Єпископські війни — серія збройних конфліктів у 1639–1640 роках між Шотландією, яка повстала проти короля Карла I, та Англією. Звернення Карла I до англійського парламенту з вимогою надання матеріальної підтримки для ведення війни послугувало поштовхом до Англійської революції XVII століття.
Причини війн
(Політика) короля Карла I щодо запровадження до шотландського пресвітеріанського богослужіння англіканських обрядів та літургії, а також посилення влади єпископів, спровокували у1637 році (повстання) в Шотландії. Шотландське суспільство об'єдналось для спротиву королівському абсолютизму й зазіханням на національну релігію. Маніфестом повстанців став Національний ковенант 1638 року. Перемовини короля з шотландцями результату не принесли, а у листопаді 1638 року генеральна асамблея шотландської церкви ухвалила рішення про скасування нововведень до богослужіння та ліквідацію єпископату, як несумісного з пресвітеріанською вірою. Карл I, впевнений у необхідності єпископів для здійснення королем контролю над церквою й будучи в Англії главою єпископальної англіканської церкви, не міг визнати рішення генеральної асамблеї. В результаті сторони почали готуватись до війни.
Сили сторін
Ідеї Національного ковенанту знайшли широкий відгук у шотландського народу. Вся країна, за винятком небагатьох переконаних роялістів в Абердинширі, об'єдналась для захисту від зазіхань короля. Завдяки сучасній підготовці та збиранню коштів ковенанторам вдалось закупити в континентальній Європі озброєння та обмундирування. Було також налагоджено систему набору до шотландської армії. В Шотландію повернулась низка досвідчених полководців, які брали участь із найманими загонами у Тридцятирічній війні, серед яких особливо виділявся . Ковенанторам вдалось знайти підтримку у шотландських поселенців в Ольстері та англійських пуритан.
Прибічники короля в Шотландії були у незначній меншості й гуртувались навколо маркіза Гантлі та Абердинського університету. Головною силою Карла I були англійські збройні сили, які концентрувались у північних графствах, однак хронічний дефіцит королівської скарбниці не дозволяв зібрати значну армію. Більше того, непопулярність короля в Англії та симпатія до шотландських протестантів сприяли деморалізації королівських військ.
План військової кампанії Карла I полягав в одночасній атаці з трьох напрямків: армія короля мала атакувати Шотландію з півдня у напрямку Единбурга; флот, під керівництвом і маркіза Гамільтона, мав висадити десант в Абердинширі та разом із загоном Гантлі наступати на Перт; а у Кінтайр планувалось вторгнення ірландських військ . Загальна чисельність королівських військ перевищувала 200 тисяч.
Перша Єпископська війна (1639)
Незважаючи на чудовий план військової кампанії Карла I, ініціативу захопили шотландці. Вже у січні 1639 року шотландські загони заволоділи королівськими замками Далкіт і . У лютому армія ковенанторів під командуванням атакувала роялістів Абердинширу. Тільки один англійський корабель зміг висадити десант на підтримку загонів маркіза Гантлі. В результаті 19 червня Монтроз захопив Абердин. Спроби ірландського вторгнення у Кінтайр були відбиті військами . У травні королівські війська прибули у і спробували форсувати Твід, однак їх зупинила шотландська армія Олександра Леслі.
18 червня 1639 року у Беріку було підписано перемир'я між королем і ковенанторами. Сторони зобов'язались скласти зброю, а Карл I пообіцяв скликати парламент Шотландії та передати суперечливі питання на його розгляд.
Міжвоєнний період
Берікське перемир'я Карлом I використав для перемовин з поміркованими ковенанторами (включаючи Монтроза), однак компромісу сторони не досягли: король все ще наполягав на збереженні єпископату в шотландській церкві, що було неприйнятним для ковенанторів. Роздратований король припинив перемовини й повернувся до Лондона, відмовившись брати участь у роботі шотландських генеральної асамблеї та парламенту. 12 серпня в Единбурзі відкрилась генеральна асамблея шотландської церкви, яка не тільки підтвердила ліквідацію єпископату, але й оголосила, що сам пост єпископа суперечить божественним настановам. Парламент, що зібрався 31 серпня, законодавчо затвердив рішення генеральних асамблей. Лідери ковенантського руху почали перемовини з Францією про військову підтримку.
У свою чергу король Карл I був змушений на початку 1640 року скликати парламент для затвердження субсидій на продовження війни з Шотландією. Однак депутати цього парламенту (отримав назву ) виступили проти зазіхань короля на свободи народу й відмовили у субсидіях. Становище Карла I ще більше ускладнилось.
Друга Єпископська війна (1640)
Наприкінці літа 1640 року війна відновилась. Провідним радником короля у цей час став колишній намісник Ірландії граф Страффорд. Він досить енергійно став до реорганізації королівської армії та знаходження нових джерел її фінансування. Однак ініціатива знову належала шотландцям: 20 серпня війська Олександра Леслі перетнули Твід і вступили на територію Англії. Швидким маршем пройшовши Нортумберлендом, шотландці атакували англійську армію й у здобули перемогу. 30 серпня війська Леслі захопили Ньюкасл. У королівській армії почались хвилювання щодо несправедливої війни на захист ненависних пуританам єпископів. Карл I був змушений піти на перемовини з шотландцями.
Ріпонське перемир'я
За умовами Ріпонського перемир'я, укладеного 26 жовтня 1640 року, шотландські війська окупували шість північноанглійських графств й отримували від короля грошове утримання у розмірі 850 фунтів стерлінгів на день. Перемовини продовжились у Лондоні, де Карл I був змушений скликати новий парламент для санкціонування запровадження податку для виплати шотландцям. Цей парламент, що отримав назву «Довгого», анулював абсолютистські заходи короля, звинуватив у державній зраді провідних королівських радників й фактично захопив владу у країні. Депутати Довгого парламенту підтримали вимоги ковенанторів на перемовинах шотландців з королем.
Лондонський мир
21 червня 1641 року між Англією та Шотландією було укладено Лондонський мир: Карл I зобов'язався затвердити всі постанови шотландського парламенту, прийняті з початку повстання у 1637 році, оголосити амністію учасникам заколоту й війни та вивести королівські гарнізони з Беріка й Карлайла. Окрім того шотландська армія мала отримати грошову компенсацію у розмірі 300 тисяч фунтів стерлінгів, до виплати якої зберігалась окупація північноанглійських графств.
У 1641 році король здійснив поїздку до Шотландії, де затвердив рішення шотландського парламенту й відновив перемовини з поміркованими ковенанторами. У 1642 році в Англії почалась громадянська війна між роялістами та прибічниками парламенту, яка невдовзі поширилась і на Шотландію, в результаті чого результати шотландської перемоги у Єпископських війнах стали неактуальними.
Література
- Fissel, Mark Charles. The Bishops' Wars: Charles I's Campaigns against Scotland, 1638—1640. 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepiskopski vijni seriya zbrojnih konfliktiv u 1639 1640 rokah mizh Shotlandiyeyu yaka povstala proti korolya Karla I ta Angliyeyu Zvernennya Karla I do anglijskogo parlamentu z vimogoyu nadannya materialnoyi pidtrimki dlya vedennya vijni posluguvalo poshtovhom do Anglijskoyi revolyuciyi XVII stolittya Prichini vijnPolitika korolya Karla I shodo zaprovadzhennya do shotlandskogo presviterianskogo bogosluzhinnya anglikanskih obryadiv ta liturgiyi a takozh posilennya vladi yepiskopiv sprovokuvali u1637 roci povstannya v Shotlandiyi Shotlandske suspilstvo ob yednalos dlya sprotivu korolivskomu absolyutizmu j zazihannyam na nacionalnu religiyu Manifestom povstanciv stav Nacionalnij kovenant 1638 roku Peremovini korolya z shotlandcyami rezultatu ne prinesli a u listopadi 1638 roku generalna asambleya shotlandskoyi cerkvi uhvalila rishennya pro skasuvannya novovveden do bogosluzhinnya ta likvidaciyu yepiskopatu yak nesumisnogo z presviterianskoyu viroyu Karl I vpevnenij u neobhidnosti yepiskopiv dlya zdijsnennya korolem kontrolyu nad cerkvoyu j buduchi v Angliyi glavoyu yepiskopalnoyi anglikanskoyi cerkvi ne mig viznati rishennya generalnoyi asambleyi V rezultati storoni pochali gotuvatis do vijni Sili storinIdeyi Nacionalnogo kovenantu znajshli shirokij vidguk u shotlandskogo narodu Vsya krayina za vinyatkom nebagatoh perekonanih royalistiv v Aberdinshiri ob yednalas dlya zahistu vid zazihan korolya Zavdyaki suchasnij pidgotovci ta zbirannyu koshtiv kovenantoram vdalos zakupiti v kontinentalnij Yevropi ozbroyennya ta obmundiruvannya Bulo takozh nalagodzheno sistemu naboru do shotlandskoyi armiyi V Shotlandiyu povernulas nizka dosvidchenih polkovodciv yaki brali uchast iz najmanimi zagonami u Tridcyatirichnij vijni sered yakih osoblivo vidilyavsya Kovenantoram vdalos znajti pidtrimku u shotlandskih poselenciv v Olsteri ta anglijskih puritan Pribichniki korolya v Shotlandiyi buli u neznachnij menshosti j gurtuvalis navkolo markiza Gantli ta Aberdinskogo universitetu Golovnoyu siloyu Karla I buli anglijski zbrojni sili yaki koncentruvalis u pivnichnih grafstvah odnak hronichnij deficit korolivskoyi skarbnici ne dozvolyav zibrati znachnu armiyu Bilshe togo nepopulyarnist korolya v Angliyi ta simpatiya do shotlandskih protestantiv spriyali demoralizaciyi korolivskih vijsk Plan vijskovoyi kampaniyi Karla I polyagav v odnochasnij ataci z troh napryamkiv armiya korolya mala atakuvati Shotlandiyu z pivdnya u napryamku Edinburga flot pid kerivnictvom i markiza Gamiltona mav visaditi desant v Aberdinshiri ta razom iz zagonom Gantli nastupati na Pert a u Kintajr planuvalos vtorgnennya irlandskih vijsk Zagalna chiselnist korolivskih vijsk perevishuvala 200 tisyach Persha Yepiskopska vijna 1639 Nezvazhayuchi na chudovij plan vijskovoyi kampaniyi Karla I iniciativu zahopili shotlandci Vzhe u sichni 1639 roku shotlandski zagoni zavolodili korolivskimi zamkami Dalkit i U lyutomu armiya kovenantoriv pid komanduvannyam atakuvala royalistiv Aberdinshiru Tilki odin anglijskij korabel zmig visaditi desant na pidtrimku zagoniv markiza Gantli V rezultati 19 chervnya Montroz zahopiv Aberdin Sprobi irlandskogo vtorgnennya u Kintajr buli vidbiti vijskami U travni korolivski vijska pribuli u i sprobuvali forsuvati Tvid odnak yih zupinila shotlandska armiya Oleksandra Lesli 18 chervnya 1639 roku u Beriku bulo pidpisano peremir ya mizh korolem i kovenantorami Storoni zobov yazalis sklasti zbroyu a Karl I poobicyav sklikati parlament Shotlandiyi ta peredati superechlivi pitannya na jogo rozglyad Mizhvoyennij periodBerikske peremir ya Karlom I vikoristav dlya peremovin z pomirkovanimi kovenantorami vklyuchayuchi Montroza odnak kompromisu storoni ne dosyagli korol vse she napolyagav na zberezhenni yepiskopatu v shotlandskij cerkvi sho bulo neprijnyatnim dlya kovenantoriv Rozdratovanij korol pripiniv peremovini j povernuvsya do Londona vidmovivshis brati uchast u roboti shotlandskih generalnoyi asambleyi ta parlamentu 12 serpnya v Edinburzi vidkrilas generalna asambleya shotlandskoyi cerkvi yaka ne tilki pidtverdila likvidaciyu yepiskopatu ale j ogolosila sho sam post yepiskopa superechit bozhestvennim nastanovam Parlament sho zibravsya 31 serpnya zakonodavcho zatverdiv rishennya generalnih asamblej Lideri kovenantskogo ruhu pochali peremovini z Franciyeyu pro vijskovu pidtrimku U svoyu chergu korol Karl I buv zmushenij na pochatku 1640 roku sklikati parlament dlya zatverdzhennya subsidij na prodovzhennya vijni z Shotlandiyeyu Odnak deputati cogo parlamentu otrimav nazvu vistupili proti zazihan korolya na svobodi narodu j vidmovili u subsidiyah Stanovishe Karla I she bilshe uskladnilos Druga Yepiskopska vijna 1640 Naprikinci lita 1640 roku vijna vidnovilas Providnim radnikom korolya u cej chas stav kolishnij namisnik Irlandiyi graf Strafford Vin dosit energijno stav do reorganizaciyi korolivskoyi armiyi ta znahodzhennya novih dzherel yiyi finansuvannya Odnak iniciativa znovu nalezhala shotlandcyam 20 serpnya vijska Oleksandra Lesli peretnuli Tvid i vstupili na teritoriyu Angliyi Shvidkim marshem projshovshi Nortumberlendom shotlandci atakuvali anglijsku armiyu j u zdobuli peremogu 30 serpnya vijska Lesli zahopili Nyukasl U korolivskij armiyi pochalis hvilyuvannya shodo nespravedlivoyi vijni na zahist nenavisnih puritanam yepiskopiv Karl I buv zmushenij piti na peremovini z shotlandcyami Riponske peremir yaZa umovami Riponskogo peremir ya ukladenogo 26 zhovtnya 1640 roku shotlandski vijska okupuvali shist pivnichnoanglijskih grafstv j otrimuvali vid korolya groshove utrimannya u rozmiri 850 funtiv sterlingiv na den Peremovini prodovzhilis u Londoni de Karl I buv zmushenij sklikati novij parlament dlya sankcionuvannya zaprovadzhennya podatku dlya viplati shotlandcyam Cej parlament sho otrimav nazvu Dovgogo anulyuvav absolyutistski zahodi korolya zvinuvativ u derzhavnij zradi providnih korolivskih radnikiv j faktichno zahopiv vladu u krayini Deputati Dovgogo parlamentu pidtrimali vimogi kovenantoriv na peremovinah shotlandciv z korolem Londonskij mir21 chervnya 1641 roku mizh Angliyeyu ta Shotlandiyeyu bulo ukladeno Londonskij mir Karl I zobov yazavsya zatverditi vsi postanovi shotlandskogo parlamentu prijnyati z pochatku povstannya u 1637 roci ogolositi amnistiyu uchasnikam zakolotu j vijni ta vivesti korolivski garnizoni z Berika j Karlajla Okrim togo shotlandska armiya mala otrimati groshovu kompensaciyu u rozmiri 300 tisyach funtiv sterlingiv do viplati yakoyi zberigalas okupaciya pivnichnoanglijskih grafstv U 1641 roci korol zdijsniv poyizdku do Shotlandiyi de zatverdiv rishennya shotlandskogo parlamentu j vidnoviv peremovini z pomirkovanimi kovenantorami U 1642 roci v Angliyi pochalas gromadyanska vijna mizh royalistami ta pribichnikami parlamentu yaka nevdovzi poshirilas i na Shotlandiyu v rezultati chogo rezultati shotlandskoyi peremogi u Yepiskopskih vijnah stali neaktualnimi LiteraturaFissel Mark Charles The Bishops Wars Charles I s Campaigns against Scotland 1638 1640 1994 ISBN 0521466865