Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганна Семенівна Шхиян, (9 липня 1905 — 15 травня 1990) — радянський ботанік, дослідниця флори Кавказу. Доктор біологічних наук (1974).
| Шхиян Ганна Семенівна | |
|---|---|
| Народилася | 9 липня 1905 Тифліс, Російська імперія |
| Померла | 15 травня 1990 (84 роки) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Тбіліський державний університет (1929) |
| Галузь | ботаніка |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | Сосновський Дмитро Іванович |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
 | |
Біографія
Ганна Семенівна Шхиян народилася 9 липня 1905 року в Тифлісі в сім'ї педагога. Захоплення природознавством привело її на сільськогосподарський факультет Тифліського державного політехнічного інституту, пізніше реорганізованого в Тифлиський державний університет. У 1929 році переїхала в Вірменію, де брала участь в залісенні курорту Арзні. У 1933 році перейшла на роботу в біологічний сектор Закавказького філії АН СРСР в Тбілісі, який пізніше, в 1934 році, увійшов до складу новоутвореного Ботанічного інституту. Тут проходило її становлення як ученого-ботаніка: флористичні та геоботанічні експедиції по всьому Кавказу, обробки систематично складних родів і родин, захист дисертацій.
Багато було зроблено нею для регулювання господарської діяльності людини в Закавказзі — паспортизація зимових пасовищ ряду районів Азербайджанської РСР, геоботанічне обстеження лісів Нижньої Карталінії, складання карт і нарису рослинності цього району, обстеження диких плодових лісів Східної Грузії. Результати цієї роботи знайшли відображення в збірнику «Корисні рослини».
Особливе значення в науковій діяльності А. С. Шхиян мали систематичні дослідження, які послужили основою дисертацій. Кандидатська дисертація, захищена в 1944 році, була присвячена систематиці та географії кавказьких представників роду Гадюча цибулька (Muscari) і до теперішнього часу не втратила свого значення. Дані цієї роботи увійшли в різні зведення, зокрема в восьмитомну «Флору Грузії» (1941—1952) у створенні якої А. С. Шхиян брала активну участь. Докторська дисертація — результати систематичного дослідження родини (Dipsacaceae) на Кавказі, була захищена в 1974 році, і також знайшла відображення у всіх виданнях, присвячених флорі Кавказу.
А. С. Шхиян читала курс лекцій на вірменській мові по систематики та загальної ботаніки на вірменському відділенні природничо-географічного факультету Педагогічного інституту ім. А. С. Пушкіна у Тбілісі.
З 1975 року жила в Єревані і працювала у відділі систематики та географії Інституту ботаніки АН Вірменської РСР аж до осені 1989 року, брала участь у виданні «Флори Вірменії», опрацювала ряд складних родів, готувалася до видання «Флори Кавказу», що планувалось. Кількість її наукових праць наближається до 50.
Основні праці
- Шхиян А. С. Род Scabiosa L. на Кавказе // Труды Тбилисского ботанического института: журнал. — 1956. — Т. 18, № 10. — С. 3—68.
- Шхиян А. С. Семейство Dipsacaceae A.L.Jussieu на Кавказе: Автореферат… докт. биолог. наук / ТГУ. — Тбилиси: Мецниереба, 1974. — 27 с.
- Шхиян А. С. Род Helichrysum Mill. (Asteraceae) в Армении // Новости систематики высших растений: журнал. — 1986. — Т. 23, № 10. — С. 198—205. — ISSN 0568-5443.
- Шхиян А. С., Нерсесян А. А. Род Muscari Mill., Гадючий лук, Мышиный гиацинт // Флора Армении = Հայաստանի Ֆլորան : в 11 т. / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — Ruggell (Liechtenstein): Gantner, 2001. — Т. 10 : Monocotyledones (исключая Poaceae) / отв. ред. тома Э. Ц. Габриэлян, М. Э. Оганесян. — С. 262—271. — 612 с. — .
- Шхиян А. С., Нерсесян А. А. Род Bellevalia Lapeyr., Беллевалия // Флора Армении = Հայաստանի Ֆլորան : в 11 т. / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — Ruggell (Liechtenstein): Gantner, 2001. — Т. 10 : Monocotyledones (исключая Poaceae) / отв. ред. тома Э. Ц. Габриэлян, М. Э. Оганесян. — С. 271—279. — 612 с. — .
Пам'ять
На честь А. С. Шхиян названий
- ()
Література
- Оганезова Г. Г. Ганна Семенівна Шхиян (1905—1990) // Біологічний журнал Вірменії: Журнал. — 1990. - Т. 43, № 7. - С. 628—629. - ISSN 0366-5119 .
- Манденова І. П. Пам'яті Анни Семенівни Шхиян (9.7.1905-15.5.1990) // Флора, Рослинність і рослинні ресурси Вірменії: Журнал. - 1 999. - № 12. - С. 4-5. - ISSN 0234-5773 .
Посилання
- Праці А. С. Шхиян
- IPNI, Schchian
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ganna Semenivna Shhiyan 9 lipnya 1905 15 travnya 1990 radyanskij botanik doslidnicya flori Kavkazu Doktor biologichnih nauk 1974 Shhiyan Ganna SemenivnaNarodilasya9 lipnya 1905 1905 07 09 Tiflis Rosijska imperiyaPomerla15 travnya 1990 1990 05 15 84 roki Yerevan Virmenska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistbotanikAlma materTbiliskij derzhavnij universitet 1929 GaluzbotanikaNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikSosnovskij Dmitro IvanovichSistematik zhivoyi prirodiSchchian ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Shhiyan Ganna Semenivna Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaGanna Semenivna Shhiyan narodilasya 9 lipnya 1905 roku v Tiflisi v sim yi pedagoga Zahoplennya prirodoznavstvom privelo yiyi na silskogospodarskij fakultet Tifliskogo derzhavnogo politehnichnogo institutu piznishe reorganizovanogo v Tifliskij derzhavnij universitet U 1929 roci pereyihala v Virmeniyu de brala uchast v zalisenni kurortu Arzni U 1933 roci perejshla na robotu v biologichnij sektor Zakavkazkogo filiyi AN SRSR v Tbilisi yakij piznishe v 1934 roci uvijshov do skladu novoutvorenogo Botanichnogo institutu Tut prohodilo yiyi stanovlennya yak uchenogo botanika floristichni ta geobotanichni ekspediciyi po vsomu Kavkazu obrobki sistematichno skladnih rodiv i rodin zahist disertacij Bagato bulo zrobleno neyu dlya regulyuvannya gospodarskoyi diyalnosti lyudini v Zakavkazzi pasportizaciya zimovih pasovish ryadu rajoniv Azerbajdzhanskoyi RSR geobotanichne obstezhennya lisiv Nizhnoyi Kartaliniyi skladannya kart i narisu roslinnosti cogo rajonu obstezhennya dikih plodovih lisiv Shidnoyi Gruziyi Rezultati ciyeyi roboti znajshli vidobrazhennya v zbirniku Korisni roslini Osoblive znachennya v naukovij diyalnosti A S Shhiyan mali sistematichni doslidzhennya yaki posluzhili osnovoyu disertacij Kandidatska disertaciya zahishena v 1944 roci bula prisvyachena sistematici ta geografiyi kavkazkih predstavnikiv rodu Gadyucha cibulka Muscari i do teperishnogo chasu ne vtratila svogo znachennya Dani ciyeyi roboti uvijshli v rizni zvedennya zokrema v vosmitomnu Floru Gruziyi 1941 1952 u stvorenni yakoyi A S Shhiyan brala aktivnu uchast Doktorska disertaciya rezultati sistematichnogo doslidzhennya rodini Dipsacaceae na Kavkazi bula zahishena v 1974 roci i takozh znajshla vidobrazhennya u vsih vidannyah prisvyachenih flori Kavkazu A S Shhiyan chitala kurs lekcij na virmenskij movi po sistematiki ta zagalnoyi botaniki na virmenskomu viddilenni prirodnicho geografichnogo fakultetu Pedagogichnogo institutu im A S Pushkina u Tbilisi Z 1975 roku zhila v Yerevani i pracyuvala u viddili sistematiki ta geografiyi Institutu botaniki AN Virmenskoyi RSR azh do oseni 1989 roku brala uchast u vidanni Flori Virmeniyi opracyuvala ryad skladnih rodiv gotuvalasya do vidannya Flori Kavkazu sho planuvalos Kilkist yiyi naukovih prac nablizhayetsya do 50 Osnovni praciShhiyan A S Rod Scabiosa L na Kavkaze Trudy Tbilisskogo botanicheskogo instituta zhurnal 1956 T 18 10 S 3 68 Shhiyan A S Semejstvo Dipsacaceae A L Jussieu na Kavkaze Avtoreferat dokt biolog nauk TGU Tbilisi Mecniereba 1974 27 s Shhiyan A S Rod Helichrysum Mill Asteraceae v Armenii Novosti sistematiki vysshih rastenij zhurnal 1986 T 23 10 S 198 205 ISSN 0568 5443 Shhiyan A S Nersesyan A A Rod Muscari Mill Gadyuchij luk Myshinyj giacint Flora Armenii Հայաստանի Ֆլորան v 11 t pod red A L Tahtadzhyana Ruggell Liechtenstein Gantner 2001 T 10 Monocotyledones isklyuchaya Poaceae otv red toma E C Gabrielyan M E Oganesyan S 262 271 612 s ISBN 3 904144 16 2 Shhiyan A S Nersesyan A A Rod Bellevalia Lapeyr Bellevaliya Flora Armenii Հայաստանի Ֆլորան v 11 t pod red A L Tahtadzhyana Ruggell Liechtenstein Gantner 2001 T 10 Monocotyledones isklyuchaya Poaceae otv red toma E C Gabrielyan M E Oganesyan S 271 279 612 s ISBN 3 904144 16 2 Pam yatNa chest A S Shhiyan nazvanij LiteraturaOganezova G G Ganna Semenivna Shhiyan 1905 1990 Biologichnij zhurnal Virmeniyi Zhurnal 1990 T 43 7 S 628 629 ISSN 0366 5119 Mandenova I P Pam yati Anni Semenivni Shhiyan 9 7 1905 15 5 1990 Flora Roslinnist i roslinni resursi Virmeniyi Zhurnal 1 999 12 S 4 5 ISSN 0234 5773 PosilannyaPraci A S ShhiyanIPNI Schchian