Гілельс Шломо | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 березня 1873 Бар | |||
Помер | 23 жовтня 1953 (80 років) Тель-Авів | |||
Громадянство | Російська імперія → Ізраїль | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | вчитель, письменник | |||
Мова творів | їдиш, іврит | |||
Роки активності | 1890-і — 1950-і | |||
Magnum opus | «Виноградна гора» | |||
| ||||
Гі́лельс Шло́мо (* 13 березня 1873, Бар Подільської губернії — † 23 жовтня 1953, Тель-Авів, Ізраїль), єврейський письменник.
Життєпис
Проживав в тодішній Бессарабії — в 1879 року родина переїздить до Сорок. У Кишиневі отримав релігійну та гімназичну освіту. В 1902–1917 роках працював директором школи у Маркулештах (сучасний Флорештський район Молдови), також викладав в Рибниці.
1918 року очолює бюро об'єднаної ради, створеної в Кишиневі (тодішня Румунія) для надання допомоги єврейським біженцям з України, котрі рятувалися від хвилі погромів в часі міжвладдя.
Знову в Кишиневі жив з 1921 року, працював інспектором мережі єврейських шкіл «Тарбут» («Культура») в Бессарабії, 1925 переїздить до підмандатної Палестини, протягом десяти років викладав в сільськогосподарській школі, в 1935–1939 роках — директор Дому поета Х. Н. Бяліка в Тель-Авіві.
З 1938 року проживав в США.
Кінцем 1940-х повертається до Тель-Авіву.
Творчий доробок
Перші його твори виходять у 1890-х роках в видавництвах «Га-Цфіра» (Варшава), «Га-Меліц» (Санкт-Петербург), «Га-Шілоах» (Одеса-Берлін) — на івриті переважно, також творив на їдиш — в тому числі дитячі оповідки та історії.
1922 року в Кишиневі виходить книжка «Майне зіхройнес» («Мої спомини»),
- 1923 — на ідиш збірник дитячих оповідок «Айзік из герехт» («Айзік має правду»), та повість «Бездомний єврей».
Літературні критики вважають найкращими його творами ті, що були написані після переїзду до підмандатної Палестини.
1931 року вийшла друком його «Виноградна гора» — 1951 виходить виправлене видання — твір про життя бессарабських євреїв-фермерів.
- 1942 — «Тахат шемей Бесарабія» — «Під небом Бессарабії», про життя євреїв в часі революції та громадянської війни,
- 1945 — «Арцта»,
- 1950 року виходить друком автобіографічна повість «Табаот бе-шаршерет» («Ланки ланцюга»).
В 1950–1953 роках до 80-річчя випущено шеститомне зібрання його творів «Шай ле-Шломо» («Подарунок Шломо»).
Джерело
- Російська єврейська енциклопедія(рос.)
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1201889 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Gilels ShlomoNarodivsya13 bereznya 1873 1873 03 13 BarPomer23 zhovtnya 1953 1953 10 23 80 rokiv Tel AvivGromadyanstvoRosijska imperiya IzrayilNacionalnistyevrejDiyalnistvchitel pismennikMova tvorivyidish ivritRoki aktivnosti1890 i 1950 iMagnum opus Vinogradna gora U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gilels Gi lels Shlo mo 13 bereznya 1873 Bar Podilskoyi guberniyi 23 zhovtnya 1953 Tel Aviv Izrayil yevrejskij pismennik ZhittyepisProzhivav v todishnij Bessarabiyi v 1879 roku rodina pereyizdit do Sorok U Kishinevi otrimav religijnu ta gimnazichnu osvitu V 1902 1917 rokah pracyuvav direktorom shkoli u Markuleshtah suchasnij Floreshtskij rajon Moldovi takozh vikladav v Ribnici 1918 roku ocholyuye byuro ob yednanoyi radi stvorenoyi v Kishinevi todishnya Rumuniya dlya nadannya dopomogi yevrejskim bizhencyam z Ukrayini kotri ryatuvalisya vid hvili pogromiv v chasi mizhvladdya Znovu v Kishinevi zhiv z 1921 roku pracyuvav inspektorom merezhi yevrejskih shkil Tarbut Kultura v Bessarabiyi 1925 pereyizdit do pidmandatnoyi Palestini protyagom desyati rokiv vikladav v silskogospodarskij shkoli v 1935 1939 rokah direktor Domu poeta H N Byalika v Tel Avivi Z 1938 roku prozhivav v SShA Kincem 1940 h povertayetsya do Tel Avivu Tvorchij dorobokPershi jogo tvori vihodyat u 1890 h rokah v vidavnictvah Ga Cfira Varshava Ga Melic Sankt Peterburg Ga Shiloah Odesa Berlin na ivriti perevazhno takozh tvoriv na yidish v tomu chisli dityachi opovidki ta istoriyi 1922 roku v Kishinevi vihodit knizhka Majne zihrojnes Moyi spomini 1923 na idish zbirnik dityachih opovidok Ajzik iz gereht Ajzik maye pravdu ta povist Bezdomnij yevrej Literaturni kritiki vvazhayut najkrashimi jogo tvorami ti sho buli napisani pislya pereyizdu do pidmandatnoyi Palestini 1931 roku vijshla drukom jogo Vinogradna gora 1951 vihodit vipravlene vidannya tvir pro zhittya bessarabskih yevreyiv fermeriv 1942 Tahat shemej Besarabiya Pid nebom Bessarabiyi pro zhittya yevreyiv v chasi revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni 1945 Arcta 1950 roku vihodit drukom avtobiografichna povist Tabaot be sharsheret Lanki lancyuga V 1950 1953 rokah do 80 richchya vipusheno shestitomne zibrannya jogo tvoriv Shaj le Shlomo Podarunok Shlomo DzhereloRosijska yevrejska enciklopediya ros http dic academic ru dic nsf ruwiki 1201889 5 bereznya 2016 u Wayback Machine