Павло́ Григо́рович Шульже́нко (також відомий як Мацапу́ра), (? — 22 грудня 1740) — серійний вбивця, насильник та канібал часів Гетьманщини. Після організації банди та серії пограбувань, зґвалтувань і вбивств, був спійманий і страчений разом з частиною спільників.
Павло Шульженко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | невідомо Ніжинський полк, Гетьманщина. | |||
Помер | 22 грудня 1740 Глухів, Гетьманщина | |||
Громадянство | Гетьманщина | |||
Національність | українець | |||
| ||||
Життєпис
Народився ймовірно напочатку XVIII століття на Ніжинщині. Незадовго до своєї злочинної діяльності «без найму» (за просто так) проживав у знайомих або родичів на хуторі Кантакузинському, що у Золотоніській сотні Переяславського полку. Мав дружину, яку покинув невдовзі після весілля і з рідних місць відправився подалі «на хутори».
Злочинна діяльність
Проживаючи на Золотонощині, разом з місцевими товаришами займався крадіжкою коней. Здійснивши невдалу спробу викрасти четвірку коней у бунчужного товариша Андрія Горленка, був заарештований і рік просидів у в'язниці, допоки всіх коней не було знайдено.
Вийшовши на волю, Павло майже одразу відправився до полкової в'язниці у місті Прилуки після чергової невдалої крадіжки взимку 1739. Перебуваючи під ув'язненням, пропонував свою кандидатуру на місце ката, оскільки охочих зайняти цю роботу не було, та під час Великого посту йому вдалося втекти і знову повернутися до злочинного способу життя.
Втікши з в'язниці, Мацапура відправився на добре знайомий йому хутір Романихи де зустрівся ще з шістьма злодіями. Порадившись, банда відправилася на Ніжинський шлях, де влаштувала засідку на десятьох купців які перевозили горілку. Сімох було вбито, а трьом вдалося втекти. Трупи було зарито у сніг, а гроші та товар розділено поміж бандитами, після чого останні вирішили відсидітися на хуторах до Великодня 6 квітня.
За словами Мацапури, з'ясовуючи у жертв, де заховані гроші, бандити катували їх, підсмажуючи ноги запаленою тріскою.
Невдовзі до банди Мацапури приєдналися чотири запорожці – Іван Таран, Михайло Макаренко, Денис Гриценко, Мартин Ревицький та Василь – освічений родич останнього, навчений писати та читати. Маючи п'ять возів для перевезення награбованого, банда відправилася «идти грабить людей», як написано у матеріалах слідства. Грабувати вирішили біля села Мокіївка, а пунктом спостереження обрали високий курган Телепень.
Новими жертвами банди стали п'ять купців: трьох було забито, а двоє відкупилися, у результаті чого бандитам вдалося здобути п'ять возів і п'ять діжок горілки. Після чого ними було вбито хлопця, пастуха корів у степу, оскільки той впізнав Мацапуру. За тієї ж причини подібна доля спіткала ще двох пастухів.
А одного разу, банді, як говорить справа Мацапури:
«поутру встретилась им какая-то женщина, с которой они, остановив, сначала чинили богомерзкий блудный грех. А затем ее кийками до смерти убили. Первым начал бить Мацапура. Сняли с нее свитку и там же, между пашнями, закопали в яму. И на другой день, увидев другую женщину, которая шла из Гуровки, перехватили ее и к возам привели. И с этой сначала чинили богомерзкий грех, а после забили насмерть кийками… Уже поздно поехали к Быковщине, под село Рудку. А на другой день, увидев двух женщин, которые шли из этого села в поле, поймали их на дороге и привели к возам, где и держали до вечера. И с ними все чинили блуд, а вечером до смерти кийками забили. Ночью, сняв свитки, там же в землю закопали».
Через пару днів на Носівському шляху було спіймано, зґвалтовано та вбито особисто Мацапурою ще одну жінку. Та на цей раз, банда вирішила скуштувати людське м'ясо, і один з бандитів, Мартин Ревицький, відрізавши жертві ікри, «взял их в воз», щоб приїхавши на могилу Телепень, зварити.
Їдучи на могилу, «побратимам» трапилася вагітна селянка. Спіймавши її, запорожець Таран запропонував поворожити, чи буде їм щастя, чи всіх їх спіймають і стратять? Для цього, мовляв, треба розрізати жінці живіт і дістати звідти плід для ворожіння. Зробивши це, і піднявши дитині голову, як стверджують документи слідчої справи, Таран «сказал, что все они погибнут». Але щоб поворожити з більшою точністю, кинув плід у мішок і прихопив із собою. Вже на могилі було розведено вогнище, після чого, запорожець, довідавшись до того ж про жіночу стать дитини, розрізав плід ножем, дістав серце і кинув у вогонь. «Когда оно из огня выскочило», знову повторив що «всех поймают». А потім запропонував кидати серце угору – «кто его в руки схватит, того не поймают, а кто не схватит, — того поймают». Спіймали – сам Таран, Василь Ревицький, Рудий, Макаренко і Гриценко. А інші промахнулися. «Я еще поживу на свете, — підсумував Таран, — а вас, братья, конечно, поймают». Потім дитину випатрали і спекли «на шашлыках». Як зізналися згодом бандити, «посолив и зажарив, все вместе съели с хлебом».
Через декілька днів банда знову спіймала чергову жертву – зовсім молоду дівчину. Її, як і багатьох інших, вистежили з вершини кургану Телепень. На цей час банда розрослася до 16 осіб. Перед тим, як убити і з'їсти, нещасну, як і досі, зґвалтували.
Але невдовзі бандитське лігво на Телепні стало сильно примітним. По околицях поповзли чутки про чисельні зникнення людей. Після ще декількох нападів на купців, які везли горілку, компанія розвіялася, а сам Мацапура подався на хутір Шелихівщину, де і був спійманий після чергової дрібної крадіжки.
Страта
Після затримання, Лубенська полкова канцелярія допитала Мацапуру, а потім, зважаючи на особливу важливість справи, направила до тогочасної столиці Гетьманщини — міста Глухова. Там 30 вересня 1740 року Суд Військовий Генеральний, розглянувши справу, ухвалив:
«За ядение человеческого мяса, чего и нечестивые варвары не чинят, в силу указанных прав малороссийских, учинить жестокую смертную казнь на той же могиле Телепне, около которой чинили разбой. А именно — Мацапуре, который был предводителем тем разбоям… отрубив ему пальцы на руках и ногах и обрезав ему уши и нос, посадить живого на кол. Товарищам его — Мищенко, Пивненко и Пащенко, которые последовали тем его злым делам, четвертовав, отсечь головы и около него их положить на колесах, и части их на колья насадить на страх другим таковым».
Генеральна військова канцелярія дещо змінила цей вирок. Через віддаленість Телепня від великих населених пунктів, стратити там розбійників визнали непоказовими. Для педагогічної наочності людожера вирішили посадити на палю прямо у Глухові.
Там 22 грудня 1740 року він, суворо за судовим сценарієм, був страчений. Сталося це на виїзді з міста у бік Києва. А на дорозі з Глухова до Путивля четвертували Міщенка. Пивненка стратили ще 26 жовтня у Прилуках на ярмарку «при народном собрании». І лише Андрій Пащенко був четвертований наступного дня на могилі Телепень, що розташовувалася за 40 верст від Прилук.
Запорожець Таран та ще одинадцять соратників Мацапури зникли у невідомому напрямку.
Примітки
- Олесь Бузина, «Воскрешение Малороссии» : Глава 21 Людоед Мацапура — «Чикатило» XVIII столетия.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Grigo rovich Shulzhe nko takozh vidomij yak Macapu ra 22 grudnya 1740 serijnij vbivcya nasilnik ta kanibal chasiv Getmanshini Pislya organizaciyi bandi ta seriyi pograbuvan zgvaltuvan i vbivstv buv spijmanij i strachenij razom z chastinoyu spilnikiv Pavlo ShulzhenkoNarodivsyanevidomo Nizhinskij polk Getmanshina Pomer22 grudnya 1740 1740 12 22 Gluhiv GetmanshinaGromadyanstvo GetmanshinaNacionalnistukrayinecZhittyepisNarodivsya jmovirno napochatku XVIII stolittya na Nizhinshini Nezadovgo do svoyeyi zlochinnoyi diyalnosti bez najmu za prosto tak prozhivav u znajomih abo rodichiv na hutori Kantakuzinskomu sho u Zolotoniskij sotni Pereyaslavskogo polku Mav druzhinu yaku pokinuv nevdovzi pislya vesillya i z ridnih misc vidpravivsya podali na hutori Zlochinna diyalnistProzhivayuchi na Zolotonoshini razom z miscevimi tovarishami zajmavsya kradizhkoyu konej Zdijsnivshi nevdalu sprobu vikrasti chetvirku konej u bunchuzhnogo tovarisha Andriya Gorlenka buv zaareshtovanij i rik prosidiv u v yaznici dopoki vsih konej ne bulo znajdeno Vijshovshi na volyu Pavlo majzhe odrazu vidpravivsya do polkovoyi v yaznici u misti Priluki pislya chergovoyi nevdaloyi kradizhki vzimku 1739 Perebuvayuchi pid uv yaznennyam proponuvav svoyu kandidaturu na misce kata oskilki ohochih zajnyati cyu robotu ne bulo ta pid chas Velikogo postu jomu vdalosya vtekti i znovu povernutisya do zlochinnogo sposobu zhittya Vtikshi z v yaznici Macapura vidpravivsya na dobre znajomij jomu hutir Romanihi de zustrivsya she z shistma zlodiyami Poradivshis banda vidpravilasya na Nizhinskij shlyah de vlashtuvala zasidku na desyatoh kupciv yaki perevozili gorilku Simoh bulo vbito a trom vdalosya vtekti Trupi bulo zarito u snig a groshi ta tovar rozdileno pomizh banditami pislya chogo ostanni virishili vidsiditisya na hutorah do Velikodnya 6 kvitnya Za slovami Macapuri z yasovuyuchi u zhertv de zahovani groshi banditi katuvali yih pidsmazhuyuchi nogi zapalenoyu triskoyu Nevdovzi do bandi Macapuri priyednalisya chotiri zaporozhci Ivan Taran Mihajlo Makarenko Denis Gricenko Martin Revickij ta Vasil osvichenij rodich ostannogo navchenij pisati ta chitati Mayuchi p yat voziv dlya perevezennya nagrabovanogo banda vidpravilasya idti grabit lyudej yak napisano u materialah slidstva Grabuvati virishili bilya sela Mokiyivka a punktom sposterezhennya obrali visokij kurgan Telepen Novimi zhertvami bandi stali p yat kupciv troh bulo zabito a dvoye vidkupilisya u rezultati chogo banditam vdalosya zdobuti p yat voziv i p yat dizhok gorilki Pislya chogo nimi bulo vbito hlopcya pastuha koriv u stepu oskilki toj vpiznav Macapuru Za tiyeyi zh prichini podibna dolya spitkala she dvoh pastuhiv A odnogo razu bandi yak govorit sprava Macapuri poutru vstretilas im kakaya to zhenshina s kotoroj oni ostanoviv snachala chinili bogomerzkij bludnyj greh A zatem ee kijkami do smerti ubili Pervym nachal bit Macapura Snyali s nee svitku i tam zhe mezhdu pashnyami zakopali v yamu I na drugoj den uvidev druguyu zhenshinu kotoraya shla iz Gurovki perehvatili ee i k vozam priveli I s etoj snachala chinili bogomerzkij greh a posle zabili nasmert kijkami Uzhe pozdno poehali k Bykovshine pod selo Rudku A na drugoj den uvidev dvuh zhenshin kotorye shli iz etogo sela v pole pojmali ih na doroge i priveli k vozam gde i derzhali do vechera I s nimi vse chinili blud a vecherom do smerti kijkami zabili Nochyu snyav svitki tam zhe v zemlyu zakopali Cherez paru dniv na Nosivskomu shlyahu bulo spijmano zgvaltovano ta vbito osobisto Macapuroyu she odnu zhinku Ta na cej raz banda virishila skushtuvati lyudske m yaso i odin z banditiv Martin Revickij vidrizavshi zhertvi ikri vzyal ih v voz shob priyihavshi na mogilu Telepen zvariti Yiduchi na mogilu pobratimam trapilasya vagitna selyanka Spijmavshi yiyi zaporozhec Taran zaproponuvav povorozhiti chi bude yim shastya chi vsih yih spijmayut i stratyat Dlya cogo movlyav treba rozrizati zhinci zhivit i distati zvidti plid dlya vorozhinnya Zrobivshi ce i pidnyavshi ditini golovu yak stverdzhuyut dokumenti slidchoyi spravi Taran skazal chto vse oni pogibnut Ale shob povorozhiti z bilshoyu tochnistyu kinuv plid u mishok i prihopiv iz soboyu Vzhe na mogili bulo rozvedeno vognishe pislya chogo zaporozhec dovidavshis do togo zh pro zhinochu stat ditini rozrizav plid nozhem distav serce i kinuv u vogon Kogda ono iz ognya vyskochilo znovu povtoriv sho vseh pojmayut A potim zaproponuvav kidati serce ugoru kto ego v ruki shvatit togo ne pojmayut a kto ne shvatit togo pojmayut Spijmali sam Taran Vasil Revickij Rudij Makarenko i Gricenko A inshi promahnulisya Ya eshe pozhivu na svete pidsumuvav Taran a vas bratya konechno pojmayut Potim ditinu vipatrali i spekli na shashlykah Yak ziznalisya zgodom banditi posoliv i zazhariv vse vmeste seli s hlebom Cherez dekilka dniv banda znovu spijmala chergovu zhertvu zovsim molodu divchinu Yiyi yak i bagatoh inshih vistezhili z vershini kurganu Telepen Na cej chas banda rozroslasya do 16 osib Pered tim yak ubiti i z yisti neshasnu yak i dosi zgvaltuvali Ale nevdovzi banditske ligvo na Telepni stalo silno primitnim Po okolicyah popovzli chutki pro chiselni zniknennya lyudej Pislya she dekilkoh napadiv na kupciv yaki vezli gorilku kompaniya rozviyalasya a sam Macapura podavsya na hutir Shelihivshinu de i buv spijmanij pislya chergovoyi dribnoyi kradizhki StrataPislya zatrimannya Lubenska polkova kancelyariya dopitala Macapuru a potim zvazhayuchi na osoblivu vazhlivist spravi napravila do togochasnoyi stolici Getmanshini mista Gluhova Tam 30 veresnya 1740 roku Sud Vijskovij Generalnij rozglyanuvshi spravu uhvaliv Za yadenie chelovecheskogo myasa chego i nechestivye varvary ne chinyat v silu ukazannyh prav malorossijskih uchinit zhestokuyu smertnuyu kazn na toj zhe mogile Telepne okolo kotoroj chinili razboj A imenno Macapure kotoryj byl predvoditelem tem razboyam otrubiv emu palcy na rukah i nogah i obrezav emu ushi i nos posadit zhivogo na kol Tovarisham ego Mishenko Pivnenko i Pashenko kotorye posledovali tem ego zlym delam chetvertovav otsech golovy i okolo nego ih polozhit na kolesah i chasti ih na kolya nasadit na strah drugim takovym Generalna vijskova kancelyariya desho zminila cej virok Cherez viddalenist Telepnya vid velikih naselenih punktiv stratiti tam rozbijnikiv viznali nepokazovimi Dlya pedagogichnoyi naochnosti lyudozhera virishili posaditi na palyu pryamo u Gluhovi Tam 22 grudnya 1740 roku vin suvoro za sudovim scenariyem buv strachenij Stalosya ce na viyizdi z mista u bik Kiyeva A na dorozi z Gluhova do Putivlya chetvertuvali Mishenka Pivnenka stratili she 26 zhovtnya u Prilukah na yarmarku pri narodnom sobranii I lishe Andrij Pashenko buv chetvertovanij nastupnogo dnya na mogili Telepen sho roztashovuvalasya za 40 verst vid Priluk Zaporozhec Taran ta she odinadcyat soratnikiv Macapuri znikli u nevidomomu napryamku PrimitkiOles Buzina Voskreshenie Malorossii Glava 21 Lyudoed Macapura Chikatilo XVIII stoletiya