Сергій Штейгер (11 листопада 1868 — 1937, Швейцарія) — офіцер і громадський діяч, член IV Державної думи від Київської губернії.
Сергій Штейгер | |
Народження: | 11 листопада 1868 |
---|---|
Смерть: | 1937 Швейцарія |
Країна: | Російська імперія |
Освіта: | Єлисаветградське кавалерійське училище |
Життєпис
Реформатського віросповідання. Походив зі шляхти Херсонської та Київської губерній . Землевласник Канівського повіту (550 десятин).
Закінчив Рішельєвську гімназію в Одесі і Єлисаветградське кавалерійське училище (1888).
Служив офіцером у 2-му лейб-гусарському Павлоградському і 14-му гусарському Мітавському полках.
У 1891 — 1901 — перебував ад'ютантом при командуючому військами Одеського військового округу графі Олександрі Мусіні-Пушкін.
У 1901 вийшов у відставку в чині підполковника кавалерії і оселився в своєму маєтку Канівського повіту. Зайнявся сільським господарством і громадською діяльністю. Обирався Канівським повітовим предводителем дворянства (з 1907) і головою Канівської повітової земської управи (з 1911), був почесним мировим суддею Канівського судового округу. Дослужився до чину колезького радника.
1912 — обраний членом Державної думи від Київської губернії. Входив до фракції російських націоналістів і помірно-правих (ФНУП), після її розколу в серпні 1915 — до групи прихильників Петра Балашова. Був доповідачем комісії з військових і морських справ, а також членом комісій: з військових і морських справ, зі святкування 300-річчя дому Романових, з народної освіти, з народного здоров'я і зі шляхів сполучення.
У роки Першої світової війни займався допомогою пораненим і хворим воїнам. Був уповноваженим: Російського товариства Червоного Хреста в Канівському повіті, Комітету великої княгині Марії Павлівни, Київського губернського земства у Всеросійському Зеумському союзі.
Після Жовтневого перевороту переїхав до Одеси, у 1920 евакуювався з сім'єю до Константинополя. На еміграції у Чехословаччині, з 1931 — у Швейцарії, жив у Берні. Помер у 1937.
Родина
Був одружений двічі. Старший син — Борис Штейгер (1892 — 1937), співробітник Наркомосу і ОДПУ.Розстріляний.
Середній син від першого шлюбу: Анатолій, поет першої хвилі еміграції.
У другому шлюбі мав трьох дітей. Одна з доньок Алла (1909 — 1987) — поетеса і перша дружина художника Олександра Головіна (1904 — 1968).
Джерела
- Державна дума Російської імперії: 1906-1917 . - М. РОССПЕН, 2008.
Примітки
- Штейгер, баронский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Shtejger 11 listopada 1868 1937 Shvejcariya oficer i gromadskij diyach chlen IV Derzhavnoyi dumi vid Kiyivskoyi guberniyi Sergij ShtejgerSergij Shtejger Narodzhennya 11 listopada 1868 1868 11 11 Smert 1937 ShvejcariyaKrayina Rosijska imperiyaOsvita Yelisavetgradske kavalerijske uchilisheU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtejger ZhittyepisReformatskogo virospovidannya Pohodiv zi shlyahti Hersonskoyi ta Kiyivskoyi gubernij Zemlevlasnik Kanivskogo povitu 550 desyatin Zakinchiv Rishelyevsku gimnaziyu v Odesi i Yelisavetgradske kavalerijske uchilishe 1888 Sluzhiv oficerom u 2 mu lejb gusarskomu Pavlogradskomu i 14 mu gusarskomu Mitavskomu polkah U 1891 1901 perebuvav ad yutantom pri komanduyuchomu vijskami Odeskogo vijskovogo okrugu grafi Oleksandri Musini Pushkin U 1901 vijshov u vidstavku v chini pidpolkovnika kavaleriyi i oselivsya v svoyemu mayetku Kanivskogo povitu Zajnyavsya silskim gospodarstvom i gromadskoyu diyalnistyu Obiravsya Kanivskim povitovim predvoditelem dvoryanstva z 1907 i golovoyu Kanivskoyi povitovoyi zemskoyi upravi z 1911 buv pochesnim mirovim suddeyu Kanivskogo sudovogo okrugu Dosluzhivsya do chinu kolezkogo radnika 1912 obranij chlenom Derzhavnoyi dumi vid Kiyivskoyi guberniyi Vhodiv do frakciyi rosijskih nacionalistiv i pomirno pravih FNUP pislya yiyi rozkolu v serpni 1915 do grupi prihilnikiv Petra Balashova Buv dopovidachem komisiyi z vijskovih i morskih sprav a takozh chlenom komisij z vijskovih i morskih sprav zi svyatkuvannya 300 richchya domu Romanovih z narodnoyi osviti z narodnogo zdorov ya i zi shlyahiv spoluchennya U roki Pershoyi svitovoyi vijni zajmavsya dopomogoyu poranenim i hvorim voyinam Buv upovnovazhenim Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta v Kanivskomu poviti Komitetu velikoyi knyagini Mariyi Pavlivni Kiyivskogo gubernskogo zemstva u Vserosijskomu Zeumskomu soyuzi Pislya Zhovtnevogo perevorotu pereyihav do Odesi u 1920 evakuyuvavsya z sim yeyu do Konstantinopolya Na emigraciyi u Chehoslovachchini z 1931 u Shvejcariyi zhiv u Berni Pomer u 1937 RodinaBuv odruzhenij dvichi Starshij sin Boris Shtejger 1892 1937 spivrobitnik Narkomosu i ODPU Rozstrilyanij Serednij sin vid pershogo shlyubu Anatolij poet pershoyi hvili emigraciyi U drugomu shlyubi mav troh ditej Odna z donok Alla 1909 1987 poetesa i persha druzhina hudozhnika Oleksandra Golovina 1904 1968 DzherelaDerzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 M ROSSPEN 2008 PrimitkiShtejger baronskij rod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref