Шиховичі (або Сиховичі, Шиховіце, пол. Szychowice) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 512 осіб (2011).
Село Місце де колись стояла церква у Шиховичах. Координати 50°40′ пн. ш. 23°58′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 23.967° сх. д.Координати: 50°40′ пн. ш. 23°58′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 23.967° сх. д.
Шиховичі у Вікісховищі |
Історія
Село було в 1392—1431 рр. в числі грубешівських маєтностей короля, поки Владислав II Ягайло не віддав князю Земовиту V.
1620 року вперше згадується церква східного обряду в селі.
У 1827 р. були 74 будинки і 549 мешканців.
У 1892 р. фільварки Шиховичі, Ґрафка і Руликівка мали 1615 моргів, 21 мурований будинок і 36 дерев'яних, а село — церкву, початкову школу, водяний млин, 70 садиб і 1166 моргів.
Від 1867 до 1939 р. Шиховичі були у складі волості (ґміни) Крилів Грубешівського повіту Люблінської і Холмської губерній та Люблінського воєводства.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
За переписом 1905 р. у селі Шиховичі було 681 десятина землі (чорнозем), 156 будинків і 1067 мешканців (1007 православних, 60 римо-католиків), а у панському дворі К. А. Руликовського Шиховичі — 575 десятин землі (чорнозем), 11 будинків і 42 мешканці (12 православних, 19 римо-католиків і 11 юдеїв). У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали латинниками, у Шиховичах їх налічувалось 5 осіб.
У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.
У 1921 році польський перепис нарахував у селі Шиховичі 128 будинків і 675 жителів (30 римо-католиків, 604 православних, 11 юдеїв), а у фільварку Шиховичі — 3 будинки і 133 жителі (54 римо-католики і 79 православних).
У 1943—1944 рр. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая постійно тероризували українське населення села, через що жителі організовували самооборону. Однак 10 березня 1944 р. банда Басая спалила село і вбила 135 українців.
Одразу по 2-й світовій війні польський уряд заповзявся позбутися українського населення краю і проводив етнічну чистку Закерзоння, через що частина українців емігрувала в 1946 р. до СРСР (їх поселили на Волині у спаленій колишній польській колонії Октавин.
16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 47 українців. У селі залишилося 39 невиселених українців, які також підлягали виселенню.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 257 | 52 | 179 | 26 |
Жінки | 255 | 47 | 147 | 61 |
Разом | 512 | 99 | 326 | 87 |
Церква
Українці села були прихожанами місцевої парафіяльної греко-католицької церкви, яка належала до Грубешівського деканату Холмської єпархії, до парафії належала також філіяльна церква в Малкові. В 1939 р. парафія налічувала 6800 прихожан. Ще на початку XX ст. в селі стояла дерев'яна церква з 1767 р., яку збудував місцевий дідич Антоній Лещинський і яку в 1875 р. відібрала російська влада та віддала Російській православній церкві. Муровану церкву збудували в 1882 р., після депортації українців поляки забрали церкву під виробниче приміщення, а в 1950-х роках — зруйнували.
Особистості
Народилися
- Сергій Захарчук (1915—1943) — православний священик, священномученик.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шиховичі
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 152.
- Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Chełm // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 558. (пол.)
Література
- Szychowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 93. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shihovichi abo Sihovichi Shihovice pol Szychowice selo v Polshi u gmini Mirche Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 512 osib 2011 Selo Shihovichi pol Szychowice Misce de kolis stoyala cerkva u Shihovichah Koordinati 50 40 pn sh 23 58 sh d 50 667 pn sh 23 967 sh d 50 667 23 967 Koordinati 50 40 pn sh 23 58 sh d 50 667 pn sh 23 967 sh d 50 667 23 967 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina MircheNaselennya 512 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 530Avtomobilnij kod LHRSIMC 0895296GeoNames 757183OSM 2690998 R Gmina Mirche ShihovichiShihovichi Polsha ShihovichiShihovichi Lyublinske voyevodstvo Shihovichi u VikishovishiIstoriyaPravoslavnij cvintarPam yatnij znak ukrayincyam vbitim u 1943 rociPam yatnij znak poleglim za vilnu UkrayinuCerkva svyatogo Mikolaya u seli Shihovichi foto 1912 r Selo bulo v 1392 1431 rr v chisli grubeshivskih mayetnostej korolya poki Vladislav II Yagajlo ne viddav knyazyu Zemovitu V 1620 roku vpershe zgaduyetsya cerkva shidnogo obryadu v seli U 1827 r buli 74 budinki i 549 meshkanciv U 1892 r filvarki Shihovichi Grafka i Rulikivka mali 1615 morgiv 21 murovanij budinok i 36 derev yanih a selo cerkvu pochatkovu shkolu vodyanij mlin 70 sadib i 1166 morgiv Vid 1867 do 1939 r Shihovichi buli u skladi volosti gmini Kriliv Grubeshivskogo povitu Lyublinskoyi i Holmskoyi gubernij ta Lyublinskogo voyevodstva Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu Za perepisom 1905 r u seli Shihovichi bulo 681 desyatina zemli chornozem 156 budinkiv i 1067 meshkanciv 1007 pravoslavnih 60 rimo katolikiv a u panskomu dvori K A Rulikovskogo Shihovichi 575 desyatin zemli chornozem 11 budinkiv i 42 meshkanci 12 pravoslavnih 19 rimo katolikiv i 11 yudeyiv U 1905 1908 rr za ukazom carya ti greko katoliki yaki vidmovlyalisya nalezhati do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi cherez zaboronu greko katolickoyi cerkvi perejshli do rimo katolickoyi i stali latinnikami u Shihovichah yih nalichuvalos 5 osib U 1915 r pered nastupom nimeckih vijsk rosijskoyu armiyeyu spalene selo i bilshist ukrayinciv buli vivezeni vglib Rosijskoyi imperiyi zvidki povertalis uzhe pislya zakinchennya vijni Natomist polyakiv ne vivozili U 1921 roci polskij perepis narahuvav u seli Shihovichi 128 budinkiv i 675 zhiteliv 30 rimo katolikiv 604 pravoslavnih 11 yudeyiv a u filvarku Shihovichi 3 budinki i 133 zhiteli 54 rimo katoliki i 79 pravoslavnih U 1943 1944 rr polski shovinisti z Bataljoniv hlopskih pid komanduvannyam majora Stanislava Basaya postijno terorizuvali ukrayinske naselennya sela cherez sho zhiteli organizovuvali samooboronu Odnak 10 bereznya 1944 r banda Basaya spalila selo i vbila 135 ukrayinciv Odrazu po 2 j svitovij vijni polskij uryad zapovzyavsya pozbutisya ukrayinskogo naselennya krayu i provodiv etnichnu chistku Zakerzonnya cherez sho chastina ukrayinciv emigruvala v 1946 r do SRSR yih poselili na Volini u spalenij kolishnij polskij koloniyi Oktavin 16 20 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila zi sela na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 47 ukrayinciv U seli zalishilosya 39 neviselenih ukrayinciv yaki takozh pidlyagali viselennyu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 257 52 179 26Zhinki 255 47 147 61Razom 512 99 326 87CerkvaUkrayinci sela buli prihozhanami miscevoyi parafiyalnoyi greko katolickoyi cerkvi yaka nalezhala do Grubeshivskogo dekanatu Holmskoyi yeparhiyi do parafiyi nalezhala takozh filiyalna cerkva v Malkovi V 1939 r parafiya nalichuvala 6800 prihozhan She na pochatku XX st v seli stoyala derev yana cerkva z 1767 r yaku zbuduvav miscevij didich Antonij Leshinskij i yaku v 1875 r vidibrala rosijska vlada ta viddala Rosijskij pravoslavnij cerkvi Murovanu cerkvu zbuduvali v 1882 r pislya deportaciyi ukrayinciv polyaki zabrali cerkvu pid virobniche primishennya a v 1950 h rokah zrujnuvali OsobistostiMogila Sergiya Zaharchuka u ShihovicyahNarodilisya Sergij Zaharchuk 1915 1943 pravoslavnij svyashenik svyashennomuchenik PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shihovichi GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 152 Karta vbivstv ukrayinciv polskimi partizanskimi viddilami na Holmshini 1942 1944 roki Nashe slovo 2 zhovtnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2022 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2018 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 422 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Chelm Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 558 pol LiteraturaSzychowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 93 pol