Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штирійська марка (лат. Marchia Stirensis, нім. Steiermark), спочатку більш відома як Карантанська марка (лат. Marchia Carantana; нім. Karantanische Mark, за назвою колишнього слов'янського князівства Карантанія) — південно-східна заальпійська прикордонна марка Священної Римської імперії. Заснована близько 970 року на частині території більшої Каринтійської марки, яка сама була частиною Баварського герцогства, як його прикордонна територія і буферна зона від угорських вторгнень. Під пануванням герцогів Каринтійських з 976 року територія стала називатися Штирійська марка (нім. Штайрмарк), названа так на честь міста Штайр, тодішньої резиденції маркграфів Отакарів. У 1180 році марка стала імперським герцогством, а Отакари здобули титул герцогів Штирійських.
| Штирійська марка | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1035 |
|---|---|
| Посада голови уряду | d |
| Замінений на | Штирія |
| Час/дата припинення існування | 1180 |
 | |
Історія
Після слов'янського заселення Східних Альп приблизно з 590 року та заснування Карантанського князівства в VII столітті, ця територія приблизно в 740 році потрапила під сюзеренітет Баварського герцогства, коли карантанський князь Борут попросив у баварського герцога Оділо допомоги проти аварського вторгнення. Імператор франків Карл Великий захопив Баварське герцогство, включив його до складу Каролінгської імперії та запровадив у ньому франкську сеньйоріальну систему, тоді як північно-західні території Карантанії заселили баварські селяни. Християнізацією місцевого слов'янського населення займалось Зальцбурзьке архієпископство. Однак значні частини колишньої Карантанії були знову втрачені під час вторгнення угорських військ, кульмінацією якого стала поразка східних франків у битві під Пресбургом 907 року.
Король Німеччини Оттон I припинив угорські вторгнення після перемоги над угорцями в битві при Лехфельді 955 року. Згодом колишні карантанські землі знову були відвойовані аж до річки Лафніц на сході. Коли в 976 році король Оттон II відокремив Каринтійське герцогство від Баварій, воно включало територію Веронської, Істрійської, Карніола та маркія Карантана (marchia Carantana), що охоплювала прилеглу східну територію за хребтом Коральпи до річок Мура, і Енс. У 1042/43 німецьким королем Генріхом III були завойовані подальші території на схід від Мури аж до Піттена та річки Лейта, а також остаточно розгромлено угорські війська в битві біля Менфі 1044 року.
Карантанські землі були переважно заселені німцями та християнізовані архієпископами Зальцбурзькими. У 1004 році баварські пфальцграфи династії Арібонідів заснували бенедиктинський жіночий монастир Гесс, який імператор Генріх II у 1020 році зробив імперським абатством. Архієпископ Зальцбурга Гебхард заснував Адмонтське абатство у 1074 році, а через два роки засновано абатство Святого Ламбрехта як власний монастир знатного дому Еппенштейнів. Подальші заснування монастирів включали цистерціанське абатство Рейн у 1129 році, абатство Зеккау у 1140 році, Шпіталь-ам-Земмерінг у 1160 році, августинський монастир Ворау у 1163 році.
Перші маркграфи з дому Еппенштейнів з'являються наприкінці X століття. Маркграф Адальберо також отримав Каринтійське герцогство в 1011/12 роках, але був усунений імператором Конрадом II у 1035 році за звинуваченням у державній зраді. У 1053/54 роках маркграфські землі розграбували війська скинутого баварського герцога Конрада I та герцога Каринтії Вельфа. З 1056 року маркою керували граф Хімгау Оттокар I та його нащадки з династії Отакарів, які вперше згадуються як «маркграфи Штирійські» у 1074 році. У 1122 році вони також успадкували алодіальні володіння своїх попередників Еппенштейна у Верхній Штирії.
Після завершення політичних потрясінь, викликаних гострою суперечкою про інвеституру, маркграф Леопольд Сильний (1122—1129) і його син Оттокар III (1129—1164) поступово здобули незалежність від каринтійських герцогів і змогли придбати великі території вздовж річки Савінья вниз до Словенської марки. Леопольд заклав місто та замок Гартберг. Маркграф Оттокар III поширив свій вплив вниз по річці Мур на територію Марк-ан-дер-Санн (Нижня Штирія) і переніс свою резиденцію до Граца; він уже почав називати себе принцепсом. У 1180 році його син і наступник маркграф Оттокар IV був нарешті зведений імператором Фрідріхом Барбароссою в ранг герцогів Штирійських.
Однак, після смерті в 1192 році Оттокара IV, лінія отакарів вимерла, після чого згідно з Георгенберзьким пактом 1186 року землі Штирії успадкували австрійські герцоги з дому Бабенбергів.
Маркграфи
- Марквард з Еппенштейна (до бл. 1000 р.)
- Адальберо з Еппенштейна (бл. 1000—1035), син, також герцог Каринтії та маркграф Верони з 1011, скинутий
- Арнольд Вельський — Ламбах (1035—1055)
- Годфрі Піттен (1042—1050), син, співмаркграф, убитий
Отакар (1056—1180):
- Оттокар I (1056—1075), граф у Хімгау
- Адальберо (1075—1082), син, убитий
- Оттокар II (1082—1122), брат Адальберо
- Леопольд (1122—1129), син Оттокара II
- Оттокар III (1129—1164), син
- Оттокар IV (1164—1180), син, перший герцог Штирії до 1192 р.
Джерела
- Posch, Fritz. Die Besiedlung des Grazer Bodens und die Gründung und früheste Entwicklung von Graz, 850 Jahre Graz, Styria, Graz 1978
- Semple, Ellen Churchill (1915). The Barrier Boundary of the Mediterranean Basin and Its Northern Breaches as Factors in History. Annals of the Association of American Geographers. 5: 27—59. doi:10.1080/00045601509357037.
- Thompson, James Westfall. Feudal Germany, Volume II. New York: Frederick Ungar Publishing Co., 1928.
- Reichel, Rudolf. Steirische Landesgeschichte, Leuschner & Lubensky, Graz 1884
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtirijska marka lat Marchia Stirensis nim Steiermark spochatku bilsh vidoma yak Karantanska marka lat Marchia Carantana nim Karantanische Mark za nazvoyu kolishnogo slov yanskogo knyazivstva Karantaniya pivdenno shidna zaalpijska prikordonna marka Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zasnovana blizko 970 roku na chastini teritoriyi bilshoyi Karintijskoyi marki yaka sama bula chastinoyu Bavarskogo gercogstva yak jogo prikordonna teritoriya i buferna zona vid ugorskih vtorgnen Pid panuvannyam gercogiv Karintijskih z 976 roku teritoriya stala nazivatisya Shtirijska marka nim Shtajrmark nazvana tak na chest mista Shtajr todishnoyi rezidenciyi markgrafiv Otakariv U 1180 roci marka stala imperskim gercogstvom a Otakari zdobuli titul gercogiv Shtirijskih Shtirijska marka Gerb Data stvorennya zasnuvannya1035 Posada golovi uryadud Zaminenij naShtiriya Chas data pripinennya isnuvannya1180IstoriyaPislya slov yanskogo zaselennya Shidnih Alp priblizno z 590 roku ta zasnuvannya Karantanskogo knyazivstva v VII stolitti cya teritoriya priblizno v 740 roci potrapila pid syuzerenitet Bavarskogo gercogstva koli karantanskij knyaz Borut poprosiv u bavarskogo gercoga Odilo dopomogi proti avarskogo vtorgnennya Imperator frankiv Karl Velikij zahopiv Bavarske gercogstvo vklyuchiv jogo do skladu Karolingskoyi imperiyi ta zaprovadiv u nomu franksku senjorialnu sistemu todi yak pivnichno zahidni teritoriyi Karantaniyi zaselili bavarski selyani Hristiyanizaciyeyu miscevogo slov yanskogo naselennya zajmalos Zalcburzke arhiyepiskopstvo Odnak znachni chastini kolishnoyi Karantaniyi buli znovu vtracheni pid chas vtorgnennya ugorskih vijsk kulminaciyeyu yakogo stala porazka shidnih frankiv u bitvi pid Presburgom 907 roku Korol Nimechchini Otton I pripiniv ugorski vtorgnennya pislya peremogi nad ugorcyami v bitvi pri Lehfeldi 955 roku Zgodom kolishni karantanski zemli znovu buli vidvojovani azh do richki Lafnic na shodi Koli v 976 roci korol Otton II vidokremiv Karintijske gercogstvo vid Bavarij vono vklyuchalo teritoriyu Veronskoyi Istrijskoyi Karniola ta markiya Karantana marchia Carantana sho ohoplyuvala prileglu shidnu teritoriyu za hrebtom Koralpi do richok Mura i Ens U 1042 43 nimeckim korolem Genrihom III buli zavojovani podalshi teritoriyi na shid vid Muri azh do Pittena ta richki Lejta a takozh ostatochno rozgromleno ugorski vijska v bitvi bilya Menfi 1044 roku Svyashenna Rimska imperiya blizko 1000 roku gercogstvo Karintiya zobrazhene korichnevim kolorom iz teritoriyami Veroni Istriyi Karnioliyi ta Shtiriyi zgidno z Vilyamom Robertom Sheperdom 1923 rik Karantanski zemli buli perevazhno zaseleni nimcyami ta hristiyanizovani arhiyepiskopami Zalcburzkimi U 1004 roci bavarski pfalcgrafi dinastiyi Aribonidiv zasnuvali benediktinskij zhinochij monastir Gess yakij imperator Genrih II u 1020 roci zrobiv imperskim abatstvom Arhiyepiskop Zalcburga Gebhard zasnuvav Admontske abatstvo u 1074 roci a cherez dva roki zasnovano abatstvo Svyatogo Lambrehta yak vlasnij monastir znatnogo domu Eppenshtejniv Podalshi zasnuvannya monastiriv vklyuchali cistercianske abatstvo Rejn u 1129 roci abatstvo Zekkau u 1140 roci Shpital am Zemmering u 1160 roci avgustinskij monastir Vorau u 1163 roci Pershi markgrafi z domu Eppenshtejniv z yavlyayutsya naprikinci X stolittya Markgraf Adalbero takozh otrimav Karintijske gercogstvo v 1011 12 rokah ale buv usunenij imperatorom Konradom II u 1035 roci za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi U 1053 54 rokah markgrafski zemli rozgrabuvali vijska skinutogo bavarskogo gercoga Konrada I ta gercoga Karintiyi Velfa Z 1056 roku markoyu keruvali graf Himgau Ottokar I ta jogo nashadki z dinastiyi Otakariv yaki vpershe zgaduyutsya yak markgrafi Shtirijski u 1074 roci U 1122 roci voni takozh uspadkuvali alodialni volodinnya svoyih poperednikiv Eppenshtejna u Verhnij Shtiriyi Pislya zavershennya politichnih potryasin viklikanih gostroyu superechkoyu pro investituru markgraf Leopold Silnij 1122 1129 i jogo sin Ottokar III 1129 1164 postupovo zdobuli nezalezhnist vid karintijskih gercogiv i zmogli pridbati veliki teritoriyi vzdovzh richki Savinya vniz do Slovenskoyi marki Leopold zaklav misto ta zamok Gartberg Markgraf Ottokar III poshiriv svij vpliv vniz po richci Mur na teritoriyu Mark an der Sann Nizhnya Shtiriya i perenis svoyu rezidenciyu do Graca vin uzhe pochav nazivati sebe princepsom U 1180 roci jogo sin i nastupnik markgraf Ottokar IV buv nareshti zvedenij imperatorom Fridrihom Barbarossoyu v rang gercogiv Shtirijskih Odnak pislya smerti v 1192 roci Ottokara IV liniya otakariv vimerla pislya chogo zgidno z Georgenberzkim paktom 1186 roku zemli Shtiriyi uspadkuvali avstrijski gercogi z domu Babenbergiv MarkgrafiMarkvard z Eppenshtejna do bl 1000 r Adalbero z Eppenshtejna bl 1000 1035 sin takozh gercog Karintiyi ta markgraf Veroni z 1011 skinutij Arnold Velskij Lambah 1035 1055 Godfri Pitten 1042 1050 sin spivmarkgraf ubitij Otakar 1056 1180 Ottokar I 1056 1075 graf u Himgau Adalbero 1075 1082 sin ubitij Ottokar II 1082 1122 brat Adalbero Leopold 1122 1129 sin Ottokara II Ottokar III 1129 1164 sin Ottokar IV 1164 1180 sin pershij gercog Shtiriyi do 1192 r DzherelaPosch Fritz Die Besiedlung des Grazer Bodens und die Grundung und fruheste Entwicklung von Graz 850 Jahre Graz Styria Graz 1978 Semple Ellen Churchill 1915 The Barrier Boundary of the Mediterranean Basin and Its Northern Breaches as Factors in History Annals of the Association of American Geographers 5 27 59 doi 10 1080 00045601509357037 Thompson James Westfall Feudal Germany Volume II New York Frederick Ungar Publishing Co 1928 Reichel Rudolf Steirische Landesgeschichte Leuschner amp Lubensky Graz 1884