Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штурм Львова — епізод Північної війни, що відбувся 27 серпня (7 вересня) 1704. Лише трьома кавалерійськими полками король Карл XII штурмував місто Львів, на той час головне місто Руського воєводства Речі Посполитої.
| Штурм Львова | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Велика Північна війна | |||||||
 Гравюра з тогочасним видом міста | |||||||
| Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.84250000002777625° пн. ш. 24.03222222224999882° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Швеція | Річ Посполита | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл XII | Францішек Галецький пол. Franciszek Gałecki | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 3 полки драгунів | немає інформації | ||||||
| Втрати | |||||||
| 30 загинуло | немає інформації | ||||||
Попередні події
Наприкінці травня 1704 року Карл XII виступив зі своєї зимової штаб-квартири у напрямку Варшави для захисту запланованих вільних виборів короля Польщі 1704 року. Його військо складалося із 17 700 піхотинців та 13 500 кавалеристів . Після його прибуття під захистом шведської армії та проти волі шляхти[] 12 липня 1704 року королем було обрано Станіслава Лещинського.
Після виборів Карл вирушив із сильним армійським корпусом на регіони, що виступали проти нового короля. Август II Фрідріх, курфюрст Саксонії, що був до того часу польським королем, не визнав результатів виборів та пішов зі своїм військом від наступаючої армії Карла XII. Коли шведське військо підійшло до міста Ярослава, Август II скористався можливістю зайняти Варшаву, щоби скинути короля-супротивника. Карл XII відмовився від переслідування саксонської армії, натомість він відіслав графа Магнуса Стенбока до Львова для отримання відкупу під загрозою пограбування міста (нім. Brandschatzung). У часи Північної війни місто було одним із найбагатших та найважливіших міст Речі Посполитої
Комендант фортеці, (пол. Franciszek Gałecki), був відданим прихильником Августа ІІ. Він переконав раду міста не платити на вимогу шведів, аргументуючи це тим, що в останніх війнах місто не було захоплене. Карл ХІІ вирушив до міста лише з трьома драгунськими полками (полки Красова, Бухвальда та Дюкера), піхоту та артилерію він відправив назад до Ярослава.
Штурм фортеці
Шведи прибули до міста 25 серпня (5 вересня) 1704. Через густий ліс частина війська заблукала, тому Карлу ХІІ довелось відкласти запланований на наступний день наступ. Ліс був настільки густий, що війська змогли зібратись лише з використанням сигнальних рогів . Також через тривалий дощ атака наступного дня не змогла б відбутись у будь-якому разі. Цей час Карл ХІІ використав для навчання недавно набраних кавалеристів. Їх навчали веденню бойових дій та використанню ручних гранат. Останнє було важливим для штурму міського муру. Карл проінструктував своїх полковників увечері 26 серпня (6 вересня) 1704.
Львів було захищено муром з воротами. Також перед муром була захисна стіна з дерев'яним частоколом. Додатково місто захищав рів, але він був сухий. Єзуїтський монастир був додатково підсилений гарматами та солдатами . Зранку 25 серпня (7 вересня) 1704 розпочався штурм. Полки просувались під сильним вогнем гармат і ручної зброї, що вівся від пілонів монастиря. Кожен із полковників вів власний полк. Полк Бухвальда відповідав за правий фланг, полк Дюкера знаходився на лівому фланзі, а полк Красова — у центрі .
Шведський король, що перебував у передніх лавах атакуючих, був одним із перших на стінах міста. За чверть години ворота міста перейшли під контроль шведів. Ворота захопив підрозділ полковника Торстенстона, що належали до полку Красова. Полковник Бухвальд пройшов зі своїм полком до Ринкової площі та захопив її і, таким чином, місто було захоплене. Причинами низьких втрат у шведському війську були надзвичайно швидке взяття міського муру та взяття в полон значної частини тих, хто оборонявся, за короткий час. Лише 30 кавалеристів було вбито під час штурму .
Командувач гарнізону Ґалєцкі зник. Він спробував сховатись у єзуїтському монастирі. Один шведський трабант (нім. Trabant) знайшов його під час обшуку та взяв у полон.
Результати
Із львівського гарнізону було отримано 171 гармату те велику кількість боєприпасів та продуктів. Гармати довелось підірвати, оскільки шведи не могли їх забрати з собою. Також скрині з сріблом та золотом мали бути доставлені у шведський табір . Крім того, мешканці міста мали сплатити контрибуцію у 300 000 талерів. Більша частина грошей була прощена після листа вірного королю Швеції Станіслава І Лещинського .
Карл ХІІ пообіцяв своїм солдатам дозвіл на 24-годинне грабування міста. Після прохань жителів міста про помилування він віддав наказ негайно зупинити мародерство.
Наслідки
Карл ХІІ, через швидкий похід на Львів, залишив столицю Польщі майже без захисту. Під час штурму Львова Август ІІ в свою чергу захопив Варшаву, чим примусив короля-супротивника до втечі. Тому Карл ХІІ недовго святкував перемогу та за короткий час вирушив з військом у напрямку Варшави. Шведський король прагнув якомога швидше виправити свою помилку .
Примітки
- Fryxell, стор. 213ff
- Anders Fryxell: Geschichte Karl des Zwölften. Leipzig 1860, Neuausgabe 1865, ст. 103.
- Georg Tessin, с. 207.
- Knut Lundblad, Band 1, с. 301ff
- Вольтер… — С. 453.
- Як три полки шведських драгунів Львів штурмували - ilvivyanyn.com (укр.). 11 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- Knut Lundblad, Band 1, с. 303.
- Anders Fryxell, с. 214.
Література
- Anders Fryxell: Lebensgeschichte Karl des Zwölften, Königs von Schweden, Band 1, Braunschweig (1861) (нім.)
- Knut Lundblad: Geschichte Karl des Zwölften Königs von Schweden, Band 1, Hamburg (1835) (нім.)
- Вольтер: Geschichte Carls XII., Frankfurt am Main (1761) (нім.)
- Georg Tessin: Die deutschen Regimenter der Krone Schweden: Unter Karl X. Gustav (1654—1660), Böhlau (1967) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oblogi Lvova Shturm Lvova epizod Pivnichnoyi vijni sho vidbuvsya 27 serpnya 7 veresnya 1704 Lishe troma kavalerijskimi polkami korol Karl XII shturmuvav misto Lviv na toj chas golovne misto Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Shturm LvovaVelika Pivnichna vijnaGravyura z togochasnim vidom mista Gravyura z togochasnim vidom mistaKoordinati 49 50 33 pn sh 24 01 56 sh d 49 84250000002777625 pn sh 24 03222222224999882 sh d 49 84250000002777625 24 03222222224999882Data 27 serpnya 7 veresnya 1704Misce LvivRezultat Peremoga ShveciyiStoroniShveciya Rich PospolitaKomanduvachiKarl XII Francishek Galeckij pol Franciszek GaleckiVijskovi sili3 polki draguniv nemaye informaciyiVtrati30 zaginulo nemaye informaciyiPoperedni podiyiPohodi Karla XII z travnya 1704 po gruden 1705 Naprikinci travnya 1704 roku Karl XII vistupiv zi svoyeyi zimovoyi shtab kvartiri u napryamku Varshavi dlya zahistu zaplanovanih vilnih viboriv korolya Polshi 1704 roku Jogo vijsko skladalosya iz 17 700 pihotinciv ta 13 500 kavaleristiv Pislya jogo pributtya pid zahistom shvedskoyi armiyi ta proti voli shlyahti dzherelo 12 lipnya 1704 roku korolem bulo obrano Stanislava Leshinskogo Pislya viboriv Karl virushiv iz silnim armijskim korpusom na regioni sho vistupali proti novogo korolya Avgust II Fridrih kurfyurst Saksoniyi sho buv do togo chasu polskim korolem ne viznav rezultativ viboriv ta pishov zi svoyim vijskom vid nastupayuchoyi armiyi Karla XII Koli shvedske vijsko pidijshlo do mista Yaroslava Avgust II skoristavsya mozhlivistyu zajnyati Varshavu shobi skinuti korolya suprotivnika Karl XII vidmovivsya vid peresliduvannya saksonskoyi armiyi natomist vin vidislav grafa Magnusa Stenboka do Lvova dlya otrimannya vidkupu pid zagrozoyu pograbuvannya mista nim Brandschatzung U chasi Pivnichnoyi vijni misto bulo odnim iz najbagatshih ta najvazhlivishih mist Rechi Pospolitoyi Komendant forteci pol Franciszek Galecki buv viddanim prihilnikom Avgusta II Vin perekonav radu mista ne platiti na vimogu shvediv argumentuyuchi ce tim sho v ostannih vijnah misto ne bulo zahoplene Karl HII virushiv do mista lishe z troma dragunskimi polkami polki Krasova Buhvalda ta Dyukera pihotu ta artileriyu vin vidpraviv nazad do Yaroslava Shturm forteciShvedi pribuli do mista 25 serpnya 5 veresnya 1704 Cherez gustij lis chastina vijska zablukala tomu Karlu HII dovelos vidklasti zaplanovanij na nastupnij den nastup Lis buv nastilki gustij sho vijska zmogli zibratis lishe z vikoristannyam signalnih rogiv Takozh cherez trivalij dosh ataka nastupnogo dnya ne zmogla b vidbutis u bud yakomu razi Cej chas Karl HII vikoristav dlya navchannya nedavno nabranih kavaleristiv Yih navchali vedennyu bojovih dij ta vikoristannyu ruchnih granat Ostannye bulo vazhlivim dlya shturmu miskogo muru Karl proinstruktuvav svoyih polkovnikiv uvecheri 26 serpnya 6 veresnya 1704 Lviv bulo zahisheno murom z vorotami Takozh pered murom bula zahisna stina z derev yanim chastokolom Dodatkovo misto zahishav riv ale vin buv suhij Yezuyitskij monastir buv dodatkovo pidsilenij garmatami ta soldatami Zranku 25 serpnya 7 veresnya 1704 rozpochavsya shturm Polki prosuvalis pid silnim vognem garmat i ruchnoyi zbroyi sho vivsya vid piloniv monastirya Kozhen iz polkovnikiv viv vlasnij polk Polk Buhvalda vidpovidav za pravij flang polk Dyukera znahodivsya na livomu flanzi a polk Krasova u centri Shvedskij korol sho perebuvav u perednih lavah atakuyuchih buv odnim iz pershih na stinah mista Za chvert godini vorota mista perejshli pid kontrol shvediv Vorota zahopiv pidrozdil polkovnika Torstenstona sho nalezhali do polku Krasova Polkovnik Buhvald projshov zi svoyim polkom do Rinkovoyi ploshi ta zahopiv yiyi i takim chinom misto bulo zahoplene Prichinami nizkih vtrat u shvedskomu vijsku buli nadzvichajno shvidke vzyattya miskogo muru ta vzyattya v polon znachnoyi chastini tih hto oboronyavsya za korotkij chas Lishe 30 kavaleristiv bulo vbito pid chas shturmu Komanduvach garnizonu Galyecki znik Vin sprobuvav shovatis u yezuyitskomu monastiri Odin shvedskij trabant nim Trabant znajshov jogo pid chas obshuku ta vzyav u polon RezultatiIz lvivskogo garnizonu bulo otrimano 171 garmatu te veliku kilkist boyepripasiv ta produktiv Garmati dovelos pidirvati oskilki shvedi ne mogli yih zabrati z soboyu Takozh skrini z sriblom ta zolotom mali buti dostavleni u shvedskij tabir Krim togo meshkanci mista mali splatiti kontribuciyu u 300 000 taleriv Bilsha chastina groshej bula proshena pislya lista virnogo korolyu Shveciyi Stanislava I Leshinskogo Karl HII poobicyav svoyim soldatam dozvil na 24 godinne grabuvannya mista Pislya prohan zhiteliv mista pro pomiluvannya vin viddav nakaz negajno zupiniti maroderstvo NaslidkiKarl HII cherez shvidkij pohid na Lviv zalishiv stolicyu Polshi majzhe bez zahistu Pid chas shturmu Lvova Avgust II v svoyu chergu zahopiv Varshavu chim primusiv korolya suprotivnika do vtechi Tomu Karl HII nedovgo svyatkuvav peremogu ta za korotkij chas virushiv z vijskom u napryamku Varshavi Shvedskij korol pragnuv yakomoga shvidshe vipraviti svoyu pomilku PrimitkiFryxell stor 213ff Anders Fryxell Geschichte Karl des Zwolften Leipzig 1860 Neuausgabe 1865 st 103 Georg Tessin s 207 Knut Lundblad Band 1 s 301ff Volter S 453 Yak tri polki shvedskih draguniv Lviv shturmuvali ilvivyanyn com ukr 11 zhovtnya 2022 Procitovano 13 zhovtnya 2022 Knut Lundblad Band 1 s 303 Anders Fryxell s 214 LiteraturaAnders Fryxell Lebensgeschichte Karl des Zwolften Konigs von Schweden Band 1 Braunschweig 1861 nim Knut Lundblad Geschichte Karl des Zwolften Konigs von Schweden Band 1 Hamburg 1835 nim Volter Geschichte Carls XII Frankfurt am Main 1761 nim Georg Tessin Die deutschen Regimenter der Krone Schweden Unter Karl X Gustav 1654 1660 Bohlau 1967 nim