Шкельонок Микола Йосипович (1899, c. Пекотине, Дісненський повіт, Вільнюська губернія — 1946) — білоруський громадський, військовий та політичний діяч, історик, журналіст.
Шкельонок Микола Йосипович | |
---|---|
Народився | 1899[1] d, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 1946[1] Мінськ, СРСР ·повішення |
Країна | Російська імперія Польська Республіка Райхскомісаріат Остланд |
Діяльність | історик, журналіст, політик |
Alma mater | Вільнюський університет |
Заклад | Q6537735? Q13030928? Раніца (газета) d |
Членство | Білоруське наукове товариство d Q3919781? Білоруський національний комітет Білоруський національний центр Білоруська центральна рада Білоруська визвольна армія |
Партія | Білоруська незалежницька партія |
Шкельонок Микола Йосипович у Вікісховищі |
Життєпис
У 1932 закінчив Вільнюський університет, за освітою юрист. Один із засновників студентської організації «Скарынія» у Вільнюському університеті. Працював юристом у Вільнюсі.
З 1934 — член правління Білоруського інституту економіки та культури, а з 1935 — Президії Білоруського національного комітету у Вільнюсі. Брав участь у виданні журналів « Студэнцкая думка» та «Калоссе».
У 1936 став одним із засновників Білоруського національного фронту, членом редакції її органу — газети «Беларускі фронт».
15 червня 1940 незаконно перетнув литовсько-німецький кордон.
Входив до складу керівництва Білоруського національного центру, редагував газету «Раніца» з березня 1942 — головний редактор.
Брав участь у роботі білоруських курсів у Празі та у складанні підручника з німецької мови для білорусів Петра Бакача.
З 1943 обіймав посаду першого віце-президента Білоруської центральної ради (БЦР), був редактором «Беларускай газеты», бюлетеня «Беларуская карэспандэнцыя». Учасник ІІ Загальнобілоруського конгресу в Мінську (червень 1944). Член Білоруської партії незалежності.
З липня 1944 в Берліні був 2-м секретарем БЦР. З березня 1945 — у Польщі.
У 1945 повернувся до Білорусі, щоб зміцнити організацію «Чорны кот».
Миколу Йосиповича прозвали «Скляний».
Був призначений командиром загону. Загін «Скляного» був відправлений на Борисівщину, але по дорозі загін потрапив у засідку, організовану радянськими спецслужбами.
Після запеклого бою вижили лише 7 із 32 бійців загону Шкельонка, а сам Микола Йосипович був важко поранений та заарештований радянськими органами державної безпеки.
За деякими даними, помер у мінській тюремній лікарні МДБ, за іншими, на початку 1946 засуджений до смерті.
Твори
- 400-лецьце Літоўскага Статуту // Студэнцкая думка. № 1 (1930).
- Проба аналізы народнай гаспадаркі Беларусі з пункту гледжання яе эканамічнай самавыстарчальнасці // Студэнцкая думка. № 2 (1930).
- У трохсотыя ўгодкі смерці Вялікага канцлера Льва Сапегі // Гадавік Беларускага науковага таварыства. Сш. 1. Вільня, 1933. С. 17—45.
- Копныя суды ў Беларусі // Нёман. № 3-5 (1934).
- Падзел гісторыі Беларусі на перыяды // Запісы Беларускага навуковага таварыства. Вільня, 1938. С. 1—8.
- Тэрыторыя Беларусі і яе дагістарычнае насельніцтва // Калосьсе. Кн. 2-3 (1938).
- Сінтэза беларускай гісторыі // Калосьсе. Кн. 4 (1938). С. 233—237.
- Уводзіны да вывучэння гісторыі Беларусі (1938)
- Аб «тутэйшых» // Беларускі фронт, № 14 (15.07.1939)
- Да літоўска-беларускіх адносінаў // Беларускі фронт, № 16 (15.08.1939)
- Культурнае рабства // Калосьсе. Кн. 1 (1939).
- Эканамічны нарыс Беларусі. [Бэрлін]: Раніца, 1940.
- Беларускі народ уневажняе бяспраўныя пастановы. [Бэрлін], 1945.
Примітки
- MAK
- Сяргей Ёрш. . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.(біл.)
Посилання
- Біографія Шкельонка Миколи Йосиповича [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- «Беларусь і суседзі. Гістарычныя нарысы», Białoruskie Towarzystwo Historyczne, Białystok 2003,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkelonok Mikola Josipovich 1899 1899 c Pekotine Disnenskij povit Vilnyuska guberniya 1946 biloruskij gromadskij vijskovij ta politichnij diyach istorik zhurnalist Shkelonok Mikola JosipovichNarodivsya 1899 1 d Disnenskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 1946 1 Minsk SRSR povishennyaKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Rajhskomisariat OstlandDiyalnist istorik zhurnalist politikAlma mater Vilnyuskij universitetZaklad Q6537735 Q13030928 Ranica gazeta dChlenstvo Biloruske naukove tovaristvo d Q3919781 Biloruskij nacionalnij komitet Biloruskij nacionalnij centr Biloruska centralna rada Biloruska vizvolna armiyaPartiya Biloruska nezalezhnicka partiya Shkelonok Mikola Josipovich u VikishovishiZhittyepisU 1932 zakinchiv Vilnyuskij universitet za osvitoyu yurist Odin iz zasnovnikiv studentskoyi organizaciyi Skaryniya u Vilnyuskomu universiteti Pracyuvav yuristom u Vilnyusi Z 1934 chlen pravlinnya Biloruskogo institutu ekonomiki ta kulturi a z 1935 Prezidiyi Biloruskogo nacionalnogo komitetu u Vilnyusi Brav uchast u vidanni zhurnaliv Studenckaya dumka ta Kalosse U 1936 stav odnim iz zasnovnikiv Biloruskogo nacionalnogo frontu chlenom redakciyi yiyi organu gazeti Belaruski front 15 chervnya 1940 nezakonno peretnuv litovsko nimeckij kordon Z 1940 u Berlini Vhodiv do skladu kerivnictva Biloruskogo nacionalnogo centru redaguvav gazetu Ranica z bereznya 1942 golovnij redaktor Brav uchast u roboti biloruskih kursiv u Prazi ta u skladanni pidruchnika z nimeckoyi movi dlya bilorusiv Petra Bakacha Z 1943 obijmav posadu pershogo vice prezidenta Biloruskoyi centralnoyi radi BCR buv redaktorom Belaruskaj gazety byuletenya Belaruskaya karespandencyya Uchasnik II Zagalnobiloruskogo kongresu v Minsku cherven 1944 Chlen Biloruskoyi partiyi nezalezhnosti Z lipnya 1944 v Berlini buv 2 m sekretarem BCR Z bereznya 1945 u Polshi U 1945 povernuvsya do Bilorusi shob zmicniti organizaciyu Chorny kot Mikolu Josipovicha prozvali Sklyanij Buv priznachenij komandirom zagonu Zagin Sklyanogo buv vidpravlenij na Borisivshinu ale po dorozi zagin potrapiv u zasidku organizovanu radyanskimi specsluzhbami Pislya zapeklogo boyu vizhili lishe 7 iz 32 bijciv zagonu Shkelonka a sam Mikola Josipovich buv vazhko poranenij ta zaareshtovanij radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki Za deyakimi danimi pomer u minskij tyuremnij likarni MDB za inshimi na pochatku 1946 zasudzhenij do smerti Tvori400 lecce Litoyskaga Statutu Studenckaya dumka 1 1930 Proba analizy narodnaj gaspadarki Belarusi z punktu gledzhannya yae ekanamichnaj samavystarchalnasci Studenckaya dumka 2 1930 U trohsotyya ygodki smerci Vyalikaga kanclera Lva Sapegi Gadavik Belaruskaga naukovaga tavarystva Ssh 1 Vilnya 1933 S 17 45 Kopnyya sudy y Belarusi Nyoman 3 5 1934 Padzel gistoryi Belarusi na peryyady Zapisy Belaruskaga navukovaga tavarystva Vilnya 1938 S 1 8 Terytoryya Belarusi i yae dagistarychnae naselnictva Kalosse Kn 2 3 1938 Sinteza belaruskaj gistoryi Kalosse Kn 4 1938 S 233 237 Uvodziny da vyvuchennya gistoryi Belarusi 1938 Ab tutejshyh Belaruski front 14 15 07 1939 Da litoyska belaruskih adnosinay Belaruski front 16 15 08 1939 Kulturnae rabstva Kalosse Kn 1 1939 Ekanamichny narys Belarusi Berlin Ranica 1940 Belaruski narod unevazhnyae byaspraynyya pastanovy Berlin 1945 PrimitkiMAK d Track Q105192847 Syargej Yorsh Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 18 serpnya 2020 bil PosilannyaBiografiya Shkelonka Mikoli Josipovicha 11 lipnya 2017 u Wayback Machine Dzherela Belarus i susedzi Gistarychnyya narysy Bialoruskie Towarzystwo Historyczne Bialystok 2003 ISBN 83 915029 4 5