Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Іларіонович Шукаєв (1907, д. Гущин Колодязь, Орловська губернія — +1975, Москва) — видатний партизанський командир Німецько-радянської війни, організатор і активний учасник партизанського руху на тимчасово окупованій території України та Чехословаччини в 1941—1944 рр., Полковник.
| Шукаєв Михайло Іларіонович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1907 Гущин Колодезь, d, Орловська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1975 Москва, СРСР |
| Поховання | Преображенське кладовище |
| Освіта | Російський економічний університет імені Плеханова |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |             |
Життєпис
Народився в селянській родині. Донського козачого роду. У 1925—1929 рр. працював слюсарем, потім — кочегаром на станції Дебальцеве (Донбас). У 1929—1931 рр. служив в дивізії особливого призначення ОГПУ в Москві, тут же закінчив полкову школу.
Учасник боротьби з повстанським рухом на Північному Кавказі. З 1932 р по 1941 р — на господарській роботі в Москві, навчався на робітфаку, потім в Плеханівській інституті народного господарства .
З перших днів Німецько-радянської війни М. І. Шукаєв — командир взводу і стрілецької роти на Західному фронті (червень-серпень 1941 р.) Після отриманого поранення з вересня 1941 по січень 1942 знаходився на лікуванні в госпіталі.
У січні-травні 1942 — на формуванні в 555-му стрілецькому полку, 127-ї стрілецької дивізії . З травня по вересень 1942 служив командиром кулеметної роти, потім заступником командира батальйону на Воронезькому фронті .
Отримавши поранення — на лікуванні в госпіталі (вересень-жовтень 1942).
У листопаді 1942 — спрямований в систему партизанського руху: командир роти спецшколи, начальник навчального пункту з підготовки партизанських кадрів на Воронезькому фронті; з червня 1943 — старший помічник начальника відділення кадрів Представництва Українського штабу партизанського руху (УШПР) при Військовій раді Воронезького фронту.
Після підготовки в Москві на початку липня 1943 року прибув Воронезьку область (м Бобров). До цього часу тут було створено оперативну групу на чолі з капітаном Макаровим, в завдання якої входило створення партизанських загонів і з'єднань в тилу ворога.
26 серпня 1943 р. капітан Шукаєв, разом із членами командного складу, прибув літаком «Дуглас» на партизанський аеродром між селами Плоске і Лихачів. Наприкінці серпня — початку вересня 1943 року, у носівські ліси були десантовані 6 бойових груп (близько 70 бійців), які складалися з командирів, комісарів, радистів, підривників, медсестер, котрі пройшли підготовку у спецшколах. Наказом партизанського штабу при Військовій раді М. Шукаєв був призначений командиром п'яти невеликих партизанських загонів Воронезького фронту (усього 55 бійців), об'єднаних у з'єднання.
- «Трудністю було те, що надіслане з Великої землі озброєння нахабно забрав партизанський загін „За Батьківщину“. Командир загону Бовкун на отриманий наказ члена Військради тов. Хрущова про негайне повернення незаконно забраного у нас озброєння ніяк не реагував».
Так написав у своєму щоденнику М. І. Шукаєв наприкінці серпня 1943 р. Після переговорів з місцевими партизанами 150 озброєних бійців носівського партизанського з'єднання «За Батьківщину» приєдналися до шукаєвців і, таким чином, було створене Перше з'єднання партизанських загонів Воронезького фронту, перейменоване пізніше в партизанське з'єднання ім. Сталіна.
Бойова діяльність з'єднання почалася з диверсійних операцій в районі станції Ніжин Чернігівської області. Протягом перших десяти днів, з 27 серпня по 7 вересня 1943 року, партизани підірвали 11 ешелонів противника, зруйнували 4 залізничних і 2 шосейних мости, вбили при цьому близько 770 ворожих солдатів і офіцерів.
К1 вересня 1943 року чисельність з'єднання за рахунок місцевих партизанів збільшилася до 200 бійців.
7 вересня 1943 р виконуючи вказівки ЦК КП(б)У і УШПР, з'єднання М. І. Шукаєва виступило в рейд з Чернігівської області на Правобережну Україну, форсувавши при цьому річки Десна, Дніпро, Прип'ять, і вийшло до 17-жовтня 1943 р . на захід від Житомира в район Явенскіх лісів. Чисельність з'єднання досягла до цього часу понад 1,4 тис. бійців.
Діючи в районі м Новоград-Волинський і на залізничній магістралі Шепетівка — Рівне, партизани М. І. Шукаєва до 1 січня 1944 р підірвали 52 ешелони противника, зруйнували 9 залізничних і шосейних мостів.
У зв'язку із наступом військ Червоної армії на території Правобережної України перед з'єднанням ім. Й. В. Сталіна було поставлене нове, практично нездійсненне бойове завдання — здійснити рейд з лісових районів Житомирської області на південь, в степові райони біля м Первомайська Миколаївської області .
З 6 січня по 22 березня 1944 загони партизанського з'єднання М. І. Шукаєва прагнули пробитися через найближчий тил групи армій «Південь» і контрольовану УПА місцевість в зазначений оперативний район. На території Кам'янець-Подільської області і в районі Тернополя партизани провели 18 боїв з німецькими охоронними частинами і 15 боїв із загонами УПА, але виконати бойове завдання не зуміли. З 25 по 30 березня 1944 з'єднання М. І. Шукаєва спробувало прорватися на захід, у Львівську область, але на території Тернопільщини партизани знову зустріли наполегливий опір німців і українських націоналістів. Брак боєприпасів і наявність поранених бійців змусили М. І. Шукаєва 5 квітня 1944 відійти для з'єднання з військами Червоної армії і залишити в тилу противника тільки партизанський загін ім. А. Невського і 30 груп підривників.
23 квітня 1944 р виконуючи чергове завдання, близько 900 бійців партизанського з'єднання ім. Й. В. Сталіна (пізніше Партизанська бригада ім. Й. В. Сталіна) виступили в новий рейд в район Борислав — Дрогобич . Долаючи опір німецьких охоронних частин і загонів УПА, партизани М. І. Шукаєва, пройшовши маршами по території Тернопільської, Станіславської, Чернівецької та Дрогобицької областей, де до них приєдналися 2 роти словацьких воїнів, частково гористою місцевістю, 22 травня 1944 вийшли в зазначений район . Тут протягом 1,5 місяця загони з'єднання підірвали 21 ешелон противника, зруйнували 6 залізничних і шосейних мостів, організували 16 засідок, провели 9 боїв з німцями і 2 бої з УПА.
У зв'язку з наближенням лінії фронту 9 липня 1944 р партизанське з'єднання ім. Й. В. Сталіна отримало від УШПР вказівку перейти для ведення бойових дій на територію Чехословаччини . З цією метою партизани М. І. Шукаєва здійснили рейд, протяжністю в 200 км, по території Південної Польщі, провели 11 боїв з німцями і, підірвавши 34 ешелони противника, вийшли 25 серпня 1944 на територію Чехословаччини.
За період з 26 серпня по 20 жовтня 1944 р діючи в районах словацьких міст Пряшів — Гуменне, з'єднання ім. Й. В. Сталіна під командуванням М. І. Шукаєва, його заступника Гладіліна і комісара Іваннікова провело 18 боїв і організувало 12 засідок, підбивши і знищивши 110 автомашин і 25 мотоциклів противника. Надалі партизани вели бойові дії в районах Попрад -Тимовець, де в лютому 1945 зустрілися з частинами радянської армії.
За час своєї бойової діяльності (27 серпня 1943- 25 лютого 1945) партизанське з'єднання ім. Й. В. Сталіна під командуванням М. І. Шукаєва провело 161 бій з гітлерівцями та українськими націоналістами, організувало 92 засідки на шосейних дорогах, підірвало 194 ешелони противника, завдавши йому відчутних втрат у живій силі і техніці. Партизани М. І. Шукаєва здійснили один з найбільш протяжних рейдів в історії партизанського руху, пройшовши від Ніжина до Праги близько 11 тисяч кілометрів тилами противника.
У післявоєнні роки М. І. Шукаєв працював начальником управління у Міністерстві морського флоту СРСР, закінчив Саратовське військове училище МВС, служив в органах внутрішніх справ.
Був одружений на Вишняковій Антоніні Олександрівні. У 1938 році 25 січня народився син Віктор. У 2004 році його не стало. В Україні в Кіровоградській області проживає внучка Михайла Іларіоновича — Шукаєва Вікторія Вікторівна.
Помер в 1975 в Москві і похований на Преображенському кладовищі.
Автор мемуарів «Щоденник М. І. Шукаєва» і «11000 кілометрів по тилах ворога» (Воронеж, 1966).
Нагороди
- Орден Червоного Прапора (тричі)
- Орден Богдана Хмельницького I ступеня
- Орден Вітчизняної війни I ступеня
- Орден Вітчизняної війни II ступеня,
- Медаль «Партизану Вітчизняної війни» 1-го ступеня,
- Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» ,
- медалі СРСР,
- Чехословацький військовий орден «За Свободу» ,
- орден Військовий хрест (Чехословаччина) ,
- Орден Словацького національного повстання I ступеня,
- Медаль «За хоробрість перед ворогом» (ЧССР)
За деякими відомостями, в УШПР розглядалося питання про подання М. І. Шукаєва на звання Героя Радянського Союзу, але з невідомих причин питання не було вирішене.
Література
- Партизанська війна на Україні: Щоденники командирів партизанських загонів і з'єднань. 1941—1944. — М .: Центрполиграф, 2010 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Ilarionovich Shukayev 1907 d Gushin Kolodyaz Orlovska guberniya 1975 Moskva vidatnij partizanskij komandir Nimecko radyanskoyi vijni organizator i aktivnij uchasnik partizanskogo ruhu na timchasovo okupovanij teritoriyi Ukrayini ta Chehoslovachchini v 1941 1944 rr Polkovnik Shukayev Mihajlo IlarionovichNarodzhennya1907 Gushin Kolodez d Orlovska guberniya Rosijska imperiyaSmert1975 Moskva SRSRPohovannyaPreobrazhenske kladovisheOsvitaRosijskij ekonomichnij universitet imeni PlehanovaZvannyapolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shukayev ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini Donskogo kozachogo rodu U 1925 1929 rr pracyuvav slyusarem potim kochegarom na stanciyi Debalceve Donbas U 1929 1931 rr sluzhiv v diviziyi osoblivogo priznachennya OGPU v Moskvi tut zhe zakinchiv polkovu shkolu Uchasnik borotbi z povstanskim ruhom na Pivnichnomu Kavkazi Z 1932 r po 1941 r na gospodarskij roboti v Moskvi navchavsya na robitfaku potim v Plehanivskij instituti narodnogo gospodarstva Z pershih dniv Nimecko radyanskoyi vijni M I Shukayev komandir vzvodu i strileckoyi roti na Zahidnomu fronti cherven serpen 1941 r Pislya otrimanogo poranennya z veresnya 1941 po sichen 1942 znahodivsya na likuvanni v gospitali U sichni travni 1942 na formuvanni v 555 mu strileckomu polku 127 yi strileckoyi diviziyi Z travnya po veresen 1942 sluzhiv komandirom kulemetnoyi roti potim zastupnikom komandira bataljonu na Voronezkomu fronti Otrimavshi poranennya na likuvanni v gospitali veresen zhovten 1942 U listopadi 1942 spryamovanij v sistemu partizanskogo ruhu komandir roti specshkoli nachalnik navchalnogo punktu z pidgotovki partizanskih kadriv na Voronezkomu fronti z chervnya 1943 starshij pomichnik nachalnika viddilennya kadriv Predstavnictva Ukrayinskogo shtabu partizanskogo ruhu UShPR pri Vijskovij radi Voronezkogo frontu Pislya pidgotovki v Moskvi na pochatku lipnya 1943 roku pribuv Voronezku oblast m Bobrov Do cogo chasu tut bulo stvoreno operativnu grupu na choli z kapitanom Makarovim v zavdannya yakoyi vhodilo stvorennya partizanskih zagoniv i z yednan v tilu voroga 26 serpnya 1943 r kapitan Shukayev razom iz chlenami komandnogo skladu pribuv litakom Duglas na partizanskij aerodrom mizh selami Ploske i Lihachiv Naprikinci serpnya pochatku veresnya 1943 roku u nosivski lisi buli desantovani 6 bojovih grup blizko 70 bijciv yaki skladalisya z komandiriv komisariv radistiv pidrivnikiv medsester kotri projshli pidgotovku u specshkolah Nakazom partizanskogo shtabu pri Vijskovij radi M Shukayev buv priznachenij komandirom p yati nevelikih partizanskih zagoniv Voronezkogo frontu usogo 55 bijciv ob yednanih u z yednannya Trudnistyu bulo te sho nadislane z Velikoyi zemli ozbroyennya nahabno zabrav partizanskij zagin Za Batkivshinu Komandir zagonu Bovkun na otrimanij nakaz chlena Vijskradi tov Hrushova pro negajne povernennya nezakonno zabranogo u nas ozbroyennya niyak ne reaguvav Tak napisav u svoyemu shodenniku M I Shukayev naprikinci serpnya 1943 r Pislya peregovoriv z miscevimi partizanami 150 ozbroyenih bijciv nosivskogo partizanskogo z yednannya Za Batkivshinu priyednalisya do shukayevciv i takim chinom bulo stvorene Pershe z yednannya partizanskih zagoniv Voronezkogo frontu perejmenovane piznishe v partizanske z yednannya im Stalina Bojova diyalnist z yednannya pochalasya z diversijnih operacij v rajoni stanciyi Nizhin Chernigivskoyi oblasti Protyagom pershih desyati dniv z 27 serpnya po 7 veresnya 1943 roku partizani pidirvali 11 esheloniv protivnika zrujnuvali 4 zaliznichnih i 2 shosejnih mosti vbili pri comu blizko 770 vorozhih soldativ i oficeriv K1 veresnya 1943 roku chiselnist z yednannya za rahunok miscevih partizaniv zbilshilasya do 200 bijciv 7 veresnya 1943 r vikonuyuchi vkazivki CK KP b U i UShPR z yednannya M I Shukayeva vistupilo v rejd z Chernigivskoyi oblasti na Pravoberezhnu Ukrayinu forsuvavshi pri comu richki Desna Dnipro Prip yat i vijshlo do 17 zhovtnya 1943 r na zahid vid Zhitomira v rajon Yavenskih lisiv Chiselnist z yednannya dosyagla do cogo chasu ponad 1 4 tis bijciv Diyuchi v rajoni m Novograd Volinskij i na zaliznichnij magistrali Shepetivka Rivne partizani M I Shukayeva do 1 sichnya 1944 r pidirvali 52 esheloni protivnika zrujnuvali 9 zaliznichnih i shosejnih mostiv U zv yazku iz nastupom vijsk Chervonoyi armiyi na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini pered z yednannyam im J V Stalina bulo postavlene nove praktichno nezdijsnenne bojove zavdannya zdijsniti rejd z lisovih rajoniv Zhitomirskoyi oblasti na pivden v stepovi rajoni bilya m Pervomajska Mikolayivskoyi oblasti Z 6 sichnya po 22 bereznya 1944 zagoni partizanskogo z yednannya M I Shukayeva pragnuli probitisya cherez najblizhchij til grupi armij Pivden i kontrolovanu UPA miscevist v zaznachenij operativnij rajon Na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi oblasti i v rajoni Ternopolya partizani proveli 18 boyiv z nimeckimi ohoronnimi chastinami i 15 boyiv iz zagonami UPA ale vikonati bojove zavdannya ne zumili Z 25 po 30 bereznya 1944 z yednannya M I Shukayeva sprobuvalo prorvatisya na zahid u Lvivsku oblast ale na teritoriyi Ternopilshini partizani znovu zustrili napoleglivij opir nimciv i ukrayinskih nacionalistiv Brak boyepripasiv i nayavnist poranenih bijciv zmusili M I Shukayeva 5 kvitnya 1944 vidijti dlya z yednannya z vijskami Chervonoyi armiyi i zalishiti v tilu protivnika tilki partizanskij zagin im A Nevskogo i 30 grup pidrivnikiv 23 kvitnya 1944 r vikonuyuchi chergove zavdannya blizko 900 bijciv partizanskogo z yednannya im J V Stalina piznishe Partizanska brigada im J V Stalina vistupili v novij rejd v rajon Borislav Drogobich Dolayuchi opir nimeckih ohoronnih chastin i zagoniv UPA partizani M I Shukayeva projshovshi marshami po teritoriyi Ternopilskoyi Stanislavskoyi Cherniveckoyi ta Drogobickoyi oblastej de do nih priyednalisya 2 roti slovackih voyiniv chastkovo goristoyu miscevistyu 22 travnya 1944 vijshli v zaznachenij rajon Tut protyagom 1 5 misyacya zagoni z yednannya pidirvali 21 eshelon protivnika zrujnuvali 6 zaliznichnih i shosejnih mostiv organizuvali 16 zasidok proveli 9 boyiv z nimcyami i 2 boyi z UPA U zv yazku z nablizhennyam liniyi frontu 9 lipnya 1944 r partizanske z yednannya im J V Stalina otrimalo vid UShPR vkazivku perejti dlya vedennya bojovih dij na teritoriyu Chehoslovachchini Z ciyeyu metoyu partizani M I Shukayeva zdijsnili rejd protyazhnistyu v 200 km po teritoriyi Pivdennoyi Polshi proveli 11 boyiv z nimcyami i pidirvavshi 34 esheloni protivnika vijshli 25 serpnya 1944 na teritoriyu Chehoslovachchini Za period z 26 serpnya po 20 zhovtnya 1944 r diyuchi v rajonah slovackih mist Pryashiv Gumenne z yednannya im J V Stalina pid komanduvannyam M I Shukayeva jogo zastupnika Gladilina i komisara Ivannikova provelo 18 boyiv i organizuvalo 12 zasidok pidbivshi i znishivshi 110 avtomashin i 25 motocikliv protivnika Nadali partizani veli bojovi diyi v rajonah Poprad Timovec de v lyutomu 1945 zustrilisya z chastinami radyanskoyi armiyi Za chas svoyeyi bojovoyi diyalnosti 27 serpnya 1943 25 lyutogo 1945 partizanske z yednannya im J V Stalina pid komanduvannyam M I Shukayeva provelo 161 bij z gitlerivcyami ta ukrayinskimi nacionalistami organizuvalo 92 zasidki na shosejnih dorogah pidirvalo 194 esheloni protivnika zavdavshi jomu vidchutnih vtrat u zhivij sili i tehnici Partizani M I Shukayeva zdijsnili odin z najbilsh protyazhnih rejdiv v istoriyi partizanskogo ruhu projshovshi vid Nizhina do Pragi blizko 11 tisyach kilometriv tilami protivnika U pislyavoyenni roki M I Shukayev pracyuvav nachalnikom upravlinnya u Ministerstvi morskogo flotu SRSR zakinchiv Saratovske vijskove uchilishe MVS sluzhiv v organah vnutrishnih sprav Buv odruzhenij na Vishnyakovij Antonini Oleksandrivni U 1938 roci 25 sichnya narodivsya sin Viktor U 2004 roci jogo ne stalo V Ukrayini v Kirovogradskij oblasti prozhivaye vnuchka Mihajla Ilarionovicha Shukayeva Viktoriya Viktorivna Pomer v 1975 v Moskvi i pohovanij na Preobrazhenskomu kladovishi Avtor memuariv Shodennik M I Shukayeva i 11000 kilometriv po tilah voroga Voronezh 1966 NagorodiOrden Chervonogo Prapora trichi Orden Bogdana Hmelnickogo I stupenya Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Medal Partizanu Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Medal V pam yat 800 richchya Moskvi medali SRSR Chehoslovackij vijskovij orden Za Svobodu orden Vijskovij hrest Chehoslovachchina Orden Slovackogo nacionalnogo povstannya I stupenya Medal Za horobrist pered vorogom ChSSR Za deyakimi vidomostyami v UShPR rozglyadalosya pitannya pro podannya M I Shukayeva na zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ale z nevidomih prichin pitannya ne bulo virishene LiteraturaPartizanska vijna na Ukrayini Shodenniki komandiriv partizanskih zagoniv i z yednan 1941 1944 M Centrpoligraf 2010 roku