Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Данилович Шкляревич (1841, Хмелів, Роменський повіт, Полтавська губернія — після 1917) — український аристократ козацького походження. Член II Державної думи від Полтавської губернії, член Державної Ради Російської імперії з виборів. Дійсний статський радник (генерал-майор)
| Шкляревич Петро Данилович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1841 Хмелів, Роменський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | не раніше 1918 |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Миколаївське інженерне училище[d] |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] і член Державної ради Російської імперії[d] |
| Нагороди |    |
| |
Біографія
Шкляревич Петро Данилович народився в родині потомствених православних дворян Полтавської губернії в 1841 році. Закінчив Миколаївське інженерне училище (1860) і Миколаївську інженерну академію за 1-м розрядом (1864). По закінченні інженерного училища був визначений у штаб генерал-інспектором з інженерної частини. Служив у саперному батальйоні в Одеському, Фінляндському і Санкт-Петербургському військових округах.
У 1864 році був переведений до Сімферопольської інженерної дистанції, а в 1865 році — у Вознесенськ. З 1866 року перебував у розпорядженні начальника інженерів Фінляндського військового округу. У 1868 році був переведений до складу Виборзького кріпосного інженерного управління. Доля його після 1917 року невідома. Був неодружений.
Громадська діяльність
Служив у військових частинах до 24 листопада 1869, коли вийшов у відставку. Він оселився в своєму родовому маєтку Полтавської губернії (нині село Хмелів Роменського району на Сумщині), де присвятив себе сільському господарству та громадській діяльності. Володів винокурним заводом. У 1872 р. обраний головою Гадяцько-Роменської межової комісії. У 1884 р. дільничний мировий суддя. У грудні 1889 член губернської земської управи, а після смерті А. В. Заленського, голова губернської земської управи. Залишався на цій посаді до 8 грудня 1901 р. із дворян Полтавської губернії. У 1872—1874 роках був обраний головою Гадяцько-Роменської межової комісії. Обирався гласним Роменських повітових і Полтавських губернських земських зборів, членом Полтавської губернської земської управи (1889—1893) і, нарешті, її головою у 1893—1902 роках. Також обирався почесним мировим суддею Роменського і Полтавського повітів. Дослужився до чину дійсного статського радника (1896).
В 1899 році, при відкритті Полтавського відділення Російського музичного товариства, увійшов до першого складу дирекції. Був почесним попечителем Лубенської гімназії. Увійшов до партії Союз 17 жовтня. Землевласник Роменського повіту, володів 600 десятинами землі. У лютому 1907 року був обраний членом II Державної думи від Полтавської губернії. Входив до фракції октябристів і групи поміркованих. Був членом аграрної і по місцевому самоврядуванню комісій.
Потім протягом трьох трехрічь обирався Роменським повітовим предводителем дворянства (1908—1917). Входив до складу уповноважених полтавського дворянства на з'їздах Об'єднаного дворянства.
24 серпня 1911 року обраний членом Державної Ради Російської імперії від Полтавського земства на місце Івана Леонтовича. В наступному році вибув через закінчення строку повноважень. 20 січня 1915 року обраний на місце князя Миколи Щербатова. Вибув у тому ж році у зв'язку з закінченням строку повноважень. Входив до групи центру.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3-й ст. (1868);
- Орден Святої Анни 3-го ст.;
- Орден Святого Станіслава 2-го ст.;
- Орден Святої Анни 2-го ст.;
- Орден Святого Володимира 4-й ст. (1901);
- Орден Святого Володимира 3-го ст. (1903);
- Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1909);
- Орден Святої Анни 1-го ст. (1915).
- Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»;
- Медаль «В пам'ять коронації Імператора Миколи II»;
- Медаль «В пам'ять 200-річчя Полтавської битви»;
- Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових».
Джерела
- Список цивільних чинів IV класу на 1907 рік. — СПб., 1907. — С. 489.
- Список цивільних чинів четвертого класу. Виправлений по 1 березня 1916 року. — Пг., 1916. — С. 138.
- Державна дума Російської імперії 1906—1917. [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] — М.: РОССПЭН, 2008.
- Державна рада Російської імперії 1906—1917. — М.: РОССПЭН, 2008. — С. 325.
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. Стр.109-110
- Северин В. П., Северин М. В. Літопис Роменщини в подіях та особистостях. Суми, ПВП Еллада, 2020
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Danilovich Shklyarevich 1841 Hmeliv Romenskij povit Poltavska guberniya pislya 1917 ukrayinskij aristokrat kozackogo pohodzhennya Chlen II Derzhavnoyi dumi vid Poltavskoyi guberniyi chlen Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi z viboriv Dijsnij statskij radnik general major Shklyarevich Petro DanilovichNarodivsya1841 Hmeliv Romenskij povit Poltavska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomerne ranishe 1918Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitikAlma materMikolayivske inzhenerne uchilishe d Posadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shklyarevich Zmist 1 Biografiya 2 Gromadska diyalnist 3 Nagorodi 4 Dzherela 5 PrimitkiBiografiyared Shklyarevich Petro Danilovich narodivsya v rodini potomstvenih pravoslavnih dvoryan Poltavskoyi guberniyi v 1841 roci Zakinchiv Mikolayivske inzhenerne uchilishe 1860 i Mikolayivsku inzhenernu akademiyu za 1 m rozryadom 1864 Po zakinchenni inzhenernogo uchilisha buv viznachenij u shtab general inspektorom z inzhenernoyi chastini Sluzhiv u sapernomu bataljoni v Odeskomu Finlyandskomu i Sankt Peterburgskomu vijskovih okrugah U 1864 roci buv perevedenij do Simferopolskoyi inzhenernoyi distanciyi a v 1865 roci u Voznesensk Z 1866 roku perebuvav u rozporyadzhenni nachalnika inzheneriv Finlyandskogo vijskovogo okrugu U 1868 roci buv perevedenij do skladu Viborzkogo kriposnogo inzhenernogo upravlinnya Dolya jogo pislya 1917 roku nevidoma Buv neodruzhenij Gromadska diyalnistred Sluzhiv u vijskovih chastinah do 24 listopada 1869 koli vijshov u vidstavku Vin oselivsya v svoyemu rodovomu mayetku Poltavskoyi guberniyi nini selo Hmeliv Romenskogo rajonu na Sumshini de prisvyativ sebe silskomu gospodarstvu ta gromadskij diyalnosti Volodiv vinokurnim zavodom U 1872 r obranij golovoyu Gadyacko Romenskoyi mezhovoyi komisiyi U 1884 r dilnichnij mirovij suddya U grudni 1889 chlen gubernskoyi zemskoyi upravi a pislya smerti A V Zalenskogo golova gubernskoyi zemskoyi upravi Zalishavsya na cij posadi do 8 grudnya 1901 r iz dvoryan Poltavskoyi guberniyi U 1872 1874 rokah buv obranij golovoyu Gadyacko Romenskoyi mezhovoyi komisiyi Obiravsya glasnim Romenskih povitovih i Poltavskih gubernskih zemskih zboriv chlenom Poltavskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi 1889 1893 i nareshti yiyi golovoyu u 1893 1902 rokah Takozh obiravsya pochesnim mirovim suddeyu Romenskogo i Poltavskogo povitiv Dosluzhivsya do chinu dijsnogo statskogo radnika 1896 V 1899 roci pri vidkritti Poltavskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva uvijshov do pershogo skladu direkciyi Buv pochesnim popechitelem Lubenskoyi gimnaziyi Uvijshov do partiyi Soyuz 17 zhovtnya Zemlevlasnik Romenskogo povitu volodiv 600 desyatinami zemli U lyutomu 1907 roku buv obranij chlenom II Derzhavnoyi dumi vid Poltavskoyi guberniyi Vhodiv do frakciyi oktyabristiv i grupi pomirkovanih Buv chlenom agrarnoyi i po miscevomu samovryaduvannyu komisij Potim protyagom troh trehrich obiravsya Romenskim povitovim predvoditelem dvoryanstva 1908 1917 Vhodiv do skladu upovnovazhenih poltavskogo dvoryanstva na z yizdah Ob yednanogo dvoryanstva 24 serpnya 1911 roku obranij chlenom Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi vid Poltavskogo zemstva na misce Ivana Leontovicha V nastupnomu roci vibuv cherez zakinchennya stroku povnovazhen 20 sichnya 1915 roku obranij na misce knyazya Mikoli Sherbatova Vibuv u tomu zh roci u zv yazku z zakinchennyam stroku povnovazhen Vhodiv do grupi centru Nagorodired Orden Svyatogo Stanislava 3 j st 1868 Orden Svyatoyi Anni 3 go st Orden Svyatogo Stanislava 2 go st Orden Svyatoyi Anni 2 go st Orden Svyatogo Volodimira 4 j st 1901 Orden Svyatogo Volodimira 3 go st 1903 Orden Svyatogo Stanislava 1 go st 1909 Orden Svyatoyi Anni 1 go st 1915 Medal V pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Medal V pam yat koronaciyi Imperatora Mikoli II Medal V pam yat 200 richchya Poltavskoyi bitvi Medal V pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Dzherelared Spisok civilnih chiniv IV klasu na 1907 rik SPb 1907 S 489 Spisok civilnih chiniv chetvertogo klasu Vipravlenij po 1 bereznya 1916 roku Pg 1916 S 138 Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 Arhivovano 11 listopada 2016 u Wayback Machine M ROSSPEN 2008 Derzhavna rada Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 M ROSSPEN 2008 S 325 Pavlovskij I F Poltavcy Ierarhi gosudarstvennye i obshestvennye deyateli i blagotvoriteli Poltava 1914 Str 109 110 Severin V P Severin M V Litopis Romenshini v podiyah ta osobistostyah Sumi PVP Ellada 2020Primitkired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shklyarevich Petro Danilovich amp oldid 41207053