Шеєнська, чеєнська мова (Tsėhesenėstsestotse, англ. Cheyenne language) — — мова шеєннів, поширена в сучасних штатах Монтана і Оклахома. Як і інші алгонкінські мови, має складну аглютинативну морфологію.
Шеєнська мова | |
---|---|
Tsėhesenėstsestotse | |
Поширена в | США |
Регіон | Монтана, Оклахома |
Носії | 1700 |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Алгська сім'я |
Офіційний статус | |
Офіційна | немає |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | chy |
ISO 639-3 | chy |
Класифікація
Шеєнська мова належить до алгонкінської групи (підгрупа рівнинних алгонкінських мов) в складі . Точніше кажучи, рівнинні алгонкінські мови є швидше територіальним, ніж генетичним об'єднанням.
Географічне поширення
Шеєнська мова використовується в Північній Шейєннській резервації у штатах Монтана і Оклахома. Носіями її є близько 1700 осіб, в основному дорослі.
Фонологія
Шеєнська фонологія не є особливо складною. Голосних всього три, проте кожна з них може вимовлятися одним з трьох тонів: високим (наприклад, á), низьким (наприклад, a) і німим (наприклад, ė). Існують також два додаткових тонових варіанти: середній (наприклад, ā) і висхідно-високий (наприклад, ô). Тони нерідко не відображаються у правописі, хоча для їх передачі існують стандартні діакритичні значки.
Шеєнська орфографія з 14 букв не є ні суто фонемною системою, ні фонетичною транскрипцією; це швидше, висловлюючись словами лінгвіста (англ. Wayne Leman), «орфографія вимови». Іншими словами, це практична система правопису, призначена для того, щоб спростити правильну вимову.
Білабіальні | Дентальні | Постальвеолярні | Велярні | Гортанні | |
---|---|---|---|---|---|
Вибухові | p | t | k | ʔ | |
Фрикативні | v | s | ʃ | (x) | h |
Носові | m | n |
Передній ряд | Середній ряд | Задній ряд | |
---|---|---|---|
Не низькі | e | o | |
Низькі | a |
Граматика
У шеєнській мові члени речення виступають не як окремі займенники, але як займенникові афікси дієслова. У займенниковій системі використовуються типові для алгонкінських мов відмінності: три граматичних особи (1-а, 2-а, 3-а) плюс «віддалена третя» особа, два числа (однина і множина), одухотвореність (живі і неживі іменники), інклюзивний і ексклюзивний займенник «ми» (ми з тобою / ми без тебе). «Віддалена третя» особа — особа, на якій в цей час не фокусується увага і, якщо в розмові згадуються дві або більше треті особи, то одна з них стає «віддаленою». Якщо «віддалена» особа — живий об'єкт, вона маркується суфіксом -o або -óho. Відповідні маркери віддаленої особи приймають і дієслова.
Займенникові афікси
Ná- 1-е особа
Né- 2-е особа
É- 3-є особа
Зазначені 3 префікси можуть поєднуватися з різними суфіксами для вираження всіх можливих займенникових відмінностей. Наприклад, префікс ná- може поєднуватися в дієслові з суфіксом -me для передачі 1-ї особи мн ексклюзивної («ми без тебе»), як у прикладі nátahpetame, «ми ЕКСКЛ є великими».
Історичний розвиток
Як і інші алгонкінські мови, шеєнська мова розвинулася з, що реконструюється, яку назтвають прото-алгонкінською мовою. Звукові зміни на шляху від протоалгонкінської до сучасної шаєнської були досить складними, як показує приклад розвитку протоалгонкінського слова erenyiwa «чоловік» у шаєнське hetane:
- Спочатку відпав протоалгонкінський суфікс -wa(erenyi)
- Гемінатна послідовність голосних -yi- спростилася до /i/ (ereni)
- PA */r/ змінилося на /t/ (eteni)
- /H/ додався перед початковим голосним (heteni)
- Відбувся подвійний зсув голосних (hetane).
Лексика
Приклади шаєнських слів (разом з реконструйованими протоалгонкінськими формами):
- Ame (ПА pemyi, «жир»)
- He'e (ПА weθkweni, «його печінку»)
- Hē'e (ПА eθkwe·wa, «жінка»)
- Hetane (ПА erenyiwa, «чоловік»)
- Ma'heo'o («святий дух, Бог»)
- Matana (ПА meθenyi, «молоко»)
Примітки
- Левицький Ю.-М., 2013.
- Алгонкіни // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Людські мови. — Монреаль—Л., 2013. — Т. 1. — С. 1760.
- Marianne Mithun. 1999. The Languages of Native North America. Cambridge Language Surveys. Cambridge: Cambridge University Press.
- A Reference Grammar of the Cheyenne Language. University of Colorado Press, 1980.
Посилання
- Шеєнська мова на сайті Ethnologue: Cheyenne. A language of United States (англ.)
- Шеєнська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Cheyenne [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Шеєнська мова на сайті WALS Online: Language Cheyenne [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Wiktionary section on Cheyenne language [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sheyenska cheyenska mova Tsehesenestsestotse angl Cheyenne language mova sheyenniv poshirena v suchasnih shtatah Montana i Oklahoma Yak i inshi algonkinski movi maye skladnu aglyutinativnu morfologiyu Sheyenska movaTsehesenestsestotsePoshirena v SShARegionMontana OklahomaNosiyi1700Pisemnistlatinske pismoKlasifikaciyaAlgska sim ya Algonkinska pidsim ya dd Oficijnij statusOficijnanemayeKodi moviISO 639 1 ISO 639 2chyISO 639 3chyKlasifikaciyaSheyenska mova nalezhit do algonkinskoyi grupi pidgrupa rivninnih algonkinskih mov v skladi Tochnishe kazhuchi rivninni algonkinski movi ye shvidshe teritorialnim nizh genetichnim ob yednannyam Geografichne poshirennyaPoshirennya shayenskoyi movi v SShA Sheyenska mova vikoristovuyetsya v Pivnichnij Shejyennskij rezervaciyi u shtatah Montana i Oklahoma Nosiyami yiyi ye blizko 1700 osib v osnovnomu dorosli FonologiyaSheyenska fonologiya ne ye osoblivo skladnoyu Golosnih vsogo tri prote kozhna z nih mozhe vimovlyatisya odnim z troh toniv visokim napriklad a nizkim napriklad a i nimim napriklad e Isnuyut takozh dva dodatkovih tonovih varianti serednij napriklad a i vishidno visokij napriklad o Toni neridko ne vidobrazhayutsya u pravopisi hocha dlya yih peredachi isnuyut standartni diakritichni znachki Sheyenska orfografiya z 14 bukv ne ye ni suto fonemnoyu sistemoyu ni fonetichnoyu transkripciyeyu ce shvidshe vislovlyuyuchis slovami lingvista angl Wayne Leman orfografiya vimovi Inshimi slovami ce praktichna sistema pravopisu priznachena dlya togo shob sprostiti pravilnu vimovu Prigolosni Bilabialni Dentalni Postalveolyarni Velyarni Gortanni Vibuhovi p t k ʔ Frikativni v s ʃ x h Nosovi m n Golosni Perednij ryad Serednij ryad Zadnij ryad Ne nizki e o Nizki aGramatikaU sheyenskij movi chleni rechennya vistupayut ne yak okremi zajmenniki ale yak zajmennikovi afiksi diyeslova U zajmennikovij sistemi vikoristovuyutsya tipovi dlya algonkinskih mov vidminnosti tri gramatichnih osobi 1 a 2 a 3 a plyus viddalena tretya osoba dva chisla odnina i mnozhina oduhotvorenist zhivi i nezhivi imenniki inklyuzivnij i eksklyuzivnij zajmennik mi mi z toboyu mi bez tebe Viddalena tretya osoba osoba na yakij v cej chas ne fokusuyetsya uvaga i yaksho v rozmovi zgaduyutsya dvi abo bilshe treti osobi to odna z nih staye viddalenoyu Yaksho viddalena osoba zhivij ob yekt vona markuyetsya sufiksom o abo oho Vidpovidni markeri viddalenoyi osobi prijmayut i diyeslova Zajmennikovi afiksi Na 1 e osoba Ne 2 e osoba E 3 ye osoba Zaznacheni 3 prefiksi mozhut poyednuvatisya z riznimi sufiksami dlya virazhennya vsih mozhlivih zajmennikovih vidminnostej Napriklad prefiks na mozhe poyednuvatisya v diyeslovi z sufiksom me dlya peredachi 1 yi osobi mn eksklyuzivnoyi mi bez tebe yak u prikladi natahpetame mi EKSKL ye velikimi Istorichnij rozvitokYak i inshi algonkinski movi sheyenska mova rozvinulasya z sho rekonstruyuyetsya yaku naztvayut proto algonkinskoyu movoyu Zvukovi zmini na shlyahu vid protoalgonkinskoyi do suchasnoyi shayenskoyi buli dosit skladnimi yak pokazuye priklad rozvitku protoalgonkinskogo slova erenyiwa cholovik u shayenske hetane Spochatku vidpav protoalgonkinskij sufiks wa erenyi Geminatna poslidovnist golosnih yi sprostilasya do i ereni PA r zminilosya na t eteni H dodavsya pered pochatkovim golosnim heteni Vidbuvsya podvijnij zsuv golosnih hetane LeksikaPrikladi shayenskih sliv razom z rekonstrujovanimi protoalgonkinskimi formami Ame PA pemyi zhir He e PA we8kweni jogo pechinku He e PA e8kwe wa zhinka Hetane PA erenyiwa cholovik Ma heo o svyatij duh Bog Matana PA me8enyi moloko PrimitkiLevickij Yu M 2013 Algonkini Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaLyudski movi Monreal L 2013 T 1 S 1760 Marianne Mithun 1999 The Languages of Native North America Cambridge Language Surveys Cambridge Cambridge University Press A Reference Grammar of the Cheyenne Language University of Colorado Press 1980 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil shayenskoyu movoyu Va ohtama Sheyenska mova na sajti Ethnologue Cheyenne A language of United States angl Sheyenska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Cheyenne 13 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Sheyenska mova na sajti WALS Online Language Cheyenne 13 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Wiktionary section on Cheyenne language Arhivovano 20 serpnya 2011 u Wayback Machine