 u Wayback Machine ros Sherbickij Vladimir Vasilevich 21 lipnya 2017 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ