Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шив Кумар (англ. Shiv S. Kumar, нар. 15 березня 1939) — індійсько-американський астрофізик, найбільш відомий своїм теоретичним передбаченням існування коричневих карликів, — тьмяних субзоряних об'єктів, маса яких недостатня для ядерного горіння водню.
| Шив Кумар | |
|---|---|
| англ. Shiv S. Kumar | |
| Народився | 15 березня 1939 (85 років) Банну, Британська Індія (тепер Пакистан) |
| Alma mater | [en], Університет Мічигану |
| Галузь | астрофізика |
| Вчене звання | доктор філософії |
| Відомий завдяки: | теоретичне передбачення коричневих карликів |
Народився на території теперішнього Пакистану (тоді частина Британській Індії). Здобув освіту в Індії і США, працював в багатьох провідних наукових установах США й Індії. У 1958—1962 роках написав серію робіт про зорі малої маси, в яких він оцінив границю між найлегшими зорями й найважчими коричневими карликами у (0,07-0,09)M☉, що близько до теперішніх значень. Іноді цю межу тепер називають межею Кумара Також досліджував теорію зоряних атмосфер, походження Сонячної системи, формування зір і планет, походження та еволюцію життя у всесвіті.
Біографія
Шив Кумар народився 15 березня 1939 року в Банну в Британській Індії (тепер Пакистан). У 1957 році він здобув ступеня бакалавра математики з відзнакою в [en]. Після цього він переїхав до США і вступив до Університету Мічигану в Анн-Арборі як аспірант та науковий співробітник на департаменті астрономії. 3 лютого 1962 року в Мічиганському університеті він захистив дисертацію доктора філософії з астрономії, присвячену теорії несірих зоряних атмосфер.
Після Університету Мічигану він працював у Гарвард-Смітсонівському астрофізичному центрі (1960—1961), Міському університеті Нью-Йорка (1962), [en] у Нью-Йорку (1962—1963), [en] в Ахмедабаді в Індії (1963—1965), Університеті Вірджинії в Шарлотсвіллі (1965—1998), Австралійському національному університеті в Канберрі (1970—1971). Пізніше він став президентом Галилеївського інституту та професором-емеритом Університету Вірджинії.
21-24 жовтня 2012 року в замку Рінгберг у Німеччині пройшла міжнародна конференція «50 років коричневих карликів: від теоретичного передбачення до астрофізичних досліджень», організована Інститутом астрономії Макса Планка. З нагоди 50-ліття відкриття коричневих карликів учасникам конференції подали торт, і Шиву Кумару, як першовідкривачу, було доручено його розрізати.
Наукові результати
З 1958 по 1962 рік Кумар створив теорію зір дуже низької маси (M < 0,1M☉), зробивши ряд важливих передбачень про їхню структуру та еволюцію та опублікувавши ряд важливих статей на цю тему. Влітку 1962 року він завершив розрахунок мінімальної маси зорі, за якої ще може відбуватись ядерне горіння водню. Числове значення залежало від хімічного складу і становило 0,07M☉ для зір популяції I та 0,09M☉ для зір популяції II, що близько до нині прийнятих значень. Ця межа, яку тепер іноді називають межею Кумара, визначає нижню границю головної послідовності на діаграмі Герцшпрунга-Рассела. У 1958—1962 роках Кумар дослідив, що об'єкти з масою нижче межі горіння водню є повністю виродженими об'єктами й мають дуже низьку світність і температуру, за що він називав такі об'єкти «чорними карликами». Тепер вони відомі під назвою «коричневі карлики», натомість як термін «чорні карлики» використовують для іншого типу об'єктів. Також Кумар розрахував, що радіус зір з масою нижче межі горіння приблизно дорівнює 0,1R☉.
У березні 1968 року Кумар організував міжнародний симпозіум в Університеті Вірджинії, присвячений зорям низької яскравості. Основною темою обговорення на цьому симпозіумі була структура та еволюція зір з масою нижче межі горіння водню. Багато учасників симпозіуму називали ці об'єкти «об'єктами Кумара» або «зорями Кумара». Вживаний зараз термін «коричневі карлики» був введений лише в 1975 році. Матеріали симпозіуму були в 1969 році видані у вигляді книги, редактором якої був Кумар. Спостережний пошук коричневих карликів розпочали ще в 1962 році, але виявити їх вдалося тільки в 1995 році.
У 1962 році Кумар передбачив можливість існування в Галактиці великої кількості темних водневих об'єктів дуже низької маси. У роботі, представлений на симпозіумі із зір низької яскравості 1968 року й опублікованій у 1969 році, він оцінив мінімальну масу об'єктів, які утворюються в результаті фрагментації під час зореутворення, приблизно в 0,001M☉. Кумар припустив, що кількість таких темних об'єктів з масами між межею горіння водню й межею фрагментації більша за кількість видимих зір.
В лютому 1962 року Кумар розпочав проєкт з вивчення несірих моделей атмосфер холодних зір. Сірі моделі атмосфер припускають однакову прозорість атмосфер на всіх довжинах хвиль, натомість як несірі моделі є точнішими, бо відмовляються від цього припущення. Розрахунок несірих моделей не можна було виконати аналітично, і Кумар робив обчислення на комп'ютері IBM 7090 у [en], що потребувало значного часу для розрахунку кожної окремої моделі. Результати сильно відрізнялись від моделі сірих атмосфер. Виявилось, що більшість водню в атмосфері холодних зір перебуває в молекулярній формі (H2), а вільно-вільні переходи через H2- (негативний іон молекули водню) суттєво сприяють загальній непрозорості в атмосферах холодних зірок, особливо для карликів з ефективними температурами менше 3000 K. Модель Кумара передбачали різкий максимум випромінювання на довжинах хвиль близько 1650 нм, що було підтверджено 1963 року спостереженнями інфрачервоного телескопа Stratoscope II.
У роботі 1962 році Кумар запропонував існування в Галактиці популяції зір, старших за зорі популяції II. Він назвав їх «зорями першого покоління». Тепер такі гіпотетичні об'єкти називають зорями популяції III.
З 1962 року Кумар досліджував формування планет у Сонячній системі, особливо утворення Юпітера. Він доводив, що Юпітер не міг стиснутись безпосередньо з газової хмари, а натомість утворився як невеликий кам'яний об'єкт, а вже потім зріс до свого сучасного розміру через гравітаційне притягання речовини (зокрема, газу) до цього твердого ядра. Ця теорія, відома тепер як теорія акреції на ядро (англ. core accretion) є однією з основних сучасних теорій формування планет-гігантів.
Примітки
- Shiv S. Kumar. International Astronomical Union. Процитовано 13 грудня 2024.
- Ringberg 2012 Conference (Germany). The Galileo Institute. Процитовано 13 грудня 2024.
Література
- Joergens, V. The Theoretical Prediction of the Existence of Brown Dwarfs by Shiv S. Kumar // 50 Years of Brown Dwarfs: From Prediction to Discovery to Forefront of Research. — Springer, Cham, 2013. — С. 1-3. — . — DOI:
Посилання
- A short biography of Dr. Shiv S. Kumar. The Galileo Institute. Процитовано 13 грудня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shiv Kumar angl Shiv S Kumar nar 15 bereznya 1939 indijsko amerikanskij astrofizik najbilsh vidomij svoyim teoretichnim peredbachennyam isnuvannya korichnevih karlikiv tmyanih subzoryanih ob yektiv masa yakih nedostatnya dlya yadernogo gorinnya vodnyu Shiv Kumarangl Shiv S KumarNarodivsya15 bereznya 1939 1939 03 15 85 rokiv Bannu Britanska Indiya teper Pakistan Alma mater en Universitet MichiganuGaluzastrofizikaVchene zvannyadoktor filosofiyiVidomij zavdyaki teoretichne peredbachennya korichnevih karlikiv Narodivsya na teritoriyi teperishnogo Pakistanu todi chastina Britanskij Indiyi Zdobuv osvitu v Indiyi i SShA pracyuvav v bagatoh providnih naukovih ustanovah SShA j Indiyi U 1958 1962 rokah napisav seriyu robit pro zori maloyi masi v yakih vin ociniv granicyu mizh najlegshimi zoryami j najvazhchimi korichnevimi karlikami u 0 07 0 09 M sho blizko do teperishnih znachen Inodi cyu mezhu teper nazivayut mezheyu Kumara Takozh doslidzhuvav teoriyu zoryanih atmosfer pohodzhennya Sonyachnoyi sistemi formuvannya zir i planet pohodzhennya ta evolyuciyu zhittya u vsesviti BiografiyaShiv Kumar narodivsya 15 bereznya 1939 roku v Bannu v Britanskij Indiyi teper Pakistan U 1957 roci vin zdobuv stupenya bakalavra matematiki z vidznakoyu v en Pislya cogo vin pereyihav do SShA i vstupiv do Universitetu Michiganu v Ann Arbori yak aspirant ta naukovij spivrobitnik na departamenti astronomiyi 3 lyutogo 1962 roku v Michiganskomu universiteti vin zahistiv disertaciyu doktora filosofiyi z astronomiyi prisvyachenu teoriyi nesirih zoryanih atmosfer Pislya Universitetu Michiganu vin pracyuvav u Garvard Smitsonivskomu astrofizichnomu centri 1960 1961 Miskomu universiteti Nyu Jorka 1962 en u Nyu Jorku 1962 1963 en v Ahmedabadi v Indiyi 1963 1965 Universiteti Virdzhiniyi v Sharlotsvilli 1965 1998 Avstralijskomu nacionalnomu universiteti v Kanberri 1970 1971 Piznishe vin stav prezidentom Galileyivskogo institutu ta profesorom emeritom Universitetu Virdzhiniyi 21 24 zhovtnya 2012 roku v zamku Ringberg u Nimechchini projshla mizhnarodna konferenciya 50 rokiv korichnevih karlikiv vid teoretichnogo peredbachennya do astrofizichnih doslidzhen organizovana Institutom astronomiyi Maksa Planka Z nagodi 50 littya vidkrittya korichnevih karlikiv uchasnikam konferenciyi podali tort i Shivu Kumaru yak pershovidkrivachu bulo dorucheno jogo rozrizati Naukovi rezultatiGlize 229 B odin iz pershih vidkritih korichnevih karlikiv Z 1958 po 1962 rik Kumar stvoriv teoriyu zir duzhe nizkoyi masi M lt 0 1M zrobivshi ryad vazhlivih peredbachen pro yihnyu strukturu ta evolyuciyu ta opublikuvavshi ryad vazhlivih statej na cyu temu Vlitku 1962 roku vin zavershiv rozrahunok minimalnoyi masi zori za yakoyi she mozhe vidbuvatis yaderne gorinnya vodnyu Chislove znachennya zalezhalo vid himichnogo skladu i stanovilo 0 07M dlya zir populyaciyi I ta 0 09M dlya zir populyaciyi II sho blizko do nini prijnyatih znachen Cya mezha yaku teper inodi nazivayut mezheyu Kumara viznachaye nizhnyu granicyu golovnoyi poslidovnosti na diagrami Gercshprunga Rassela U 1958 1962 rokah Kumar doslidiv sho ob yekti z masoyu nizhche mezhi gorinnya vodnyu ye povnistyu virodzhenimi ob yektami j mayut duzhe nizku svitnist i temperaturu za sho vin nazivav taki ob yekti chornimi karlikami Teper voni vidomi pid nazvoyu korichnevi karliki natomist yak termin chorni karliki vikoristovuyut dlya inshogo tipu ob yektiv Takozh Kumar rozrahuvav sho radius zir z masoyu nizhche mezhi gorinnya priblizno dorivnyuye 0 1R U berezni 1968 roku Kumar organizuvav mizhnarodnij simpozium v Universiteti Virdzhiniyi prisvyachenij zoryam nizkoyi yaskravosti Osnovnoyu temoyu obgovorennya na comu simpoziumi bula struktura ta evolyuciya zir z masoyu nizhche mezhi gorinnya vodnyu Bagato uchasnikiv simpoziumu nazivali ci ob yekti ob yektami Kumara abo zoryami Kumara Vzhivanij zaraz termin korichnevi karliki buv vvedenij lishe v 1975 roci Materiali simpoziumu buli v 1969 roci vidani u viglyadi knigi redaktorom yakoyi buv Kumar Sposterezhnij poshuk korichnevih karlikiv rozpochali she v 1962 roci ale viyaviti yih vdalosya tilki v 1995 roci U 1962 roci Kumar peredbachiv mozhlivist isnuvannya v Galaktici velikoyi kilkosti temnih vodnevih ob yektiv duzhe nizkoyi masi U roboti predstavlenij na simpoziumi iz zir nizkoyi yaskravosti 1968 roku j opublikovanij u 1969 roci vin ociniv minimalnu masu ob yektiv yaki utvoryuyutsya v rezultati fragmentaciyi pid chas zoreutvorennya priblizno v 0 001M Kumar pripustiv sho kilkist takih temnih ob yektiv z masami mizh mezheyu gorinnya vodnyu j mezheyu fragmentaciyi bilsha za kilkist vidimih zir V lyutomu 1962 roku Kumar rozpochav proyekt z vivchennya nesirih modelej atmosfer holodnih zir Siri modeli atmosfer pripuskayut odnakovu prozorist atmosfer na vsih dovzhinah hvil natomist yak nesiri modeli ye tochnishimi bo vidmovlyayutsya vid cogo pripushennya Rozrahunok nesirih modelej ne mozhna bulo vikonati analitichno i Kumar robiv obchislennya na komp yuteri IBM 7090 u en sho potrebuvalo znachnogo chasu dlya rozrahunku kozhnoyi okremoyi modeli Rezultati silno vidriznyalis vid modeli sirih atmosfer Viyavilos sho bilshist vodnyu v atmosferi holodnih zir perebuvaye v molekulyarnij formi H2 a vilno vilni perehodi cherez H2 negativnij ion molekuli vodnyu suttyevo spriyayut zagalnij neprozorosti v atmosferah holodnih zirok osoblivo dlya karlikiv z efektivnimi temperaturami menshe 3000 K Model Kumara peredbachali rizkij maksimum viprominyuvannya na dovzhinah hvil blizko 1650 nm sho bulo pidtverdzheno 1963 roku sposterezhennyami infrachervonogo teleskopa Stratoscope II U roboti 1962 roci Kumar zaproponuvav isnuvannya v Galaktici populyaciyi zir starshih za zori populyaciyi II Vin nazvav yih zoryami pershogo pokolinnya Teper taki gipotetichni ob yekti nazivayut zoryami populyaciyi III Z 1962 roku Kumar doslidzhuvav formuvannya planet u Sonyachnij sistemi osoblivo utvorennya Yupitera Vin dovodiv sho Yupiter ne mig stisnutis bezposeredno z gazovoyi hmari a natomist utvorivsya yak nevelikij kam yanij ob yekt a vzhe potim zris do svogo suchasnogo rozmiru cherez gravitacijne prityagannya rechovini zokrema gazu do cogo tverdogo yadra Cya teoriya vidoma teper yak teoriya akreciyi na yadro angl core accretion ye odniyeyu z osnovnih suchasnih teorij formuvannya planet gigantiv PrimitkiShiv S Kumar International Astronomical Union Procitovano 13 grudnya 2024 Ringberg 2012 Conference Germany The Galileo Institute Procitovano 13 grudnya 2024 LiteraturaJoergens V The Theoretical Prediction of the Existence of Brown Dwarfs by Shiv S Kumar 50 Years of Brown Dwarfs From Prediction to Discovery to Forefront of Research Springer Cham 2013 S 1 3 ISBN 978 3 319 01161 5 DOI 10 1007 978 3 319 01162 2 1 PosilannyaA short biography of Dr Shiv S Kumar The Galileo Institute Procitovano 13 grudnya 2024