Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Гаврилович Шляпников (30 серпня 1885, місто Муром, Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — розстріляний 2 вересня 1937, Москва) — радянський політичний, державний і партійний діяч, народний комісар праці РРФСР. Лідер «робітничої опозиції». Член ЦК РСДРП(б) і Російського бюро ЦК РСДРП(б) з вересня 1915 по травень 1917 року. Кандидат у члени ЦК РКП(б) з березня 1918 по березень 1919 року. Член ЦК РКП(б) з березня 1921 по березень 1922 року.
| Шляпников Олександр Гаврилович | |
|---|---|
| рос. Александр Гаврилович Шляпников | |
 | |
| Народився | 18 (30) серпня 1885 Муром, Владимирська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2 вересня 1937 (52 роки) Москва, СРСР ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | робітник, профспілковий діяч, політик, державний діяч, революціонер |
| Галузь | політика[1] |
| Знання мов | російська[1] і французька |
| Учасник | Революція 1905—1907, Лютнева революція і Жовтневий переворот 1917 |
| Членство | ЦК КПРС і Робітнича опозиція |
| Посада | d |
| Партія | ВКП(б) |
| |
Життєпис
Народився у великій старообрядницькій міщанській родині. Батько працював теслею та прикажчиком. У трирічному віці залишився без батька.
У 1895 році закінчив три класи Муромського початкового міського училища. З десятирічного віку почав виконувати некваліфіковану роботу, щоб допомогти родині. До 1900 року був учнем механічної майстерні фабрики сталевих виробів Кондратових в селі Вача Муромського повіту Владимирської губернії. У 1900 році працював токарем Сормовського машинобудівного заводу.
У 1900 році переїхав до Санкт-Петербурга, був безробітним. З 1900 по 1901 рік — підручний слюсаря Невського суднобудівного заводу. У 1901 році — слюсар Семянниковського заводу Санкт-Петербурга, звідки був звільнений за сутички із козацькими загонами. У 1901 році працював декілька тижнів робітником Обухівського заводу Санкт-Петербурга. Брав участь у страйковому русі.
Член РСДРП з 1901 року. Після розколу 1903 року став більшовиком.
З 1901 по 1902 рік працював робітником дрібних приватних майстерень у Санкт-Петербурзі. У 1902 році переїхав до Сормова, а потім до Мурома. З 1902 по 1904 рік працював запасним токарем зхаводу в Муромі. У 1903—1904 році — член Муромського комітету РСДРП. У 1904 році заарештований, з січня по жовтень 1904 року перебував у в'язниці міста Мурома. У жовтні 1904 року звільнений із ув'язнення, працював до липня 1905 року робітником у Муромі. У липні 1905 року заарештований, до жовтня 1905 року пребував у Владимирській каторжній тюрмі. У жовтні 1905 року амністований. 25 грудня 1905 року знову заарештований, засуджений до двох років ув'язнення в фортеці.
У січні 1907 року звільнений з ув'язнення, переїхав до Москви, де вів партійну роботу в Лефортовському районі. У 1907 році переїхав до Санкт-Петербурга, був організатором Петербурзького комітету РСДРП(б) у Пєсковському (Рождественському) районі. З 1907 по 1908 рік — член Петербурзького комітету РСДРП(б).
З 1908 до квітня 1914 року працював на заводах Франції, Німеччини та Англії; досконало вивчив німецьку та французьку мови. У квітні 1914 року переїхав до Стокгольма, а звідти із паспортом на прізвище Жакоб Ное перебрався до Петрограда.
У 1914—1915 роках працював на заводі Леснера та заводі Еріксона в Петрограді. У 1915 році нелегально виїжджав із партійним завданням закордон, перебував у Швеції, Данії, Норвегії. У 1915 році повернувся до Росії, організував Петроградське бюро РСДРП. У 1916 році знову виїхав закордон, перебував у США. Наприкінці 1916 року повернувся до Петрограда.
У 1917—1918 роках — член Петроградського комітету РСДРП(б). З травня по жовтень 1917 року — голова правління Петроградської Спілки металістів, один із організаторів загонів народної міліції. У 1917 році обраний членом виконавчого комітету Петроградської ради. З жовтня по листопад 1917 року — член Петроградського військово-революційного комітету.
27 жовтня (9 листопада) 1917 — 8 жовтня 1918 року — народний комісар праці Російської РФСР. 19 листопада (2 грудня) 1917 — 25 січня 1918 року — в.о. народного комісара торгівлі і промисловості Російської РФСР. З 30 грудня 1917 по 1918 рік — голова Малої Ради народних комісарів РРФСР. У січні — жовтні 1918 року — голова ЦК Спілки металістів.
З 2 листопада по 8 грудня 1918 року — голова Кавказько-Каспійського віділу Південного фронту РСЧА. 8 грудня 1918 — 14 лютого 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) Каспійсько-Кавказького фронту.
У лютому 1919 — 1920 року — голова ЦК Спілки металістів.
10 листопада 1919 — 1 лютого 1920 року — член Революційної військової ради (РВР) 16-ї армії Західного фронту.
З 1920 по січень 1921 року — завідувач організаційного відділу і член президії ЦК Спілки металістів.
20 жовтня — 8 грудня 1920 року — член Революційної військової ради (РВР) Південного фронту.
З січня по листопад 1921 року — голова ЦК Спілки металістів, член Президії ВЦРПС. З травня по червень 1921 року — член президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР. Лідер «робітничої опозиції».
У 1923—1924 роках — член редакційної колегії Державного видавництва СРСР.
28 листопада 1924 — 5 квітня 1925 року — радник Повноважного представництва СРСР у Франції. У 1925 році — повірений у справах СРСР у Франції.
23 листопада 1926 — 29 серпня 1929 року — голова правління акціонерного товариства «Металоімпорт».
У 1923—1931 роках були надруковані спогади Шляпникова «Сімнадцятий рік». З 1926 по 1929 рік підтримував Л. Д. Троцького.
У грудні 1927 року виключений із ВКП(б), поновлений в членах партії в 1929 році.
З 31 травня 1931 року — голова правління об'єднання Розметизпром ВРНГ РРФСР.
У травні 1931 — червні 1933 року — начальник будівельного сектора і член президії Державної планової комісії при Економічній раді РРФСР.
У червні 1933 року виключений із ВКП(б). У 1933 році висланий до Карельської АРСР. У 1934 році повернувся до Москви, до січня 1935 року був безробітним.
У січні 1935 року заарештований, з травня по грудень 1935 року перебував у виправно-трудовому таборі. У грудні 1935 року висланий до міста Астрахані, працював економістом управління Нижньоволзького пароплавства.
2 вересня 1936 року заарештований НКВС. 2 вересня 1937 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до розстрілу. Вирок приведений у виконання того ж дня.
31 січня 1963 року Військова колегія Верховного суду СРСР реабілітувала Олександра Гавриловича Шляпникова за відсутністю у його діях складу злочину. 21 грудня 1988 року Комітет партійного контролю при ЦК КПРС посмертно відновив Шляпникова в партії.
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела і посилання
- Шляпников Александр Гаврилович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Gavrilovich Shlyapnikov 30 serpnya 1885 18850830 misto Murom Vladimirskoyi guberniyi teper Vladimirskoyi oblasti Rosijska Federaciya rozstrilyanij 2 veresnya 1937 Moskva radyanskij politichnij derzhavnij i partijnij diyach narodnij komisar praci RRFSR Lider robitnichoyi opoziciyi Chlen CK RSDRP b i Rosijskogo byuro CK RSDRP b z veresnya 1915 po traven 1917 roku Kandidat u chleni CK RKP b z bereznya 1918 po berezen 1919 roku Chlen CK RKP b z bereznya 1921 po berezen 1922 roku Shlyapnikov Oleksandr Gavrilovichros Aleksandr Gavrilovich ShlyapnikovNarodivsya18 30 serpnya 1885 Murom Vladimirska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 veresnya 1937 1937 09 02 52 roki Moskva SRSR vognepalne poranennyaPohovannyaNove Donske kladovisheGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistrobitnik profspilkovij diyach politik derzhavnij diyach revolyucionerGaluzpolitika 1 Znannya movrosijska 1 i francuzkaUchasnikRevolyuciya 1905 1907 Lyutneva revolyuciya i Zhovtnevij perevorot 1917ChlenstvoCK KPRS i Robitnicha opoziciyaPosadadPartiyaVKP b Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya u velikij staroobryadnickij mishanskij rodini Batko pracyuvav tesleyu ta prikazhchikom U tririchnomu vici zalishivsya bez batka U 1895 roci zakinchiv tri klasi Muromskogo pochatkovogo miskogo uchilisha Z desyatirichnogo viku pochav vikonuvati nekvalifikovanu robotu shob dopomogti rodini Do 1900 roku buv uchnem mehanichnoyi majsterni fabriki stalevih virobiv Kondratovih v seli Vacha Muromskogo povitu Vladimirskoyi guberniyi U 1900 roci pracyuvav tokarem Sormovskogo mashinobudivnogo zavodu U 1900 roci pereyihav do Sankt Peterburga buv bezrobitnim Z 1900 po 1901 rik pidruchnij slyusarya Nevskogo sudnobudivnogo zavodu U 1901 roci slyusar Semyannikovskogo zavodu Sankt Peterburga zvidki buv zvilnenij za sutichki iz kozackimi zagonami U 1901 roci pracyuvav dekilka tizhniv robitnikom Obuhivskogo zavodu Sankt Peterburga Brav uchast u strajkovomu rusi Chlen RSDRP z 1901 roku Pislya rozkolu 1903 roku stav bilshovikom Z 1901 po 1902 rik pracyuvav robitnikom dribnih privatnih majsteren u Sankt Peterburzi U 1902 roci pereyihav do Sormova a potim do Muroma Z 1902 po 1904 rik pracyuvav zapasnim tokarem zhavodu v Muromi U 1903 1904 roci chlen Muromskogo komitetu RSDRP U 1904 roci zaareshtovanij z sichnya po zhovten 1904 roku perebuvav u v yaznici mista Muroma U zhovtni 1904 roku zvilnenij iz uv yaznennya pracyuvav do lipnya 1905 roku robitnikom u Muromi U lipni 1905 roku zaareshtovanij do zhovtnya 1905 roku prebuvav u Vladimirskij katorzhnij tyurmi U zhovtni 1905 roku amnistovanij 25 grudnya 1905 roku znovu zaareshtovanij zasudzhenij do dvoh rokiv uv yaznennya v forteci U sichni 1907 roku zvilnenij z uv yaznennya pereyihav do Moskvi de viv partijnu robotu v Lefortovskomu rajoni U 1907 roci pereyihav do Sankt Peterburga buv organizatorom Peterburzkogo komitetu RSDRP b u Pyeskovskomu Rozhdestvenskomu rajoni Z 1907 po 1908 rik chlen Peterburzkogo komitetu RSDRP b Z 1908 do kvitnya 1914 roku pracyuvav na zavodah Franciyi Nimechchini ta Angliyi doskonalo vivchiv nimecku ta francuzku movi U kvitni 1914 roku pereyihav do Stokgolma a zvidti iz pasportom na prizvishe Zhakob Noe perebravsya do Petrograda U 1914 1915 rokah pracyuvav na zavodi Lesnera ta zavodi Eriksona v Petrogradi U 1915 roci nelegalno viyizhdzhav iz partijnim zavdannyam zakordon perebuvav u Shveciyi Daniyi Norvegiyi U 1915 roci povernuvsya do Rosiyi organizuvav Petrogradske byuro RSDRP U 1916 roci znovu viyihav zakordon perebuvav u SShA Naprikinci 1916 roku povernuvsya do Petrograda U 1917 1918 rokah chlen Petrogradskogo komitetu RSDRP b Z travnya po zhovten 1917 roku golova pravlinnya Petrogradskoyi Spilki metalistiv odin iz organizatoriv zagoniv narodnoyi miliciyi U 1917 roci obranij chlenom vikonavchogo komitetu Petrogradskoyi radi Z zhovtnya po listopad 1917 roku chlen Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu 27 zhovtnya 9 listopada 1917 8 zhovtnya 1918 roku narodnij komisar praci Rosijskoyi RFSR 19 listopada 2 grudnya 1917 25 sichnya 1918 roku v o narodnogo komisara torgivli i promislovosti Rosijskoyi RFSR Z 30 grudnya 1917 po 1918 rik golova Maloyi Radi narodnih komisariv RRFSR U sichni zhovtni 1918 roku golova CK Spilki metalistiv Z 2 listopada po 8 grudnya 1918 roku golova Kavkazko Kaspijskogo vidilu Pivdennogo frontu RSChA 8 grudnya 1918 14 lyutogo 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Kaspijsko Kavkazkogo frontu U lyutomu 1919 1920 roku golova CK Spilki metalistiv 10 listopada 1919 1 lyutogo 1920 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 16 yi armiyi Zahidnogo frontu Z 1920 po sichen 1921 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu i chlen prezidiyi CK Spilki metalistiv 20 zhovtnya 8 grudnya 1920 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Pivdennogo frontu Z sichnya po listopad 1921 roku golova CK Spilki metalistiv chlen Prezidiyi VCRPS Z travnya po cherven 1921 roku chlen prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG RRFSR Lider robitnichoyi opoziciyi U 1923 1924 rokah chlen redakcijnoyi kolegiyi Derzhavnogo vidavnictva SRSR 28 listopada 1924 5 kvitnya 1925 roku radnik Povnovazhnogo predstavnictva SRSR u Franciyi U 1925 roci povirenij u spravah SRSR u Franciyi 23 listopada 1926 29 serpnya 1929 roku golova pravlinnya akcionernogo tovaristva Metaloimport U 1923 1931 rokah buli nadrukovani spogadi Shlyapnikova Simnadcyatij rik Z 1926 po 1929 rik pidtrimuvav L D Trockogo U grudni 1927 roku viklyuchenij iz VKP b ponovlenij v chlenah partiyi v 1929 roci Z 31 travnya 1931 roku golova pravlinnya ob yednannya Rozmetizprom VRNG RRFSR U travni 1931 chervni 1933 roku nachalnik budivelnogo sektora i chlen prezidiyi Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri Ekonomichnij radi RRFSR U chervni 1933 roku viklyuchenij iz VKP b U 1933 roci vislanij do Karelskoyi ARSR U 1934 roci povernuvsya do Moskvi do sichnya 1935 roku buv bezrobitnim U sichni 1935 roku zaareshtovanij z travnya po gruden 1935 roku perebuvav u vipravno trudovomu tabori U grudni 1935 roku vislanij do mista Astrahani pracyuvav ekonomistom upravlinnya Nizhnovolzkogo paroplavstva 2 veresnya 1936 roku zaareshtovanij NKVS 2 veresnya 1937 roku Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzhenij do rozstrilu Virok privedenij u vikonannya togo zh dnya 31 sichnya 1963 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR reabilituvala Oleksandra Gavrilovicha Shlyapnikova za vidsutnistyu u jogo diyah skladu zlochinu 21 grudnya 1988 roku Komitet partijnogo kontrolyu pri CK KPRS posmertno vidnoviv Shlyapnikova v partiyi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela i posilannyaShlyapnikov Aleksandr Gavrilovich