Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шпак реюньйонський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| †Fregilupus varius (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шпак реюньйонський (Fregilupus varius) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Вимер у середині XIX століття.
Поширення
Вид був ендеміком острова Реюньйон в Індійському океані. Першою згадкою про шпака є список птахів Мадагаскару 1658 року, написаний французьким губернатором . Очевидно, птах був поширеним аж до 1830-х років. Однак останній екземпляр був відстріляний у 1837 році, і вид вимер між 1850 і 1860 роками. Збереглося дев'ятнадцять музейних екземплярів.
Називають декілька причин вимирання виду, але всі вони пов'язані з людиною. У 670- роках на острови завезений пацюк чорний (Rattus rattus), а у 1735 році пацюк сірий (Rattus norvegicus). Вони швидко розмножились і загрожували сільському господарству та місцевим видам. Щури мешкали в дуплах дерев і полювали на яйця, молодняк і гніздових птахів. Також причиною могло бути зараження хворобами від інтродукованих і свійських птахів. Часто повторюється припущення, що інтродукція майни звичайної (Acridotheres tristis) призвела до конкуренції між цими двома видами шпаків. Майна була завезена на Реюньйон у 1759 році для боротьби з сараною, і сама стала шкідником, але шпак співіснував із майною протягом майже 100 років, і вони могли не мати спільного середовища існування.
Починаючи з 1830-х років Реюньйон був вирубаний для плантацій. Колишні раби приєдналися до білих селян в обробітку незайманих територій після того, як рабство було скасовано в 1848 році, а шпак був витіснений на межі свого колишнього середовища проживання. Надмірне полювання було останнім ударом по виду. У 1821 році був прийнятий закон, який зобов'язував винищувати птахів, що псують зерно, і шпак мав репутацію псувальника посівів. У 1860-х роках різні автори зазначали, що птах майже зник, але на той час він, ймовірно, вже вимер; у 1877 році Вінсон нарікав, що останні особини могли загинути внаслідок недавніх лісових пожеж. Жодних спроб зберегти вид в неволі, здається, не були зроблені.
Опис
У довжину птах досягав 30 сантиметрів. Крила, забарвлені в сіро-коричневий колір, досягали в довжину 14,7 см. Хвіст був довжиною близько 4,5 дюймів, червонувато-коричневий. На голові мав характерний попелясто-сірий віялоподібний гребень. У нього були довгі жовті ноги та лапки довжиною 3,9 см із загнутими кігтями. Голова, шия і черевце були білі. Між самцями і самицями переважав статевий диморфізм. У самця був яскравий яскравий дзьоб довжиною близько 4 см, який був трохи загнутий донизу. Самиця мала короткий прямий дзьоб. У самця гребінь був звернений вперед, у самиці — назад.
Систематика
Спершу вважалося, що птах належить до родини одудових, через подібний чубчик на голові та довгий вигнутий дзьоб. У 1783 році Пітер Боддерт описав цього птаха під назвою Upupa varia. Через плутанину в індентифікації зразків вважалося, що подібні види жили в Африці і на Мадагаскарі. Було описано види Upupa capensis і Upupa madagascariensis, але ці зразки були зібрані на Реюньйоні і належали реюньйонському шпаку. У 1831 році французький натураліст Рене Прімевер Лессон помістив птаха у свій власний монотипний рід Fregilipus.
Німецький орнітолог Герман Шлегель вперше припустив у 1857 році, що вид належить до родини шпакових (Sturnidae), перекласифікувавши його як частину роду Sturnus під назвою S. capensis. Ця перекласифікація спостерігалася в інших авторів; шведський зоолог Карл Якоб Сундеваль запропонував нову назву роду Lophopsarus («чубатий шпак») у 1872 році, однак Fregilupus varius — найдавніша назва, є пріорітетною, а всі інші наукові назви є синонімами. У 1874 році після детального аналізу єдиного відомого скелета (що зберігається в ), британський зоолог Джеймс Мюрі остаточно визначив, що це був шпак.
Примітки
- BirdLife International (2016). Fregilupus varius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 3 липня 2023
- Fregilupus varius у базі Avibase.
Посилання
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpak reyunjonskij Ohoronnij status Vimerlij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Reyunjonskij shpak Fregilupus Lesson 1831 Vid Shpak reyunjonskij Binomialna nazva Fregilupus varius Boddaert 1783 Posilannya Vikishovishe Fregilupus varius Vikividi Fregilupus varius EOL 1052486 ITIS 560120 MSOP 22710840 NCBI 531869 Fossilworks 371453 Shpak reyunjonskij Fregilupus varius vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Vimer u seredini XIX stolittya PoshirennyaReyunjonskij shpak Vid buv endemikom ostrova Reyunjon v Indijskomu okeani Pershoyu zgadkoyu pro shpaka ye spisok ptahiv Madagaskaru 1658 roku napisanij francuzkim gubernatorom Ochevidno ptah buv poshirenim azh do 1830 h rokiv Odnak ostannij ekzemplyar buv vidstrilyanij u 1837 roci i vid vimer mizh 1850 i 1860 rokami Zbereglosya dev yatnadcyat muzejnih ekzemplyariv Nazivayut dekilka prichin vimirannya vidu ale vsi voni pov yazani z lyudinoyu U 670 rokah na ostrovi zavezenij pacyuk chornij Rattus rattus a u 1735 roci pacyuk sirij Rattus norvegicus Voni shvidko rozmnozhilis i zagrozhuvali silskomu gospodarstvu ta miscevim vidam Shuri meshkali v duplah derev i polyuvali na yajcya molodnyak i gnizdovih ptahiv Takozh prichinoyu moglo buti zarazhennya hvorobami vid introdukovanih i svijskih ptahiv Chasto povtoryuyetsya pripushennya sho introdukciya majni zvichajnoyi Acridotheres tristis prizvela do konkurenciyi mizh cimi dvoma vidami shpakiv Majna bula zavezena na Reyunjon u 1759 roci dlya borotbi z saranoyu i sama stala shkidnikom ale shpak spivisnuvav iz majnoyu protyagom majzhe 100 rokiv i voni mogli ne mati spilnogo seredovisha isnuvannya Pochinayuchi z 1830 h rokiv Reyunjon buv virubanij dlya plantacij Kolishni rabi priyednalisya do bilih selyan v obrobitku nezajmanih teritorij pislya togo yak rabstvo bulo skasovano v 1848 roci a shpak buv vitisnenij na mezhi svogo kolishnogo seredovisha prozhivannya Nadmirne polyuvannya bulo ostannim udarom po vidu U 1821 roci buv prijnyatij zakon yakij zobov yazuvav vinishuvati ptahiv sho psuyut zerno i shpak mav reputaciyu psuvalnika posiviv U 1860 h rokah rizni avtori zaznachali sho ptah majzhe znik ale na toj chas vin jmovirno vzhe vimer u 1877 roci Vinson narikav sho ostanni osobini mogli zaginuti vnaslidok nedavnih lisovih pozhezh Zhodnih sprob zberegti vid v nevoli zdayetsya ne buli zrobleni OpisU dovzhinu ptah dosyagav 30 santimetriv Krila zabarvleni v siro korichnevij kolir dosyagali v dovzhinu 14 7 sm Hvist buv dovzhinoyu blizko 4 5 dyujmiv chervonuvato korichnevij Na golovi mav harakternij popelyasto sirij viyalopodibnij greben U nogo buli dovgi zhovti nogi ta lapki dovzhinoyu 3 9 sm iz zagnutimi kigtyami Golova shiya i cherevce buli bili Mizh samcyami i samicyami perevazhav statevij dimorfizm U samcya buv yaskravij yaskravij dzob dovzhinoyu blizko 4 sm yakij buv trohi zagnutij donizu Samicya mala korotkij pryamij dzob U samcya grebin buv zvernenij vpered u samici nazad SistematikaSpershu vvazhalosya sho ptah nalezhit do rodini odudovih cherez podibnij chubchik na golovi ta dovgij vignutij dzob U 1783 roci Piter Boddert opisav cogo ptaha pid nazvoyu Upupa varia Cherez plutaninu v indentifikaciyi zrazkiv vvazhalosya sho podibni vidi zhili v Africi i na Madagaskari Bulo opisano vidi Upupa capensis i Upupa madagascariensis ale ci zrazki buli zibrani na Reyunjoni i nalezhali reyunjonskomu shpaku U 1831 roci francuzkij naturalist Rene Primever Lesson pomistiv ptaha u svij vlasnij monotipnij rid Fregilipus Nimeckij ornitolog German Shlegel vpershe pripustiv u 1857 roci sho vid nalezhit do rodini shpakovih Sturnidae pereklasifikuvavshi jogo yak chastinu rodu Sturnus pid nazvoyu S capensis Cya pereklasifikaciya sposterigalasya v inshih avtoriv shvedskij zoolog Karl Yakob Sundeval zaproponuvav novu nazvu rodu Lophopsarus chubatij shpak u 1872 roci odnak Fregilupus varius najdavnisha nazva ye prioritetnoyu a vsi inshi naukovi nazvi ye sinonimami U 1874 roci pislya detalnogo analizu yedinogo vidomogo skeleta sho zberigayetsya v britanskij zoolog Dzhejms Myuri ostatochno viznachiv sho ce buv shpak PrimitkiBirdLife International 2016 Fregilupus varius informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 3 lipnya 2023 Fregilupus varius u bazi Avibase PosilannyaCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi